22 жовтня о 18:00 та о 20:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт струнного дуету Богдана Ільницького і Павла Кропа «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу», вхід вільний.

Програма:

-        Океан Ельзи «Не питай»;
-        Adele “Rolling in the deep”;
-        ACDC “Back in black”;
-        Rihana “We found love”;
-        Coldplay “Viva la vida”;
-        Michael Jackson “Smooth criminal”;
-        Michael Jackson “Billy jean”;
-        Lalo Schifrin “Mission imposible”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Eduardo di Capua “O sole mio”;
-        Pachebel canon in D;
-        Gioacchino Rossini “Carnaval de Venezia”;
-        Океан Ельзи “Холодно”;
-        Nirvana “Smells like teen spirit”;
-        Louis Armstrong “La vie en rose”.

В суботу 21 жовтня у кав’ярні «Штука» звучатимуть улюблені мелодії з кіно у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-        Jean-Pierre Taieb “Running after my fate”;
-        танго з к/ф «Запах жінки»;
-        головна тема з к/ф «Пірати Карибського моря»;
-        Astor Piazzola “Libertango”;
-        Sting “Shape of my heart”
-        John Williams “Somewhere in my memory”;
-        Louis Armstrong “What a wonderful world”.

21 жовтня у кав’ярні «Штука» святкують день народження Діззі Ґіллеспі - видатного джазового трубача, вокаліста, композитора, одного із засновників стилю «бібоп», http://www.youtube.com/watch?v=ZO1uMjz3n3w.

За життя Діззі Ґіллеспі (1917-1993) встиг дуже багато: став співавтором нового джазового стилю, записав сотні композицій та платівок, які зараз належать до золотого джазового фонду, створив кілька колективів, кожен із яких міг би стати достатньою причиною пам’ятати про музиканта. Впродовж кількох десятиліть Ґіллеспі втілював образ «запаморочливого» джазмена та був законодавцем сценічної моди, що любив екстравагантні костюми і головні убори. Щоб послухати музиканта і почитати про нього більше, запрошуємо у кав’ярню в суботу з 9:00 до 22:00.


20 жовтня о 20:00 у кав’ярні «Штука» заплановано фортепіанний концерт Павла Гречки “Англійські сюїти Бахом”, вхід вільний.

Прозвучать три сюїти, написані Йоганном Себастьяном Бахом у 1717-23рр.


У четвер 19 жовтня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» та Клуб шанувальників Галичини запрошують на лекцію «Від афин до яфир, про що говорять на високій полонині». Розповісти про гуцульську говірку має намір Наталія Хобзей – кандидат філологічних наук, завідувач відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича та співавторка книги «Гуцульські світи. Лексикон». Для участі просимо зареєструватись за ланкою - http://bit.ly/2yuGIM9.

Рідко хто, звідавши Гуцульщину, лишається байдужим до магічного гірського світу і його колоритних мешканців. Зазвичай інтерес, як снігова куля, обростає знаннями, і в певний момент Гуцулія стає рідною і любою. Однак зрозуміти гуцульську говірку не так легко, як освоїтись з цікавими історіями та барвистими ремеслами краю. Пані Наталія – одна з найкращих наставниць, яких можна було б забажати для прокладання власного маршруту заплутаними мовними світами Гуцулії. І проґавити її розповідь – це залишитись з велетами, песиголовцями та верхоблюдниками сам на сам. Приходьте!


Організатор - кав’ярня-галерея «Штука»


У вівторок 17 жовтня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Франсуа Озона «Франц» (Франція, 2016).

Коли сіре осіннє небо опускається нижче, щоб затримати  перестиглі барви та прохолодні вітри у просторі між нами та іншими, ми раптом починаємо відчувати самотність ближнього, можемо розуміти біль чужого, здатні пробачати і вірити. У такі дні особливо гостро розумієш, що кохання – це лиш фрагмент мелодії вірності та прощення, що його майже неможливо описати словами майбутніх мрій, не послуговуючись образами минулих надій. Що між любов’ю земною і життям вічним провідником стає християнське смирення.

Новий фільм великого французького режисера Франсуа Озона “Франц” дуже тонко, графічно контурно обрамлює територію любові та прощення. Цей режисер завжди відзначався особливою чутливістю до прихованих настроїв та проблем сучасної людини. Більше того, як справжній майстер, він здатний передбачати та переосмислювати їх, уникаючи стереотипів чи кліше.

