-        ПТ 2 лютого о 19:00 – фортепіанні версії українських популярних мелодій, виконує Олексій Карпенко. У програмі - хіти «Скрябіна», «Океану Ельзи», «Другої ріки», «Скай», «Бумбокс» і Pianoboy;
-        СБ 3 лютого о 19:00 – “Let it be”, вечір фортепіанних каверів Миколи Лахмана. Звучатимуть авторські версії мелодій Стінґа, “The Beatles”, “Linkin Park” та інших;
-        НД 4 лютого о 18:00 – «Українське ліричне», концерт Василя Горбаня (голос) і Миколи Лахмана (фортепіано). У програмі - класична і сучасна естрада, у т.ч. Володимир Івасюк, «Скрябін», «Океан Ельзи» та інші;
-        НД 4 лютого о 20:00 – «Мелодії з кіно», за фортепіано Олексій Карпенко. Серед іншого звучатимуть головні музичні теми з к/ф «Запах жінки», «Леон-кіллер», «Пірати Карибського моря», “What a wonderful world” тощо;
-        ПН 5 лютого о 19:00 - «За 60 хвилин навколо світу», концерт Мирона Остюка (акордеон) і Зеновія Сороківського (скрипка). Програма - http://bit.ly/2FwgFEu.

Вхід на усі концерти вільний.
Резервація столиків - 097 586 81 95,
https://shtuka.net.ua/

1 лютого кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки поштівок кінця ХІХ – початку ХХ століття з приватної колекції Оксани Бобошко-Вандерховен “Carte Postale. Жінка на зламі епох”. Початок о 18:30, вхід вільний.

На стику ХІХ і ХХ століть на території усієї України запанував модерн – мистецький напрямок, що торкнувся більшості сфер діяльності людини, в тому числі архітектури, мистецтва і моди. У Львові, як і у Відні, для його означення прижився термін «сецесія», що характеризувався тяжінням до природних форм і рослинних орнаментів.

Стрункі жіночі постаті того часу із вишуканим S-подібним силуетом та ефектними кучерями були джерелом натхнення для художників і основним мотивом у поштових листівках, помітно сприяючи поширенню нового стилю. За словами Зеновії Тканко, професора кафедри дизайну костюму Львівської національної академії мистецтв і авторки монографії «Мода в Україні ХХ століття»: «<…> У Галичині сецесійну моду пропагували Соломія Крушельницька, сестри Ольга та Олена Кульчицькі, письменниця Ґабріела Запольська, актриса театру Скарбека Ірена Сольська».

Під час відкриття почуємо історію колекції та листівок того періоду, а впродовж місяця плануємо лекцію Оксани Бобошко-Вандерховен, присвячену харизматичній героїні Львова початку ХХ століття – акторці Ірені Сольській.

Організатори:
-        "Pro Lviv with love", https://www.facebook.com/prolviv/;
-        кав’ярня «Штука».

У вівторок 30 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Гарі Сініза «Про мишей та людей» (США, 1992).

Коли хмари пригасають найсвітліші надії, коли ранки не зустрічають радісним світлом, коли час виплітається смутком і тривогою, а життя – пульсує болем і втратами, що залишається нам, малим, перед безмежним світом і незбагненним Всевишнім?

Людина шукає іншу людину. Відшуковує у сторонньому ближнього. Відновлює дитячі уявлення про добро. Повертає казкову здатність віддавати. Людина нарешті усвідомлює, що вона – частина неподільного єдиного. І що вона також винна у нещастях, навіть якщо й не відає про них і не хотіла бути причетною.

Рятувати поранену душу та скривавлене тіло повинна культура. Вона, культура – насправді завжди це робила. Це одна з її справжніх місій. У важкі часи культура може дати людині більше, аніж золото та слава.

Джон Стейнбек – один з тих письменників, які завжди були поруч з людиною, сприймаючи її за таку, що постійно потребує допомоги. Нобелівську премію він отримав у першу чергу за величезний гуманізм та здатність бути поряд з тими, хто впав найнижче, кому довелося найважче. Усі хто читав його романи чи повісті, пам’ятають терапевтичну магію слова та вчинків героїв, ще довго відчувають хвилю доброти, яка переливається через сторінки.

“Про мишей та людей” – одна з найбільш характерних та сильних повістей видатного майстра. Не дивно, що до її екранізації чи театральної  адаптації неодноразово приступали. У цьому творі звучить надзвичайно жива мелодія краси людської душі і співчуття.

Фільм Гарі Сініза “Про мишей та людей” – кінематографічний шедевр, один з рідкісних еталонів вдалого перенесення літератури на екран. У таких фільмах навіть не хочеться виділяти яскравих сторін, тому що він рівносильний у всіх аспектах – і за акторською грою, за роботою оператора, музикою.

Америка епохи великої депресії, коли мільйони людей опинились у життєвій скруті і готові на все, щоб вижити та прогодувати свої родини, ідеальний простір для експериментів над людськими душами.

Потреба повернути собі здатність розуміти ближнього і допомагати йому – особливо загострюється у часи перемін, економічних чи воєнних катаклізмів. Цього ми сповна маємо у своїй країні.

