Дорогі відвідувачі,
будь ласка, зверніть увагу на зміни у нашому графіку роботи:
- 6 січня - з 9:00 до 18:00;
- 7 січня - вихідний.

У вівторок 3 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Джесіки Гауснер «Лурд» (Австрія-Франція-Німеччина, 2009).

Дні на міждоріжжям поміж світськими новорічними святкуванням і релігійними різдвяними нагадують контрастний душ, який тонізує нашу духовну структуру. Після неминучої, але дещо абсурдної у нашій геополітичній ситуації новорічної радості, ми знову шукаємо тиші щоб нарешті поговорити з Богом. І ніхто тієї розмови не повинен чути. Таку тишу, наповнену лише думками та сумнівами і хіба що музикою Баха, створює фільм австрійської режисерки Джесіки Гауснер.

Фільм “Лурд” – еталонний зразок сучасного європейського кіно. Він ніби колективний портрет сучасного європейця: ввічливий, стриманий, позбавлений зайвого, безпристрасний. Автор, спочатку немов справжній критичний реаліст далекого дев’ятнадцятого сторіччя  безпристрасно зображає дійсність під найкращими ракурсами, а потім, замість звично моралізувати, вже як майстер новітнього реалізму мовчки відходить в сторону, залишаючи інтерпретацію та моральні висновки за глядачем. Незначні нюанси, але ефект відмінності просто разючий.

Тільки коли сам переживеш цю історію, коли сам залишишся перед поставленими запитаннями, нервово оглядаючись за відповідями і не знаходячи нікого, тільки тоді розумієш, настільки серйозна ця тема для режисера. І наскільки серйозна ця проблема для сучасної людини. Наскільки саме від тебе залежить душа світу та майбутнє Європи.

Історія, розказана у фільмі, проста. Це навіть не історія, а незавершений фрагмент з відкритим фіналом. Звісно, все відбувається у Лурді – одній зі християнських святинь Європи, куди в надії на зцілення їдуть тисячі важко хворих людей. Звісно, ми бачимо як фасадну театральність, так і залаштункову неоднозначність цієї християнської інституції. Але поступово з розвитком сюжету постають надзвичайно важливі питання: «Чи люди насправді готові прийняти чудо?», «Що для людини насправді є чудом?».

Проте не тільки це хвилює режисера. А людина. Людина позбавлена можливостей повноцінної свободи, людина, якій залишилась єдина надія на чудо, або ж така, яка вже такої надії не має, а залишає лише тиху любов до світу. Людина у всьому розмаїтті мотивацій, прихованих бажань, мужності чи смирення.

Зрештою, у такому дзеркалі кожен побачить не лише ближнього, але спочатку себе. А що потрібно у дні перед Різдвом? Тиша, спокій і фільм, які ставить багато важливих запитань.

Приходьте. Новий рік у Кіноклубі розпочинається з доброго кіно. Зустрінемося разом у ці особливі дні…

Олег Яськів

 

Lourdes, Jessica Hausner, 2009.

Нагороди: призи ФІПРЕССІ і католицької асоціації Венеціанського фестивалю, краща жіноча роль Європейської кіноакадемії.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


2 січня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на святковий концерт оперного співака Антіна Прокопця. Твори на різдвяну тематику чергуватимуться з відомими піснями класичної естради. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         "Свята ніч";
-         "На небі нова зоря зійшла";
-         "Adeste fideles";
-         "Cantique de Noel";
-         "День Христового Різдва";
-         "Ясна зірка з неба б'є";
-         "Ave Maria"( Пьєтро Масканьї);
-         "Ангели, знижайтеся";
-         JulioIglesias"Manuela";
-         Juan Gabriel "Abrazame";
-         JulioIglesias"Un hombre solo";
-         JulioIglesias"When you tell me that you love me";
-         "Padam, padam";
-         "Candilejas";
-         "Preguntale";
-         "A time for us".

Народився у Києві 1973-го року. Вищу музичну освіту отримав в одеській національній музичній академії ім. А.В.Нежданової у 2013 році як класичний співак. Студент магістратури при дрогобицькому музично- педагогічному університеті ім. І. Франка. Працює в заслуженому прикарпатському ансамблі пісні і танцю "Верховина" як артист хору. До того працював у київському хорі ім. П. Майбороди при національній радіокомпанії України (2002-2006), у хорі опери замку польського міста Щецін (2006-2007), у хорі львівської опери (2009-2010) та одеської опери (2010-2014). Продовжує вдосконалювати співацьку майстерність під керівництвом творчого керівника у дрогобицькому музично- педагогічному університеті.


1 січня з 19:00 до 20:00 у “Штуці” триватиме концерт піаніста і композитора Павла Гречки «Французький балет», вхід вільний.

У програмі - твори Жана-Філіпа Рамо та інших композиторів XVIIIст.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.


У січні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на виставку Кароля Коссака «Гуцули в дорозі». Експозицію можна буде оглянути щодня з 10:00 до 22:00, вхід вільний.

Кароль Коссак (1896-1975) – польський графік і живописець, чиє життя було тісно пов’язаним зі Львовом. На виставці експонуватимуться роботи із однойменної серії листівок, виданої у 1939 році львівським видавництвом «Атлас».

