У п’ятницю 9-го вересня о 20:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт «За 60 хвилин навколо світу» Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка), вхід вільний.

Програма:

-         “Song from a secret garden”;
-         S. Joplin “Ragtime”;
-         J. Gade “Jalousie”;
-         F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-         E. Humperdinck “The last waltz”;
-         F. Lai “Love story”;
-         L. Armstrong “What a wonderful world”;
-         “Tango canzone”;
-         H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-         М. Скорик «Мелодія»;
-         M. Jarre “Lara’stheme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-         Z. de Abreu “Tico-ticonofarelo”;
-         V. Monti “Csárdás”;
-         E. deCurtis “TornaaSurriento”;
-         кілька мотивів Джо Дассена;
-         кілька мотивів Адріано Челентано.

У вівторок 6 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Річарда Лінклейтера «Перед заходом сонця» (США, 2004).

Дні у міжчассі між літом та осінню – особливі. Ніколи в інший час імпресія відчуттів та вражень від переходів – світлових, теплових, кольорових – не відбувається так тихо, повільно і ненав’язливо. Цей період чимось схожий на історії інтимних почуттів між чоловіком та жінкою, такі ж невиразно легкі, балансуючі на кінчиках пальців та у ще невпорядкованих думках…

Фільм “Перед заходом сонця” – немов неопалима купина, яка омолоджує і душу, і тіло. Він про те, що трапиться з кожним обов’язково. Якщо не в реальності, то в мріях чи снах.

Але ж хочеться справжності, отого запаморочення в голові від мимовільних дотиків; постійно присутнього запаху ранньої осені від довгих прогулянок, коли ночі вже довгі, але ще теплі, а ранки наелектризовані сонячною прохолодою; отих впізнавань себе в іншому та напівжартівливих інтелектуальних змаганнях; того спільного погляду на архітектуру природи, який переростає у спільне бачення природи речей. А можливо, і не переростає… Через це і присмак небезпечної пригоди, коли майбутнє – ніби марево крізь неспокійний сон спраглого мандрівника.

Видатний американський режисер Річард Лінклейтер часто повертається у Європу. Можливо, йому бракує атмосфери старих вулиць та тіней далекого минулого для того щоб вибудувати найкращі декорації для своїх героїв. Навіть якщо й так, то головним у його фільмах залишаються людські стосунки. Причому на відміну від інших добрих режисерів, які часто вихоплюють потрібні епізоди, відтинаючи передісторії, Лінклейтер намагається прослідкувати еволюцію любові від зародження і до завершення. Це стало навіть нав’язливим завданням для режисера – від фільму до фільму вивчати людину та її почуття.

“Перед заходом сонця” – другий фільм з “трилогії кохання” – якщо так можна назвати зняті з десятирічним інтервалом фільми “Перед світанком”, “Перед заходом” та “Перед опівніччю”. Своїм унікальним задумом режисер намагається пов’язати різні періоди людського життя з різними стадіями розвитку любові. Він слідкує за своїми героями, яких уже на протязі двадцяти років незмінно і блискуче грають Ітан Гоук та Жюлі Дельпі (які не просто “вросли” у ці історії, але й стали їхніми співсценаристами). Режисер вкладає в їхні уста слова, які виходять далеко за межі інтимних розмов закоханих і тому стають універсальними для різних поколінь. Тільки цього разу все серйозніше – герої стали зовсім дорослими, проросли власними історіями невдач – і, відтак, відчувається більше осіннього настрою в їхніх словах та обережності в надіях. Проте залишається найголовніше – неймовірна достовірність розмов і само-присутність глядача у кадрі. Розширяється коло тем і проблем людини та міжособистісних стосунків, які розкривають автори. Змінюється лише елегантне тло для дослідження природи кохання – якщо у першому фільмі це був Відень, то зараз Париж.

Через це їхні роздуми, пристрасні діалоги завжди цікаві та витягують глядача з потойбіччя екрану і долучають до розмови. А ще головніше – долучають до співпереживання або проживання власних історій, – історій почуттів та втрат – які вже трапилися або ж обов’язково відбудуться. Інакше для чого жити у цьому такому плинному, незбагненному, наповненому можливостями світі.

Тож входимо в осінь. Повільно. Смакуючи найкращі спогади та мрії…

Олег Яськів

Before Sunset,  Richard Linklater, 2004

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

4 вересня у кав’ярні «Штука» з 20:00 до 21:00 звучатиме класика – Шопен, Бетховен, Ліст. За фортепіано Олексій Карпенко, вхід вільний.

