В неділю 21 травня з 20:00 до 21:00 у кав’ярні «Штука» триватиме концерт фортепіанних каверів на композиції популярних українських гуртів. Виконуватиме Олексій Карпенко, вхід вільний.

Програма:

-        Pianoboy «Кохання», «Родина»;
-        Скрябін «Спи собі сама», «Старі фотографії»;
-        Бумбокс «Бета-каротин», «Люди»;
-        Океан Ельзи «Не питай», «Вставай», «Квітка», «Холодно»;
-        Скай «Тебе це може вбити»;
-        Друга ріка «Три хвилини», «Дотик».

20 травня у кав’ярні «Штука» відбудеться музичний вечір співака Антіна Прокопця, чий репертуар складають камерна класика і класична естрада. У програмі твори Богдана Янівського, Шарля Азнавура, Еммануеля тощо. Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        Б. Янівський «Не забудь»;
-        C. Castro “Lo que no fue no sera”;
-        M. Albert “Feelings”;
-        C. Castro “Solo”;
-        C. Castro “Desperado”;
-        C. Aznavour “Une vie d’amour”;
-        C. Castro “Volver a amar”;
-        Emmanuel “Es mi mujer”;
-        J. Jose “El triste”;
-        B. Bancharach “Alfie” та інші.

Ввечері 19 травня о 20:00 у «Штуці» звучатиме джаз. За фортепіано Владислав Сташенко, вхід вільний.

Програма:

-      Duke Ellington - I`m just a lucky so-and-so;
-      George Shearing - For all me know;
-      Eddie Heywood - Don`t be that way;
-      George Shearing – Charmaine;
-      Earl Hines - Cabin in the sky;
-      Hugh Martin - The boy next door;
-      Teddy Wilson - Blue moon;
-      Teddy Wilson - Avalon town;
-      George Shearing – Anastasia;
-      George Shearing – Again;
-      George Shearing - I got it bad and that ain`t good.

У вівторок 16 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Майвена Ле Беско «Мій король» (Франція, 2015).

Що ви можете сказати про любов? А коли вона болісна? Коли потрапляєш у залежність? Коли стаєш любов’ю за двох? Чи варто усе руйнувати, коли любов стає для тебе цілим світом, незрозумілим навіть для найближчого? На що ви підете, щоб кохати по-справжньому, віддаватись почуттям беззастережно, щоб втрачати вже не було що?

Це одне з головних питань, на яке треба обов’язково дати відповідь кожному. Це питання може наздогнати навіть коли намагаєшся уникнути його. І якщо ти чесний, тоді доведеться відповідати. І приймати рішення…

Французька режисерка Майвен Ле Беско сміливо втручається у класичні канони фільмів про любов, пропонуючи дослідити її найскладніші прояви, відчути усю крихкість квазі-гармонії, якої так прагнемо досягнути. Коли відтинаються доважкові мотиви та меркантильні причини любові і залишається лише почуття, коли пристрасть, лють, відчай, прощення утворюють наркотичний коктейль, від якого складно відмовитись.

Це історія всепоглинаючої любові жінки до чоловіка. А, можливо, між жінкою та чоловіком. Історія з одним прологом – як у казці – і відкритим фіналом. Історія у класичній обготці: двоє успішних, але таких різних особистостей, пристрасть, одруження, дитина… Але під обгорткою відкривається надчутлива до болю плоть. Це діалог в одночассі між чоловіком та жінкою, але також і монолог жінки у міжчассі: якою була і якою стала.

Фільм позначений справжньою французькою якістю – операторська робота, музика, актори (Венсан Кассель, Еманюель Берко та Луі Гаррель), сценарій – все спрямоване на максимальне занурення в історію та емоції.

Заради чого цей фільм?  Щоб відчути себе потрібним, коханим, щасливим, зрештою.

Приходьте. Нам буде про що поговорити…

Олег Яськів

 

Mon roi, Maіwenn Le Besco, 2015

Нагороди: Канський фестиваль за кращу жіночу роль

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


У неділю 14 травня о 20:00 гості кав’ярні-галереї «Штука» побачать прем’єру поетично-пісенної композиції за творами Богдана-Юрія Янівського «Іду до тебе, кохання моє». Виконавці – Олена Крилова та Леся Шкап’як, вхід вільний.

Богдан-Юрій Янівський (1941-2005) – український композитор і піаніст, автор численних оркестрових, камерно-інструментальних і театральних творів. Продовжив традиції естрадної музики Богдана Весоловського і Анатолія Кос-Анатольського, автор шлягерів на слова улюблених поетів – Івана Франка, Ліни Костенко, Миколи Петренка, Миколи Ільницького та інших.


13 травня у кав’ярні «Штука» звучатиме поезія Сашка Мельника (Чернівці) та акустична музика Степана Горбика (Тернопіль). Початок о 19:30, вхід вільний.

