18 серпня, у п’ятницю, о 20:00 «Штука» запрошує на концерт «За 60 хвилин навколо світу» Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка), вхід вільний.

Програма:

-        “Song from a secret garden”;
-        S. Joplin “Ragtime”;
-        J. Gade “Jalousie”;
-        F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-        E. Humperdinck “The last waltz”;
-        F. Lai “Love story”;
-        L. Armstrong “What a wonderful world”;
-        “Tango canzone”;
-        H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-        М. Скорик «Мелодія»;
-        M. Jarre “Lara’s theme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-        Z. de Abreu “Tico-tico no farelo”;
-        V. Monti “Csárdás”;
-        E. de Curtis “Torna a Surriento”;
-        кілька мотивів Джо Дассена;
-        кілька мотивів Адріано Челентано.

У вівторок 15 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ксав’є Джаннолі «Маргарита» (Франція, 2015).

Вперше ми розпочинаємо інтелектуальну гру. Декораціями нам слугує літня сповільненість та відпочинкова невагомість, коли здається ніби все розпочинається з початку: кохання, робота, школа дітей… Коли найбільше віриш у можливість чуда.

Це можна назвати навіть не грою, а інтелектуальним поєдинком. В історії кіно практично не було випадків, коли майже одночасно з’являлося два фільми з близькою першоосновою. Тому зараз ви стаєте глядачами унікального протистояння двох найсильніших кінематографічних шкіл: французької та британської, двох творчих підходів, двох інтерпретацій однієї реальної історії.

Минулого тижня ми переглянули блискучий новий фільм англійського режисера Стівена Фрірза “Флоренс Фостер Дженкінс” і, сподіваюсь, що враження від нього ще не полишили вас. Сьогодні ж перед вами шедевр француза Ксав’є Джаннолі “Маргарита”, яка з’явилася роком раніше.

Обидва фільми відштовхуються від реальної історії життя жінки, котра хотіла співати, хоча й не мала найменшого обдарування. Проте на цьому схожості закінчуються і на прикладі обох фільмів ми можемо побачити і навіть відчути силу магії творчої уяви та силу кіно. Адже на відміну від дещо фривольної і невагомо полегшеної британської версії, французька пропонує іншу енергетику, хоча й залишається жанрово трагікомедією. Гумор у французів ще тонший та глибинніший, ніж у британців. Натомість їхній фільм розгортається у багатоплощинний драматичний майданчик, де кожен знайде найближчу власному серцю емоційну лінію.

Час “Маргарити” – початок золотих двадцятих, коли молодий джаз сплітався з високою класикою. На цьому прекрасному тлі, у витончених костюмованих та інтер’єрних декораціях розгортається історія заможньої немолодої жінки, найбільшою пристрастю якої є оперна музика, а мрією – спів на великих сценах. Вона будь-що прагне співати, хоча й цілковито позбавлена слуху.

З цієї історії розгортається справжня поліфонічна драма, яка захоплює щирістю, відвертістю, глибиною. Цілий фільм стає зворушливим освіченням в любові до музики, глорифікацією людської пристрасті, співчуття, кохання, дружби. Кожна сюжетна лінія, немов окрема мелодія багатоголосої фуги, здатна захопити і зворушити, кинути у вир роздумів та навіть викликати емоційний катарсис.

Черговий майстер-клас від французьких кінематографістів. Справжнє кіно, якщо говорити про мистецтво для душі та розуму, в якому інтелектуальна комедія розчинена у зворушливій драмі. Фільм отримав чотири премії Сезар та нагороду у Венеції, хоча не це головне.

Ми вже давно зрозуміли ціннісну відносність кіноринку та нагород. Головне в іншому – цей фільм досягає найглибшого у кожному з нас, змушує оголити душу, виявити справжні емоції, тобто проявитися справжніми перед такими ж справжніми однодумцями, які приходять у Кіноклуб. Можливо, саме за цим.

Приходьте! Гра починається і хід за вами…

Олег Яськів

 

Marguerite, Xavier Giannoli, 2015

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

 

У неділю 13 серпня о 20:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на вечір класичної гітарної музики Юрія Строгуша, вхід вільний.

