У неділю 8 жовтня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт струнного дуету Богдана Ільницького і Павла Кропа «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу». Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-        Океан Ельзи «Не питай»;
-        Adele “Rolling in the deep”;
-        ACDC “Back in black”;
-        Rihana “We found love”;
-        Coldplay “Viva la vida”;
-        Michael Jackson “Smooth criminal”;
-        Michael Jackson “Billy jean”;
-        Lalo Schifrin “Mission imposible”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Eduardo di Capua “O sole mio”;
-        Pachebel canon in D;
-        Gioacchino Rossini “Carnaval de Venezia”;
-        Океан Ельзи “Холодно”;
-        Nirvana “Smells like teen spirit”;
-        Louis Armstrong “La vie en rose”.

7 жовтня з 19:00 до 20:00 у «Штуці» звучатимуть фортепіанні версії популярних українських гуртів. Виконуватиме Олексій Карпенко, вхід вільний.

Програма:

-        Pianoboy «Кохання», «Родина»;
-        Скрябін «Спи собі сама», «Старі фотографії»;
-        Бумбокс «Бета-каротин», «Люди»;
-        Океан Ельзи «Не питай», «Квітка», «Холодно»;
-        Скай «Тебе це може вбити»;
-        Друга ріка «Три хвилини», «Дотик».

6 жовтня, у п’ятницю, гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати класичну гітарну музику у виконанні Артема Позднякова. Початок о 19:00, вхід вільний.

У програмі:

-        С. Абреу «Тіко-тіко»;
-        Й. Мертц «Капрічіо»;
-        Д. Сагрерас «Тремоло»;
-        С. Нісс «Дай мені помріяти»;
-        М. Блантер «Не скажу»;
-        Й. С. Бах «Bourre and Duble» from violin partita №1;
-        А. Есипай «Ти, тільки ти»;
-        Д. Воротинцев «Сторінка літопису»;
-        Я. Міягава «Канікули кохання»;
-        Л. Армстронг «Wonderful world»;
-        А. Мударра «Fantasia»;
-        О. Черепович «Колискова».

У четвер 5 жовтня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на зустріч Клубу шанувальників Галичини «Граф Дідушицький – ентузіаст науки і мистецтв». Розповідатиме про видатного львівського мецената Степан Пахолко – краєзнавець, колекціонер і дослідник української фалеристичної спадщини. Початок о 19:00, вхід вільний.

Першим пунктом у переліку добрих справ Володимира Дідушицького завжди згадуємо заснування Природознавчого музею у Львові. Це цілком виправдано, адже колекціонування було головною і улюбленою справою усього його життя. Під час зустрічі поговоримо і про це, і про менш знані проекти та ініціативи графа Дідушицького, що мали вагомий вплив на тогочасне соціально-культурне життя Галичини. Розповідь ілюструватимуть фото тематичних фалеристичних знахідок.

Організатор - кав’ярня-галерея «Штука»

У вівторок 3 жовтня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Сюзани Бір «Помста» (Данія-Швеція, 2010).

Зачудовані розвитком цивілізації – стрімкою еволюцією ґаджетів, економічних союзів, валюти, двигунів, хитросплетінням туристичних маршрутів з місцями, де можна дорого поїсти, – ми трохи здивовано помічаємо, як полишають нас звичні, привиті батьками, казками чи церквою, цінності. Наша мораль прослизає, немов вода крізь пальці. У її стрімко маліючому дзеркалі ми ледве встигаємо помітити відбиття власного напруженого обличчя. Відкритого до змін, від них же розгубленого.

Отакий холодний осінній вітер духовно-моральних трансформацій давно вже гуляє рівнинами та схилами старої Європи. Ми до неї прагнемо прихиститися. Тож треба бути готовими, що і нам буде холодно. Та нам уже холодно, в країні, де все, а не лише мораль, шкереберть…

Найкращі розуми світу усвідомлюють небезпеку таких некерованих змін. Найталановитіші митці намагаються своїми творами врятувати людину. Повернути їй опору та впевненість. Нагадати, що нанотехнології, гендерна та інші рівності малого варті, якщо зникне милосердя, терпимість. Любов, врешті-решт.

