У вівторок 18 жовтня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ізабель Койшет «Таємне життя слів» (Іспанія, 2005).

У пізню осінь потрібно входити поступово, підставляючи холодному вітру щоки, примружуючи очі, ховаючи тіло у покривала одягу. І настрій також пристосовується до коротшого дня і стриманіших розмов. У такий час хочеться більше слухати. Гарної музики, проникливих історій. Дивитися затишне, тихе кіно.

Фільм «Таємне життя слів» – немов соло соната, де інструментом є людська душа. Фільм про самотність, про тишу, в яку поринає людина, коли довкола нікого немає або сам не хочеш, щоби хтось був поруч.

Іспанська режисерка Ізабель Койшет зняла дуже жіночий фільм, у якому, втім, більше чоловіків та чоловічих історій. Але його жіночність проявляється не у спрощенні життєвих схем, а навпаки, у притаманній деяким жінках здатності до розуміння найголовнішого у людській історії.

Бездоганне, мінімалістичне образне вирішення фільму: нафтова платформа посеред моря, група чоловіків самотніх з власних, але таких знайомих нам і тому універсальних причин, і одна жінка, також самотня, але самотністю майже ритуальної, релігійної глибини. Жінка прибула у цей чоловічий світ щоб доглядати за покаліченим внаслідок аварії чоловіком…

При цьому фільм не паразитує на цьому настроєвому обрамленні і не тисне на глядача зайвими сентиментами. Навпаки, така модель дозволяє розповідати проникливі людські історії та переживань, які сягають літературної універсальності та психологічної персональності. Не випадково, інтелектуально-ігровий контекст фільму вибудовується довкола блискучого оповідання видатного Хуліо Кортасара «Сеньорита Кора» та шедевру барокової літератури «Листи португальської монахині». Таким чином автори фільму – а до них варто зарахувати і продюсера Педро Альмодовара – виводять фільм за межі персональної драми чи навіть антимілітарного пафосу і ставлять за мету дати насамперед надію сучасній людині у сучасному світі.

Фільм «Таємне життя слів» у чомусь перегукується з кращими фільмами Ларса Трієра «Розтинаючи хвилі» чи «Танцююча у темряві», але схожість між ними швидше якісного рівня – як два достойні партнери-суперники однієї ліги якості. Але насправді робота Койшет більше наближена до реальної людини, ніж філософсько-соціальні конструкції данського реформатора.

«Таємне життя слів» – це в першу чергу фільм про любов, про її силу, магію якщо хочете. Про те, що у цій магії головне не зовнішність і не матеріальні речі тим більше.

У цьому фільмі доброю є не лише режисура, але й музика та прекрасні акторські роботи Тома Робінса та Сари Поллі.

Приходьте. Будемо разом спостерігати за людськими історіями…

Олег Яськів

The Secret Life of Words, Isabel Coixet, 2005

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

16 жовтня, у неділю, з 19:00 до 20:00 у кав’ярні триватиме фортепіанний концерт Івана Косюка «Імпровізації на класичні теми», вхід вільний.

Теми імпровізацій:

-         П. Чайковський - симфонія №5, концерт для скрипки зоркестром, І, ІІ і ІІІ концерти для фортепіано з оркестром, увертюра «Ромео і Джульєта», «Баркарола»;
-         С. Прокоф’єв – балет «Попелюшка»;
-         Д. Шостакович – концерт для скрипки з оркестром №1, симфонія №5;
-         В. А. Моцарт – уривки з опери «Чарівна флейта».

15 жовтня з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» звучатимуть авторські версії відомих пісень «Скрябіна», «Океану Ельзи», “Beatles” та інших. Голос та гітара - Володимир Партика, вхід вільний.

Програма:

-         ОЕ «Не питай»;
-         ОЕ «Там де нас нема»;
-         Скрябін «Старі фотографії»;
-         Скрябін «Люди як кораблі»;
-         Mad Heads «Надія є»;
-         Eric Clapton “Tears in Heaven”;
-         The Beatles “Let it be”;
-         John Lennon “Imagine”;
-         Leonard Cohen “Hallelujah”;
-         The Who “Behind blue eyes”;
-         Скай «Тебе це може вбити».