У більшості сюжетів зустрінемо не лише гірських мешканців, а й їхніх перших помічників, чий проникливий опис знаходимо у Станіслава Вінценза: «Де гуцул, там і кінь, нема гуцула, не було би ніколи людини у горах, у чорних пущах і золотих верхах полонинських, якби не кінь. Долання великих відстаней, перенесення тягарів до розкиданих і високо біля гірських пасовиськ розміщених гуцульських хат було би неможливим без коня. Нерівні дороги і берди, звори і яри – усе це значною мірою недоступне без коня, адже, пасучись з малого по ущелинах, гущавинах, стрімкотах, гуцульські коні опановують страх і до того ж набувають здатності проходити небезпечні місця, бо вміють спинятися, ковзати і присідати, що рідко зустрічається у кінському роді»*.

Про автора

Народився 2 травня 1896 року у Львові. Тут же закінчив середню школу та приватно навчався живопису. Брак приватні уроки в Кракові та Відні. В 1919-23рр. навчається в Академії мистецтв.

Під час Першої світової війни воював в австро-угорському війську, де отримав поранення, тому повернувся до Львова. З 1924 року викладав малювання у 9-ій гімназії. Від 1927 мешкав у с. Дідилів, нині Кам’янка-Бузького району Львівської області. Від 1934 – на Гуцульщині у с. Татарів, нині Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, де під час пожежі 1943 року загинула більшість робіт. Від 1948 – у м. Цехоцинек.

Основна техніка – акварель, у сюжетах переважали зображення коней, вершників, пейзажі, сцени з життя гуцулів.

* процитовано за виданням Станіслав Вінценз. На високій полонині. – Івано-Франківськ: в-во «Лілея-НВ», 2012р. – 640с.


Дорогі відвідувачі! 
Будь ласка, зверніть увагу на зміни у нашому графіку!

Працюватимемо у святковий період:
- 31 грудня - з 9:00 до 18:00;
- 1 січня – з 12:00 до 22:00;
- 6 січня – з 9:00 до 18:00;
- 7 січня – вихідний.


30 грудня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати добірку новорічно-різдвяних пісень у виконанні Романа Марченка під акомпанемент фортепіано. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         Let it snow;
-         The first Noel;
-         Last Christmas;
-         Jingle bels;
-         Silent night;
-         Ding dong;
-         Silver bells;
-         Ave Maria;
-         Snowfall;
-         Holly night;
-         We wish you a merry Сhristmas;
-         Have yourself a merry litle Сhristmas;
-         Angels we have heard;
-         I'll be home for Сhristmas.


У вівторок 27 грудня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Агнєшки Голланд «Переписуючи Бетговена» (США-Німеччина, 2006).

Є щось невимовно привабливе у проникненні за лаштунки творчості. Коли сама можливість опинитись поруч з геніальним інтригує. Ніби відкриваєш інший світ – зовні такий же, але сутнісно зовсім інший. Це можна назвати захопливою подорожжю у світ мистецтва. Або – фантастичним перевтіленням власної натури. Це квиток в один бік, коли вже не повернешся таким як був. Коли розумієш нарешті, що є справжнім у нашому примарному світі, а що лише видимість.

“Переписуючи Бетговена” – з тих рідкісних фільмів, які супроводжують нас у таких подорожах. Фільм відомої європейської режисерки польського походження Агнєшки Голланд – це прочинені двері до останнього періоду життя великого композитора. Це спроба через художній вимисел розповісти правду. Допомогти нам зрозуміти пізнього Бетговена у найскладніший період його життя, коли він написав твір, який став душею нової Європи.

Фільм, немов картина тієї епохи, наповнений тонкими деталями – у предметах, костюмах, обличчях. Дуже гостро сфокусований на людських стосунках, а також роздумах про музику та Бога у ній. У ньому немає зайвих компліментів глядачеві та спрощень на догоду популярним смакам. Натомість є піднесене і земне, те, що змушує тремтіти і відчувати власне серце.

Власне серце… Почуйте його напередодні Новорічних свят. Впустіть трохи більше радості у свій неспокійний світ. Обійміть мільйони інших – хоча б через музику Бетговена.

І приходьте. На вас чекають. І обіймуть назустріч…

Олег Яськів

 

Copying Beethoven, Agnieszka Holland, 2006

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


У неділю 25 грудня з 19:00 до 20:00 гості «Штуки» матимуть нагоду послухати версії композитора Еріка Баумгартнера популярних різдвяних мелодій. За фортепіано Влад Сташенко, вхід вільний.

Звучатимуть:

-         “Deck the hall”;
-         “God rest ye marry, gentlemen”;
-         “O Christmas Tree”;
-         “The Coventry Carol”;
-         “Good King Wenceslas”;
-         “Jingle Bells” та інші.


24 грудня запрошуємо на фортепіанний концерт «Барокова різдвяна музика». Виконуватиме Павло Гречка, початок о 19:00, вхід вільний.

Прозвучать вибрані композиції Йоганна Себастьяна Баха, Георга Фрідріха Генделя та Готліба Теофіла Муффата.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.