У середу 14 вересня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати поетичні читання Євгенії Більченко та Ігора Павлюка. Зустріч «Кліп для брата» розпочнеться о 19:00, вхід вільний.

Про вечір: «Брат і Сестра в царстві духу. Взаємні перекладачі. Два відомі поети. Такі різні. Такі однакові. Унікальний і єдиний дует у Львові. У програмі: тексти авторів, перекладацькі експерименти, презентація книг. Запрошуємо на вечір вірності, мужності і любові».

У вівторок 13 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Мартіна Макдонаха «Колись у Брюгге» (Великобританія-США, 2008).

Інколи можна розповісти про щось, наприклад про місто, оминаючи найголовніше, уникаючи очікуване – тонкими доторками додаючи мазки, зупиняючи процес, відходячи на кілька кроків та наближаючись знову. І ніби не говориш про місто, а воно виринає як у передранковому вересневому сні – раптово, вражаючи досконалістю. Прокинувшись остаточно, намагаєшся згадати сон цілком, але він вислизає з пам’яті. Залишається далекий дзвін старих дзвонарень, ранкове сонце з крижинками осені у повітрі, неймовірна чистота простору поміж кам’яницями і чиїсь сліди на вологій бруківці. А ще непереборне бажання приїхати у це місто. Яке щойно наснилось, яке було поруч, у твоєму сні. І вже не так важливо, що відбувалося з тобою чи іншими у тому місті. Важлива правильна нота, яка звучить у тобі. Як післясмак від доброго вина чи справжнього поцілунку….

Запаморочливий дебют ірландського режисера та письменника Мартіна Макдонаха спантеличує жанровим пазлом. Ніби й детектив, а може й бойовик… Хоча схоже і на драму. Але коли завершуєш дивитись цей фільм, то думаєш: Господи, яке ж це має значення, адже я так хочу у Брюгге! Може й не реальне місто, але це точно – з мого дитинства, де дітлахи нечутно їздять велосипедами вузькими вуличками, а у воді відбиваються постаті його казкових мешканців. Неймовірно вдала стилістика фільму кожним кадром промовляє до серця. Як казка, але для дорослих. Бо діти у таких казках живуть, а дорослі лише мріють або пригадують дитячі відчуття. Плинна, невловима поезія краси і злочину, радості і каяття, мудрості і простоти.

Тому нічого більше про сюжет фільму.  Я лиш запрошую у магічний світ, де, як у геніальній страві, все просто – трохи доброї музики (що там доброї, божественної музики), кілька класних акторів (навіщо я це кажу про Коліна Фарелла і Райфа Файнза!), багато-багато вдалих кадрів (все, все на тлі неможливо красивого міста) і все це заправлено нестримним талантом режисера помноженим на витончений як осіння паморозь гумор.

Всього півтора години кіна… і ти починаєш мріяти про щось більше… Вірте мені, мрії мають свій початок…

Олег Яськів

In Bruges, Martin McDonagh, 2008

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

11 вересня о 20:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати фортепіанний концерт Івана Косюка «Моцартіана», вхід вільний.

Звучатимуть популярні твори Вольфганга Амадея Моцарта, а також авторські імпровізації Івана Косюка.

10 вересня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Романа Марченка «Американці у Парижі», який виконуватиме пісні Френка Сінатри та композиції Джорджа Ґершвіна і Генрі Манчіні під акомпанемент фортепіано. Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-         G. Gershwin “Summertime”;
-         G. Gershwin “Do what you do”;
-         G. Gershwin “Love is here to stay”;
-         G. Gershwin “Man I love”;
-         F. Sinatra “Fly me to the moon” (by H. Howard);
-         F. Sinatra “Singing in the rain” (by N. Brown);
-         F. Sinatra “Autumn leaves” (by J. Kosma);
-         F. Sinatra “Moon river” (by H. Mancini)
-         F. Sinatra “Negro spiritual”;
-         F. Sinatra “Swing low”;
-         F. Sinatra “Ol' Man river”;
-         F. Sinatra “Sometimes I feel”;
-         Louiguy “La vie en rose”;
-         H. Mancini “Dear heart”;
-         L. Ray “The Sunshine of your smile”;
-         R. de Koven “Oh promise me”.

