Ввечері 2 квітня у кав’ярні «Штука» звучатимуть американські популярні мелодії у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-        Rihanna “Please don’t stop the music”;
-        Katty Perry “Hot'n'Cold”;
-        Beyonce “Halo”;
-        Jeff Buckley “Hallelujah”;
-        Imagine Dragons “Radioactive”;
-        Jason Walker “Down”;
-        Adam Lambert “Whataya want from me”;
-        Adele “Hello”;
-        Adele “Someone like you”;
-        Daft Punk “Get lucky”та інші.

1 квітня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Павла Гречки «Сонати Моцарта», вхід вільний.

Моцарт часто називав свої сонати складними. І труднощі він вбачав насамперед не у техніці виконання, а у його виразності.Поєднання краси і позірної легкості виконання перетворюють Моцартові сонати на справжній іспит для піаніста.

В п’ятницю 31 березня з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» триватиме концерт фортепіанних каверів на композиції популярних українських гуртів. Виконуватиме Олексій Карпенко, вхід вільний.

Програма:

-        Pianoboy «Кохання», «Родина»;
-        Скрябін «Спи собі сама», «Старі фотографії»;
-        Бумбокс «Бета-каротин», «Люди»;
-        Океан Ельзи «Не питай», «Вставай», «Квітка», «Холодно»;
-        Скай «Тебе це може вбити»;
-        Друга ріка «Три хвилини», «Дотик».

29 березня, в середу, о 19:00 у кав’ярні-галереї «Штука» точитиметься розмова про літературу прикордоння першої половини ХХ століття. Серед промовців – Галина Крук, Ірина Вікирчак і Олеся Яремчук, модератор - Богдан Коломійчук. Вхід вільний.

На початку та всередині 20 ст. на теренах Центрально-Східної Європи сформувалось унікальне явище під назвою "Література прикордоння". Німецькомовні та польськомовні автори, які жили та писали на рубежах тодішніх імперій і, зокрема, на території сучасної України, наразі значно відоміші у світі, ніж у нас. То ж чим цікава та особлива творчість Пауля Целана, Рози Ауслендер, Йозефа Рота, Бруно Шульца та інших?

Про це поговоримо з гостями Карпатської Літературної Резиденції письменницею Галиною Крук, культурною менеджеркою та кураторкою Іриною Вікирчак та кураторкою конкурсу художнього репортажу ім. Майка Йогансена "Самовидець" Олесею Яремчук.

У вівторок 28 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Кена Лоуча «Частка ангелів» (Великобританія, 2012).

Це вже стає звичкою – оця щоденна метушня серед заклопотаних собою людей, оці неважливі особисті, сімейні, службові справи, які потрібно вирішувати. Невпинно, день в день. Лише зрідка підіймаючи погляд вгору, лише деколи помічаючи людину у перехожому.

Але ж інколи так хочеться невимовної легкості буття! Так хочеться згадати, що живеш у красивому місті. Що у твоїй трохи недоладній, але гарній країні живуть красиві люди. Що кордони її розмиті і ти сниш Європою. Такою ж гарною, повної красивих міст і людей. Ці нечасті сни приходять з дитинства, вони витримані, немов добре віскі чи тихе вино.

Мистецтво пити настільки ж притаманне Європі, як і мистецтво жити. Віскі, вино, пиво розкажуть не менше, ніж симфонії чи балети. Інколи вони навіть переконливіші.

Кен Лоуч, провідний англійський режисер, дивовижно відчув незримі нитки, якими алкоголь пов’язує європейців. Причому він елегантно проказав менше, ніж промовчав. Він промовчав, що віскі – це не тільки міцний алкоголь, не спосіб життя і навіть не культурний маніфест шотландців. Адже це й так відомо тим, хто вміє бачити сни. Він промовчав, що віскі має аромат свободи, колір надії, смак любові до ближнього. Навіть якщо цей ближній – нікчемний маргінал, «гвинтик суспільства».

Новий фільм немолодого вже англійського класика Кена Лоуча – режисера соціального кіно з людським обличчям – у центрі якого нерідна йому шотландська культура віскі, здивував насамперед його шанувальників, адже у ньому зовсім немає політики, політкоректності, комерційності та витікаючої з цього нудьги. Натомість є легкий, але тонкий гумор, іронічний кримінал, безтурботність молодості, таємниці старовинних винокурень та рецептур віскі. У той же час залишилась притаманна режисеру глибока соціальність. Фільм став однією з кращих кіноподій року та несподіваним порятунком репутації Канського кінофестивалю на тлі численних провалів метрів.

Цей фільм, безумовно, зі смаком віскі. Але зрозуміють це лише ті, хто смакує алкоголь як невід’ємну частину культури. Адже відкриваючи пляшку скотчу ви не збираєтесь напиватись. Насправді ви лиш призупиняєте метушливу ходу, підіймаєте голову вгору, бачите небо у шибках привідкритих вікон і помічаєте гарне обличчя, яке дивиться на вас. Тоді стає так невимовно легко жити!

«Частка ангелів» – легкий фільм. Він володіє силою антигравітації, яка підіймає його понад іншими фільмами – переобтяженими серйозними намірами і складною режисурою. Тим, складним фільмам, – вічно повзати по землі, плутаючись у режисерських думках, розрахунках продюсерів та модних трендах кінофестивалів. А «Частці ангелів» – жити у пам’яті глядачів, давати їм надію, наповнювати серця добротою і любов’ю. Не до віскі – до ближнього…

Олег Яськів

 

The Angels’ Share, Ken Loach, 2012

Нагороди: Приз журі на Канському кінофестивалі, Приз глядацьких симпатій за кращий європейський фільм у Сан-Себастьяні

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

26 березня з 19:00 в кав’ярні «Штука» звучатимуть джазові стандарти у виконанні гітаристів Ярослава Кондири і Юрія Присяжного, вхід вільний.