У п’ятницю 14 жовтня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Олексія Карпенка. У добірці – популярні українські мелодії та пісні, вхід вільний.

Звучатимуть:

• "Я піду в далекі гори";
• "Ой чий то кінь стоїть";
• "Чорнобривці";
• "Червона рута";
• "Цвіте терен";
• "Ніч яка місячна...";
• "Два кольори";
• "Пісня про рушник";
• "Ой у вишневому саду";
• "Ой у лузі червона калина";
• "Під львівським замком" та інші.

13 жовтня у кав’ярні «Штука» звучатиме німецька клавірна музика XVIIст. у виконанні піаніста та композитора Павла Гречки. Початок о 19:00, вхід вільний.

Слухачів чекають мелодії композиторів із середовища музикування, з якого виріс Йоганн Себастьян Бах.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н.Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

У неділю 9 жовтня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт «За 60 хвилин навколо світу» Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка), вхід вільний.

Програма:

-         “Song from a secret garden”;
-         S. Joplin “Ragtime”;
-         J. Gade “Jalousie”;
-         F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-         E. Humperdinck “The last waltz”;
-         F. Lai “Love story”;
-         L. Armstrong “What a wonderful world”;
-         “Tango canzone”;
-         H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-         М. Скорик «Мелодія»;
-         M. Jarre “Lara’stheme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-         Z. de Abreu “Tico-ticonofarelo”;
-         V. Monti “Csárdás”;
-         E. deCurtis “TornaaSurriento”;
-         кілька мотивів Джо Дассена;
-         кілька мотивів Адріано Челентано.

8 жовтня, в суботу, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт Олексія Карпенка з програмою фортепіанних каверів відомих рокових композицій, вхід вільний.

Прозвучать:

-         SOAD - Lonely Day;
-         SOAD - Sky Is Over;
-         SOAD - Chop Suey;
-         Linkin park – Numb;
-         Linkin Park – In The End;
-         Evanescence – Bring me to life;
-         Nickelback  - Lullaby;
-         Three Days Grace – Last to Know;
-         Three Days Grace – Never Too Late;
-         Limp Bizkit – Behind Blue Eyes;
-         Red Hot Chili Peppers – Californication;
-         Staind – Outside;
-         Nirvana – Smells Like Teen Spirit;
-         Sick Puppies –  Don't Walk Away;
-         Lifehouse – Sick Cycle Carousel.

7 жовтня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Романа Марченка «Ти танго заспівай мені», який виконуватиме пісні Богдана Весоловського під акомпанемент фортепіано. Початок о 19:00, вхід вільний.

Богдан Весоловський або ж Бонді (1915-1971) - український пісняр і композитор, музична легенда Львова ХХ століття. За життя здобув велику славу серед канадської діаспори, тоді як в Україні був маловідомим до 1990-х років.

У вівторок 4 жовтня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Еміліо Естевеза «Шлях» (США-Іспанія, 2010).

Щось бездоганно поетичне є в образі дороги. Особливо коли маєш зробити перший крок. Особливо коли позаду не зовсім вдале життя, а попереду невідомість. Коли поруч немає близьких людей, а самотність – найбільш вірогідний попутник.

Подорож – це більше, ніж невідомість. Швидше, вона є частиною незбагненної гри Бога. Подорож змінює людину. Навіть коротка. Подорож розкриває світ, дарує пригоди і знаходить друзів.

Безліч варіацій образу дороги залишило людство у своїй культурній спадщині. І якими б прихованими завісою часу ці образи не були, найбільшою загадкою залишається драма внутрішнього діалогу людини під час подорожі.

Фільм “Шлях” – ще одна коштовна перлина у скарбниці сучасного кіно. І це не просто безпідставний епітет. Режисер Еміліо Естевез наважився зробити по-справжньому духовний фільм, у якому розкривається шлях людини до просвітлення. Навіть варіативність таких шляхів. Водночас, це зовсім не пропагандистська стрічка, в якій чи то релігія чи то світська пропаганда грає нечесну гру.

