У вівторок 13 грудня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ніла Джордана «Кінець роману» (Великобританія-США, 1999).

Ми хочемо, щоб нас любили. Здавалось би − зрозуміле і тривіальне бажання. Про це співають навіть у найпростіших пісеньках або ж мріють ті, у кого горизонт мрій недалекий. Але чому душа так тягнеться до чужих історій, в яких герої ламають перепони і ставлять на терези власне життя? Чому співчуваємо відчайдушним і нераціональним вчинкам тих сміливців, які наважуються ризикувати всім комфортним, усталеним і правильним заради досягнення справжнього почуття? Може, бачимо у них себе, але з іншої історії, яка могла скластись якби не… Слабкодухість, товстошкірість, смиренність. А, може, у когось все ж таки склалась і ми просто звіряємо власні почуття з екранними, щоб переконатися, що не одні так страждали…

Хто знає? Нас мільярди – таких різних і слабких. Були і прийдуть після нас. Підозрюю, що поки існуватимемо, одні будуть продовжувати писати про пристрасть кохання, інші – екранізовувати її, ще хтось малюватиме чи перекладатиме на ноти свої або ж чужі страждання. Так і летітимемо до повного розчинення у порожньому просторі.

Великий англійський романіст двадцятого сторіччя Грем Грін, один з найчесніших письменників, пережив схожу історію руйнівної пристрасті. На щастя, йому вдалося описати її в новелі «Кінець роману» − дуже нетиповому для себе творі, який, втім, приніс йому світову славу. На щастя, ірландський режисер Ніл Джордан наважився екранізувати роман. Наважився, бо роман має складну структуру і був ризик втратити головні акценти і звернути на дорогу мелодрами.

Фільм вийшов добрий. Таке розкішне і відчайдушне дослідження природи кохання. Орнаментоване пронизливою музикою Майкла Наймана, філігранною, немов у кольоровому сні, операторською роботою Роджера Претта та оголеною до крові акторською грою Джуліанни Мур, Ральфа Файнза та Стівена Рі.

Орнамент цього фільму складний, з частими стрибками у часі, з програваннями ситуацій з різних точок зору, з джазовою рівноправністю головних і другорядних персонажів. Але його варто відкрити для себе. Адже цей фільм написаний пристрастю. Пристрастю закоханості і зради, пристрастю ревнощів і довіри, пристрастю гріха і спокути. І це те, що відрізняє хорошу драму від хорошої мелодрами.

Сюжетну історію переповідати не варто. Адже це Грем Грін і «його час» – сорокові роки двадцятого сторіччя. Британський дощ, сепія у кольорі, чоловічі костюми-трійки та витончені контури жіночих суконь. А ще ворожі бомбардування як дзеркальний символ зовнішньої загрози внутрішній драмі героїв.

А ще – і це вкрай рідкісне явище в кіно та й літературі – спроба поєднати любовну і гріховну пристрасть з християнською духовністю. Несподіване, але переконливе місце зустрічі з Богом.

Не сумніваюсь, що цей фільм змусить вас задуматись. Або згадати. Або мріяти ще. І ви знаєте про що…

Тому приходьте. Великі історії краще дивитись разом…

Олег Яськів

The End of the Affair, Neil Jordan, 1999

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

11 грудня, у неділю, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт струнного дуету Богдана Ільницького і Павла Кропа «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу», вхід вільний.

Серед запланованих творів:

-         Coldplay - Viva la vida;
-         Michael Jackson - Smooth criminal;
-         Michael Jackson - Billy jean;
-         Lalo Schifrin - Mission imposible;
-         Carlos Gardel - Por una cabeza;
-         Eduardo di Capua - O sole mio;
-         Pachebel canon in D;
-         Gioacchino Rossini - Carnaval de Venezia;
-         Океан Ельзи – Холодно;
-         Nirvana - Smells like teen spirit;
-         Louis Armstrong - La vie en rose;
-         ACDC - Highway to hell.

В суботу 10 грудня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт італійських виконавців Андреа Пінто та Альфонсо Олівера. Початок о 19:00, вхід вільний.

