У четвер 27 жовтня о 18:00 кав’ярня-галерея «Штука» та Клуб шанувальників Галичини запрошують на лекцію про початки впровадження електроенергії у Львові. Розповісти про це має намір Андрій Крижанівський – енергетик, нумізмат, автор книги «Історія електрифікації Львівщини» та упорядник і видавець монографії-альбому «Осип Курилас». Модератор заходу – мистецтвознавець Тарас Стефанишин. Для участі до 25 жовтня просимо заповнити реєстраційну анкету – http://bit.ly/2edE2aU.

Про те, яку роль у нашому житті відіграє електроенергія, зазвичай згадуємо у моменти, коли її раптово вимикають. Водночас мало хто знає, за яких обставин Львів перейняв і освоїв найбільше відкриття ХІХ століття. Під час лекції почуємо, коли і де були зведені перші міські електростанції, як електрифікація змінила суспільне життя львів’ян, у яких будівлях вперше застосували новацію, чи була ця справа прибутковою для міста та чимало інших цікавих фактів.

У вівторок 25 жовтня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Жозе Даяна «Наша зустріч» (Франція, 2012).

Найглибші таємниці душі сховані у повсякденному житті людини. Можна скільки завгодно випробовувати свій характер на витривалість у далеких подорожах, пригодах чи війнах, але справжнє випробування проходиш у стосунках з найближчими, у формуванні власної формули кохання, дружби, батьківства. Люди у своєму загалі це добре розуміють і формують образ людини з цих найтонших деталей повсякденного, приватного життя. Інша справа, і при тім найважча – самому оцінити власну натуру, подивитись у вічі правді і, за потреби, наважитись на рятівні для душі зміни, навіть якщо час для них давно пройшов…

Фільм французької режисерка Жозе Дайан “Наша зустріч” – справжня препарація кохання. Це надтонка – немов для однієї руки написана – елегія про відчайдушні пошуки кохання немолодої жінки з глибокою життєвою історією. У цій історії – благополучний шлюб, дорослі діти, успішна робота, солідний статус у суспільстві. Проте у цій історії з’являється задавнена любов, яка виникає знову, так невчасно, спокушуючи переглянути цінності досягнутого, провокуючи на ламання такого міцного і негнучкого хребта благополучності, і врешті, штовхаючи до сміливих кроків, на які так важко наважатись навіть у юнацькому віці.

Цей сюжет – не привід для мелодрами, а початок глибокого, докорінного перегляду власного життя і цінностей, на яких воно будувалось. У такому сприйнятті цей фільм дуже жіночий. Але лише у такому. Нічого “банально жіночого” у ньому немає. Натомість у фільмі багато чоловічих інтонацій, тому ця камерна загалом робота у переплетенні питань набирає справжнього симфонічного звучання.

Перед нами справжнє французьке кіно найвищої проби – камерне, атмосферне, глибоке, без банальностей і зайвого. З чудовою Фанні Ардан, гра якої – “на розриві аорти” – викликає судоми вражень від переконливої драми жінки.

“Неможливо жити спогадами про щастя. Неможливо жити лише з почуття обов’язку” – головні слова, які так страшно промовити навіть подумки, стають викликом для героїні фільму. Та й нас, глядачів. Фільм розгортає гроно запитань і проблем, про які роздумуємо наодинці або з найближчими друзіями і часто так і не маємо певності у правильності прийнятих рішень. Фільм змушує прожити екранну історію як одну з можливостей власної.

І головне: фільм просвітлює впевненість, що завжди можна розпочати нове життя, що на будь-якому етапі життя можна прийняти рішення жити так, щоби приносити користь іншим.

Олег Яськів

Nos retrouvailles, Josée Dayan, 2012

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

23 жовтня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Романа Марченка «Нью Йорк, Нью Йорк», який виконуватиме пісні Френка Сінатри та композиції Джорджа Ґершвіна і Генрі Манчіні під акомпанемент фортепіано. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         G. Gershwin “Summertime”;
-         G. Gershwin “Do what you do”;
-         G. Gershwin “Love is here to stay”;
-         G. Gershwin “Man I love”;
-         F. Sinatra “Fly me to the moon” (by H. Howard);
-         F. Sinatra “Singing in the rain” (by N. Brown);
-         F. Sinatra “Autumn leaves” (by J. Kosma);
-         F. Sinatra “Moon river” (by H. Mancini)
-         F. Sinatra “Negro spiritual”;
-         F. Sinatra “Swing low”;
-         F. Sinatra “Ol' Man river”;
-         F. Sinatra “Sometimes I feel”;
-         Louiguy “La vie en rose”;
-         H. Mancini “Dear heart”;
-         L. Ray “The Sunshine of your smile”;
-         R. de Koven “Oh promise me”.

22 жовтня, у суботу, гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати підбірку вальсів у виконанні піаніста Івана Косюка. Початок концерту о 19:00, вхід вільний.

В першій половині концерту звучатимуть вальси Петра Чайковського, Сергія Прокоф’єва, Фридерика Шопена та Мирослава Скорика, у другій – власні композиції виконавця.

21 жовтня з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» триватиме концерт фортепіанних каверів на композиції популярних українських гуртів. Виконуватиме Олексій Карпенко, вхід вільний.

