У вівторок 14 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Романа Поланського «Різанина» (Франція-Німеччина-Іспанія, 2011).

Нам здається ніби ми стали вільними. Адже можемо пересуватися світом реальним і віртуальним з небаченою швидкістю. Нам здається ніби ми стали ближчими, адже знаємо більше мов і фактів. Нам здається, що Бог-любові нарешті зійшов посеред нас, адже святість сім’ї сакралізується, а дитинство стає тривалішим. У ХХІ сторіччі нам віриться, що ми не самотні і полишені, як колись, під опіку ангелів, а є частиною відкритого світу можливостей і гуманізму.

Але чомусь мало довкола по-справжньому радісних облич. Та й ті, що радісні, насправді виявляються масками.

Цей холодний світ масок робить життя некомфортним. Пливеш за течією життя і зустрічаєш дешеві усмішки, штучні манери і сліпу байдужість в очах. Це обезсилює. Наша здатність до опору не безмежна, а в когось її зовсім немає. Тому і ми, і слабші поповнюють потік несправжніх людей, у яких людське глибоко, майже безнадійно приховане штучними манерами, політкоректною ввічливістю, прагматичним розрахунком.

Трохи рятує мистецтво. Справжнє. Не сувенірне у своїй функціональності, не одурманююче видовищами, а навпаки – магнетичне своєю відкритістю і безкомпромісністю. Серед усіх мистецтв кіно має найбільші шанси швидко і ефективно пробудити в людині людське. Або навпаки –проявити пухлину штучності. На щастя, кінематограф – добрий діагност. А вже людині вирішувати, що з цим діагнозом робити.

Видатний режисер Роман Поланський – один з великих знавців людської природи. Він настільки ж талановитий, наскільки незручний у своїй чесності. Він сміливо змінює жанри, рідко повторюється. Але при цьому у його фільмах завжди присутній ген правдивості, що дозволяє створювати переконливі образи і моделювати реальність, близьку та зрозумілу кожному.

У фільмі «Різанина» він особливо гострий. Не через те, що така його назва – у фільмі не пролилася і крапля крові ! – а тому, що трохи колючий погляд режисера, притаманний йому у житті, стає гострим, немов лезо скальпеля, яке розрізає зовнішню маску і виявляє внутрішні болячки людини.

Фільм, немов пружина, розгортається стрімко. З побутового конфлікту двох хлопчиків, який намагаються залагодити їхні батьки, він переростає у драму міжособистісних і сімейних стосунків. Майже миттєво, лише зваживши імовірність екранної ситуації у власному житті, глядач сам стає персонажем фільму. Бо все, що відбувається на екрані, є відображенням і реалій кожного.

Поланський однаково іронізує над Америкою та Європою, міщанськими цінностями і технічними фетишами, які є спільними ознаками життя ХХІ сторіччя. При всій серйозності фільму, його іронія вдала і фільм викликає глибокий, осмислений сміх.

Велика заслуга у динамізмі, гостроті та легкості фільму належить Ясміні Резі, автору театральної п’єси “Бог різанини”, за якою він зроблений. Відтак, бездоганність діалогів, візуальний лаконізм лише на користь фільму. І, безумовно, прекрасна гра акторського квартету Кейт Вінслет, Джоді Фостер, Джона Райлі та Крістофа Вальца додають шарму та переконливості.

У результаті маємо захопливий, чесний, глибокий фільм про нас та наші маски. Можливо, він дозволить бодай трохи зруйнувати їхню суцільність…

Приходьте. Спробуємо…

Олег Яськів

Carnage, Roman Polanski, 2011

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

Часто саме культура стає останньою барикадою, на якій тримаються добросусідські відносини між державами. Або стає першою ластівкою для налагодження таких і навіть для примирення.

У вівторок 14 березня о 16:00 поговоримо про роль культурної дипломатії в сучасних польсько-українських відносинах з куратором фестивалю української культури в Познані «Українська Весна», почесним гостем проекту «Карпатська Літературна Резиденція» паном Ришардом Купідурою. Модератор - письменник Богдан Коломійчук.

