У вівторок 3 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Джесіки Гауснер «Лурд» (Австрія-Франція-Німеччина, 2009).
Дні на міждоріжжям поміж світськими новорічними святкуванням і релігійними різдвяними нагадують контрастний душ, який тонізує нашу духовну структуру. Після неминучої, але дещо абсурдної у нашій геополітичній ситуації новорічної радості, ми знову шукаємо тиші щоб нарешті поговорити з Богом. І ніхто тієї розмови не повинен чути. Таку тишу, наповнену лише думками та сумнівами і хіба що музикою Баха, створює фільм австрійської режисерки Джесіки Гауснер.
Фільм “Лурд” – еталонний зразок сучасного європейського кіно. Він ніби колективний портрет сучасного європейця: ввічливий, стриманий, позбавлений зайвого, безпристрасний. Автор, спочатку немов справжній критичний реаліст далекого дев’ятнадцятого сторіччя безпристрасно зображає дійсність під найкращими ракурсами, а потім, замість звично моралізувати, вже як майстер новітнього реалізму мовчки відходить в сторону, залишаючи інтерпретацію та моральні висновки за глядачем. Незначні нюанси, але ефект відмінності просто разючий.
Тільки коли сам переживеш цю історію, коли сам залишишся перед поставленими запитаннями, нервово оглядаючись за відповідями і не знаходячи нікого, тільки тоді розумієш, настільки серйозна ця тема для режисера. І наскільки серйозна ця проблема для сучасної людини. Наскільки саме від тебе залежить душа світу та майбутнє Європи.
Історія, розказана у фільмі, проста. Це навіть не історія, а незавершений фрагмент з відкритим фіналом. Звісно, все відбувається у Лурді – одній зі християнських святинь Європи, куди в надії на зцілення їдуть тисячі важко хворих людей. Звісно, ми бачимо як фасадну театральність, так і залаштункову неоднозначність цієї християнської інституції. Але поступово з розвитком сюжету постають надзвичайно важливі питання: «Чи люди насправді готові прийняти чудо?», «Що для людини насправді є чудом?».
Проте не тільки це хвилює режисера. А людина. Людина позбавлена можливостей повноцінної свободи, людина, якій залишилась єдина надія на чудо, або ж така, яка вже такої надії не має, а залишає лише тиху любов до світу. Людина у всьому розмаїтті мотивацій, прихованих бажань, мужності чи смирення.
Зрештою, у такому дзеркалі кожен побачить не лише ближнього, але спочатку себе. А що потрібно у дні перед Різдвом? Тиша, спокій і фільм, які ставить багато важливих запитань.
Приходьте. Новий рік у Кіноклубі розпочинається з доброго кіно. Зустрінемося разом у ці особливі дні…
Олег Яськів
Lourdes, Jessica Hausner, 2009.
Нагороди: призи ФІПРЕССІ і католицької асоціації Венеціанського фестивалю, краща жіноча роль Європейської кіноакадемії.
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
2 січня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на святковий концерт оперного співака Антіна Прокопця. Твори на різдвяну тематику чергуватимуться з відомими піснями класичної естради. Початок о 19:00, вхід вільний.
Програма:
-
"Свята
ніч";
-
"На
небі нова зоря зійшла";
-
"Adeste
fideles";
-
"Cantique
de Noel";
-
"День
Христового Різдва";
-
"Ясна
зірка з неба б'є";
-
"Ave
Maria"( Пьєтро Масканьї);
-
"Ангели,
знижайтеся";
-
JulioIglesias"Manuela";
-
Juan Gabriel "Abrazame";
-
JulioIglesias"Un
hombre solo";
-
JulioIglesias"When
you tell me that you love me";
-
"Padam,
padam";
-
"Candilejas";
-
"Preguntale";
-
"A
time for us".
Народився у Києві 1973-го року. Вищу музичну освіту отримав в одеській національній музичній академії ім. А.В.Нежданової у 2013 році як класичний співак. Студент магістратури при дрогобицькому музично- педагогічному університеті ім. І. Франка. Працює в заслуженому прикарпатському ансамблі пісні і танцю "Верховина" як артист хору. До того працював у київському хорі ім. П. Майбороди при національній радіокомпанії України (2002-2006), у хорі опери замку польського міста Щецін (2006-2007), у хорі львівської опери (2009-2010) та одеської опери (2010-2014). Продовжує вдосконалювати співацьку майстерність під керівництвом творчого керівника у дрогобицькому музично- педагогічному університеті.
1 січня з 19:00 до 20:00 у “Штуці” триватиме концерт піаніста і композитора Павла Гречки «Французький балет», вхід вільний.
У програмі - твори Жана-Філіпа Рамо та інших композиторів XVIIIст.
Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.
У січні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на виставку Кароля Коссака «Гуцули в дорозі». Експозицію можна буде оглянути щодня з 10:00 до 22:00, вхід вільний.
Кароль Коссак (1896-1975) – польський графік і живописець, чиє життя було тісно пов’язаним зі Львовом. На виставці експонуватимуться роботи із однойменної серії листівок, виданої у 1939 році львівським видавництвом «Атлас».