Запланована класика – Джордж Ґершвін, Дюк Еллінґтон, Джанго Рейнхардт та інші.

25 березня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Владислава Сташенка, звучатиме нова джазова програма. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         Duke Ellington - I`m just a lucky so-and-so;
-         George Shearing - For all me know;
-         Eddie Heywood - Don`t be that way;
-         George Shearing – Charmaine;
-         Earl Hines - Cabin in the sky;
-         Hugh Martin - The boy next door;
-         Teddy Wilson - Blue moon;
-         Teddy Wilson - Avalon town;
-         George Shearing – Anastasia;
-         George Shearing – Again;
-         George Shearing - I got it bad and that ain`t good.

У п’ятницю 24 березня о 19:00 «Штука» запрошує на концерт «За 60 хвилин навколо світу» Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка), вхід вільний.

Програма:

-         “Song from a secret garden”;
-         S. Joplin “Ragtime”;
-         J. Gade “Jalousie”;
-         F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-         E. Humperdinck “The last waltz”;
-         F. Lai “Love story”;
-         L. Armstrong “What a wonderful world”;
-         “Tango canzone”;
-         H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-         М. Скорик «Мелодія»;
-         M. Jarre “Lara’stheme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-         Z. de Abreu “Tico-ticonofarelo”;
-         V. Monti “Csárdás”;
-         E. deCurtis “TornaaSurriento”;
-         кілька мотивів Джо Дассена;
-         кілька мотивів Адріано Челентано.

У вівторок 21 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Теренса Девіса «Обитель радості» (Великобританія-США, 2000).

Коли жінка стоїть перед дзеркалом, то що вона хоче побачити у ньому? Своїх чоловіків? Свої статки? Своїх дітей? Свої вчинки? Не про красу ж ідеться, а про долю, в якій краса хоч і грає свою роль, але не завжди головну. А доля і є складним інтегралом з тих речей, які оточують і/або входять у життя жінки. Світське коло, як павутина дистанцій. Парад галантних чоловіків, немов кружляння акул. Подруги, що невчасно тануть під світлом проблем. Гроші, що правлять за мірило речей.

Немає певного часу у вічності, коли з цим не доведеться зустрічатися жінці. Прогрес не здатний настільки швидко змінювати людину як моделі телефонів.

Фільм “Обитель радості” – це прекрасна за формою і драматична за змістом історія однієї жінки. Красивої, гордої, незалежної. Такої, в яку хочеться закохатися, хоча легше просто жадати, якою хочеться володіти, але без офіційних зобов’язань. Душа якої стала предметом гри вищого світу, а тіло залишилось недоступним його легковажним гравцям.

Британський режисер Теренс Девіс має особливе відчуття літератури і здатність надавати їй виразних екранних форм. Його вибір матеріалу та наступні екранізації – це завжди додана вартість до літературної основи. А основою для цього фільму став однойменний роман відомої американської письменниці Едит Вортон, яка була удостоєна Пулітцерівської премії (одна з найпрестижніших літературних нагород у світі).

Режисер обережно, не проливаючи цінного романного вмісту, створив розкішний за виразністю і проникливий за ідеями фільм – парад образів та характерів епохи, коли рай здавався близьким. Початок ХХ століття, розкішні інтер’єри, багаті костюми, складна павутина галантностей, прямі спини і прихована відвертість. У центрі розповіді – красива жінка, яка “повинна вийти заміж”. Але на відміну від більшості жінок тоді (та й тепер), яка прагне зробити свій вибір чесно, прагне залишитись у великосвітському товаристві, не втративши морального стержня, такого необов’язкового серед заможних обивателів.

Перегляд цього фільму – затягує, немов і справді роман. Лише часу відбирає у нашого інтенсивного життя значно менше. Будить солодкі відчуття на губах, коли слідкуєш за чужими поцілунками, розворушує очі, коли бачить домашні бібліотеки і картини на стінах, змушує вболівати і розв’язувати шахову комбінацію з чоловічих характерів (саме так: коли жінка дивиться у дзеркало, то бачить своїх чоловіків; то ж коли фільм про жінку, то насправді – про чоловіків).

Віднаходити такі фільми – немов повертати пам’ять про щасливо прожиті колись дні. Вже не з дитинства, але ще не з дорослого, важкого на рутину життя.

Читайте романи, друзі, дивіться фільми. Якщо хочете, давайте разом…

Олег Яськів

The house of Mirth, Edith Wharton, 2000

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

19 березня, у неділю, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт струнного дуету Богдана Ільницького і Павла Кропа «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу», вхід вільний.

Оновлена програма:

-         Океан Ельзи «Не питай»;
-         Adele “Rolling in the deep”;
-         ACDC “Back in black”;
-         Rihana “We found love”;
-         Coldplay - Viva la vida;
-         Michael Jackson - Smooth criminal;
-         Michael Jackson - Billy jean;
-         Lalo Schifrin - Mission imposible;
-         Carlos Gardel - Por una cabeza;
-         Eduardo di Capua - O sole mio;
-         Pachebel canon in D;
-         Gioacchino Rossini - Carnaval de Venezia;
-         Океан Ельзи – Холодно;
-         Nirvana - Smells like teen spirit;
-         Louis Armstrong - La vie en rose.