У вівторок 5 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Жиля Леграна «Запах мандарина» (Франція, 2015).

Немов спокійні мовчазні вершники ми проминули межу літа й осені, зливаючись з ранковим сонцем, пам’яттю про шкільні роки і спогадами про ще одне літо. Ми перетинаємо багато прихованих ліній наших думок, про які часто немає з ким поговорити або ж просто складно говорити. У такому разі можна просто прочитати справжню поезію або ж розчинитися зі всіма своїми прихованими радощами та розчаруваннми у доброму кіно.

Світлий вереснево-сонячний фільм “Запах мандарина” французького режисера Жиля Леграна огортає паволокою особливого ранньоосіннього настрою, в якому тепло проминулого літа переплітається з морозяними натяками зими, а фарби розливаються імпресіоністичною розкішшю, пробуджуючи призабуті варіації смаку і завжди нові запахи знайомих речей.

Цей фільм справді магічний, якщо ми віримо у магію кіно. Історія вмирання і народження кохання, до якої так часто наближаються у мистецтві, тут розливається повноголосою поліфонією таємниць, нюансів, психологічних рівнянь. Вона відчутна майже на доторк, її смак можна відчути навіть крізь екран. Дивовижна навіть для сучасного кіно сміливість у зумуванні людських думок і підсвідомих образів. Усе це на тлі старого аристократичного маєтку, прекрасних пейзажів, тривожного долинання першої світової війни. У той час долі людей були покалічені, душі висушені, а почуття – огрублені. І саме тому так важко повернути втрачені почуття, віднайти справжню любов, відділити брудне від чистого.

Прекрасне відчуття дистанції виявляють автори фільму. Залишаючись делікатним у формах і деталях, фільм у той же час надзвичайно глибоко наближається до відповідей, які ми навіть собі часто соромимось дати: що головне у коханні – почуття чи пристрасть, чи можна відділити їх одне від іншого, де межа між вірністю і зрадою, як відрізнити одномоментну пристрасть від вічного кохання, що є шляхетність і де вона закінчується, наскільки гнучка жіноча гідність коли на дошці стоїть доля дитини, як розрізнити справжнього чоловіка від імітації манер та почуттів.

Усе це на настільки глибокому рівні наближення, що з’являється бажання відвести погляд. Але не через вульгарність зображуваного, а через необхідність звіритись зі собою, побути самому у декораціях фільму.

Досягається цей делікатний ефект присутності та залученості в екранну оповідь чудовою акторською грою, яка знову ж таки – не випирається з об’ємності фільму зірковою переграваністю, а навпаки – проймає органічною тотожністю епосі, декораціям та просто манері спілкування тієї епохи. Музика ж – прекрасна як і костюми чи інтер’єри, ненав’язливо, але наполегливо запрошує розчинитись у фільмі.

І ви розчинитесь, ви проживете та переживете його екранний час і повернетесь додому з дивним тихим запахом, який несподівано залишатиметься ще довго…

Олег Яськів

L’odeur le mandarine, Gilles Legrand, 2015
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 3 вересня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на вечір класичної гітарної музики Юрія Строгуша, вхід вільний.

Прозвучать:

-        Francisco Tarrega - Etude in E minor
-        Anonym - Suite in D Minor: I. Overture, II. Allegro, III Adagio, IV. Courante;
-        Johann Kaspar Mertz - Tarantelle (Bardenklänge op. 13);
-        Erik Satie - Gnossienne No.1;
-        Андрій Андрушко - Шепіт Хвиль;
-        Robert Miles – Children;
-        Михайло Вігула - Прелюдія No. 2 op.16;
-        Mauro Giuliani - Six Variations on Folies d'Espagne Op. 45;
-        Johann Sebastian Bach - Cello Suite nr. 1: IV. Sarabande, VI. Gigue;
-        Francisco Tarrega - Capricho arabe (Serenade);
-        Antonio Carlos Jobim - A Felicidade (arr. Roland Dyens);
-        Evgeny Keselman - You're So Close And Far;
-        Sergey Rudnev - The Old Lime Tree.

