В серпні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на виставку акварелей Оксани Радкевич «Сад». Відкриття з участю авторки відбудеться у вівторок 1 серпня о 15:00. Виставку можна буде оглянути щодня з 10:00 до 22:00, вхід вільний.

Можемо посперечатися, але літо і акварелі – прекрасна пара. Легкість і м’якість у них спільні, тому найгарніші літні атрибути вдаються ще привабливішими.

Проте Оксана Радкевич бачить «Сад» із набагато ширшої перспективи: «Буденність і спокій, рутинність і простота інколи стають настільки очевидними, що змушують по-новому подивитися на власне життя і віднайти у  простих речах щось нове. В проекті «Сад» яблука і груші - мотив, що як рапорт повторюється з композиції в композицію. Максимальне зосередження, прикута увага, віднайдення нових емоцій, захоплення, закоханість в простоту речей, які так близько». Приходьте!

Про авторку

Народилася у 1987 році в Красноярську, Росія. У 2010 закінчила Львівську національну академію мистецтв (кафедра монументального живопису, керівник – Альфред Максименко).

Виставки 2016-го року:

-        «Шоколадні сезони» (Київ);
-        «Жіночий проект», Верховна Рада України (Київ);
-        «Сад», «Галерея мистецтв» (Луцьк);
-        «Боже милосердя» (Замлиння, Україна).

Виставки 2015-го року:

-        «Святі миротворці», «Галерея мистецтв» (Луцьк);
-        Міжнародний арт-симпозіум “Communication”, “ILKO gallery”, (Ужгород);
-        ІІ Міжнародна майстерня “Міграція в Біблії” (Київ);
-        «Міграція», Софійський собор (Київ).

Сценографічні проекти:

-        «Хочу снігу», вільний театр «ОКО», Львів, 2016;
-        «Любов на чотирьох», “Телевізійний театр”, Дніпро, 2016;
-        «Людина в підвішеному стані», Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки, 2016;
-        «Білосніжка», Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки, 2016;
-        «Стіна», Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки, 2014;
-        «Собака на сіні», Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки, 2013;
-        «Вінні Пух», Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки, 2013;
-        «Моя дорога Памелла, або як уколошкати стареньку», Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки, 2012;
-        «Рікі-Тікі-Таві», Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки, 2011;
-        «І все-таки я тебе зраджу», Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки, 2011;
-        «Котигорошко», Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки, 2010;
-        «Приборкання норовливої», Лвівський драматичний театр ім. Лесі Українки, 2010.

В неділю 30 липня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт струнного дуету Богдана Ільницького і Павла Кропа «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу». Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        Океан Ельзи «Не питай»;
-        Adele “Rolling in the deep”;
-        ACDC “Back in black”;
-        Rihana “We found love”;
-        Coldplay “Viva la vida”;
-        Michael Jackson “Smooth criminal”;
-        Michael Jackson “Billy jean”;
-        Lalo Schifrin “Mission imposible”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Eduardo di Capua “O sole mio”;
-        Pachebel canon in D;
-        Gioacchino Rossini “Carnaval de Venezia”;
-        Океан Ельзи “Холодно”;
-        Nirvana “Smells like teen spirit”;
-        Louis Armstrong “La vie en rose”.

Ввечері 29 липня у кав’ярні «Штука» звучатимуть улюблені мелодії з кіно у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        Jean-Pierre Taieb “Running after my fate”;
-        танго з к/ф «Запах жінки»;
-        головна тема з к/ф «Пірати Карибського моря»;
-        Astor Piazzola “Libertango”;
-        Sting “Shape of my heart”
-        John Williams “Somewhere in my memory”;
-        Louis Armstrong “What a wonderful world”.

28 липня о 20:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт «Арія вар’ята в італійській манері». Виконуватиме піаніст і композитор Павло Гречка, вхід вільний.