Програма:

-         Ф. Шопен – 4-ий і 24-ий етюд;
-         Л. Бетховен - Місячна соната;
-         Ф. Ліст - 10-ий етюд;
-         О. Скрябін - 12-ий етюд;
-         романтичні імпровізації на різні музичні теми.

3 вересня, у суботу, о 20:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт Олексія Карпенка з програмою фортепіанних каверів відомих рокових композицій, вхід вільний.

Прозвучать:

-         SOAD - Lonely Day;
-         SOAD - Sky Is Over;
-         SOAD - Chop Suey;
-         Linkin park – Numb;
-         Linkin Park – In The End;
-         Evanescence – Bring me to life;
-         Nickelback  - Lullaby;
-         Three Days Grace – Last to Know;
-         Three Days Grace – Never Too Late;
-         Limp Bizkit – Behind Blue Eyes;
-         Red Hot Chili Peppers – Californication;
-         Staind – Outside;
-         Nirvana – Smells Like Teen Spirit;
-         Sick Puppies –  Don't Walk Away;
-         Lifehouse – Sick Cycle Carousel.

У п’ятницю 2 вересня о 20:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Олексія Карпенка. У добірці – популярні українські мелодії та пісні, вхід вільний.

Звучатимуть:

• "Я піду в далекі гори";
• "Ой чий то кінь стоїть";
• "Чорнобривці";
• "Червона рута";
• "Цвіте терен";
• "Ніч яка місячна...";
• "Два кольори";
• "Пісня про рушник";
• "Ой у вишневому саду";
• "Ой у лузі червона калина";
• "Під львівським замком" та інші.

У вересні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фотовиставку Ігора Філатова «Поштівка зі Львова». Відкриття з участю автора відбудеться у п’ятницю 2 вересня о 18:00. Експозицію можна буде оглянути щодня з 10:00 до 22:00, вхід вільний.

Львів - твій старий знайомий, що п'є каву на розі Вірменської та Друкарської. Львів - пошарпаний будинок на вулиці, якою ти ходиш щодня, але не пам’ятаєш її назви. Львів - павутиння дротів, які приходять невідомо звідки і йдуть невідомо куди. Львів - небо, в яке ти дивишся, щоб зрозуміти, брати парасолю чи ні. Львів - люди, яких ти обов'язково знаєш, і які знають тебе. «Поштівка зі Львова» - це Львів…  такий знайомий і такий несподіваний.

Про автора

Народився у 1970 році. Свідомо почав займатися фотографією у 2002р.

Учасник виставок:

-         2003 - персональна виставка "Око на кінчиках пальців" (в рамках виставки "Реклама+Бізнес 2003"), Палац Мистецтв у Львові;
-         2005 - персональна виставка "Обличчя і місто" (в рамках виставки "Реклама+Бізнес 2005"), Палац Мистецтв у Львові;
-         2006 - диплом за друге місце у конкурсі «Моя половинка», організатор - photographic.com.ua;
-         2010 - фотопроект-виставка "100 сердець", кав’ярня-галерея «Штука» у Львові;
-         2011 - персональна виставка «1/6», Галерея Купчинського у Рівному;
-         1-10.06.2013 – учасник колективної фотовиставки «Вулична фотографія», організатор - FOTO.UA;
-         2014 – персональна фотовиставка «Наш SACRUM», кав’ярня-галерея «Штука»;
-         2016 – відзнака НСФХУ на виставці «Фотосушка на Хрещатику 2016».

UPD! Увага! У Антіна Прокопця алергічний ларингіт, тому концерт перенесено на невизначений термін. Просимо вибачення за завдані незручності. 

1 вересня у кав’ярні «Штука» відбудеться музичний вечір співака Антіна Прокопця, чий репертуар складають камерна класика і класична естрада виконавців Хуліо Іглесіаса, Еммануеля, Іва Монтана тощо. Початок о 18:00, вхід вільний.

У програмі вечора:

-         Julio Iglesias “Un hombre solo”;
-         Julio Iglesias“Hey”;
-         Julio Iglesias“When you tell me that you love me”;
-         Emmanuel “Con olor a hierba”;
-         Emmanuel “Quiero dormer cansdo”;
-         Emmanuel “El dia que puedas”;
-         Emmanuel “Al final”;
-         Emmanuel “Tu y yo”;
-         Memo Remigi “Io ti daro di piu”;
-         мексиканська пісня “Cuccurucucu paloma”;
-         паризьке ретро “Padam padam”;
-         Yves Montand “Les folles mortes”.