12 березня, у неділю, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт струнного дуету Богдана Ільницького і Павла Кропа «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу», вхід вільний.

Оновлена програма:

-         Океан Ельзи «Не питай»;
-         Adele “Rolling in the deep”;
-         ACDC “Back in black”;
-         Rihana “We found love”;
-         Coldplay - Viva la vida;
-         Michael Jackson - Smooth criminal;
-         Michael Jackson - Billy jean;
-         Lalo Schifrin - Mission imposible;
-         Carlos Gardel - Por una cabeza;
-         Eduardo di Capua - O sole mio;
-         Pachebel canon in D;
-         Gioacchino Rossini - Carnaval de Venezia;
-         Океан Ельзи – Холодно;
-         Nirvana - Smells like teen spirit;
-         Louis Armstrong - La vie en rose.

11 березня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Владислава Сташенка, звучатиме нова джазова програма. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         Duke Ellington - I`m just a lucky so-and-so;
-         George Shearing - For all me know;
-         Eddie Heywood - Don`t be that way;
-         George Shearing – Charmaine;
-         Earl Hines - Cabin in the sky;
-         Hugh Martin - The boy next door;
-         Teddy Wilson - Blue moon;
-         Teddy Wilson - Avalon town;
-         George Shearing – Anastasia;
-         George Shearing – Again;
-         George Shearing - I got it bad and that ain`t good.

10 березня о 19:00 у «Штуці» - фортепіанний концерт Владислава Сташенка «Від регтайму до джазу», вхід вільний.

Звучатимуть:

-         Scott Joplin “Reflection Rag”, “Magnetic Rag”, “Fig Leaf”,“Rag Searchlight Rag”, “Antoinette”,“Bink`s Waltz”;
-         L.P.Gibson “Jinx Rag”;
-         Artie Matthews “Pastime Rag №2”;
-         Horace Silver “The Preacher”;
-         Roy Alfred “The Late Late Snow”;
-         Matt Denis “Let`s Get Away From It All”;
-         Paul Desmond “Take Five”.

9 березня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на лекцію Зеновії Тканко «З історії української моди ХХ століття», що відбудеться в рамках Клубу шанувальників Галичини. Зеновія Тканко – кандидат мистецтвознавства, професор кафедри дизайну костюму Львівської національної академії мистецтв, автор монографії «Мода в Україні ХХ століття». Початок о 19:00, для участі просимо зареєструватися за ланкою - http://bit.ly/2lIoi1g.

Під час зустрічі почуємо розповідь про тенденції і ключові моменти розвитку української моди, про видатних особистостей, які зробили значний внесок у поступ цієї сфери і здобули популярність в Україні та за кордоном. Також побіжно дізнаємось про становлення системи спеціальних шкіл моделювання і крою, виникнення нових форм представлення одягу і його популяризації. Лекцію супроводжуватимуть численні ілюстрації з монографії «Мода в Україні ХХ століття».

Організатор - кав’ярня-галерея «Штука»

8 березня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Олексія Карпенка «Тільки жіночі імена». Звучатимуть популярні мелодії сучасних українських та іноземних співачок в авторських інтерпретаціях, вхід вільний.

Програма:

-         Марія Чайковська «Душа», «Відпускаю»;
-         Тіна Кароль «Ніжно»;
-         Rihanna "Unfaithful", " Please don’t stop the music";
-         Lady Gaga "Paparazzi";
-         Katy Perry "Hot’N’Cold", "Firework" та інші.

У вівторок 7 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Олівера Паркера «Як важливо бути серйозним» (Великобританія, 2002).

Весна уже поряд. Вона стекла талими струмками вслід нашим крокам, заповзла теплими променями за пасма шаликів і сонячним теплом торкнулася шкіри. Жінки стали ще цікавішими і віддаленими від реальності. Чоловіки почали відволікатися на непотрібні речі і забувати про нудну необхідність заробляти. Але головнішими за тіло, яке потребує сонця, все ж є мозок, що вимагає гостроти ідей, і серце, що просить любові.

