У вівторок 22 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Гійома Кане «Маленькі секрети» (Франція, 2010).

Добре прожити життя – це коли ти можеш його історію розповісти іншим. А ще – коли хочеш розповісти історію інших. Так чи інакше, але де межа між зовнішнім і внутрішнім? Що насправді цінне у світі – ти чи інші? І чи такі вони інші, якщо цінні для тебе?

Ми повертаємося у любов, без якої жодна історія не складається. Ми говоримо про помилки, без яких не буває прощення. Ми приймаємо слабкості, бо вони наповнюють силу. Нам хочеться жити, бо нарешті є для кого.

Щоб чесно говорити про такі речі – не потрібно спецефектів, особливих костюмів, карколомних пригод чи інтелектуальних роздумувань. Достатньо звичної плинності повсякденності, розглянутої під прецезійно чесним кутом уваги до таємниць іншого, про які він сам не хоче або не може говорити. У тих таємницях – стражданнях, розчаруваннях, сподіваннях – ключові слова всесвітньої історії людини.

Фільм “Маленькі секрети” – подорож у мікросвіт повсякденності, яка розкриває всесвіт людських почуттів та перемог. Історія товариства друзів стає зліпком нашого часу, в якому кожен обов’язково знайде себе. Адже це ж так просто і знайомо – спільний сімейний відпочинок в колі давніх друзів, любов і розлуки, скелети в шафах і вино на столах, довгі вечори та важкі ранки, пошук свого місця в ієрархії дружби і тривога за справжність всього цього.

Успіх фільму також має свою історію. Гійом Кане – відомий кіноактор, який віднедавна став режисером. “Маленькі секрети” – не дебют, але поки що вершина його творчості і, вже зрозуміло, що один з найсильніших фільмів Європи нового часу, – дозволяє стверджувати про появу нового сильного кінорежисера у небідній на ці таланти Франції.

Недорогий, елегантний, з прекрасною музикою фільм про сучасних французів, що зібрав кращих кіноакторів, став абсолютним лідером прокату у дуже вибагливій до кіно країні (5.5 млн глядачів). Чим довів, що успіх можуть мати не лише дорогі блокбастери, але й серйозні драми з повсякденного життя. Він і вас вразить. Тому що тематично “Маленькі секрети” – це фільм про “життя як воно є”. Про ситуації, в яких може опинитися кожен. Це фільм про найкращі і найгірші моменти нашого життя. А насправді, у найглибшому сенсі – це дзеркало у персональній сповідальні. І тому фільм сакралізує внутрішній простір, у якому лише рідні та друзі.

Перегляд “Маленьких секретів” – як довга розмова за ватрою або зустріч літнього світанку на березі моря, коли час дається тобі для єдинопотрібного – очищення душі і повернення друзів. Переконаний, що кожен може стати кращим і кожному є кого повертати.

Приходьте. Літо продовжується…

Олег Яськів

Les petits mouchoirs, Guillaume Canet, 2010

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

20 серпня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт струнного дуету Павла Кропа і Ярослава Яровенка «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу». Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        Океан Ельзи «Не питай»;
-        Adele “Rolling in the deep”;
-        ACDC “Back in black”;
-        Rihana “We found love”;
-        Coldplay “Viva la vida”;
-        Michael Jackson “Smooth criminal”;
-        Michael Jackson “Billy jean”;
-        Lalo Schifrin “Mission imposible”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Eduardo di Capua “O sole mio”;
-        Pachebel canon in D;
-        Gioacchino Rossini “Carnaval de Venezia”;
-        Океан Ельзи “Холодно”;
-        Nirvana “Smells like teen spirit”;
-        Louis Armstrong “La vie en rose”.

В п’ятницю 19 серпня кав’ярня «Штука» запрошує на концерт «Музика ночі: ноктюрни Шопена, Барбера і Філда» піаніста і композитора Павла Гречки. Відчуємо шурхіт вітру, сяйво зірок, поетику вечірнього часу у музиці. Початок о 20:00, вхід вільний.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н. Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

18 серпня, у п’ятницю, о 20:00 «Штука» запрошує на концерт «За 60 хвилин навколо світу» Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка), вхід вільний.

Програма:

-        “Song from a secret garden”;
-        S. Joplin “Ragtime”;
-        J. Gade “Jalousie”;
-        F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-        E. Humperdinck “The last waltz”;
-        F. Lai “Love story”;
-        L. Armstrong “What a wonderful world”;
-        “Tango canzone”;
-        H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-        М. Скорик «Мелодія»;
-        M. Jarre “Lara’s theme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-        Z. de Abreu “Tico-tico no farelo”;
-        V. Monti “Csárdás”;
-        E. de Curtis “Torna a Surriento”;
-        кілька мотивів Джо Дассена;
-        кілька мотивів Адріано Челентано.