У цьому фільмі він повертається до задавненої рани Європи – першої світової війни та абсурдній ненависті, яка забрала мільйони молодих життів сто років назад і дала поштовх до ще жорстокішої другої світової війни, де масове вбивство вже освячувалось ідеологічними конструкціями. Проте фільм зовсім не про війну та її жахіття. Він – про кохання, пам’ять, вірність. Це красива історія в історичних декораціях 1920-х років, яка інтригує майже детективним сюжетом (а це вже неперевершений художній стиль режисера), в основі якого пригоди людських почуттів – німецької дівчини, що втратила на війні нареченого, та французького чоловіка, який зустрів його на війні. Це фільм у першу чергу про життя почуттів, а вже потім про життя людей. Ми бачимо цілу поліфонію почуттів – від колективного непрощення та побутової ненависті до батьківських страждань та кохання до ворога.

Озон практично з дебюту набув слави “культового” режисера, значною мірою завдяки сміливості у поглядах та оригінальності у формах. Він ніколи не знімав мелодрам з їх компромісними спрощеннями та заграваннями з обивателями. Тож і цей фільм вражає відвертістю думок та проблем, про які сучасні європейці не дуже й хочуть говорити. Не хочемо говорити про них і ми, українці, незважаючи на те, що тема фільму якраз актуальна та болісна для нас.

Якби Озон був просто добрим комерційним режисером, то ми б отримали непоганий антивоєнний фільм. Проте майстер створив непередбачувану за змістом та дуже красиву візуально та елегантну стилістично роботу. Кожна деталь – від облич головних героїв до музики, пейзажів та декорацій – підлягають єдиному стилю, слова – не банальні, почуття – переконливі. Сам фільм ставить відкриті питання кожному індивідуально, та суспільству загалом – про відповідальність, про можливість прощення. Але насамперед – а це завжди для кожного персонально – це фільм про любов та про межу її сили.

Приходьте. Принесемо пригорщу любові ближньому…

Олег Яськів


Frantz, François Ozon, 2016

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


Ввечері 15 жовтня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати американські популярні мелодії у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-        Rihanna “Please don’t stop the music”;
-        Katty Perry “Hot'n'Cold”;
-        Beyonce “Halo”;
-        Jeff Buckley “Hallelujah”;
-        Imagine Dragons “Radioactive”;
-        Jason Walker “Down”;
-        Adam Lambert “Whataya want from me”;
-        Adele “Hello”;
-        Adele “Someone like you”;
-        Daft Punk “Get lucky” та інші.

У суботу 14 жовтня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Олексія Карпенка. В добірці – популярні українські мелодії та пісні, вхід вільний.

Звучатимуть:
-  "Я піду в далекі гори";
-  "Ой чий то кінь стоїть";
-  "Чорнобривці";
-  "Червона рута";
-  "Цвіте терен";
-  "Ніч яка місячна...";
-  "Два кольори";
-  "Пісня про рушник";
-  "Ой у вишневому саду";
-  "Ой у лузі червона калина";
-  "Під львівським замком" та інші.

13 жовтня о 19:00 у кав’ярні «Штука» заплановано фортепіанний концерт Павла Гречки “L’esprit français”, вхід вільний.

Звучатиме музика Жоржа Бізе, Ґабріель Форе, Клода Дебюссі, Каміля Сен-Санса.


У четвер 12 жовтня о 18:30 запрошуємо на екскурсію «Через дві синагоги до ґетто». Розповідатиме Ольга Лідовська – керівник музею «Слідами галицьких євреїв» ВЄБФ «Хесед-Ар’є». Місце зустрічі – у кав’ярні-галереї «Штука», вартість участі – 50 гривень.

Маршрут екскурсії пролягатиме від кав’ярні вулицею Сонячною до приміщення синагоги на Вугільній, яке учасники матимуть нагоду оглянути зсередини. Наступний пункт - площа Старий Ринок, де до 1942 року існувала синагога «Темпль». Потім до Замарстинівської та Лемківської, які в часи окупації були частиною кордонів єврейського ґетто. Звідти, крокуючи вулицею Сянською – однією з основних у єврейській дільниці Краківського передмістя, учасники екскурсії повернуться в «Штуку», де матимуть нагоду переглянути фотоілюстрації до прогулянки.