У п’ятницю 9-го вересня о 20:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт «За 60 хвилин навколо світу» Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка), вхід вільний.

Програма:

-         “Song from a secret garden”;
-         S. Joplin “Ragtime”;
-         J. Gade “Jalousie”;
-         F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-         E. Humperdinck “The last waltz”;
-         F. Lai “Love story”;
-         L. Armstrong “What a wonderful world”;
-         “Tango canzone”;
-         H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-         М. Скорик «Мелодія»;
-         M. Jarre “Lara’stheme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-         Z. de Abreu “Tico-ticonofarelo”;
-         V. Monti “Csárdás”;
-         E. deCurtis “TornaaSurriento”;
-         кілька мотивів Джо Дассена;
-         кілька мотивів Адріано Челентано.

У вівторок 6 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Річарда Лінклейтера «Перед заходом сонця» (США, 2004).

Дні у міжчассі між літом та осінню – особливі. Ніколи в інший час імпресія відчуттів та вражень від переходів – світлових, теплових, кольорових – не відбувається так тихо, повільно і ненав’язливо. Цей період чимось схожий на історії інтимних почуттів між чоловіком та жінкою, такі ж невиразно легкі, балансуючі на кінчиках пальців та у ще невпорядкованих думках…

Фільм “Перед заходом сонця” – немов неопалима купина, яка омолоджує і душу, і тіло. Він про те, що трапиться з кожним обов’язково. Якщо не в реальності, то в мріях чи снах.

Але ж хочеться справжності, отого запаморочення в голові від мимовільних дотиків; постійно присутнього запаху ранньої осені від довгих прогулянок, коли ночі вже довгі, але ще теплі, а ранки наелектризовані сонячною прохолодою; отих впізнавань себе в іншому та напівжартівливих інтелектуальних змаганнях; того спільного погляду на архітектуру природи, який переростає у спільне бачення природи речей. А можливо, і не переростає… Через це і присмак небезпечної пригоди, коли майбутнє – ніби марево крізь неспокійний сон спраглого мандрівника.

Видатний американський режисер Річард Лінклейтер часто повертається у Європу. Можливо, йому бракує атмосфери старих вулиць та тіней далекого минулого для того щоб вибудувати найкращі декорації для своїх героїв. Навіть якщо й так, то головним у його фільмах залишаються людські стосунки. Причому на відміну від інших добрих режисерів, які часто вихоплюють потрібні епізоди, відтинаючи передісторії, Лінклейтер намагається прослідкувати еволюцію любові від зародження і до завершення. Це стало навіть нав’язливим завданням для режисера – від фільму до фільму вивчати людину та її почуття.

“Перед заходом сонця” – другий фільм з “трилогії кохання” – якщо так можна назвати зняті з десятирічним інтервалом фільми “Перед світанком”, “Перед заходом” та “Перед опівніччю”. Своїм унікальним задумом режисер намагається пов’язати різні періоди людського життя з різними стадіями розвитку любові. Він слідкує за своїми героями, яких уже на протязі двадцяти років незмінно і блискуче грають Ітан Гоук та Жюлі Дельпі (які не просто “вросли” у ці історії, але й стали їхніми співсценаристами). Режисер вкладає в їхні уста слова, які виходять далеко за межі інтимних розмов закоханих і тому стають універсальними для різних поколінь. Тільки цього разу все серйозніше – герої стали зовсім дорослими, проросли власними історіями невдач – і, відтак, відчувається більше осіннього настрою в їхніх словах та обережності в надіях. Проте залишається найголовніше – неймовірна достовірність розмов і само-присутність глядача у кадрі. Розширяється коло тем і проблем людини та міжособистісних стосунків, які розкривають автори. Змінюється лише елегантне тло для дослідження природи кохання – якщо у першому фільмі це був Відень, то зараз Париж.