2 вересня о 19:00 у кав’ярні «Штука» розпочнеться музичний вечір оперного співака Антіна Прокопця, вхід вільний.

Програма:

-        "Un hombre solo" (Iglesias);
-        "Io ti daro di piu" (Remigi);
-        "I will wait for you" (Legrand);
-        "What now my love" (Elvis);
-        "Feelings" (Andy Whilliams);
-        "Une histoire d'amour" (Lai);
-        "Une vie d'amour" (Aznavour);
-        "Desesperado" (Castro);
-        "Por un poco de tu amor" (Iglesias);
-        "La paloma" (tango Cubino);
-        "Cielito lindo" (retro mexicano);
-        "Cucurrucucu paloma" (retro mexicano);
-        "Lagrimas" (Jose Jose).

Антін Прокопець народився у Києві 1973-го року. Вищу музичну освіту отримав в одеській національній музичній академії ім. А.В.Нежданової у 2013 році як класичний співак. Студент магістратури при дрогобицькому музично- педагогічному університеті ім. І. Франка.

Працює в заслуженому прикарпатському ансамблі пісні і танцю "Верховина" як артист хору. До того працював у київському хорі ім. П. Майбороди при національній радіокомпанії України (2002-2006), у хорі опери замку польського міста Щецін (2006-2007), у хорі львівської опери (2009-2010) та одеської опери (2010-2014). Продовжує вдосконалювати співацьку майстерність під керівництвом творчого керівника у дрогобицькому музично- педагогічному університеті.

У суботу 2 вересня о 16:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки фото, чиї автори зосередились на долі бруківки з вулиці Бандери. Серед фотографів – Ірина Бердаль-Шевчик, Тарас Бичко, Тетяна Буняк, Любомир Криса, Роман Метельський, Володимир Монець, Сергій Талочко, Ігор Філатов, Роман Шишак. Виставка триватиме з 1 по 15 вересня, вхід вільний.

У минулому часто знаходимо розраду, ґрунт, на який опираємось, приймаючи важливі рішення. Це єдиний час, що нам підвладний, бо теперішнє невловиме, а майбутнє далеке і тривожне. Боротьба між досвідом та необхідністю поступу триває постійно, і хоч «найгірше жити в часи змін», найважливіше – це діалог і вміння чути співрозмовника. І тема збереження бруківки на Бандери – хороша нагода попрактикувати ці навички.

У п’ятницю 1 вересня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт Павла Гречки «Життєва філософія Кота Мура. Музична творчість Ернста Теодора Амадея Гофмана», вхід вільний.

Сюжетний контекст концерту – книжка Ернста Теодора Амадея Гофмана «Життєва філософія кота Мура», де розповідається історія з життя капельмейстера і його улюбленця. Музика Йозефа Гайдна і письменника Гофмана.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

У вівторок 29 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ілана Дюрана Коена «Коханці кафе де Флор» (Франція, 2006).

Стосунки між чоловіком і жінкою можуть бути різними: мелодраматичними та меркантильними, мученицькими та фатальними, сліпими та порожніми. Їхні еталони мистецтво зображує останні кілька тисяч років.  Обговорюючи різні види стосунків, ми часто сміємось, інколи плачемо, але для себе шукаємо приклади найбільш зворушливі та непересічні.

Фільм “Коханці кафе де Флор” – історія про життя двох видатних людей, які стали інтелектуальними та естетичними голосами кількох поколінь європейців. Без Сімони де Бовуар та Жан-Поля Сартра сьогодні складно уявити не лише гуманітарні програми університетів чи розмови молодіжних компаній у вечірніх кафе, але й запеклі дискусії між феміністками і традиціоналістами. Унікальний за формою союз цих двох видатних філософів та письменників став відображенням духовних поривань післявоєнної Європи та підгрунтям до студенської революції у 1968 році.

У цьому прекрасному біографічному фільмі акцент уваги дещо зміщений у бік Сімони де Бовуар. Тому маємо насамперед фільм про непересічну Жінку, про справжнє життя, яке наповнене нестримними мріями, безкомпромісним нонконформізмом, боротьбою за свободу особистості та статі.