Скандинавське кіно, як і їхні ж музика та література, завжди вміли знаходити правильну тональність і фокус розмови з людиною. Починаючи від Дрейєра, згодом Бергмана і тепер Трієра, їхнє кіно суворим протестантським контрапунктом веде фугу про людину у сучасному світі. Виходить вражаюче переконливо. Американські моралісти, азіатські імітатори, французькі сентименталісти відстають від стриманих скандинавів майже на відстань справжності.

Фільм «Помста» данської режисерки Сюзанни Бір – один з кращих зразків такого кіно – чистого, чесного, сильного. З притаманною своїм великим вчителям глибиною режисер розглядає основні кризові вектори стосунків сучасної людини, причому як дорослого, так і підліткового віку. З притаманною для жінки м’якістю вона любить своїх персонажів та глядачів і тому залишає їм надію.

В епіцентрі фільму не помста як елемент бойовика чи сімейної мелодрами, а значно масштабніші дилеми насилля і терпіння, агресії та покори, егоїзму та любові. Світ дорослих і світ дітей однаково розірвані. Відновити їхню гармонію складно. Але потрібно.

Як сучасна європейка, Сюзанна Бір уникає прямих релігійних відтінків, але як справжній митець – не може без них обійтись. Зрештою, інша назва фільму, з якою він демонструвався у США та деяких інших країнах – “У кращому світі” є більш промовистою. Фільм сплетений у настільки складний клубок інтонацій та ліній, що змушує проживати кожну хвилину екранного часу і переживати своїм болем та своїми думками.

Фільм знайшов свого глядача і розуміння критики не лише в Європі, але й в Америці. “Оскар” за кращий іноземний фільм – мабуть, найоб’єктивніша нагорода з можливих у кіно, адже примирює Америку та Європу. Це той рідкісний приклад, коли мова, стиль, дух фільму зрезонував зі світом, виявивши тим самим його спільні рани.

І найголовніше, як кожен по-справжньому вдалий твір, фільм залишає по собі відчуття катарсису і наближення до чогось важливого…

А саме цього ми шукаємо у Кіноклубі, хіба ж ні…

Олег Яськів

 

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

1 жовтня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на музичний вечір Олени Крилової та Лесі Шкап’як "Щоденник душевного стану", центральна тема якого - ліричні історії про Івана Франка. Початок о 19:00, вхід вільний.

У "Щоденнику душевного стану" йтиметься про жінок у житті Івана Франка, історії його кохання, розчарувань і захоплень. Звучатимуть поезії та пісні під акомпанемент гітари.

30 вересня о 19:00 у кав’ярні «Штука» розпочнеться концерт оперного співака Антіна Прокопця «Естрадна класика Франції, Італії та Німеччини», вхід вільний.

Програма:

-        Y. Montand “Les feuilles mortes”;
-        E. Piaf “Padam-padam”;
-        F. Lai “Un jeu d'amour”;
-        F. Lai “Une histoire d'amour”;
-        C. Aznavour “Une vie d'amour”;
-        M. Legrand “I will wait for you”;
-        M. Mathieu “Santa maria de la mer”;
-        S. Lama “Je suis malade”;
-        B. Bacharach “On a clear day”;
-        Raphael “Todo se derrumbo”;
-        J.Iglesias “Manuela”;
-        “Rosamunde” (deutch lied-polka).

Антін Прокопець народився у Києві 1973-го року. Вищу музичну освіту отримав в одеській національній музичній академії ім. А.В.Нежданової у 2013 році як класичний співак. Студент магістратури при дрогобицькому музично- педагогічному університеті ім. І. Франка.

Працює в заслуженому прикарпатському ансамблі пісні і танцю "Верховина" як артист хору. До того працював у київському хорі ім. П. Майбороди при національній радіокомпанії України (2002-2006), у хорі опери замку польського міста Щецін (2006-2007), у хорі львівської опери (2009-2010) та одеської опери (2010-2014). Продовжує вдосконалювати співацьку майстерність під керівництвом творчого керівника у дрогобицькому музично- педагогічному університеті.