Через це їхні роздуми, пристрасні діалоги завжди цікаві та витягують глядача з потойбіччя екрану і долучають до розмови. А ще головніше – долучають до співпереживання або проживання власних історій, – історій почуттів та втрат – які вже трапилися або ж обов’язково відбудуться. Інакше для чого жити у цьому такому плинному, незбагненному, наповненому можливостями світі.

Тож входимо в осінь. Повільно. Смакуючи найкращі спогади та мрії…

Олег Яськів

Before Sunset,  Richard Linklater, 2004

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

4 вересня у кав’ярні «Штука» з 20:00 до 21:00 звучатиме класика – Шопен, Бетховен, Ліст. За фортепіано Олексій Карпенко, вхід вільний.

Програма:

-         Ф. Шопен – 4-ий і 24-ий етюд;
-         Л. Бетховен - Місячна соната;
-         Ф. Ліст - 10-ий етюд;
-         О. Скрябін - 12-ий етюд;
-         романтичні імпровізації на різні музичні теми.

3 вересня, у суботу, о 20:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт Олексія Карпенка з програмою фортепіанних каверів відомих рокових композицій, вхід вільний.

Прозвучать:

-         SOAD - Lonely Day;
-         SOAD - Sky Is Over;
-         SOAD - Chop Suey;
-         Linkin park – Numb;
-         Linkin Park – In The End;
-         Evanescence – Bring me to life;
-         Nickelback  - Lullaby;
-         Three Days Grace – Last to Know;
-         Three Days Grace – Never Too Late;
-         Limp Bizkit – Behind Blue Eyes;
-         Red Hot Chili Peppers – Californication;
-         Staind – Outside;
-         Nirvana – Smells Like Teen Spirit;
-         Sick Puppies –  Don't Walk Away;
-         Lifehouse – Sick Cycle Carousel.

У п’ятницю 2 вересня о 20:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Олексія Карпенка. У добірці – популярні українські мелодії та пісні, вхід вільний.

Звучатимуть:

• "Я піду в далекі гори";
• "Ой чий то кінь стоїть";
• "Чорнобривці";
• "Червона рута";
• "Цвіте терен";
• "Ніч яка місячна...";
• "Два кольори";
• "Пісня про рушник";
• "Ой у вишневому саду";
• "Ой у лузі червона калина";
• "Під львівським замком" та інші.

У вересні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фотовиставку Ігора Філатова «Поштівка зі Львова». Відкриття з участю автора відбудеться у п’ятницю 2 вересня о 18:00. Експозицію можна буде оглянути щодня з 10:00 до 22:00, вхід вільний.

Львів - твій старий знайомий, що п'є каву на розі Вірменської та Друкарської. Львів - пошарпаний будинок на вулиці, якою ти ходиш щодня, але не пам’ятаєш її назви. Львів - павутиння дротів, які приходять невідомо звідки і йдуть невідомо куди. Львів - небо, в яке ти дивишся, щоб зрозуміти, брати парасолю чи ні. Львів - люди, яких ти обов'язково знаєш, і які знають тебе. «Поштівка зі Львова» - це Львів…  такий знайомий і такий несподіваний.

Про автора

Народився у 1970 році. Свідомо почав займатися фотографією у 2002р.

Учасник виставок:

-         2003 - персональна виставка "Око на кінчиках пальців" (в рамках виставки "Реклама+Бізнес 2003"), Палац Мистецтв у Львові;
-         2005 - персональна виставка "Обличчя і місто" (в рамках виставки "Реклама+Бізнес 2005"), Палац Мистецтв у Львові;
-         2006 - диплом за друге місце у конкурсі «Моя половинка», організатор - photographic.com.ua;
-         2010 - фотопроект-виставка "100 сердець", кав’ярня-галерея «Штука» у Львові;
-         2011 - персональна виставка «1/6», Галерея Купчинського у Рівному;
-         1-10.06.2013 – учасник колективної фотовиставки «Вулична фотографія», організатор - FOTO.UA;
-         2014 – персональна фотовиставка «Наш SACRUM», кав’ярня-галерея «Штука»;
-         2016 – відзнака НСФХУ на виставці «Фотосушка на Хрещатику 2016».