21 січня о 19:00 «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Павла Гречки «Ференц Ліст, вибране», вхід вільний.

Звучатимуть твори Ференца Ліста та інших композиторів, що створили традицію угорської музики.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.


Увечері в п’ятницю 20 січня гості «Штуки» матимуть нагоду послухати  популярні різдвяні мелодії у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         М. Леонтович «Щедрик»;
-         Frank Sinatra “Let It Snow”;
-         Dean Martin “Magic Moments”;
-         Bobby Helms “Jingle Bell Rock”;
-         АВВА “Happy New Year”;
-         George Michael “Last Christmas”;
-         John Williams “Somewhere in My Memory”;
-         Dean Martin “Everybody Love Somebody”;
-         Carol of the Bells.


У вівторок 17 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму братів Дарденнів «Хлопчик з велосипедом» (Бельгія-Франція-Італія, 2011).

Фільми братів Дарденн виправдовують існування кінематографу. Вони настільки чисті за своєю природою, ненав’язливі у непохитній моралі, що просто невразливі для критики.

Їм не можна закинути надмірного естетизму, бо його дійсно немає. Їх не можна звинуватити у театральності, бо гра акторів майже «непрофесійна». Їм не можна дорікнути ідеологічністю, бо у їхніх фільмах немає жодної ідеології, окрім любові. У той же час ці фільми позбавлені релігійної нав’язливості, бо є чистим втіленням думки, що «Бог посеред нас». І звичайно, ніяких спецефектів, супергероїв та випещених красунь – тобто всього, що взагалі вбиває кіно як мистецтво думання.

Зате у кожному фільмі братів Дарденн присутнє добро. Невимовлене, але відчутне у кожному вчинку, у кожному погляді. Його небагато, як і у житті. Але все ж можна знайти, якщо бути уважним. Брати Дарденн допомагають віднайти добро довкола себе. Вони нагадують, що світ поділяється не за ознаками матеріального добробуту, а за кількістю присутнього у ньому добра. Тому «їхня Європа» несподівано інша для нас, звиклих до власних розчарувань та віддалених ілюзій. Вона підозріло схожа до нашої батьківщини, навіть до рідного міста чи вулиці з дитинства. Бо в ній так само мало добра, і в ній так само важко залишатись добрим.

Те, що не все ще втрачено у Європі, свідчить величезний успіх усіх (!) фільмів братів Дарденн серед інтелектуалів та рекордна кількість найпрестижніших кінонагород (зокрема, 2 (!) Золоті Пальмові Гілки Канн). Те, що ми також маємо шанс, свідчить наша любов до цих режисерів та хвилююче очікування кожного нового фільму. Що ще вони розкажуть нам про Європу, що ще вони розкажуть нам про нас…

У протяжності періоду різдвяних свят маємо нагоду подивитись цей добрий фільм щоб віднайти ще одну координату добра.

Олег Яськів

 

Le Gamin au vélo, Jean-Pierre & Luc Dardenne, 2011

Нагороди: Гран-Прі Канського кінофестивалю, кращий сценарій Європейської кіно академії

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


У неділю 15 січня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати добірку новорічно-різдвяних пісень у виконанні Романа Марченка під акомпанемент фортепіано. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         Let it snow;
-         The first Noel;
-         Last Christmas;
-         Jingle bels;
-         Silent night;
-         Ding dong;
-         Silver bells;
-         Ave Maria;
-         Snowfall;
-         Holly night;
-         We wish you a merry Сhristmas;
-         Have yourself a merry litle Сhristmas;
-         Angels we have heard;
-         I'll be home for Сhristmas.


14 січня у кав’ярні «Штука» звучатиме автентична коляда від фольк-гурту «Жива». Початок о 19:00, вхід вільний.

Гурт «Жива» виконує старовинні колядки та щедрівки з усіх регіонів України: від Чернігівщини, Київщини до гуцульських та лемківських. Кожна з них вирізняється особливим змістом та мелодикою, одні - жартівливі, інші містять величання і прославлення господаря та його родини, а треті - сакрального змісту, де християнська тематика тісно переплітається з народними віруваннями та звичаями.

Серед запланованих пісень:

-         А ми ходимо;
-         Пане-господарю, на твоєму дворі;
-         Ой рано-рано кури запіли;
-         Ой, господару на твойму двору;
-         А в нашого пана береза стояла;
-         Був святий вечер;
-         Як злетіло три янголи з неба;
-         Ходіла пава;
-         В славного пана на його дворі;
-         Йшло три бабушки;
-         Ой у києві, та й на камені;
-         Що з Києва та й до Русалима;
-         Сидить Миколай;
-         Коляден, колядне;
-         Здибався місць;
-         Що по горі, да по гирочці.


13 січня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Павла Гречки «Музика російської еміграції», вхід вільний.

Звучатимуть твори Ігора Стравінського, Сергія Рахманінова і Сергія Прокоф’єва.


Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.


У четвер 12 січня Клуб шанувальників Галичини і кав’ярня-галерея «Штука» запрошують на лекцію «Декор гуцульської народної кераміки» кандидата мистецтвознавства, старшого наукового співробітника Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України Галини Івашків. Також звучатимуть гуцульські мелодії у виконанні Мирона Остюка (акордеон) і Любомира Сеника (скрипка). Початок о 19:00, для участі просимо зареєструватися за ланкою до 11-го січня – http://bit.ly/2j73rnk.