29 вересня, у п’ятницю, гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати класичну гітарну музику у виконанні Артема Позднякова. Початок о 19:00, вхід вільний.

У програмі:

-  А. Мударра "Фантазія";
-  "Роздуми" невідомого автора;
-  J. K. Mertz "Capriccio";
-  А. Баріос-Мангоре "Don Perez Freire";
-  А. Баріос-Мангоре "Shoro de saudade";
-  V. Kozlov "Ballada per Elena Bellisima";
-  А. Андрушко "Прелюдія та Алеманда";
-  J. S. Bach "Bourre and Duble" from violin partita №1;
-  Е. Вілла-Лобос "Етюд №7";
-  Д. Воротинцев "Сторінка літопису";
-  L. Armstrong "Wonderful world";
-  L. Brouer "Suite n.2";
-  O. Vinnitskiy "Yellow camel";
-  М. Дюплесі "Cavalcade".

У вівторок 26 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Дерека Сієнфренса «Світло між океанів» (США, 2016).

Коли стоїш перед океаном, відчуваючи його поверхню крилами Бога, то про що думаєш – такий малий, такий розгублений – перед невичерпною фантазією фракталів хвиль. Перед музикою вітру, перед темрявою води. Немов герой недописаного роману ще від часу Овідія, якого намагався намалювати Каспар Давид Фрідріх, шукаєш правильну форму життя в музеї розбитих ілюзій. Хочеш бути справжнім та щасливим, чесним та спокійним. Любити інших найперше і найостанніше. Знайти надію і не відпускати аж поки не погасне світло твого життя…

Осінь розпочала свій танець. Дощем, вітром, настроєм. Запрошує нас долучитись, відпустити легкі мрії і віддатися далеким мріям. Тож приймаємо це елегантне запрошення новим фільмом американського режисера Дерека Сієнфренса “Світло між океанів”.

Насправді фільм про Австралію, про історію столітньої давнини, коли мужній ветеран війни став доглядачем на маяку між двох океанів. І це, мабуть, все, що варто розповісти про фільм. Тому що далі розгортаються драматичні події, які не зворушать хіба що людину з силіконовою душею. Вони про любов, про біль, про материнство, про вірність.

Але і це не головне. Тому що фільм викликає не лише глибоке співпереживання, але й не менш глибокі роздуми: чи існує рівновага між совістю та коханням, де є край жертвам заради кохання, наскільки жертовним є наше милосердя.

Фільм витриманий, немов добре віскі. Він виблискує не лише блакитними відтінками океанської темряви, але й бурштиновими тонами акторської гри. Бездоганно дібраної, витриманої смаком режисера та досвідом самих акторів. Те що у фільмі грають одразу три чи не найкрасивіших актори сучасності – Майкл Фасбендер, Алісія Вікандер та Рейчел Вайз – не випадковий реверанс широкій аудиторії. Вони справді добрі актори, вони справді грають за межею болю. Їхні очі, погляди, рухи – шорсткі чоловічі та м’які жіночі – часто говорять більше, ніж слова.

А слів – добрих діалогів, глибоких думок та багатозначного мовчання – рівно стільки щоб сюжет бестселлера-роману австралійської письменниці Марго Стедман зазвучав з кінематографічною силою.

І фільм таки звучить немов океан. Ви зрозумієте це якщо коли-небудь стояли перед океаном, відчуваючи його приховану силу. Якщо ж ще ні, то зрозумієте чому у своїх подорожах варто їхати до останнього моря, де починається океан. Де відблиск хвиль та сонця висвітлює людину, чисту, самотню, яка насправді стоїть не перед океаном, а завжди перед власним вибором…

Приходьте. У нас осінь, у нас світло…

Олег Яськів

 

The Light Between Oceans, Derek Cianfrance, 2016
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/