Крім Баха, звучатиме барокова музика італійської школи – Антоніо Вівальді, Бенедетто Марчелло, Джироламо Фрескобальді.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

У вівторок 25 липня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Джона Керрана «Розмальована вуаль» (США, 2006).

Історія людини стає цікавою не тоді, коли вона втрачає (кохання, здоров’я, дружбу), але коли віднаходить втрачене. У цьому більше мужності і гідності. Це більше зачаровує. Історії про те, як утриматися на хиткій гойдалці життя ми слухаємо так само уважно, як перші доторки до щік гарячого, насиченого мріями літнього вітру. Можна пробувати приміряти їх до себе, а можна просто насолоджуватись передчуттями, що десь у повітрі, у просторі довкола тебе завжди є шанс здобути більше, ніж утратив.

Фільм режисера Джона Керрана «Розмальована вуаль» – екранізація однойменного роману  Сомерсета Моема, одного з кращих письменників минулого сторіччя, глибоко психологічна творчість якого вплинула на декілька поколінь інтелектуалів, задавши ціннісні та екзистенційні орієнтири і стала однією з окрас короткої епохи елегантності між двома світовими війнами.

Втім, ми знаємо, що добра літературна основа ще не гарантує високої якості фільму. Фільм “Розмальована вуаль” – якраз яскравий зразок розкішної екранізації, яка в дечому навіть перевершує літературний матеріал.

Фільм занурює у дивовижну атмосферу, насичену запахами, музикою, краєвидами і на цьому тлі – найголовніше – справжніми людськими характерами, які живуть, кохають, помиляються, здобувають. Орієнтальні, схожі на старий китайський живопис пейзажі, високі стосунки епохи джазу та місіонерських вчинків, кохання та ерзац, виплекані на аристократичному вихованні. Усе це не лише дуже красиво, але й по-справжньому переконливо. Такі речі не називають «мелодрамами», а кола та попкорн особливо недоречні.

Розповідь про життя європейських колоністів у міжвоєнному Китаї ставить людину в особливі моральні координати, де не має місця звичному мелодраматизму. Історія про кохання та обов’язок, зраду та вірність, суспільну самопожертву та слабкодухість набуває, відтак, особливої переконливості, оскільки освячена ризиком для життя та місіонерським покликанням. Насичена врівноваженою символікою, далекосхідною екзотикою та мелодіями порухів людських душ, історія міжособистісних, внутрішньосімейних стосунків набуває особливої символіки та вартості.

Нас чекає добре кіно. Розкішна камера, вишукана характерна музика (композитор Александр Депла), блискуча драматична гра великих акторів Наомі Вотс та Едварда Нортона. Справжнє кіномистецтво, яке здатне заспокоїти біль та пригоїти рани пошматованої української душі, що хвилюється і бореться за свободу.

Така історія може раптово наснитися  у відпочинковій тиші – серед незнайомих контурів зелених гір чи під світанкове зелено-блакитне муркотіння чужих морів.

Така історія могла б відбутися з кожним із нас. А можливо, з кимось – найщасливішим – уже відбувається…

Олег Яськів

 

Painted veil, John Curran, 2006

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

Ввечері 23 липня у кав’ярні «Штука» звучатимуть улюблені мелодії з кіно у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        Jean-Pierre Taieb “Running after my fate”;
-        танго з к/ф «Запах жінки»;
-        головна тема з к/ф «Пірати Карибського моря»;
-        Astor Piazzola “Libertango”;
-        Sting “Shape of my heart”
-        John Williams “Somewhere in my memory”;
-        Louis Armstrong “What a wonderful world”.

22 липня, в суботу, о 20:00 «Штука» запрошує на концерт «За 60 хвилин навколо світу» Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка), вхід вільний.

