14 січня у кав’ярні «Штука» звучатиме автентична коляда від фольк-гурту «Жива». Початок о 19:00, вхід вільний.

Гурт «Жива» виконує старовинні колядки та щедрівки з усіх регіонів України: від Чернігівщини, Київщини до гуцульських та лемківських. Кожна з них вирізняється особливим змістом та мелодикою, одні - жартівливі, інші містять величання і прославлення господаря та його родини, а треті - сакрального змісту, де християнська тематика тісно переплітається з народними віруваннями та звичаями.

Серед запланованих пісень:

-         А ми ходимо;
-         Пане-господарю, на твоєму дворі;
-         Ой рано-рано кури запіли;
-         Ой, господару на твойму двору;
-         А в нашого пана береза стояла;
-         Був святий вечер;
-         Як злетіло три янголи з неба;
-         Ходіла пава;
-         В славного пана на його дворі;
-         Йшло три бабушки;
-         Ой у києві, та й на камені;
-         Що з Києва та й до Русалима;
-         Сидить Миколай;
-         Коляден, колядне;
-         Здибався місць;
-         Що по горі, да по гирочці.

13 січня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Павла Гречки «Музика російської еміграції», вхід вільний.

Звучатимуть твори Ігора Стравінського, Сергія Рахманінова і Сергія Прокоф’єва.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

У четвер 12 січня Клуб шанувальників Галичини і кав’ярня-галерея «Штука» запрошують на лекцію «Декор гуцульської народної кераміки» кандидата мистецтвознавства, старшого наукового співробітника Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України Галини Івашків. Також звучатимуть гуцульські мелодії у виконанні Мирона Остюка (акордеон) і Любомира Сеника (скрипка). Початок о 19:00, для участі просимо зареєструватися за ланкою до 11-го січня – http://bit.ly/2j73rnk.

Косів і Пістинь – головні гончарні осередки Гуцульщини. Олекса Бахматюк, Іван та Михайло Баранюки, Дмитро Зондюк та інші - це найяскравіші представники з грона тамтешніх майстрів і класики гуцульської народної кераміки. Їхні розписи на кахлях для печей, свічниках, посуді (дзбанках, баньках, мисках, пасківниках) колоритно передають особливості історії краю, свідчать про заняття і побут місцевого населення. На лекції йтиметься про деякі сторінки з життя гончарів, символіку мотивів і зображень, основні сюжети, характерні для кераміки Гуцульщини.

Галина Івашків – автор монографії «Декор української народної кераміки XVI – першої половини ХХ століть» (2007), науково-мистецьких видань «Василь Шостопалець і кераміка Сокаля» (2007), «Збірка кераміки Петра Лінинського» (2010), «Мальована кераміка Косова і Пістиня» (2012), низки публікацій в українських і зарубіжних виданнях.

Організатор - кав’ярня-галерея «Штука»

У вівторок 10 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Франко Дзеффіреллі «Каллас назавжди» (Італія-Франція, 2002).

Святкові дні кличуть натхнення. Хочеться думати про піднесене, адже десь там витає наша душа. Хочеться ще більше світла, ніж дає сніг і світло зірок – космічних та різдвяних. Хочеться більше музики – ніж дає коляда і телебачення. Хочеться опинитися у місці з мрій – нехай дитячих, а, можливо, й дорослих. Хочеться більше вірити у людину – далеку і близьку, геніальну і просту. Хочеться послухати гарну казку з добрим закінченням і відпочити від обов’язковості звичаїв.

Фільм видатного режисера сучасності Франко Дзеффіреллі так і називається – “Каллас назавжди”. Це прекрасна фантазія знімає полог недосяжності з людини-легенду і розповідає про жінку, яка увійшла у вічність. Причому режисера цікавить не ціла біографія співачки, а лише останні роки її життя після завершення оперної кар’єри, коли вона переживала складну життєву кризу, пов’язану з втратою дитини, коханого і, головне, голосу.

Марія Каллас була одним з символів двадцятого сторіччя, голосом опери, інструментом Бога, яким він торкався заблудлих душ. Розуміючи це режисер, втім, не впадає у поклоніння, уникає пафосу та скандальності (а життя Каллас надавалося до цього). Натомість він створює фільм про пристрасть, про долю жінки, про мрії та силу волі. Він ніби говорить кожному, що кінця немає, а є лише початок нового. За будь-яких обставин…

Франко Дзеффіреллі – режисер-естет. Він, мабуть, найбільше доклався до кінематографічної популяризації класичної музики та й класичної культури загалом. У його доробку еталонні екранізації драм Шекспіра, опер Верді, прози Бронте. Багато з його фільмів самі стали класикою кінематографу. На момент створення фільму, режисер сам уже був легендою кіно. Тому тим цікавіше спостерігати як легенда говорить про легенду.

Це красиве кіно наповнене голом Каллас та музикою з прекрасних опер. Але окрім цього, цей талановитий фільм вкотре проявляє акторські таланти Фанні Ардан та Джеремі Айронса.

Сподіваюсь, що він гарно увійде у ваші душі, додасть настрою та сил жити.

Приходьте…

Олег Яськів

Callas Forever, Franco Zeffirelli, 2002

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

Ввечері у понеділок 9 січня гості «Штуки» матимуть нагоду послухати  популярні різдвяні мелодії у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         М. Леонтович «Щедрик»;
-         Frank Sinatra “Let It Snow”;
-         Dean Martin “Magic Moments”;
-         Bobby Helms “Jingle Bell Rock”;
-         АВВА “Happy New Year”;
-         George Michael “Last Christmas”;
-         John Williams “Somewhere in My Memory”;
-         Dean Martin “Everybody Love Somebody”;
-         Carol of the Bells.