Олександр Мельник - любитель мандрів і пригод, «читатиме шмаркаті вірші про любов, серйозні - про людей, трохи розкаже історій про пригоди зі своїм котом».

Степан Горбик - автор і виконавець пісень ліричного, жартівливого та соціального характеру під акомпанемент гітари. Планує заграти вже добре знане і трохи з нового. Послухати одну з пісень можна тут - http://bit.ly/2phJhOk.


У п’ятницю 12 травня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Павла Гречки «Клавірна музика Генрі Перселла». Початок о 20:00, вхід вільний.

Генрі Перселл – англійський композитор ірландського походження епохи бароко. Автор першої національної англійської опери «Дідона та Еней». Клавірна музика Перселла – незначна частина його творчого спадку, більшість композицій були церковними і театральними.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.


У вівторок 9 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Елмо Нюганена «1944» (Естонія-Фінляндія, 2015).

Травневі дні, разом з теплом, щороку приносять нам тіні ненависті та образ. Як відгомін вже далеких подій, але і як відлуння ще зовсім близьких подій. Так було десятиліттями: напруження розлите у повітрі, зловісні посмішки політичних маніпуляторів та зовнішнього ворога, що слідкував за нами крізь приціл прийдешньої війни. А ми, засліплені привидами минулого, ніби й не розуміли, що нова біда прийде не з минулого, а з теперішнього, про яке ми забували і яке геть занедбали. І вона, ця нова біда, ця нова кривава сторінка нашої історії настала. І, здавалося, пора вже цілим національним організмом розвернутися у бік ворога, примирити мертвих, щоб дати шанс живим, але ми продовжуємо стрибати по кістках минулого, послаблюючи єдність і сили у боротьбі з реальним і непримиренним до нас ворогом.

Естонці зуміли зробити це краще. Як досконалий приклад розмови з минулим заради спільного майбутнього можна назвати їхній новий фільм “1944”.

Маленька Естонія з великою історичною пам’яттю, яка достатньо толерантна та християнська, щоб пробачити взаємні кривди, які нанесли естонці один одному в часи другої світової війни, зняла дуже сильний фільм про трагедію їхньої участі у “неїхній війні”. Неординарний сценарій та блискуча режисура дозволили створити пронизливу і правдиву історію про естонців, що воювали по обидва боки один проти одного. Легкими, графічними, монохромними, позбавленими ідеологічних надуживань, штрихами автори намалювали історію про біль і трагедію, надію та відчай, любов і ненависть. І ця історія хвилює, затягує, переконує, вражає.

Дивує не лише змістовний патос фільму, його гуманізм та мудрість. Вражає технічна довершеність – адже маємо справу з військовою темою, через що дуже легко “запасти” у голівудівську трафаретність, російську тенденційність, європейську наївність чи, зрештою, у малобюджетну убогість. Але цей фільм не потрапив у жодну з цих художніх пасток: класні батальні сцени, витончена братерська та любовна лірика, живі характери в чудовій акторській реалізації.

Цей фільм просвітлює дорогу як через біль розледіти любов та співчуття, як серед ненависті знайти шанс для примирення. Серед люті ідеологій знаходить духовні опори для їх подолання.

І це прекрасний приклад заліковування національних ран, породжених тоталітарними режимами та війною, ними розв’язаною. Нам, українцям, бракує такого чесного з історичної і якісного з художньої точки зору кіно.

Приходьте. Це буде більше ніж кіно. Буде катарсис і враження. Буде простір для непростої, але такої потрібної для нас розмови.

Олег Яськів

 

1944, Elmo Nüganen, 2015

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


В неділю 7 травня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт струнного дуету Богдана Ільницького і Павла Кропа «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу». Початок о 20:00, вхід вільний.

Оновлена програма:

-        Океан Ельзи «Не питай»;
-        Adele “Rolling in the deep”;
-        ACDC “Back in black”;
-        Rihana “We found love”;
-        Coldplay “Viva la vida”;
-        Michael Jackson “Smooth criminal”;
-        Michael Jackson “Billy jean”;
-        Lalo Schifrin “Mission imposible”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Eduardo di Capua “O sole mio”;
-        Pachebel canon in D;
-        Gioacchino Rossini “Carnaval de Venezia”;
-        Океан Ельзи “Холодно”;
-        Nirvana “Smells like teen spirit”;
-        Louis Armstrong “La vie en rose”.

У суботу 6 травня гурт «Жива» представить гостям кав’ярні-галереї «Штука» своє бачення веснянок, допоможе зануритись в мелодійну архаїку наших предків і привідкриє завісу магії пробудження Землі зі сну. Початок о 20:00, вхід вільний.

«Весно, весно, весняночко, прийди до нас, паняночко!», - такими словами наші предки звіщали прихід весни, закликаючи сили природи до пробудження. Потаємно-магічний смисл обрядів зараз, на жаль, втрачено -насамперед у текстах, проте, він дуже потужно відчувається у наспівах, де сконцентровано емоційно-ритуальний зміст давніх вірувань.