У вівторок 9 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Елмо Нюганена «1944» (Естонія-Фінляндія, 2015).

Травневі дні, разом з теплом, щороку приносять нам тіні ненависті та образ. Як відгомін вже далеких подій, але і як відлуння ще зовсім близьких подій. Так було десятиліттями: напруження розлите у повітрі, зловісні посмішки політичних маніпуляторів та зовнішнього ворога, що слідкував за нами крізь приціл прийдешньої війни. А ми, засліплені привидами минулого, ніби й не розуміли, що нова біда прийде не з минулого, а з теперішнього, про яке ми забували і яке геть занедбали. І вона, ця нова біда, ця нова кривава сторінка нашої історії настала. І, здавалося, пора вже цілим національним організмом розвернутися у бік ворога, примирити мертвих, щоб дати шанс живим, але ми продовжуємо стрибати по кістках минулого, послаблюючи єдність і сили у боротьбі з реальним і непримиренним до нас ворогом.

Естонці зуміли зробити це краще. Як досконалий приклад розмови з минулим заради спільного майбутнього можна назвати їхній новий фільм “1944”.

Маленька Естонія з великою історичною пам’яттю, яка достатньо толерантна та християнська, щоб пробачити взаємні кривди, які нанесли естонці один одному в часи другої світової війни, зняла дуже сильний фільм про трагедію їхньої участі у “неїхній війні”. Неординарний сценарій та блискуча режисура дозволили створити пронизливу і правдиву історію про естонців, що воювали по обидва боки один проти одного. Легкими, графічними, монохромними, позбавленими ідеологічних надуживань, штрихами автори намалювали історію про біль і трагедію, надію та відчай, любов і ненависть. І ця історія хвилює, затягує, переконує, вражає.

Дивує не лише змістовний патос фільму, його гуманізм та мудрість. Вражає технічна довершеність – адже маємо справу з військовою темою, через що дуже легко “запасти” у голівудівську трафаретність, російську тенденційність, європейську наївність чи, зрештою, у малобюджетну убогість. Але цей фільм не потрапив у жодну з цих художніх пасток: класні батальні сцени, витончена братерська та любовна лірика, живі характери в чудовій акторській реалізації.

Цей фільм просвітлює дорогу як через біль розледіти любов та співчуття, як серед ненависті знайти шанс для примирення. Серед люті ідеологій знаходить духовні опори для їх подолання.

І це прекрасний приклад заліковування національних ран, породжених тоталітарними режимами та війною, ними розв’язаною. Нам, українцям, бракує такого чесного з історичної і якісного з художньої точки зору кіно.

Приходьте. Це буде більше ніж кіно. Буде катарсис і враження. Буде простір для непростої, але такої потрібної для нас розмови.

Олег Яськів

 

1944, Elmo Nüganen, 2015

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

В неділю 7 травня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт струнного дуету Богдана Ільницького і Павла Кропа «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу». Початок о 20:00, вхід вільний.

Оновлена програма:

-        Океан Ельзи «Не питай»;
-        Adele “Rolling in the deep”;
-        ACDC “Back in black”;
-        Rihana “We found love”;
-        Coldplay “Viva la vida”;
-        Michael Jackson “Smooth criminal”;
-        Michael Jackson “Billy jean”;
-        Lalo Schifrin “Mission imposible”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Eduardo di Capua “O sole mio”;
-        Pachebel canon in D;
-        Gioacchino Rossini “Carnaval de Venezia”;
-        Океан Ельзи “Холодно”;
-        Nirvana “Smells like teen spirit”;
-        Louis Armstrong “La vie en rose”.

У суботу 6 травня гурт «Жива» представить гостям кав’ярні-галереї «Штука» своє бачення веснянок, допоможе зануритись в мелодійну архаїку наших предків і привідкриє завісу магії пробудження Землі зі сну. Початок о 20:00, вхід вільний.

«Весно, весно, весняночко, прийди до нас, паняночко!», - такими словами наші предки звіщали прихід весни, закликаючи сили природи до пробудження. Потаємно-магічний смисл обрядів зараз, на жаль, втрачено -насамперед у текстах, проте, він дуже потужно відчувається у наспівах, де сконцентровано емоційно-ритуальний зміст давніх вірувань.