Якщо Сартр – один з батьків та ідеологів екзистенціоналізму, то Сімона де Бовуар – створила сучасну жінку. Якщо Коко Шанель одягла цю жінку, Бріджіт Бардо зіграла на екрані, то саме Сімона де Бовуар дала їй крила незалежності – від соціальних стереотипів, статевих забобон, чоловічого насильства, соціальної дискримінації. Книги Сімони де Бовуар, особливо “Друга стать”, видавались мільйонними тиражами і перевищували наклади її друга та чоловіка Сартра, вже не кажучи про інших відомих філософів того часу.

Ще цікавішим від книг цієї унікальної жінки є її життя, в якому вона довела правдивість своєї філософії. Непростий шлях, помережаний болями, боротьбою за особисту свободу та вільну любов, скандалами, епатажем, сльозами та втратами, надав її філософській та письменницькій творчості переконливості, а сотням тисяч жінок – додав сили для звільненого життя у новій якості.

Жан-Поль Сартр постає у фільмі ще більш багатогранною особистістю, ніж може скластися враження з його філософії. Складні та захопливі стосунки між ним та Бовуар – справжній кінематографічний екшн, з яким автори фільму успішно дали раду. Впевнений, що багато жінок впізнають себе у деяких лініях цих історичних та знакових для нашої епохи стосунків між чоловіком та жінкою!

Навіть більше – фільм вийшов глибоким та атмосферним, як гарна і розумна жінка, про яку мрієш. А Париж 30-60 років минулого сторіччя – саме таким, яким його любимо у мріях та снах – затишним і бурхливим, прогресивним і відкритим ддя талантів. В орбіті головних героїв точними мазками зображені і Альбер Камю, і Франсуа Моріак, і Андре Мальро, і Нельсон Олгрен та багато інших інтелектуалів і просто цікавих людей.

Словом, “Коханці кафе до Флор” – справжній, розкішний подарунок гурманам літератури, філософії, соціології, кіно та гарних і розумних жінок. Але найголовніше, він для тих, хто не перестає дивуватися невичерпній глибині стосунків між Чоловіком та Жінкою…

Приходьте, дивіться, захоплюйтеся, живіть вільно і на повні груди…

Олег Яськів

Les amants du Flore, Ilan Duran Cohen, 2006
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

27 серпня у кав’ярні «Штука» звучатимуть улюблені мелодії з кіно у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        Jean-Pierre Taieb “Running after my fate”;
-        танго з к/ф «Запах жінки»;
-        головна тема з к/ф «Пірати Карибського моря»;
-        Astor Piazzola “Libertango”;
-        Sting “Shape of my heart”
-        John Williams “Somewhere in my memory”;
-        Louis Armstrong “What a wonderful world”.

Ввечері 26 серпня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати американські популярні мелодії у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        Rihanna “Please don’t stop the music”;
-        Katty Perry “Hot'n'Cold”;
-        Beyonce “Halo”;
-        Jeff Buckley “Hallelujah”;
-        Imagine Dragons “Radioactive”;
-        Jason Walker “Down”;
-        Adam Lambert “Whataya want from me”;
-        Adele “Hello”;
-        Adele “Someone like you”;
-        Daft Punk “Get lucky” та інші.

25 серпня у «Штуці» з 20:00 до 21:00 звучатимуть скрипкові мелодії у виконанні Богдана Ільницького та Ярослава Яровенка, вхід вільний.

Програма:

-        Г. Венявський – Каприз №1, 2, 4;
-        Н. Паганіні – Каприз №13, 20;
-        Ш. Беріо – Дуети;
-        В. А. Моцарт – Дуети;
-        К. Дебюсі – Дівчина з волоссям кольору льону;
-        Дж. Гершвін – Summertime;
-        М. Джексон – Billie Jean;
-        U2 – Without you;
-        One Republic – Secrets.

24 серпня о 20:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт Павла Гречки «Українська фортепіанна музика», вхід вільний.

Звучатимуть твори Василя Барвінського, Миколи Колесси, Мирослава Скорика, Романа Верещагіна.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.