У більшості сюжетів зустрінемо не лише гірських мешканців, а й їхніх перших помічників, чий проникливий опис знаходимо у Станіслава Вінценза: «Де гуцул, там і кінь, нема гуцула, не було би ніколи людини у горах, у чорних пущах і золотих верхах полонинських, якби не кінь. Долання великих відстаней, перенесення тягарів до розкиданих і високо біля гірських пасовиськ розміщених гуцульських хат було би неможливим без коня. Нерівні дороги і берди, звори і яри – усе це значною мірою недоступне без коня, адже, пасучись з малого по ущелинах, гущавинах, стрімкотах, гуцульські коні опановують страх і до того ж набувають здатності проходити небезпечні місця, бо вміють спинятися, ковзати і присідати, що рідко зустрічається у кінському роді»*.
Про автора
Народився 2 травня 1896 року у Львові. Тут же закінчив середню школу та приватно навчався живопису. Брак приватні уроки в Кракові та Відні. В 1919-23рр. навчається в Академії мистецтв.
Під час Першої світової війни воював в австро-угорському війську, де отримав поранення, тому повернувся до Львова. З 1924 року викладав малювання у 9-ій гімназії. Від 1927 мешкав у с. Дідилів, нині Кам’янка-Бузького району Львівської області. Від 1934 – на Гуцульщині у с. Татарів, нині Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, де під час пожежі 1943 року загинула більшість робіт. Від 1948 – у м. Цехоцинек.
Основна техніка – акварель, у сюжетах переважали зображення коней, вершників, пейзажі, сцени з життя гуцулів.
* процитовано за виданням Станіслав Вінценз. На високій полонині. – Івано-Франківськ: в-во «Лілея-НВ», 2012р. – 640с.
Дорогі відвідувачі!
Будь ласка, зверніть увагу на зміни у нашому графіку!
Працюватимемо у святковий період:
- 31 грудня - з 9:00 до 18:00;
- 1 січня – з 12:00 до 22:00;
- 6 січня – з 9:00 до 18:00;
- 7 січня – вихідний.
30 грудня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати добірку новорічно-різдвяних пісень у виконанні Романа Марченка під акомпанемент фортепіано. Початок о 19:00, вхід вільний.
Програма:
-
Let
it snow;
-
The
first Noel;
-
Last
Christmas;
-
Jingle
bels;
-
Silent
night;
-
Ding
dong;
-
Silver
bells;
-
Ave
Maria;
-
Snowfall;
-
Holly
night;
-
We
wish you a merry Сhristmas;
-
Have
yourself a merry litle Сhristmas;
-
Angels
we have heard;
-
I'll
be home for Сhristmas.
У вівторок 27 грудня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Агнєшки Голланд «Переписуючи Бетговена» (США-Німеччина, 2006).
Є щось невимовно привабливе у проникненні за лаштунки творчості. Коли сама можливість опинитись поруч з геніальним інтригує. Ніби відкриваєш інший світ – зовні такий же, але сутнісно зовсім інший. Це можна назвати захопливою подорожжю у світ мистецтва. Або – фантастичним перевтіленням власної натури. Це квиток в один бік, коли вже не повернешся таким як був. Коли розумієш нарешті, що є справжнім у нашому примарному світі, а що лише видимість.
“Переписуючи Бетговена” – з тих рідкісних фільмів, які супроводжують нас у таких подорожах. Фільм відомої європейської режисерки польського походження Агнєшки Голланд – це прочинені двері до останнього періоду життя великого композитора. Це спроба через художній вимисел розповісти правду. Допомогти нам зрозуміти пізнього Бетговена у найскладніший період його життя, коли він написав твір, який став душею нової Європи.
Фільм, немов картина тієї епохи, наповнений тонкими деталями – у предметах, костюмах, обличчях. Дуже гостро сфокусований на людських стосунках, а також роздумах про музику та Бога у ній. У ньому немає зайвих компліментів глядачеві та спрощень на догоду популярним смакам. Натомість є піднесене і земне, те, що змушує тремтіти і відчувати власне серце.
Власне серце… Почуйте його напередодні Новорічних свят. Впустіть трохи більше радості у свій неспокійний світ. Обійміть мільйони інших – хоча б через музику Бетговена.
І приходьте. На вас чекають. І обіймуть назустріч…
Олег Яськів
Copying Beethoven, Agnieszka Holland, 2006
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
У неділю 25 грудня з 19:00 до 20:00 гості «Штуки» матимуть нагоду послухати версії композитора Еріка Баумгартнера популярних різдвяних мелодій. За фортепіано Влад Сташенко, вхід вільний.
Звучатимуть:
-
“Deck the hall”;
-
“God rest ye marry, gentlemen”;
-
“O Christmas Tree”;
-
“The Coventry Carol”;
-
“Good King Wenceslas”;
-
“Jingle Bells” та інші.
24 грудня запрошуємо на фортепіанний концерт «Барокова різдвяна музика». Виконуватиме Павло Гречка, початок о 19:00, вхід вільний.
Прозвучать вибрані композиції Йоганна Себастьяна Баха, Георга Фрідріха Генделя та Готліба Теофіла Муффата.
Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.