5 та 8 травня, у п’ятницю і понеділок, о 20:00 «Штука» запрошує на концерт «За 60 хвилин навколо світу» Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка), вхід вільний.

Програма:

-        “Song from a secret garden”;
-        S. Joplin “Ragtime”;
-        J. Gade “Jalousie”;
-        F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-        E. Humperdinck “The last waltz”;
-        F. Lai “Love story”;
-        L. Armstrong “What a wonderful world”;
-        “Tango canzone”;
-        H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-        М. Скорик «Мелодія»;
-        M. Jarre “Lara’s theme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-        Z. de Abreu “Tico-tico no farelo”;
-        V. Monti “Csárdás”;
-        E. de Curtis “Torna a Surriento”;
-        кілька мотивів Джо Дассена;
-        кілька мотивів Адріано Челентано.

У вівторок 2 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Генрі Кінга «Сніги Кіліманджаро» (США, 1952).

Найцікавіша з подорожей, яка може трапитися з людиною – це пошуки справжньої людини. Краще, якщо знайдеш її у собі. Але не надто погано, якщо це буде хтось інший. Головне знайти. Тоді світ набуває довершеності, останні невідомі вписуються у рівняння життя і його загадки можна бодай наближено розв’язати.

Проте не варто очікувати досконалого рішення ідеальної людини. Його немає і не може бути у земному житті. Але прагнення обтесувати камінь досконалості – це найкраще заняття з усіх, які пропонує життя.

Ернест Гемінгвей – один з найбільш послідовних шукачів справжньої людини. З тих, які ставлять експерименти на власному житті, які приймають чесні поразки як перемоги і не приймають нечесних перемог. І не так важливо, на якому полі ти граєш – література, спорт, війна, жінки – важлива твоя чесність та готовність йти до кінця у цій грі. Власним життям, власними творами та вчинками він намагався бути справжньою людиною. Завдяки такій безкомпромісності Гемінгвей зміг стати легендою для принаймні одного покоління інтелектуалів цілого світу – не лише західного, але й радянського.

Фільм “Сніги Кіліманджаро” певною мірою підсумовує творчість цієї видатної людини і письменника. Режисер Генрі Кінг ризикував, знаючи вдачу письменника і його ставлення до екранізацій власних творів. Але, на щастя, він зіграв у гру з Гемінгвеєм і… не зазнав поразки.

Хоча письменник звично бурчав, фільм вийшов добрий. Такий, який можеш полюбити на все життя, щоб подумки відтворювати чи переглядати аби вирівняти курс власної життєвої траєкторії. Після цього фільму Гемінгвей стає ближчим, з’являється бажання перечитати декілька рядків його оповідань. У наш стрімкий час більшого й не треба. Адже проза письменника дуже стисло-змістовна, така що має особливий шарм. Але якщо матимете таку розкіш як час, або ж потребу літературно посповідатися, тоді прочитайте трохи більше Гемінгвея, навіть роман. Він справді лікує. Вам підтвердять це ненайгірші люди, яких ви знаєте.

“Сніги Кіліманджаро”, базований на кращих оповіданнях письменника та епізодах його життя – захоплива розповідь про життя чоловіка та його жінок, про війну і мир, про вірність і зраду, про життя і смерть. У ньому збалансована пропорція віскі, джазу, кориди, Африки, тобто знаків, які декорують письменника. Блискучі діалоги зберігають неперевершений стиль Гемінгвея, а актори досягають переконливості літературних героїв. Це кіно “високого стилю”, яке вийшло з золотої ери американського кінематографу. До неймовірності прекрасна Ева Гарднер, запаморочливо красивий Грегорі Пек, переконлива Сьюзен Гейорд супроводжують нас у цей магічний світ кіно-мистецтва.

Такі фільми як “Сніги Кіліманджаро” справедливо називаємо класикою. Вони ескортують авторів довго після смерті і довго служать людям.

Я довго чекав внутрішнього поштовху показати вам цей прекрасний фільм. Це непросто, адже такі фільми як надтонкий, чутливий до грубощів, матеріал, повинен огорнути вас красою, музикою, любов’ю, ідеями і принести тиху впевненість, що людина – центр нашого світу. На віки віків. Я в це, принаймні, вірю…

Приходьте. І забудемо про час…

Олег Яськів

The snows of Kilimandjaro, Henry King, 1952

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

2 травня о 15:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття етнографічної виставки-нарису «Хатка, в якій жила любов». В експозиції – фото елементів давнього дерев’яного будинку, знайденого краєзнавцем Оксаною Саєнко у місті Борзні Чернігівської області, що на Сіверщині, а також старовинні рушники звідти.

