У неділю 23 квітня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Олексія Карпенка. У добірці – популярні українські мелодії та пісні, вхід вільний.
Звучатимуть:
- "Я піду в далекі гори";22 квітня о 18:00 у кав’ярні «Штука» розпочнеться музичний вечір співака Антіна Прокопця, чий репертуар складають камерна класика і класична естрада виконавців Хуліо Іглесіаса, Еммануеля, Карла Ґотта тощо, вхід вільний.
Програма:
- Б. Янівський «Вишнева віхола»;Антін Прокопець народився у Києві 1973-го року. Вищу музичну освіту отримав в одеській національній музичній академії ім. А.В.Нежданової у 2013 році як класичний співак. Студент магістратури при дрогобицькому музично- педагогічному університеті ім. І. Франка.
Працює в заслуженому прикарпатському ансамблі пісні і танцю "Верховина" як артист хору. До того працював у київському хорі ім. П. Майбороди при національній радіокомпанії України (2002-2006), у хорі опери замку польського міста Щецін (2006-2007), у хорі львівської опери (2009-2010) та одеської опери (2010-2014). Продовжує вдосконалювати співацьку майстерність під керівництвом творчого керівника у дрогобицькому музично- педагогічному університеті.
У п’ятницю 21 квітня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Павла Гречки «Орієнтальні мотиви у музиці Чайковського». Початок о 19:00, вхід вільний.
Поетику Сходу у творах Петра Чайковського доповнять вибрані композиції Сергія Рахманінова та Олександра Бородіна.
Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.
У вівторок 18 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Еріка Беснара «Смак чудес» (Франція, 2015).
Чого шукаємо ми, заблудлі серед синтетичних емоцій та розваг люди? Що прагнемо віднайти у ближньому, який щоразбільше розчиняється серед аваторок та галасу інформації? Більш цинічні ніж могли собі уявити у дитинстві, перестаємо довіряти власним передчуттям, підказкам прикмет, шепоту ангелів. Погоджуємось на компроміси з трендами часу і втрачаємо щось незмінне. Миримося з тим що мрії дитинства та юності – це всього лиш частина дитячих ігор, які минають, як і саме життя.
Чи, можливо, все ж таки хочемо відчути запах світу, смак відчуттів, тепло любові? За суєтою побачити справжній зміст речей, за імітацією правил роздивитись правду життя.
Замість відповіді (хто-зна чи вона буде щирою навіть на сповіді) давайте подивимося один фільм. Він так і називається “Смак чудес”.
Це і справді дивовижний фільм. Ніби намальований найтоншими пензлями і найяскравішими фарбами, озвучений найчистішими звуками, наповнений найкрасивішими жінками. Звичайно, це перебільшення. Але й наші мрії – також перебільшення реальності. І дитинство не було таким світлим як запам’яталося, і кохання не таким довершеним як хотілося, і книги сняться кращими, і музика мріється довершенішою…
Просто мені здається, що саме такі фільми зараз потрібні людям: не просто світлі, а просвітлені, не просто позитивні, а переповнені добротою. І обов’язково чесні.
Це у повному розумінні французьке кіно. У розумінні – як французьке вина, сир чи кальвадос. Найвищої якості, яка не потребує реклами.
Історія про красиву жінку, матір двох дітей, вдову сильного чоловіка, яка намагається врятувати і зробити прибутковим свій грушевий сад. Історія про зустріч з дивним чоловіком, що живе у світі книг, цифр та фізичних законів і може відчувати природу як ніхто. Більше нічого немає. Решта подій, персонажів – лише акорди до головної мелодії. Але як гарно звучить все разом! Наскільки по-новому дивишся на світ довкола себе очима авторів фільму. Наскільки по-іншому проявляється до тебе квітка, комаха, мед чи фруктовий пиріг. Скільки нового ти відчуваєш у собі… Таке враження, ніби святий Франциск сидить поруч тебе перед екраном і посміхається.
Це потрібно не просто бачити разом. Це вартує пережити разом, друзі мої.
Приходьте. Кіно – це продовження свята. Але це буде інше проявлення святкового настрою, от побачите…
Олег Яськів
Le goût des merveilles, Eric Besnard, 2015
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
У понеділок 17 квітня з 19:00 до 20:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати фортепіанні версії популярних пісень Марії Чайковської, Тіни Кароль, гуртів «Один в каное» та “Vivienne Mort”. Виконуватиме Олексій Карпенко, вхід вільний.
Програма:
- Марія Чайковська – Душа;Друзі, зверніть увагу, що у святковий час в нашому робочому графіку відбудуться зміни.