Косів і Пістинь – головні гончарні осередки Гуцульщини. Олекса Бахматюк, Іван та Михайло Баранюки, Дмитро Зондюк та інші - це найяскравіші представники з грона тамтешніх майстрів і класики гуцульської народної кераміки. Їхні розписи на кахлях для печей, свічниках, посуді (дзбанках, баньках, мисках, пасківниках) колоритно передають особливості історії краю, свідчать про заняття і побут місцевого населення. На лекції йтиметься про деякі сторінки з життя гончарів, символіку мотивів і зображень, основні сюжети, характерні для кераміки Гуцульщини.

Галина Івашків – автор монографії «Декор української народної кераміки XVI – першої половини ХХ століть» (2007), науково-мистецьких видань «Василь Шостопалець і кераміка Сокаля» (2007), «Збірка кераміки Петра Лінинського» (2010), «Мальована кераміка Косова і Пістиня» (2012), низки публікацій в українських і зарубіжних виданнях.


Організатор - кав’ярня-галерея «Штука»


У вівторок 10 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Франко Дзеффіреллі «Каллас назавжди» (Італія-Франція, 2002).

Святкові дні кличуть натхнення. Хочеться думати про піднесене, адже десь там витає наша душа. Хочеться ще більше світла, ніж дає сніг і світло зірок – космічних та різдвяних. Хочеться більше музики – ніж дає коляда і телебачення. Хочеться опинитися у місці з мрій – нехай дитячих, а, можливо, й дорослих. Хочеться більше вірити у людину – далеку і близьку, геніальну і просту. Хочеться послухати гарну казку з добрим закінченням і відпочити від обов’язковості звичаїв.

Фільм видатного режисера сучасності Франко Дзеффіреллі так і називається – “Каллас назавжди”. Це прекрасна фантазія знімає полог недосяжності з людини-легенду і розповідає про жінку, яка увійшла у вічність. Причому режисера цікавить не ціла біографія співачки, а лише останні роки її життя після завершення оперної кар’єри, коли вона переживала складну життєву кризу, пов’язану з втратою дитини, коханого і, головне, голосу.

Марія Каллас була одним з символів двадцятого сторіччя, голосом опери, інструментом Бога, яким він торкався заблудлих душ. Розуміючи це режисер, втім, не впадає у поклоніння, уникає пафосу та скандальності (а життя Каллас надавалося до цього). Натомість він створює фільм про пристрасть, про долю жінки, про мрії та силу волі. Він ніби говорить кожному, що кінця немає, а є лише початок нового. За будь-яких обставин…

Франко Дзеффіреллі – режисер-естет. Він, мабуть, найбільше доклався до кінематографічної популяризації класичної музики та й класичної культури загалом. У його доробку еталонні екранізації драм Шекспіра, опер Верді, прози Бронте. Багато з його фільмів самі стали класикою кінематографу. На момент створення фільму, режисер сам уже був легендою кіно. Тому тим цікавіше спостерігати як легенда говорить про легенду.

Це красиве кіно наповнене голом Каллас та музикою з прекрасних опер. Але окрім цього, цей талановитий фільм вкотре проявляє акторські таланти Фанні Ардан та Джеремі Айронса.

Сподіваюсь, що він гарно увійде у ваші душі, додасть настрою та сил жити.

Приходьте…

Олег Яськів

 

Callas Forever, Franco Zeffirelli, 2002

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


Ввечері у понеділок 9 січня гості «Штуки» матимуть нагоду послухати  популярні різдвяні мелодії у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         М. Леонтович «Щедрик»;
-         Frank Sinatra “Let It Snow”;
-         Dean Martin “Magic Moments”;
-         Bobby Helms “Jingle Bell Rock”;
-         АВВА “Happy New Year”;
-         George Michael “Last Christmas”;
-         John Williams “Somewhere in My Memory”;
-         Dean Martin “Everybody Love Somebody”;
-         Carol of the Bells.


Чи ви знаєте, як святкували Різдво кілька століть тому? Які колядки співали у ті часи? І що відома пісня “We wish you a merry Christmas” була написана ще у 16-му столітті? Якщо маєте настрій послухати цікаву розповідь і насолодитися затишною святковою атмосферою Різдва, запрошуємо на концерт 8-го січня, який прозвучить у виконанні фортепіанного дуету Анастасії Бойко та Світлани Позднишевої. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         Ференс Ліст «Різдвяна ялинка»:
1. “Psallite”, давня різдвяна пісня,
2. “Свята ніч”, давня різдвяна пісня,
3. Пастухи біля ясел,
4. Марш трьох святих царів,
5. Ялинка у вогниках,
6. Дзвони,
7. Колискова,
8. Давня провансальська різдвяна пісня,
9. Вечірні дзвони,
10. Старі часи,
11. Угорське Різдво,
12. Польське Різдво;
-         Джеймс П'єрпонт “Jingle Bells”;
-         Френк Сінатра “Let it Snow”;
-         “We Wish you a Merry Christmas”.