Вогні великих міст зваблюють все більше і більше молоді та людей у розквіті сил. Старше покоління зазвичай опирається, цінуючи своє коріння, рідну землю, усталений спосіб життя і прижиттєві набутки. Але роки летять, села та невеличкі містечка пустіють і про минулі людські історії свідчать лише облущені різьблені віконниці, вицвілі фото та повсякденні речі, що без господарів повільно тліють, перетворюючись на землю і пил.

Оксана Саєнко, ініціатор виставки, розповідає: «Дуже давно приглядалась до цієї хатки у Борзні. Погляд завжди притягували двійко голубів на віконній рамі. Але господарів не було, на дверях висіли замки і нагода зазирнути всередину ніяк не випадала. Аж до моменту, коли в будинку не з’явились нові господарі, які дозволили не лише оглянути його зсередини, а й забрати найцікавіші ужиткові предмети. Про минулих власників знаю небагато – їхнє прізвище було Дейнеки, останніми тут порядкували дві господині, що мали окремі кухні та печі. Але інформації більшає, тому всіма цікавими деталями поділюсь уже на відкритті».

Виставка триватиме до кінця травня, проте нагода поставити питання Оксані Саєнко буде лише на відкритті у вівторок. Приходьте!

Ввечері 1 травня у кав’ярні «Штука» звучатимуть американські популярні мелодії у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        Rihanna “Please don’t stop the music”;
-        Katty Perry “Hot'n'Cold”;
-        Beyonce “Halo”;
-        Jeff Buckley “Hallelujah”;
-        Imagine Dragons “Radioactive”;
-        Jason Walker “Down”;
-        Adam Lambert “Whataya want from me”;
-        Adele “Hello”;
-        Adele “Someone like you”;
-        Daft Punk “Get lucky” та інші.

30 квітня з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» триватиме концерт фортепіанних каверів на композиції популярних українських гуртів. Виконуватиме Олексій Карпенко, вхід вільний.

Програма:

-        Pianoboy «Кохання», «Родина»;
-        Скрябін «Спи собі сама», «Старі фотографії»;
-        Бумбокс «Бета-каротин», «Люди»;
-        Океан Ельзи «Не питай», «Вставай», «Квітка», «Холодно»;
-        Скай «Тебе це може вбити»;
-        Друга ріка «Три хвилини», «Дотик».

В суботу 29 квітня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт струнного дуету Богдана Ільницького і Павла Кропа «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу». Початок о 20:00, вхід вільний.

Оновлена програма:

-        Океан Ельзи «Не питай»;
-        Adele “Rolling in the deep”;
-        ACDC “Back in black”;
-        Rihana “We found love”;
-        Coldplay - Viva la vida;
-        Michael Jackson - Smooth criminal;
-        Michael Jackson - Billy jean;
-        Lalo Schifrin - Mission imposible;
-        Carlos Gardel - Por una cabeza;
-        Eduardo di Capua - O sole mio;
-        Pachebel canon in D;
-        Gioacchino Rossini - Carnaval de Venezia;
-        Океан Ельзи – Холодно;
-        Nirvana - Smells like teen spirit;
-        Louis Armstrong - La vie en rose.

У п’ятницю 28 квітня о 20:00 «Штука» запрошує на концерт «За 60 хвилин навколо світу» Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка), вхід вільний.

Програма:

-        “Song from a secret garden”;
-        S. Joplin “Ragtime”;
-        J. Gade “Jalousie”;
-        F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-        E. Humperdinck “The last waltz”;
-        F. Lai “Love story”;
-        L. Armstrong “What a wonderful world”;
-        “Tango canzone”;
-        H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-        М. Скорик «Мелодія»;
-        M. Jarre “Lara’s theme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-        Z. de Abreu “Tico-tico no farelo”;
-        V. Monti “Csárdás”;
-        E. de Curtis “Torna a Surriento”;
-        кілька мотивів Джо Дассена;
-        кілька мотивів Адріано Челентано.