У п’ятницю 18 листопада кав’ярня «Штука» запрошує на концерт Владислава Сташенка «Мініатюри для фортепіано», під час якого звучатимуть композиції класиків ХІХст. Початок о 19:00, вхід вільний.
У програмі:
17 листопада о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» і Клуб шанувальників Галичини запрошують на презентацію туристичного путівника Олени Крушинської «Дністер» - першого історико-краєзнавчого видання, присвяченого одній із найдовших річок нашої країни. Для участі просимо зареєструватися до 16 листопада за ланкою - http://bit.ly/2eP5w7d.
Перший із двох томів видання «Дністер. Туристичний путівник» вийшов у львівському видавництві «Центр Європи». Його авторку Олену Крушинську читачі вже знають за книжками «Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини» і «Два береги Збруча» (у співавторстві з Д. Малаковим і Ю. Козорізом), а також за її проектом «Дерев'яні храми України» (derev.org.ua). Серед останніх її доробків – два випуски часопису «Галицька брама», присвячені закарпатським пам'яткам (упорядник, редактор) і перевидання «Нарисів Дніпра» і «Нарисів Дністра» – книжок О.С.Афанасьєва-Чужбинського, написаних за матеріалами експедиції 1856–1860 років (Львів, «Апріорі»).
Дністер має довжину 1362км, бере початок у Карпатах і впадає у Чорне море, перетинаючи на своєму шляху по Україні й Молдові чотири історико-географічні регіони: Галичину, Поділля, Буковину й Бессарабію – звідси й розмаїття пам’яток, зосереджених на її берегах. У книзі розповідається про замки, фортеці, монастирі, муровані й дерев’яні храми і синагоги, забудову історичних містечок, панські маєтки і печерні монастирі – загалом понад 500 пам’яток архітектури. Не лишилися поза увагою фортифікації часів Першої і Другої світових воєн, залізниці, промислові споруди, млини, мости і поромні переправи. В описі природи акцент зроблено на наймальовничіші об’єкти: каньйони Дністра та його допливів, гори, скелі, водоспади, озера, заповідні урочища і печери.
Перший том, що презентуватиметься у четвер, охоплює ділянку Дністра від його витоків до гирла Збруча – річки-кордону, що розділяла Австро-Угорську й Російську імперії, "панську" Польщу і Радянський Союз. Найхарактерніші категорії пам’яток для описаної ділянки – це дерев’яні церкви й дзвіниці, забудова історичних містечок, костели і кляштори, маєтки польської шляхти, руїни замків XIV–XVII ст. (Галич, Золотий Потік, Раковець, Чернелиця, Язловець, Червоногород, Новосілка, Кривче, Кудринці, Окопи), пам’ятки княжої доби і музеї, об’єднані у складі Національного заповідника "Давній Галич", австрійські фортифікації часів Першої світової війни, буковинські церкви й монастирі. Три з одинадцяти маршрутів присвячені Дністровському каньйону з його стрімкими меандрами, урвистими скелястими берегами, густими лісами, каскадами водоспадів і культовими печерами. Сповнені загадок і каньйоноподібні долини дністровських допливів: Джурина, Стрипи, Серету й Збруча.
Організатор - кав’ярня-галерея «Штука»
У вівторок 15 листопада о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Інгмара Бергмана «Осіння соната» (Швеція, 1978).
Холодні осінні вечори знебарвлюють ілюзорну легкість життя, збільшують паузи тиші у шумній симфонії вражень. Але несподівано виявляється, що це насправді ми втомились від удаваних радостей, неважливих досягнень, необхідності “створювати образ”. Втомились не тому, що це все не надто важливе, а, швидше, через те, що не залишається часу щоб бути справжнім – для себе, для ближніх, для оточення. І годі очікувати, що станемо кращими, ближчими до досконалості без правдивої розмови. Осінь лише привідкриває для нас можливості для відвертості. А полегшує сказати перше слово мистецтво. Митці, тонко відчуваючи людину і життя, часто ніби за нас промовляють те, що самі не наважуємось або не вміємо виразити.
Інгмар Бергман – один з
таких геніїв, які вміли говорити за інших. Мало не кожен його фільм, сценарій
чи п’єса – це акт сповіді і експеримент з нашою підсвідомістю. Найкращі з них
стають фундаментальними філософсько-психологічними творами про людину.