Працюємо:14 квітня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Павла Гречки «Французькі сюїти Баха», вхід вільний.
Шість «французьких» сюїт Йоганн Себастьян Бах написав у 1720-25рр. Побудовані за традиційною схемою контрастних аллеманди, куранти, сарабанди і жиги, ці твори все ж характеризуються певними нововведеннями, над якими композитор працював усе життя.
У вівторок 11 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Джона МакДона «Голгофа» (Ірландія-Великобританія, 2013).
Зараз багато з нас просять внутрішнього спокою і тиші. Хочуть почути себе, ближнього, світ зрештою. Готуються померти, щоб могли жити інші. Готуються жити по-новому, бо зрозуміли, що по-старому вже не зможуть. Фільм “Голгофа” – немов знак від великого архітектора світу, що вас почули.
Взагалі, закрадається підозра, що якесь провидіння надихає наших сучасників на такі рідкісні фільми. Адже у них сучасна людина може відшукати слабке світло від майже замурованого виходу.
У фільмі ірландського режисера Джона МакДона кінематограф набуває такої ж переконливої сили як і найкраща література чи музика. У ньому рівно стільки слів та звуків, щоб глядач по-справжньому залишився наодинці зі собою і зрозумів невідворотність відвертої розмови з власною совістю.
У “Голгофі” майже немає контрастів – усі персонажі такі ж що оточують нас у повсякденні, різні у силі своєї доброти і схожі у грішній природі. Фільм проникає одразу у найбільш приховані шари людської душі, байдуже проминаючи суєтність та марнославство цивілізації успіху, якою вважає себе сучасна Європа. Так ми опиняємося у понадчассі, де важливими є лише твої вчинки, ставлення до ближнього, здатність терпіти, спроможність пробачати і готовність померти.
Чесне бажання розкрити таємниці людської душі робить “Голгофу” універсальним сповідальником. У той же час ідеально відтворена візуально-акустична атмосфера сучасної Ірландії, реалістичний сюжет, бездоганна культура фактурної відповідності персонажів не дозволяє фільму завалюватися у непереконливе моралізаторство та догматичне занудство, а робить цікавим кожен кадр. Релігійна тема головна, але не домінує, соціальне спрямування відчутне, але не дратує, сценарій правдивий і динамічний, але без жодних комерційних компромісів. Історія священника, який очікує на власне вбивство і має на це сім днів, набуває символічності універсальної притчі про любов і ненависть, помсту і прощення, доброту і байдужість.
У “Голгофі” маємо справу з концентратом мистецтва кіно, який можна розливати в інші фільми, щоб наповнювати їх бодай якимось значенням.
Марно підкреслювати наскільки важливий цей фільм для українців саме зараз. Ми всі відбудовуємо в собі нову людину – без чітких орієнтирів та зразків. Бо вже зрозуміли, що і в Європі така ж криза людської душі, нехай і прихована, нехай і виражена у не такій жорстокій формі.
Цей фільм можна смакувати по словах, по кадрах, навіть по паузах, які береш на роздуми. Такий ефект – діамантова ознака справжнього, високого кіно. Тому й з’являються вони вкрай рідко.
“Голгофа” – обов’язково стане класикою кіно і наші діти та внуки так само переживатимуть катарсис від його перегляду через десятиріччя.
Як і ви зараз. Разом з такими ж як ви людьми, задивленими у себе та ближнього, уважними до кожного слова та погляду. У кіноклубі, де завжди світло і тихо…
Приходьте. Саме час…
Олег Яськів
Calvary, John Michael McDonagh, 2013
Нагороди: приз екуменічного жюрі на Берлінському кінофестивалі
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
У неділю 9 квітня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Олексія Карпенка. У добірці – популярні українські мелодії та пісні, вхід вільний.
Звучатимуть:
8 квітня, в суботу, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт Олексія Карпенка з програмою фортепіанних каверів відомих рокових композицій, вхід вільний.
Прозвучать:
-
SOAD - Lonely Day;
-
SOAD
- Sky Is Over;
-
SOAD - Chop Suey;
-
Linkin park – Numb;
-
Linkin Park – In The
End;
-
Evanescence – Bring me
to life;
-
Nickelback - Lullaby;
-
Three Days Grace – Last
to Know;
-
Three Days Grace – Never
Too Late;
-
Limp Bizkit – Behind
Blue Eyes;
-
Red Hot Chili Peppers –
Californication;
-
Staind – Outside;
-
Nirvana – Smells Like
Teen Spirit;
-
Sick Puppies – Don't Walk Away;
-
Lifehouse – Sick Cycle
Carousel.