Програма:

-        “Song from a secret garden”;
-        S. Joplin “Ragtime”;
-        J. Gade “Jalousie”;
-        F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-        E. Humperdinck “The last waltz”;
-        F. Lai “Love story”;
-        L. Armstrong “What a wonderful world”;
-        “Tango canzone”;
-        H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-        М. Скорик «Мелодія»;
-        M. Jarre “Lara’s theme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-        Z. de Abreu “Tico-tico no farelo”;
-        V. Monti “Csárdás”;
-        E. de Curtis “Torna a Surriento”;
-        кілька мотивів Джо Дассена;
-        кілька мотивів Адріано Челентано.

21 липня з 20:00 до 21:00 в кав’ярні «Штука» звучатиме концертна музика Бетховена у виконанні піаніста і композитора Павла Гречки, вхід вільний.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

21 липня з 15:00 до 16:00 у «Штуці» триватиме концерт Олі Козлан (фортепіано) і Анна Раєвої (сопрано), вхід вільний.

Програма:

-        Г. Ф. Гендель - арія Моргани з опери «Альцина»;
-        Ж. Оффенбах - арія Олімпії з опери «Казки Гофмана»;
-        В. Косенко - «Дві поеми-легенди»;
-        В. А. Моцарт - арія Цариці ночі з опери «Чарівна флейта»;
-        Д. А. Россіні - каватина Розіни з опери «Севільський цирюльник»;
-        Л. Бетховен «Соната» тв.31 номер 2, 3 частини;
-        Д. Пуччіні - арія Магди з опери «Ластівка»;
-        Ф. Ліст «Тарантелла»;
-        А. Штогаренко «Якби мені черевики».

У вівторок 18 липня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Боба Белабана «Джорджія О’Кіф» (США, 2009).

Літо повільно пропливає крізь пам’ять, немов неповороткий корабель, наповнений мріями. Хто-зна чи залишить воно щось для нас. Хто-зна чи будемо ще колись такі щасливі або такі ж нещасні як в оцьому перезрілому літі.

Враження, якщо не пропущені через серце чи розум, розчиняються немов білі хмари. А ті, що лишаються, змішуються з мріями і дають стійке відчуття життя. Таке, коли помічаєш блакить неба, яскравість флори чи досконалість форм. Коли реальність сприймається як прекрасна картина, намальована невтомною рукою.

Оце літо наших тривог і радостей викликає дух творчості. Колись, сто років тому можливо так само шукаючи натхнення серед сонця і квітів, думала молода художниця Джорджія О ‘Кіф. Вона шукала власну неповторність у вічній повторюваності природи. Вона першою звернула нашу увагу на унікальність кожної квітки, показала можливість органічного співуживання геометричних та емоційних форм. Вона стала іконою американського живопису, найвідомішою художницею двадцятого сторіччя з досконалою творчісю та непростою біографією. Їхній творчий дует з відомим фотографом та галеристом Альфредом Штігліцом дав не лише прекрасні зразки мистецьких творів, але й драматичну історію любові та ненависті.

Фільм з просто та промовистою назвою “Джорджія О’Кіф” розповідає не лише про життя художниці. Це також прекрасне кінематографічне освічення у коханні до живопису. Наповнене світлом, кольорами та гарними думками. Це також своєрідна “п’єса в дві руки”, або ж для двох акторів – Джоан Аллен та Джеремі Айронса, які розіграли складну партію непростих стосунків двох творчих особистостей.

Живопис О’Кіф – дуже жіночий і чоловічий водночас. Цю художницю неможливо не полюбити жінкам і не сприймати чоловікам. Тому для багатьох це стане одкровенням та запрошенням, для тих же хто вже любить цю художниця – справжнім святом душі та ока.

Про це фільм американського режисера Боба Балабана. З нього ми розпочинаємо новий цикл у нашому Кіноклубі.

Повертайтеся, мої друзі! Мене так довго не було з вами, що я встиг по-справжньому відчути чим для мене є наш Кіноклуб.

Олег Яськів

 

Georgia O’Keeffe, Bob Balaban, 2009

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/