Але не лякайтеся “труднощів перекладу” його мови на доступну – він володіє
талантом говорити коротко і зрозуміло, відсікаючи все зайве. Тому більшість
його фільмів – короткі і насичені.
“Осіння соната” – вповні відповідає саме цьому стандарту. Прекрасний лаконічний шедевр про стосунки доньки та матері, дружини і чоловіка, сильного і слабкого. А на цьому тлі роздумування про добро і зло, милосердя і віру, материнство і обов’язок, мистецтво і автора.
Цей глибокий фільм викликає слабозатухаючі коливання струн душі і ви ніби слухаєте себе, повертаєтеся до себе, повертаєте себе можливо-колись-втраченого.
Бергман дуже командний режисер. Значна частина успіху його фільмів – це акторська та операторська робота. У цьому фільмі неймовірно глибоко зіграли свої ролі Лів Ульман та Інгрід Бергман, а оператор Свен Ньюквіст створив свій черговий образний шедевр.
Інгмар Бергман – один з небагатьох режисерів, які увійшли в людську пам’ять як насамперед мислителі. Матеріальним відображенням його розуму стало у першу чергу кіно, хоча у його величезному творчому спадку окрім фільмів, є і театральні постановки, і оперні вистави, і літературні праці, і навіть живопис. У всьому він залишив значний слід, що вже само по собі є унікальним явищем в історії двадцятого сторіччя.
Тому приходьте, друзі! Зустріч з Бергманом – це завжди велика духовна пригода. А у колі розумних та близьких людей ця пригода стане точно незабутньою…
Олег Яськів
Höstsonaten, Ingmar Bergmаn, 1978
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
Увага! Зміни у вечірній програмі!
Через особисті обставини Олексій Карпенко не зможе сьогодні зіграти концерт «Сучасна українська жіноча лірика». Натомість звучатимуть класичні композиції у виконанні Інни Джумаєвої (голос) та Ольги Коломієць (фортепіано). Початок о 19:00, вхід вільний.
Програма:
-
М. Колеса
"Коломийки";
-
М.Скорик
"Черевики";
-
Г.Майборода
"Запливай же роженько";
-
О.Скрябін
"Етюд 9";
-
С.Рахманінов
"К ней";
-
С.Рахманінов
"Не пой красавица";
-
Н.Римський-Корсаков
"Пленившись розой";
-
Ф.Шопен
"Етюд 17";
-
Й.Брамс
"Глибша всіх моя дрімота";
-
Е.Гріг
"Пісня Сольвейг";
-
С.Барбер
"У ясну ніч".
П'ЯТНИЦЯ
11 листопада о 19:00 – «Сучасна українська жіноча лірика», фортепіанний концерт Олексія Карпенка. Звучатимуть фортепіанні кавери на популярні пісні Марії Чайковської, Тіни Кароль, «Один в каное» та “VivienneMort”.
СУБОТА
12 листопада о 18:00 – «Знайомі мелодії», концерт Володимира Партики. Під акомпанемент гітари звучатимуть авторські версії відомих пісень «Скрябіна», «Океану Ельзи», “Beatles”, Еріка Клептона, Джона Леннона, Леонарда Коена та інших.
12 листопада о 20:00 – «У ритмі танцю», фортепіанний концерт Світлани Позднишевої. Програма:
-
Ж.Ф.Рамо
- Тамбурин;
-
Ж.Б.Люллі
– Гавот;
-
Л.
Боккеріні – Менует;
-
Й.
Бах – Гавот;
-
Ф.
Шопен – Вальс;
-
І.
Альбеніс - Каталона (Куранта), Севілья (Севільяна);
-
Й.
Штраус - Вальс «Віденська кров»;
-
Ф.
Шопен - Дві мазурки;
-
П.Васх
- Іспанська серенада;
-
Й.
Штраус - Вальс «На березі блакитного Дунаю»;
-
Б.
Барток - Сонатіна на теми румунських танців;
-
В.
Сярих - Фокстрот;
-
М.
Колесса – Коломийки;
-
А.
П’яцолла - Танго і мілонга.