Програма:

-         Pianoboy «Кохання», «Родина»;
-         Скрябін «Спи собі сама», «Старі фотографії»;
-         Бумбокс «Бета-каротин», «Люди»;
-         Океан Ельзи «Не питай», «Вставай», «Холодно»;
-         Скай «Тебе це може вбити»;
-         Друга ріка «Три хвилини», «Дотик».

У вівторок 18 жовтня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ізабель Койшет «Таємне життя слів» (Іспанія, 2005).

У пізню осінь потрібно входити поступово, підставляючи холодному вітру щоки, примружуючи очі, ховаючи тіло у покривала одягу. І настрій також пристосовується до коротшого дня і стриманіших розмов. У такий час хочеться більше слухати. Гарної музики, проникливих історій. Дивитися затишне, тихе кіно.

Фільм «Таємне життя слів» – немов соло соната, де інструментом є людська душа. Фільм про самотність, про тишу, в яку поринає людина, коли довкола нікого немає або сам не хочеш, щоби хтось був поруч.

Іспанська режисерка Ізабель Койшет зняла дуже жіночий фільм, у якому, втім, більше чоловіків та чоловічих історій. Але його жіночність проявляється не у спрощенні життєвих схем, а навпаки, у притаманній деяким жінках здатності до розуміння найголовнішого у людській історії.

Бездоганне, мінімалістичне образне вирішення фільму: нафтова платформа посеред моря, група чоловіків самотніх з власних, але таких знайомих нам і тому універсальних причин, і одна жінка, також самотня, але самотністю майже ритуальної, релігійної глибини. Жінка прибула у цей чоловічий світ щоб доглядати за покаліченим внаслідок аварії чоловіком…

При цьому фільм не паразитує на цьому настроєвому обрамленні і не тисне на глядача зайвими сентиментами. Навпаки, така модель дозволяє розповідати проникливі людські історії та переживань, які сягають літературної універсальності та психологічної персональності. Не випадково, інтелектуально-ігровий контекст фільму вибудовується довкола блискучого оповідання видатного Хуліо Кортасара «Сеньорита Кора» та шедевру барокової літератури «Листи португальської монахині». Таким чином автори фільму – а до них варто зарахувати і продюсера Педро Альмодовара – виводять фільм за межі персональної драми чи навіть антимілітарного пафосу і ставлять за мету дати насамперед надію сучасній людині у сучасному світі.

Фільм «Таємне життя слів» у чомусь перегукується з кращими фільмами Ларса Трієра «Розтинаючи хвилі» чи «Танцююча у темряві», але схожість між ними швидше якісного рівня – як два достойні партнери-суперники однієї ліги якості. Але насправді робота Койшет більше наближена до реальної людини, ніж філософсько-соціальні конструкції данського реформатора.

«Таємне життя слів» – це в першу чергу фільм про любов, про її силу, магію якщо хочете. Про те, що у цій магії головне не зовнішність і не матеріальні речі тим більше.

У цьому фільмі доброю є не лише режисура, але й музика та прекрасні акторські роботи Тома Робінса та Сари Поллі.

Приходьте. Будемо разом спостерігати за людськими історіями…

Олег Яськів

The Secret Life of Words, Isabel Coixet, 2005

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

16 жовтня, у неділю, з 19:00 до 20:00 у кав’ярні триватиме фортепіанний концерт Івана Косюка «Імпровізації на класичні теми», вхід вільний.

Теми імпровізацій:

-         П. Чайковський - симфонія №5, концерт для скрипки зоркестром, І, ІІ і ІІІ концерти для фортепіано з оркестром, увертюра «Ромео і Джульєта», «Баркарола»;
-         С. Прокоф’єв – балет «Попелюшка»;
-         Д. Шостакович – концерт для скрипки з оркестром №1, симфонія №5;
-         В. А. Моцарт – уривки з опери «Чарівна флейта».

15 жовтня з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» звучатимуть авторські версії відомих пісень «Скрябіна», «Океану Ельзи», “Beatles” та інших. Голос та гітара - Володимир Партика, вхід вільний.

Програма:

-         ОЕ «Не питай»;
-         ОЕ «Там де нас нема»;
-         Скрябін «Старі фотографії»;
-         Скрябін «Люди як кораблі»;
-         Mad Heads «Надія є»;
-         Eric Clapton “Tears in Heaven”;
-         The Beatles “Let it be”;
-         John Lennon “Imagine”;
-         Leonard Cohen “Hallelujah”;
-         The Who “Behind blue eyes”;
-         Скай «Тебе це може вбити».

У п’ятницю 14 жовтня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Олексія Карпенка. У добірці – популярні українські мелодії та пісні, вхід вільний.

Звучатимуть:

• "Я піду в далекі гори";
• "Ой чий то кінь стоїть";
• "Чорнобривці";
• "Червона рута";
• "Цвіте терен";
• "Ніч яка місячна...";
• "Два кольори";
• "Пісня про рушник";
• "Ой у вишневому саду";
• "Ой у лузі червона калина";
• "Під львівським замком" та інші.

13 жовтня у кав’ярні «Штука» звучатиме німецька клавірна музика XVIIст. у виконанні піаніста та композитора Павла Гречки. Початок о 19:00, вхід вільний.

Слухачів чекають мелодії композиторів із середовища музикування, з якого виріс Йоганн Себастьян Бах.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н.Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.