Андреа Пінто, музикант з італійського міста Авелліно, вкотре завітав до Львова для того, щоб репрезентувати свої пісні та італійську альтернативну музику в стилі інді-рок. Під час концерту звучатимуть пісні з нового альбому “Sospiri e immagini” («Подих і тіні»). Його пісня “Purple Cloud” («Пурпурова хмара»), яка входить до цього альбому, активно піднімалась сходинками міжнародних хіт-парадів. Посівши 46 місце в офіційному рейтингу Топ – 50 незалежних музикантів на Radio Airplay, а згодом 16 місце в офіційному рейтингу виконавців інді-альтернативи на Meiweb indie, Андреа Пінто завоював перше місце у хіт-параді перспективних інді-музикантів в Італії. Новий синґл “Moonlight” («Місячне сяйво»), котрий зараз в активній ротації на радіо, впевнено підкорює хіт-парад Топ - 50 і на даний час посідає 33 місце у рейтингу Meiweb. «Можливість ділитися своєю музикою, емоціями та переживаннями наповнює моє серце радістю більше ніж будь-що інше!..» - говорить Андреа – «Всі ми у житті знаходимося в постійному пошуку порозуміння і співчуття, і я щасливий, що музика допомагає мені в цьому».

Альфонсо Олівер – співак, він же автор власних пісень, вже втретє завітав до Львова. Львів одразу припав йому до душі, тому що “тут люди вміють насолоджуватися музикою” – зізнається Альфонсо. Виступаючи перед львівською публікою, співак намагається передати усю любов, радість і запал, які присутні у кожному його тексті.

Альфонсо Олівер родом з Калабрії, у шість років переїхав у місто на півночі Італії Реджо Емілія, де зробив свої перші кроки у світ музики – навчався гри на гітарі, фортепіано та співу сучасних і ліричних пісень. Коли йому виповнилось 25, записав перший музичний альбом “Hotel del Rock” (“Рок готель”) зі своєю групою “Gli Oliver” (“Олівери”). Цей диск нараховує 11 треків, з яких для дев’яти текст та музика написані самим Олівером. Найбільшим досягненням з цієї першої роботи стала пісня “Romantica Melodia” (“Романтична мелодія”), котра отримала резонанс на регіональних радіостанціях. У 26 років Альфонсо вирішив зайнятися сольною кар’єрою, підписавши контракт з компанією “Green Production”, де записав два хіти: “Credici” (“Повір”) та “Immagina” (“Уяви”), завдяки яким його змогла почути по радіо вся Італія. У 28 років він репрезентував перший сольний альбом “Tutta Colpa Della Musica” (“Все через музику”), котрий нараховує 8 хітів написаних та складених за його словами, проте саме пісня “Giro Giro Mondo” ("Подорож навколо світу"), вивела альбом на італійські радіостанції і завоювала хіт-парад Indie. У 2015 вийшов новий сингл Альфонсо “L’Universo Siamo Noi” (“Ми є всесвітом”), який отримав шалений успіх, посів перше місце у рейтингу Alternative Pop та одразу ввійшов у рейтинг топ-100 найбільш популярних пісень в Італії на RadioAirplay.

У цей час в активній ротації на італійських радіостанціях є його нові синґли “Blablabla” і “30”, які неодмінно прозвучать на концерті разом із новими піснями, адже робота італійського співака, назавжди відданому своєму покликанню, не припиняється і “це все через музику”.

Ввечері 9 грудня у кав’ярні «Штука» звучатимуть американські популярні мелодії у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         Rihanna “Please don’t stop the music”;
-         Katty Perry “Hot'n'Cold”;
-         Beyonce “Halo”;
-         Jeff Buckley “Hallelujah”;
-         Imagine Dragons “Radioactive”;
-         Jason Walker “Down”;
-         Adam Lambert “Whataya want from me”;
-         Adele “Hello”;
-         Adele “Someone like you”;
-         Daft Punk “Get lucky”та інші.

У вівторок 6 грудня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Тома Тиквера «У зимовій сплячці» (Німеччина, 1997).

Кожна наша зима – неповторна. Кожен вечір в оточенні снігу, домашніх стін чи кола друзів – неповторний. Ми самі неповторні у своїх почуттях та переживаннях, якщо тільки переживаємо та відчуваємо по-справжньому, а не за лекалами інших.

З фільмом “У зимовій сплячці” видатного німецького режисера Тома Тиквера ми входимо у нашу нову зиму. З цим фільмом ми отримаємо неймовірну атмосферу, в яку нас затягує кожна секунда екранного часу – по ту сторону екрану буде зима, гори, засипані снігом дороги, самотні дівчата, загадкові чоловіки… А ще стильні діалоги, вуайєристський еротизм, тривожне очікування небезпеки.