НЕДІЛЯ
13 листопада о 18:00 – «Музика малює», фортепіанний концерт Світлани Позднишевої. Програма:
-
Е.Гріг
- Ранок, В печері гірського короля ( з сюїти «Пер Гюнт»), Весною;
-
Л.Бетховен
- «Місячна» соната;
-
К.Дебюсі
- Місячне сяйво, Дівчина з волоссям кольору льону;
-
Ф.Шопен
- «Дощова» прелюдія;
-
В.Купревич
– Фонтани;
-
М.Сільванський
- Вночі на річці;
-
К.Кривер
- Сонце сідає за море;
-
В.Барвінський
- «Пасторальна» прелюдія;
-
Ф.Ліст
- Ялинка у вогниках з циклу «Різдвяна ялина»;
-
С.Прокоф’єв
– Вечір;
-
П.Чайковський
- Баба-яга;
-
Р.Шуман
- Дід-Мороз;
-
Р.Шуман
– Мрія.
13 листопада о 20:00 – «Сонати Бетховена», фортепіанний концерт Павла Гречки. Вибрані сонати Людвіга ван Бетховена та коментарі з музикознавчої теорії до них піаніста та композитора.
Резервація
столиків за телефоном – 097 586 81 95.
Вхід на усі
заходи вільний.
У вівторок 8 листопада о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Рішара Беррі «Наші жінки» (Франція, 2015).
Все життя чоловіків насправді можна описати у координатному просторі близьких стосунків з їхніми жінками. І навпаки. Герметичний простір їхніх перехресних стосунків настільки багатомірний, що вже тисячоліття люди намагаються його осягнути і не бачать остаточних формул.
Блискуча адаптація сучасної п’єси драматурга Еріка Ассуса, яка успішно йде на театральних сценах країни, на кіноекрані зберігає дух, проте здобуває нову якість, доповнюється важливими деталями, які поглиблюють її розуміння.
Цей фільм належить до числа тих, які інтригують сюжетом і тому розкривати його перед переглядом не потрібно. Хоча не вдасться приховати, що він про чоловіків та їхніх жінок – дружин, коханок, доньок. Але він також і про дружбу – зі всіма відкритими і прихованими гранями, витриману часом, але від цього ще більш чутливу до фальші. Про наші звички та захоплення, про високе та низьке у людині. Про довгі ночі і солодкі світанки. І ще про багато речей, про які можна сказати у фільмі, де гарні діалоги та неперевершені актори французької школи – Даніель Отей, Рішар Беррі та Тьєрі Лерміт.
Режисеру Рішару Беррі вдалося гармонійно поєднати драму з комедією так, щоб вийшло глибоке і захопливе дійство, що тримає від першої і до останньої хвилини.
“Наші жінки” – це черговий майстер-клас від французького кіно найвищої проби.
У Кіноклубі ніколи не буває нецікаво. Приходьте і своїми враженнями та думками долучайтеся до високої культури перегляду кіно…
Олег Яськів
Nos femmes, Rishard Berry, 2015
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
6 листопада, у неділю, о 19:00 відвідувачі кав’ярні «Штука» матимуть виняткову нагоду послухати не лише композиції Йоганна Себастьяна Баха у виконанні піаніста і композитора Павла Гречки, а й розповідь про їхній стосунок до церковної обрядовості. Вхід вільний.
Навряд, чи це відомо широкому загалу, але у своїй музиці Йоганн Себастьян Бах відображав принципи богослужіння лютеранської церкви, сформованої у XVIст. Серед його композицій є величезна кількість піснеспівів, що стосувались усіх важливих дат церковного року. Фактично, своєю творчістю Бах коментував хорали - гімни німецької реформації. Це була щоденна праця і данина Богові.
Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.
5 листопада з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» триватиме фортепіанний концерт Владислава Сташенка «Від регтайму до джазу», вхід вільний.
Звучатимуть:
-
Scott
Joplin “Reflection Rag”, “Magnetic Rag”, “Fig
Leaf”,“Rag Searchlight Rag”, “Antoinette”,“Bink`s Waltz”;
-
L.P.Gibson
“Jinx Rag”;
-
Artie
Matthews “Pastime Rag №2”;
-
Horace
Silver “The Preacher”;
-
Roy
Alfred “The Late Late Snow”;
-
Matt
Denis “Let`s Get Away From It All”;
-
Paul
Desmond “Take Five”.