Чи ви знаєте, як святкували Різдво кілька століть тому? Які колядки співали у ті часи? І що відома пісня “We wish you a merry Christmas” була написана ще у 16-му столітті? Якщо маєте настрій послухати цікаву розповідь і насолодитися затишною святковою атмосферою Різдва, запрошуємо на концерт 8-го січня, який прозвучить у виконанні фортепіанного дуету Анастасії Бойко та Світлани Позднишевої. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         Ференс Ліст «Різдвяна ялинка»:
1. “Psallite”, давня різдвяна пісня,
2. “Свята ніч”, давня різдвяна пісня,
3. Пастухи біля ясел,
4. Марш трьох святих царів,
5. Ялинка у вогниках,
6. Дзвони,
7. Колискова,
8. Давня провансальська різдвяна пісня,
9. Вечірні дзвони,
10. Старі часи,
11. Угорське Різдво,
12. Польське Різдво;
-         Джеймс П'єрпонт “Jingle Bells”;
-         Френк Сінатра “Let it Snow”;
-         “We Wish you a Merry Christmas”.

У вівторок 3 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Джесіки Гауснер «Лурд» (Австрія-Франція-Німеччина, 2009).

Дні на міждоріжжям поміж світськими новорічними святкуванням і релігійними різдвяними нагадують контрастний душ, який тонізує нашу духовну структуру. Після неминучої, але дещо абсурдної у нашій геополітичній ситуації новорічної радості, ми знову шукаємо тиші щоб нарешті поговорити з Богом. І ніхто тієї розмови не повинен чути. Таку тишу, наповнену лише думками та сумнівами і хіба що музикою Баха, створює фільм австрійської режисерки Джесіки Гауснер.

Фільм “Лурд” – еталонний зразок сучасного європейського кіно. Він ніби колективний портрет сучасного європейця: ввічливий, стриманий, позбавлений зайвого, безпристрасний. Автор, спочатку немов справжній критичний реаліст далекого дев’ятнадцятого сторіччя  безпристрасно зображає дійсність під найкращими ракурсами, а потім, замість звично моралізувати, вже як майстер новітнього реалізму мовчки відходить в сторону, залишаючи інтерпретацію та моральні висновки за глядачем. Незначні нюанси, але ефект відмінності просто разючий.

Тільки коли сам переживеш цю історію, коли сам залишишся перед поставленими запитаннями, нервово оглядаючись за відповідями і не знаходячи нікого, тільки тоді розумієш, настільки серйозна ця тема для режисера. І наскільки серйозна ця проблема для сучасної людини. Наскільки саме від тебе залежить душа світу та майбутнє Європи.

Історія, розказана у фільмі, проста. Це навіть не історія, а незавершений фрагмент з відкритим фіналом. Звісно, все відбувається у Лурді – одній зі християнських святинь Європи, куди в надії на зцілення їдуть тисячі важко хворих людей. Звісно, ми бачимо як фасадну театральність, так і залаштункову неоднозначність цієї християнської інституції. Але поступово з розвитком сюжету постають надзвичайно важливі питання: «Чи люди насправді готові прийняти чудо?», «Що для людини насправді є чудом?».

Проте не тільки це хвилює режисера. А людина. Людина позбавлена можливостей повноцінної свободи, людина, якій залишилась єдина надія на чудо, або ж така, яка вже такої надії не має, а залишає лише тиху любов до світу. Людина у всьому розмаїтті мотивацій, прихованих бажань, мужності чи смирення.

Зрештою, у такому дзеркалі кожен побачить не лише ближнього, але спочатку себе. А що потрібно у дні перед Різдвом? Тиша, спокій і фільм, які ставить багато важливих запитань.

Приходьте. Новий рік у Кіноклубі розпочинається з доброго кіно. Зустрінемося разом у ці особливі дні…

Олег Яськів

Lourdes, Jessica Hausner, 2009.

Нагороди: призи ФІПРЕССІ і католицької асоціації Венеціанського фестивалю, краща жіноча роль Європейської кіноакадемії.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

2 січня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на святковий концерт оперного співака Антіна Прокопця. Твори на різдвяну тематику чергуватимуться з відомими піснями класичної естради. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         "Свята ніч";
-         "На небі нова зоря зійшла";
-         "Adeste fideles";
-         "Cantique de Noel";
-         "День Христового Різдва";
-         "Ясна зірка з неба б'є";
-         "Ave Maria"( Пьєтро Масканьї);
-         "Ангели, знижайтеся";
-         JulioIglesias"Manuela";
-         Juan Gabriel "Abrazame";
-         JulioIglesias"Un hombre solo";
-         JulioIglesias"When you tell me that you love me";
-         "Padam, padam";
-         "Candilejas";
-         "Preguntale";
-         "A time for us".

Народився у Києві 1973-го року. Вищу музичну освіту отримав в одеській національній музичній академії ім. А.В.Нежданової у 2013 році як класичний співак. Студент магістратури при дрогобицькому музично- педагогічному університеті ім. І. Франка. Працює в заслуженому прикарпатському ансамблі пісні і танцю "Верховина" як артист хору. До того працював у київському хорі ім. П. Майбороди при національній радіокомпанії України (2002-2006), у хорі опери замку польського міста Щецін (2006-2007), у хорі львівської опери (2009-2010) та одеської опери (2010-2014). Продовжує вдосконалювати співацьку майстерність під керівництвом творчого керівника у дрогобицькому музично- педагогічному університеті.

1 січня з 19:00 до 20:00 у “Штуці” триватиме концерт піаніста і композитора Павла Гречки «Французький балет», вхід вільний.

У програмі - твори Жана-Філіпа Рамо та інших композиторів XVIIIст.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.