У вівторок 15 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ксав’є Джаннолі «Маргарита» (Франція, 2015).

Вперше ми розпочинаємо інтелектуальну гру. Декораціями нам слугує літня сповільненість та відпочинкова невагомість, коли здається ніби все розпочинається з початку: кохання, робота, школа дітей… Коли найбільше віриш у можливість чуда.

Це можна назвати навіть не грою, а інтелектуальним поєдинком. В історії кіно практично не було випадків, коли майже одночасно з’являлося два фільми з близькою першоосновою. Тому зараз ви стаєте глядачами унікального протистояння двох найсильніших кінематографічних шкіл: французької та британської, двох творчих підходів, двох інтерпретацій однієї реальної історії.

Минулого тижня ми переглянули блискучий новий фільм англійського режисера Стівена Фрірза “Флоренс Фостер Дженкінс” і, сподіваюсь, що враження від нього ще не полишили вас. Сьогодні ж перед вами шедевр француза Ксав’є Джаннолі “Маргарита”, яка з’явилася роком раніше.

Обидва фільми відштовхуються від реальної історії життя жінки, котра хотіла співати, хоча й не мала найменшого обдарування. Проте на цьому схожості закінчуються і на прикладі обох фільмів ми можемо побачити і навіть відчути силу магії творчої уяви та силу кіно. Адже на відміну від дещо фривольної і невагомо полегшеної британської версії, французька пропонує іншу енергетику, хоча й залишається жанрово трагікомедією. Гумор у французів ще тонший та глибинніший, ніж у британців. Натомість їхній фільм розгортається у багатоплощинний драматичний майданчик, де кожен знайде найближчу власному серцю емоційну лінію.

Час “Маргарити” – початок золотих двадцятих, коли молодий джаз сплітався з високою класикою. На цьому прекрасному тлі, у витончених костюмованих та інтер’єрних декораціях розгортається історія заможньої немолодої жінки, найбільшою пристрастю якої є оперна музика, а мрією – спів на великих сценах. Вона будь-що прагне співати, хоча й цілковито позбавлена слуху.

З цієї історії розгортається справжня поліфонічна драма, яка захоплює щирістю, відвертістю, глибиною. Цілий фільм стає зворушливим освіченням в любові до музики, глорифікацією людської пристрасті, співчуття, кохання, дружби. Кожна сюжетна лінія, немов окрема мелодія багатоголосої фуги, здатна захопити і зворушити, кинути у вир роздумів та навіть викликати емоційний катарсис.

Черговий майстер-клас від французьких кінематографістів. Справжнє кіно, якщо говорити про мистецтво для душі та розуму, в якому інтелектуальна комедія розчинена у зворушливій драмі. Фільм отримав чотири премії Сезар та нагороду у Венеції, хоча не це головне.

Ми вже давно зрозуміли ціннісну відносність кіноринку та нагород. Головне в іншому – цей фільм досягає найглибшого у кожному з нас, змушує оголити душу, виявити справжні емоції, тобто проявитися справжніми перед такими ж справжніми однодумцями, які приходять у Кіноклуб. Можливо, саме за цим.

Приходьте! Гра починається і хід за вами…

Олег Яськів

 

Marguerite, Xavier Giannoli, 2015

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

 

У неділю 13 серпня о 20:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на вечір класичної гітарної музики Юрія Строгуша, вхід вільний.

Прозвучать:

- J. S. Bach - Cello Suite nr. 1: I.Prelude, IV. Sarabande, VI. Gigue;
- E. Keselman – «You're So Close And Far»;
- J. K. Mertz «Tarantelle» (Bardenklänge op. 13);
- Віктор Вовк - варіації на тему Шевченка «Бандуристе, орле сизий»;
- L. Brower «Lo Mas Rapido Posible»;
- S. Rudnev «The Old Lime Tree»;
- L. Legnani - Capricco, Op. 20: No. 28, Largo;
- Albéniz «Sevilla»;
- E. Satie «Gnossienne No.1»;
- F. Tarrega «Maria» (Gavote);
- M. Vihula - Prelude No. 2 op.16 ;
- E. Stephan «Star rain»;
- F. Tarrega «Capricho arabe» (Serenade).