Том Тиквер володіє відчуттям смаку, коли створює естетику власних фільмів. Він тонкий психолог. Більше того, здається, що він розуміє жінок. Мало кому, наприклад, вдавалося настільки переконливо зобразити як жінка чекає на секс з коханим чоловіком. Його фільми – це водночас і піднесені над буденністю артефакти, і підглядання крізь екран за повсякденним життям людей.

Саме за це його можна вважати кращим німецьким режисером. Тиквер володіє здатністю відчувати час і декілька його фільмів вже стали кінематографічними маркерами свого часу, або як ще кажуть, «культовими»: як от «Біжи, Лола, біжи», «Принцеса та воїн», «Парфюмер».

В основі сюжету фільму «У зимовій сплячці» лежить детективна історія, яка містичним чином переплела долі кількох людей, закинутих в маленьке альпійське містечко. Але для Тиквера  – це лише стрижень, на який він надбудовує психологічні візерунки. Фільм про те, що кожне слово, обдуманий чи спонтанний вчинок ведуть до наслідків. І ніхто не може знати, чим це закінчиться для нас.

У такому свідомому перенесенні акцентів з сюжету на користь психологізму та драматизму Тиквер – прямий послідовник творчості великого Кшиштофа Кісльовського. Але у чому він пішов далі, так це у майстерності створювати тривожну заворожуючу атмосферу, перманентний саспенс, але особливого, не хічкоківського типу. У цьому він створив європейську відповідь творчості братів Коенів.

А ще Тиквер витончено інтелектуальний у цьому фільмі – тут і приховані літературні цитати, і кінематографічні алюзії.

Повільна медитативна операторська робота, мінімалістична електронна музика, казкові зимові пейзажі, тиша, яка підкреслює звуки. Те, що ми називаємо чарами кіно, прив’язує нас до екрану, створює таке рідкісне і вже призабуте поміж поп-корном і рекламами відчуття затишного перегляду. Цілісно фільм схожий на симфонію, він дуже музичний. Тиквер узагалі дуже “музичний” режисер, недаремно він пише музику до власних фільмів.

Я дуже люблю цей фільм. Він по-справжньому добрий, він по-справжньому зимовий. З нього варто розпочинати. Будь-що – навіть лист до коханої. Довгий. на папері…

Приходьте…

Олег Яськів

Winterschläfer, Tom Tykwer, 1997

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

4 грудня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт імпровізацій на теми високої класики. За фортепіано Іван Косюк, вхід вільний.

Програма:

-         Рахманінов С.В. Концерт для фортепіано з оркестром №2;
-         Прокоф’єв С.С. Вальс з опери «Війна і мира»;
-         Чайковський П.І. Концерт для фортепіано з оркестром №1;
-         Чайковський П.І. Концерт для фортепіано з оркестром №2;
-         Мендельсон Ф. Концерт для скрипки з оркестром;
-         Косюк І.О. «Зимовий вечір»;
-         Чайковський П.І. Концерт для фортепіано з оркестром №3;
-         Моцарт В.А. Концерт для скрипки з оркестром №5 (Ч.3);
-         Чайковський П.І. Концерт для скрипки з оркестром;
-         Чайковський П.І. Балет «Лебедине озеро»;
-         Косюк І.О. Вальс соль мажор.

3 грудня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Романа Марченка «Ти танго заспівай мені», який виконуватиме пісні Богдана Весоловського під акомпанемент фортепіано. Початок о 19:00, вхід вільний.

Богдан Весоловський або ж Бонді (1915-1971) - український пісняр і композитор, музична легенда Львова ХХ століття. За життя здобув велику славу серед канадської діаспори, тоді як в Україні був маловідомим до 1990-х років.

У грудні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на виставку живопису Катерини Білетіної «Гуцульська мадонна». Відкриття з участю авторки відбудеться в суботу 3-го грудня о 17:00. Будемо раді зустрічі!

«Гуцульська мадонна» - вже третя виставка Катерини Білетіної у «Штуці». Більше десяти років головний інтерес художниці зосереджений на жіночих портретах і красі українських національних строїв. Внаслідок синтезу цих напрямків і постійного пошуку нові образи стають все більш магнетичними і глибокими.