У п‘ятницю 4 листопада о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує послухати відомі джазові стандарти у виконанні піаніста Владислава Сташенка, вхід вільний.
Програма:
- Benny Golson “Whisper Not”;
- Rube Bloom “Fools Rush In”;
- Charlie Parker “Anthropology”;
- Antonio Jobim “Corcovado”;
- Cootie Williams “Round Midnight”;
- Irving Gordon “Unforgettable”;
- Hoagy Carmichael “Lazy River”;
- Hoagy Carmichael “Georgia On My Mind”;
- Paul Desmond “Take Five”;
- Alec Wilder “I`ll Be Around”;
- Don Raye “I`ll Remember April”;
- George Gershwin “Fascinating Rhytm”;
- Bobby Hebb “Sunny”;
- George Gershwin “It Ain`t Necessarily So”;
- Will Hudsom “Moonglow”;
- Charlie Parker “Ornithology”;
- Sammy Cahn “Come Fly With Me”.
У листопаді кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на виставку живопису Петра Сипняка «Чумацький шлях». Відкриття ювілейної, вже сотої, виставки у кав’ярні відбудеться з участю автора 4 листопада о 18:00, вхід вільний.
Серед величезної кількості полотен Петра Сипняка ще з початку 1990-их років назбиралась розлога серія із зображеннями чумаків. Їхні образи зовсім різні, в кожного – своє колористичне вирішення і сюжет, але усі вони об’єднані настроєм чумацької пісні, широких степів і довгих днів та ночей у дорозі. Цей настрій добре передано у спогадах етнографа Олександра Афанасьєва-Чужбинського: «Повільно крокують добрі воли, скриплять вози, рославі люди у високих баранячих шапках ідуть важким кроком осторонь, помахуючи довгими батогами. Часто звідти лунає пісня — та широка і вільна пісня, що зазвичай є у чумаків. Це особливі мелодії, чисто народні й навіть станові, без домішки чужого елемента…».
Експозицію можна оглянути щодня з 10:00 до 22:00.
Про автора
Петро Сипняк народився 29 січня 1959 року у селі Лани неподалік міста Галич на Івано-Франківщині. У 1985 році закінчив навчання у Львівському Інституті прикладного та декоративного мистецтва. Член Національної Спілки художників України. Член Спілки художників «Клуб українських мистців». У 2014 році отримав почесне звання Народного художника України.
Персональні виставки:
1990 –
Картинна галерея (м.Львів);
1992 –
Картинна галерея (м.Львів);
1993 –
«Дійство», картинна галерея (м.Львів);
1996 –Палац
мистецтв (м.Львів);
1999 – Палац
мистецтв (м.Львів);
2000 –
Галерея «Олімп» (м.Київ);
2000 – Дюрен
(Німеччина);
2001 – Аахен
(Німеччина);
2001 – Ряшів
(Польща);
2001 – «Пори
року», Палац мистецтв (м.Львів);
2002 – «Свята
і грішна», Палац мистецтв (м.Львів);
2004 – «К-галері»
(м.Брюсель, Бельгія);
2005 –
Картинна галерея (м.Львів);
2006 –
Галерея Анни Мальхерс (Німеччина);
2007 –
Галерея «Зелена канапа» (м.Львів);
2007 –
Бельгія;
2008 –
«Містерії», галерея «LvivArt»;
2009 –
Ювілейна виставка, Палац мистецтв (м.Львів);
2010 – Музей
«Бойківщина» (м.Самбір);
2010 – Музей
Т.Шевченка (м.Київ);
2010 –
«Мистецький вертеп», галерея АВС (м.Київ);
2011 –
Галерея «Мистецька збірка» (м.Київ);
2011 –
Галерея «Коралі» (м.Львів);
2011 –
Арт-салон «Бон Тон» (м.Львів);
2014 –
Галерея «Зелена канапа» (м.Львів);
2015 – Кав’ярня-галерея
«Штука»;
2016 - Кав’ярня-галерея
«Штука».