Ми входимо у весну через кінематографічну браму у супроводі незрівнянного Оскара Вальда. Еталонна екранізація однієї з найвідоміших його п’єс «Як важливо бути серйозним» атомарно розкладає кіноматерію на первинні елементи і виявляє, як вони можуть взаємодіяти – самостійно чи в унісон. Взаємодіяти так, щоб захопило дух, щоб мозок прокинувся, а уста посміхнулися. Щоб екран перетворився на дзеркало, у якому бачимо себе та свій світ аж до горизонту мрій.

Концентрація гострот та афоризмів у фільмі вражає – як весняна галявина, що повна пролісків. Мозок, звичний спрощувати емоції у зимовий період, вмикається натхненно як двигун суперкару, який довго простоював у гаражі. Дбайливо перенесена на екран мовленева пастораль першотвору візуалізує слова класика, маркує моральні вади світу, роздягає людину від лицемірства. Читати Вальда цікаво якраз саме через таку близьку дистанцію між його словом і тим, що сам би хотів сказати людям, але не можеш наважитись. А дивитись правильно екранізованого Вальда – це справжній бенкет для інтелектуалів та скептиків позитивної природи людини.

До всього цього інтелектуального демаскування ми отримуємо ще й легку комедію з найчистішим британським гумором. Історія двох друзів-аристократів, які намагаються вигідно одружитися на жінках, які намагаються вигідно вийти заміж, і все це по любові – хороший привід для Вальда поговорити з суспільством відверто і розсипати пригошні своїх жартів. Дивлячись цей фільм, потрібно просто піддатися легким крилам справжньої британської комедії. І погодитись, що це якраз той випадок, коли дивитися кіно навіть краще, ніж читати літературну першооснову.

Цей фільм по-справжньому додає радості, такої, знаєте, вітальної, зараз дещо – у клопотах та біді останніх років – вже призабутої. Усмішка не сходить з обличчя під час перегляду. Але це не звичайна «консервна» комедія. Це Оскар Вальд, друзі, у всій своїй нещадній красі. Прискіпливо перенесений на екран і декорований у розкішні інтер’єри епохи модерну, оточений жінками на порозі одруження чи понад межами пристрасті, і чоловіками у пошуках незабутніх пригод з жінками чи без них.

Філігранне потрапляння у «такт епохи» – коли природня розкіш британських палаців стає важливим персонажем у великій грі між Жінками та Чоловіками. Діамантова розкіш акторів (Колін Ферт, Руперт Еверет – обидва окремий дарунок жіночій аудиторії, а ще Джуді Денч та Різ Візерспун) органічно сусідить з природністю живих букетів, які ніби зійшли з картин Фрагонара чи Берн-Джонса. Це не применшує ролі людей, лише возвеличує вплив кожної деталі екранного кадру, над якою працював “майстер екранізацій” британець Олівер Паркер.

Оскара Вальда потрібно читати з записником. Зрештою, цілий наш світ і наше життя потрібно читати з записником. Хтось записуватиме, а хтось пам’ятатиме його уроки. Комусь це вдасться краще і його екранізують. А ще хтось захоплено впізнаватиме власні думки у словах чужих героїв і в такий спосіб відчуватиме власну причетність до вічності. Зрештою, є безліч шляхів як будучи серйозним, залишатись відкритим до ближнього.

Приходьте. Звіримо свої записи…

Олег Яськів

The Importance of Being Earnest, Oliver Parker, 2002

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

5 березня з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» триватиме концерт фортепіанних каверів на композиції популярних українських гуртів. Виконуватиме Олексій Карпенко, вхід вільний.

Програма:

-         Pianoboy «Кохання», «Родина»;
-         Скрябін «Спи собі сама», «Старі фотографії»;
-         Бумбокс «Бета-каротин», «Люди»;
-         Океан Ельзи «Не питай», «Вставай», «Квітка», «Холодно»;
-         Скай «Тебе це може вбити»;
-         Друга ріка «Три хвилини», «Дотик».