Народився у Києві 1973-го року. Вищу музичну освіту отримав в одеській національній музичній академії ім. А.В.Нежданової у 2013 році як класичний співак. Студент магістратури при дрогобицькому музично- педагогічному університеті ім. І. Франка.

Працює в заслуженому прикарпатському ансамблі пісні і танцю "Верховина" як артист хору. До того працював у київському хорі ім. П. Майбороди при національній радіокомпанії України (2002-2006), у хорі опери замку польського міста Щецін (2006-2007), у хорі львівської опери (2009-2010) та одеської опери (2010-2014). Продовжує вдосконалювати співацьку майстерність під керівництвом творчого керівника у дрогобицькому музично- педагогічному університеті.

У вівторок 30 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Віма Вендерса і Джуліану Сальгадо «Сіль землі» (Німеччина-Бразилія, 2014).

З початком осені людина розправляє крила. Після відпочинку або ж просто сповільнення життя – готується до польоту. Новий робочий цикл, новий навчальний рік. Нові очікування на зміни в особистому житті і в житті країни. Нелегке щоденне життя спонукає до високих мрій. Отак би злетіти понад землею і охопити поглядом всю її велич, красу та різноманітність. Розчинитись у повітрі, стати частиною планети, кожного її куточка, кожної людини…

“Ви – сіль землі” – говорить Христос про людей у Євангелії від Маттея. “Якщо сіль втратить силу, чим зробиш її соленою?”

Прекрасний фільм видатного режисера сучасності Віма Вендерса повертає нам відчуття польоту, призабуте з дитинства, розчиняє нас в мільйонах людей інших культур, стирає бар’єри, що відділяють нас від відчуття єдності та неповторності світу.

Фільм, який Вендерс зробив спільно з бразильським режисером Джуліано Сальгадо, розповідає про творчість та філософію видатного фотографа сучасності Себастіана Сальгадо. Навіть у наш час розвитку талантів людини цей митець віднайшов своє унікальне місце на Олімпі історії: його фотографії ніби віддзеркалюють голос землі та людини, його дії показують людству шлях до виживання в умовах глобальних та локальних загроз. Його філософія – органічна і переконлива, тому що він втілює її у життя, переплавлює власне его у суспільне чи природне благо.

Більше того, Себастіан Сальгадо є надзвичайно цікавою та цілісною людиною. Разом з Вендерсом ми ніби проживаємо частину його життя – сповненого справжніх пригод, небезпечних подорожей, ризикових зйомок, самовідданої і … непідробної любові до природи і людини.

А ще – і це дуже важливо – фільм про нас, надто часто байдужих до чужого горя, про історію людства, яка складається з божевільних воєн та насильства, а могла б і повинна бути історією гармонії та єдності, про те, як лікувати зранену людську душу.

А ще – це неймовірно візуально красивий фільм з насиченою думкою у кожному кадрі, кожній фотографії. Якщо ви покладетеся на волю авторів, відпустите нитки, що прив’язують вас до землі, то обов’язково полетите… Обов’язково.

Приходьте. Разом завжди цікавіше.

Олег Яськів

The Salt of the Earth, Wim Wenders, Juliano Ribeiro Salgado,  2014

Нагороди: “Канни” – приз екуменічного жюрі, “Сезар” за кращий документальний фільм, “Сан-Себастьян” – приз глядацьких симпатій.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

UPD! На жаль, Роман Марченко захворів, тому його музичний вечір переносимо на невизначену дату. Натомість 28 серпня о 20:00 запрошуємо на фортепіанний концерт Олексія Карпенка, у програмі твори класиків. Докладну програму опублікуємо завтра. Перепрошуємо за прикрі звістки і можливий клопіт!

28 серпня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Романа Марченка «Ти танго заспівай мені», який виконуватиме пісні Богдана Весоловського під акомпанемент фортепіано. Початок о 20:00, вхід вільний.

Богдан Весоловський або ж Бонді (1915-1971) - український пісняр і композитор, музична легенда Львова ХХ століття. За життя здобув велику славу серед канадської діаспори, тоді як в Україні був маловідомим до 1990-х років.