Прозвучать:

- J. S. Bach - Cello Suite nr. 1: I.Prelude, IV. Sarabande, VI. Gigue;
- E. Keselman – «You're So Close And Far»;
- J. K. Mertz «Tarantelle» (Bardenklänge op. 13);
- Віктор Вовк - варіації на тему Шевченка «Бандуристе, орле сизий»;
- L. Brower «Lo Mas Rapido Posible»;
- S. Rudnev «The Old Lime Tree»;
- L. Legnani - Capricco, Op. 20: No. 28, Largo;
- Albéniz «Sevilla»;
- E. Satie «Gnossienne No.1»;
- F. Tarrega «Maria» (Gavote);
- M. Vihula - Prelude No. 2 op.16 ;
- E. Stephan «Star rain»;
- F. Tarrega «Capricho arabe» (Serenade).

12 серпня у «Штуці» з 20:00 до 21:00 звучатимуть скрипкові мелодії у виконанні Богдана Ільницького та Ярослава Яровенка, вхід вільний.

Програма:

-        Г. Венявський – Каприз №1, 2, 4;
-        Н. Паганіні – Каприз №13, 20;
-        Ш. Беріо – Дуети;
-        В. А. Моцарт – Дуети;
-        К. Дебюсі – Дівчина з волоссям кольору льону;
-        Дж. Гершвін – Summertime;
-        М. Джексон – Billie Jean;
-        U2 – Without you;
-        One Republic – Secrets.

В п’ятницю 11 серпня о 20:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт Павла Гречки «Фортепіанна музика Шуберта», вхід вільний.

У фортепіанній музиці Шуберта місцями відчутні впливи Бетховена, хоча композитор відійшов від витоків і зумів знайти власний шлях, створивши чимало визначних сонат, фантазій і мініатюр. Фортепіанні танці Шуберта, у тому числі вальси, лендлери, галопи виросли з домашнього музикування - їм бракує публічної бравурності, натомість притаманна камерна ліричність.

У вівторок 8 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Стівена Фрірза «Флоренс Фостер Дженкінс» (Великобританія, 2016).

Літнє сонцестояння продовжується. Воно висушує майже до невагомості настрій і виточує химерні форми думок. Ми ще не готові до важких ідей, але хочемо слухати історії, які змінюють свідомість.

«Флоренс Фостер Дженкінс» – остання робота чудового британського режисера Стівена Фрірза, який особливо глибоко відчуває історизм епох та їхні культурні відтінки і вміє поєднувати глибину з легкістю її сприйняття. Відтак, гумор у його фільмах – легкий та інтелектуальний – складає атмосферне тло справжніх історичних драм, якими він промовляє до глядача.

Цього разу у фокусі уваги режисера правдива історія жінки, яка хотіла співати. Позбавлена всього необхідного навіть для мінімальних шансів у професійній кар’єрі, вона – цілковито позбавлена слуху – вибрала за життєвого поводиря любов до музики. Ця любов була настільки справжньою та зворушливою, що дозволила їй створити майже чудо і увійти в історію музики як унікальний феномен.

Стівен Фрірз побачив у біографії цієї жінки можливість створити драму про пристрасть до мистецтва, яка засліплює, про кохання, яке руйнує бар’єри. А ще – і в цьому особливий шарм фільму – відтворити ретро атмосферу епохи майже сторічної давності – коли смокінги та високі манери аристократії почали поєднуватися з джазом та простими звичками.

Цей фільм дуже і дуже незвичний, але не залишить байдужим нікого. Він дозволяє сміятися, він пропонує думати, він запрошує до співпереживання і навіть поблажливого співчуття. Тобто, це справжнє кіно. Більше того, сценарна історія, що лягла в його основу інтригує несподіваним продовженням. Але це вже – якщо можна погратися словами, вже інша історія та інша інтрига, яку я залишаю вам на близьке майбутнє.

Головною ж окрасою цієї ретродрами став блискучий акторський дует незрівнянної Меріл Стріп та щораз кращого, немов коньяк, з витримкою часу Г’ю Гранта. Та й сама атмосфера фільму, маркована глибоким відчуттям інтер’єрів, декорацій, костюмів, музики зрештою – адже цей фільм у першу чергу про музику – не залишає шансів на байдужість. Таке кіно – це велика гра з правдивими людськими історіями, які переростають своїх героїв і, немов ноти цінної партитури, осідають у бібліотеках вдячної пам’яті прийдешніх поколінь.