Це органічна розповідь, максимально позбавлена мелодраматизму чи штампів, про людей з різними життєвими історіями, які наважились на найважливішу у своєму житті подорож – пройти caminо de Santiago, або дорогу паломників, до одного з найвідоміших християнських центрів Європи у Сантіяго де Кампостелла. 800 км пішої мандрівки – через небезпечні гори, віддалені села, різні мовні та культурні кордони, з мінімальними умовами комфорту і максимальним часом для усамітнення або ж спілкування.

Фільм далеко виходить за рамки класичного road-movie і зовсім не є просвітницько “християнським”. Це високохудожній твір про наше життя, у двадцять першому сторіччі, про наших з вами сучасників, з різних країн, з різних поколінь, з різними причинами пройти шлях паломників. Сюжетна структура фільму делікатно зв’язує життєві історії в одну вервицю, водночас відкриваючи неймовірно красиві краєвиди Піренеїв, спокій середньовічних містечок, природність старовинних звичаїв, особливості етнічних відмінностей чи принади національної кухні. З героями фільму ми ніби відкриваємо Європу по-новому – з духовними місцями, спільними недорогими нічлігами, з добрими зустрічними, готовими допомогти та зрозуміти. Можливо, трохи більше позитиву, ніж правди, але це виправдане право художньої фантазії режисера.

Фільм наповнює легені чимось легшим, ніж повітря повсякденності і ви можете піднятися над землею і відірватися від турбот. Він красиво знятий, його наповнює хороша музика, а актори – справді інтернаціональний ансамбль – природні. Вражає гра старого Мартіна Шина – колись уславленого екзистенційного героя фільму “Апокаліпсис сьогодні”. До всього іншого це ще й оригінально сімейний фільм: Мартін Шин грає роль батька у фільмі свого сина, який, у свою чергу, як актор грає сина персонажа свого батька. Така залаштункова ситуація тільки додає глибини переживанням героїв.

Безперечно, це фільм у першу чергу про персональну віру. Але цей фільм також для всіх, кого манить дух подорожі. І нехай у вашому житті це будуть не такі складні та довгі мандрівки, але ви добре розумієте про що мені йдеться.

Ми тривожно боїмося втратити таку Європу. І з нею самих себе. Але вона ще є. Вона невіддільна від тисячолітньої християнської історії, від повсякденної культури і єдності ріноманітностей.

Саме такі талановиті фільми – найкращий спосіб духовної розмови з сучасною людиною. Найінтимніший доказ необхідності зберегти моральну основу без втрати динамічності та свободи.

Пройдіть цей шлях разом. Це прекрасний досвід. І почніть з Кіноклубу, де найлегше зустріти справжніх супутників…

Олег Яськів

The way, Emilio Estevez, 2010

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 2 жовтня кав’ярня «Штука» запрошує на дебютний концерт гурту “Haven’s” - Олексія Карпенка (фортепіано, голос), Олександра Ковальчука (гітара, голос), Олега Луцика (флейта, перкусія, голос). В репертуарі хлопців – пісні «Океану Ельзи», «Скрябіна», «Бумбокса» та інших. Початок о 19:00, вхід вільний.

Прозвучать:

-         Бумбокс «Бета-каротин»;
-         «Ой чий то кінь стоїть»;
-         О. Пономарьов «Він чекає на неї»;
-         Океан Ельзи «Не питай»;
-         Скай «Тебе це може вбити»;
-         «Гуцулка Ксеня»;
-         «Ой у вишневому саду»;
-         В. Івасюк «Червона рута»;
-         В. Івасюк «Я піду в далекі гори»;
-         Percy Mayfield “Hit the road, Jack”;
-         The Beatles “Twist and shout”;
-         Океан Ельзи «Вставай»;
-         Океан Ельзи «Квітка»;
-         Океан Ельзи «Така як ти»;
-         Скрябін «Спи собі сама»;
-         Muse “Feeling good”;
-         Бумбокс «Дурень».