12 серпня у «Штуці» з 20:00 до 21:00 звучатимуть скрипкові мелодії у виконанні Богдана Ільницького та Ярослава Яровенка, вхід вільний.

Програма:

-        Г. Венявський – Каприз №1, 2, 4;
-        Н. Паганіні – Каприз №13, 20;
-        Ш. Беріо – Дуети;
-        В. А. Моцарт – Дуети;
-        К. Дебюсі – Дівчина з волоссям кольору льону;
-        Дж. Гершвін – Summertime;
-        М. Джексон – Billie Jean;
-        U2 – Without you;
-        One Republic – Secrets.

В п’ятницю 11 серпня о 20:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт Павла Гречки «Фортепіанна музика Шуберта», вхід вільний.

У фортепіанній музиці Шуберта місцями відчутні впливи Бетховена, хоча композитор відійшов від витоків і зумів знайти власний шлях, створивши чимало визначних сонат, фантазій і мініатюр. Фортепіанні танці Шуберта, у тому числі вальси, лендлери, галопи виросли з домашнього музикування - їм бракує публічної бравурності, натомість притаманна камерна ліричність.

У вівторок 8 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Стівена Фрірза «Флоренс Фостер Дженкінс» (Великобританія, 2016).

Літнє сонцестояння продовжується. Воно висушує майже до невагомості настрій і виточує химерні форми думок. Ми ще не готові до важких ідей, але хочемо слухати історії, які змінюють свідомість.

«Флоренс Фостер Дженкінс» – остання робота чудового британського режисера Стівена Фрірза, який особливо глибоко відчуває історизм епох та їхні культурні відтінки і вміє поєднувати глибину з легкістю її сприйняття. Відтак, гумор у його фільмах – легкий та інтелектуальний – складає атмосферне тло справжніх історичних драм, якими він промовляє до глядача.

Цього разу у фокусі уваги режисера правдива історія жінки, яка хотіла співати. Позбавлена всього необхідного навіть для мінімальних шансів у професійній кар’єрі, вона – цілковито позбавлена слуху – вибрала за життєвого поводиря любов до музики. Ця любов була настільки справжньою та зворушливою, що дозволила їй створити майже чудо і увійти в історію музики як унікальний феномен.

Стівен Фрірз побачив у біографії цієї жінки можливість створити драму про пристрасть до мистецтва, яка засліплює, про кохання, яке руйнує бар’єри. А ще – і в цьому особливий шарм фільму – відтворити ретро атмосферу епохи майже сторічної давності – коли смокінги та високі манери аристократії почали поєднуватися з джазом та простими звичками.

Цей фільм дуже і дуже незвичний, але не залишить байдужим нікого. Він дозволяє сміятися, він пропонує думати, він запрошує до співпереживання і навіть поблажливого співчуття. Тобто, це справжнє кіно. Більше того, сценарна історія, що лягла в його основу інтригує несподіваним продовженням. Але це вже – якщо можна погратися словами, вже інша історія та інша інтрига, яку я залишаю вам на близьке майбутнє.

Головною ж окрасою цієї ретродрами став блискучий акторський дует незрівнянної Меріл Стріп та щораз кращого, немов коньяк, з витримкою часу Г’ю Гранта. Та й сама атмосфера фільму, маркована глибоким відчуттям інтер’єрів, декорацій, костюмів, музики зрештою – адже цей фільм у першу чергу про музику – не залишає шансів на байдужість. Таке кіно – це велика гра з правдивими людськими історіями, які переростають своїх героїв і, немов ноти цінної партитури, осідають у бібліотеках вдячної пам’яті прийдешніх поколінь.

Сьогодні ваш шанс. Літо у розпалі. Приходьте…

Олег Яськів

 

Florens Foster Jenkings, Stephen Frears, 2016

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

6 серпня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт струнного дуету Богдана Ільницького і Павла Кропа «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу». Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        Океан Ельзи «Не питай»;
-        Adele “Rolling in the deep”;
-        ACDC “Back in black”;
-        Rihana “We found love”;
-        Coldplay “Viva la vida”;
-        Michael Jackson “Smooth criminal”;
-        Michael Jackson “Billy jean”;
-        Lalo Schifrin “Mission imposible”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Eduardo di Capua “O sole mio”;
-        Pachebel canon in D;
-        Gioacchino Rossini “Carnaval de Venezia”;
-        Океан Ельзи “Холодно”;
-        Nirvana “Smells like teen spirit”;
-        Louis Armstrong “La vie en rose”.