У передмові до останнього мистецького проекту Катерини Білетіної, альбомі «Беззахисність перед красою» (в-во «Родовід», 2016), авторка каже, що «<…> портрети цікавили мене завжди. Якраз в них мені легко перекладати «те сонце, що повинен носити в собі мистець, на лінію, колір і фактуру», як писав в листі до свого учня Василь Єрмілов». Переконані, ця краса вас теж зачепить. Приходьте!

Про автора

Художниця Катерина Білетіна (1977р.н.) - живописець, книжковий графік, портретист. Живе та працює в Одесі.

У 1992р. закінчила живописне відділення Одеського художнього училища ім. М. Б. Грекова (майстерня В. М. Алікберова). Здобула академічну освіту в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (майстерня історичного живопису Ф.М.Гуменюка).

Історичні портрети, дитяча ілюстрація, листівки та українська етнографія - улюблені жанри та сюжети художниці.

Є автором ілюстрацій до дитячих книжок відомих українських та закордонних письменників - Лесі Вороніної, Ірен Роздобудько, Клауса Хагеррупа, Данути Вавілув.

Протягом останніх десяти років працює над проектом "Український портрет"- серією живописних і графічних робіт, зібраних з портретів друзів та знайомих у національних строях різних регіонів України, а також портретів, створених як сучасні реконструкції старовинних світлин з альбому Івана Гончара "Україна і українці".

Впродовж останніх трьох років Катерина Білетіна - активний учасник фестивалів та живописних пленерів, що відбуваються в Одеській, Львівській, Івано-Франківській областях і на Закарпатті.

У п’ятницю 2 грудня з 19:00 до 20:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати фортепіанні імпровізації на класичні теми. Виконуватиме Іван Косюк, вхід вільний.

Програма:

-         Моцарт В.А. Увертюра до опери «Чарівна флейта»;
-         Рахманінов С.В. Елегійне тріо №2;
-         Чайковський П.І. Симфонія №6;
-         Шостакович Д.Д. Симфонія №5;
-         Шостакович Д.Д. Концерт для скрипки з оркестром №1;
-         Чайковський П.І. Увертюра «Ромео і Джульєтта»;
-         Прокоф’єв С.С. Балет «Попелюшка»;
-         Чайковський П.І. «Баркарола» з циклу «Пори року»;
-         Чайковський П.І. Симфонія №5;
-         Косюк І.О. Вальс «Снігові бджілки».

У вівторок 29 листопада о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Яна Гозлана «Ідеальний мужчина» (Франція, 2015).

Дослідження природи творчості – одне з найкращих інтелектуальних занять останніх тисячоліть людства. І сказати щось нове стає щоразу складніше. Кінематограф, попри свою відносну молодість, також достатньо постарався на цій ниві і кожен добрий кіноман назве бодай з десяток стрічок, в яких муки творчості та драма творця стають стрижнем розповіді.

Проте людина жадібно продовжує чекати на кожну нову спробу. А все тому, що це надзвичайно цікаво – заглядати за лаштунки творчості, знаходити там схожих на себе живих і слабких людей, які, може, й високо підіймаються, зате боляче падають.

“Ідеальний мужчина” – черговий успіх французьких кінематографістів. Цей інтригуючий фільм розповідає не лише про творчість як таку, але також про спокуси, на які здатна піддатися людина заради успіху. Коли на терези вибору лягає не лише дружба та любов, але й життя.

Знову ж ніби нічого нового у сюжетній лінії: красивий і молодий письменник, який терпить творчі невдачі, шукає шлях у вищий світ успіху та достатку. На цьому шляху йому доводиться приймати складні моральні рішення, які врешті-решт призводять до руйнівних наслідків. Проте на відміну від більшості американських аналогів, французький фільм більш реалістичний і тому ближчий. Його герої немов живуть поруч з нами, а сюжет затягує по-справжньому, змушуючи смакувати кожну секунду, щоб не пропустити тонких змін, які відбуваються з героєм, а також тривожних траєкторій подій. Тож “цікавість” – як одна з головних причин магії кіно – у цьому фільмі присутня максимально.

Відтак,  французи подарували кіногурманам красиве і по-класичному скроєне жанрове кіно: драму і трилер найвищої проби водночас. Причому шанувальники обох жанрів отримають задоволення, а, отже, подвійну радість. А жінкам окремий подарунок – нова зірка французького кіно П’єр Ніне.

Приходьте – ми давно такого не дивились…

Олег Яськів

Un homme idéal, Yann Gozlan, 2015

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/