Сьогодні ваш шанс. Літо у розпалі. Приходьте…

Олег Яськів

 

Florens Foster Jenkings, Stephen Frears, 2016

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

6 серпня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт струнного дуету Богдана Ільницького і Павла Кропа «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу». Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        Океан Ельзи «Не питай»;
-        Adele “Rolling in the deep”;
-        ACDC “Back in black”;
-        Rihana “We found love”;
-        Coldplay “Viva la vida”;
-        Michael Jackson “Smooth criminal”;
-        Michael Jackson “Billy jean”;
-        Lalo Schifrin “Mission imposible”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Eduardo di Capua “O sole mio”;
-        Pachebel canon in D;
-        Gioacchino Rossini “Carnaval de Venezia”;
-        Океан Ельзи “Холодно”;
-        Nirvana “Smells like teen spirit”;
-        Louis Armstrong “La vie en rose”.

В суботу 5 серпня кав’ярня «Штука» запрошує на концерт «Колекція Кронера», виконуватиме піаніст і композитор Павло Гречка. Початок о 20:00, вхід вільний.

Даніель Кронер (1656-1740) – саксонський композитор, який жив і працював у Трансильванії. У його колекції - манускрипти з німецькими та італійськими мелодіями XVI-XVII століть.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

У п’ятницю 4 серпня о 20:00 у «Штуці» відбудеться концерт фортепіанних каверів на композиції популярних українських гуртів. Виконуватиме Олексій Карпенко, вхід вільний.

Програма:

-        Pianoboy «Кохання», «Родина»;
-        Скрябін «Спи собі сама», «Старі фотографії»;
-        Бумбокс «Бета-каротин», «Люди»;
-        Океан Ельзи «Не питай», «Вставай», «Квітка», «Холодно»;
-        Скай «Тебе це може вбити»;
-        Друга ріка «Три хвилини», «Дотик».

У вівторок 1 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Жиля Бурдо «Ренуар – остання любов» (Франція, 2012).

Літо, немов маркер вічності, розриває рутину повсякденності, проростає всупереч злу, що оточує нас. Можливо, саме зараз ми як ніколи хочемо бачити більше фарб у снах, чути більше гарних мелодій в думках. Любити врешті-решт. Якщо цього буде більше у житті кожного, ми станемо гарніші тілесно та досконаліші духовно, міцніші духом та сильніші фізично. Адже ми знаємо, що остаточна перемога завжди за добром та світлом.

Світло – ця візуальна ознака енергії – проникає крізь неуявні відстані до кожної людини, яка у цьому незбагненному світі навіть не піщинка, а лише елементарна частинка. Однак кожна така частинка – складова світу, який створений нашим розумом та вірою. Вона, людина – головне. Увага до неї, до людини – найцікавіше, що може бути у житті кожного. Адже матерія тлінна і тому майже все – це марнота. Майже, але не все…

Цей світлий, сонячний як літній ранок фільм саме про це. Про красу мистецтва і людини, про діалектику духовного і тілесного. Про мужні вчинки та душевні муки.

Видатний художник не в центрі оповіді, а лиш головний мотив художнього твору, в якому оспівується краса. Але він також і магніт, який притягує глядацьку увагу, тому що для багатьох уособлює живопис, імпресіонізм, нове світосприйняття. Моцарт живопису, якщо можна навести таку паралель. Світлий і трагічний водночас.

Тому такі фільми – аж ніяк не втеча від реальності, а навпаки, творення дійсності. Він принесе задоволення не лише шанувальникам імпресіонізму, старої Франції, любовних історій чи просто доброго європейського кіно.

Хочеться вірити, що цей фільм принесе вам справжню радість від доторку до мистецтва. Але я вірю навіть у більше – що такий фільм поверне світло у вашу душу. Нагадає, що «біль минає, а краса залишається…».

Це не мої слова, а Огюста Ренуара. Видатного художника-імпресіоніста. Батька видатного кінорежисера Жана Ренуара. Патріота і гуманіста. Людини з непростою, але чесною біографією. Цей фільм про них. Цей фільм для вас.

Приходьте! У Кіноклубі атмосферно та світло. І так приємно сидіти в оточенні гарних людей…

Олег Яськів

Renoir, Gilles Bourdos, 2012

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/