Фільм, як і книга про те, що бути добрим складніше, ніж бути розумним, що дружба – велике випробування, а справжнє співчуття – чеснота обраних.

Фільм не може залишити байдужим. Діалоги, життєві ситуації, акторські образи здатні відродити у кожному ще більше того, за що ми так любимо життя і ближнього.

Ми, котрі так оголили душі за останні роки, котрі демонструємо сліпому світові такі дива людської гідності – хіба не почуємо, хіба не зрозуміємо, хіба не відгукнемося на цей фільм?

Ми станемо ще кращими і ще сильнішими! Приходьте…

Олег Яськів

 

Of mice and men, Gary Sinise, 1992

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

29 січня о 19:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати американські популярні мелодії у виконанні піаніста Олексія Карпенка, вхід вільний.

Програма:

-        Rihanna “Please don’t stop the music”;
-        Katty Perry “Hot'n'Cold”;
-        Beyonce “Halo”;
-        Jeff Buckley “Hallelujah”;
-        Imagine Dragons “Radioactive”;
-        Jason Walker “Down”;
-        Adam Lambert “Whataya want from me”;
-        Adele “Hello”;
-        Adele “Someone like you”;
-        Daft Punk “Get lucky” та інші.

В неділю 28 січня у кав’ярні «Штука» звучатимуть улюблені мелодії з кіно у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        Jean-Pierre Taieb “Running after my fate”;
-        танго з к/ф «Запах жінки»;
-        головна тема з к/ф «Пірати Карибського моря»;
-        Astor Piazzola “Libertango”;
-        Sting “Shape of my heart”
-        John Williams “Somewhere in my memory”;
-        Louis Armstrong “What a wonderful world”.

В неділю 28 січня «Штука» запрошує на концерт львівського гурту “BandJamin”. В репертуарі Олексія Карпенка (фортепіано) та Олександра Ковальчука (голос і гітара) версії популярних мелодій в авторському аранжуванні. Початок о 18:00, вхід вільний.

Програма:

-        «Гуцулка Ксеня»;
-        Один В Каное «Пообіцяй мені»;
-        Один В Каное «Рибка»;
-        Passenger “Let her go”;
-        Pianoбой «Вeдьма»;
-        Beatles “Twist & Shout”;
-        Beatles “Let it be”;
-        BandJamIn «Літаки»;
-        BandJamIn «Місяць»;
-        Бумбокс «Дитина»;
-        Chris Isaak “Wicked game”;
-        Avicii “Wake me up”;
-        “Rock around the clock”;
-        “Hallelujah”;
-        Pianoбой «Кохання»;
-        Бумбокс «Бета-каротин».

У суботу 27 січня о 19:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт струнного дуету Павла Кропа і Богдана Ільницького «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу», вхід вільний.

Програма:

-        Океан Ельзи «Не питай»;
-        Adele “Rolling in the deep”;
-        ACDC “Back in black”;
-        Rihana “We found love”;
-        Coldplay “Viva la vida”;
-        Michael Jackson “Smooth criminal”;
-        Michael Jackson “Billy jean”;
-        Lalo Schifrin “Mission imposible”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Eduardo di Capua “O sole mio”;
-        Pachebel canon in D;
-        Gioacchino Rossini “Carnaval de Venezia”;
-        Океан Ельзи “Холодно”;
-        Nirvana “Smells like teen spirit”;
-        Louis Armstrong “La vie en rose”.

В п’ятницю 26 січня у кав’ярні «Штука» заплановано фортепіанний концерт Павла Гречки “Англійські сюїти Баха, частина третя”. Початок о 20:00, вхід вільний.

Прозвучать сюїти №1 і №3.

25 січня, у четвер, о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» і Клуб шанувальників Галичини запрошують на лекцію «Музичні символи в архітектурі Львова». Розповідатиме Роксоляна Гавалюк – музикознавець, викладач теоретичних дисциплін ЛДМУ ім. С. Людкевича. Для участі просимо зареєструватись за ланкою - http://bit.ly/2D9V9F2.

Під час зустрічі поговоримо про музичну символіку в оздобах Львівського оперного театру, училища ім. Станіслава Людкевича, академії ім. Миколи Лисенка, фабрики органів Яна Слівінського, а також палаців, вілл, кам’яниць, сакральних і громадських споруд. Не оминемо увагою і твори локального ужиткового мистецтва – меблі, посуд, дзеркала, годинники, а також вітражі, фрески, різьбу і живопис. А ще обговоримо теми персональної іконографії відомих музикантів у Львові, серед яких безумовне лідерство належить зображенням Фридерика Шопена.

Організатор - кав’ярня-галерея «Штука»

У вівторок 23 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Річарда Аттенборо «Країна тіней» (Великобританія, 1993).

З кожним словом, яке ми промовляємо про Бога, ми трохи відступаємо від нього. На відстань, якраз достатню для знеособленого до нього ставлення, для позбавлених сумнівів припущень, для слів зрозумілих, але не завжди потрібних. Але що станеться, коли зневажити цю відстань, коли відмовитись від метафор та почати думати не про всіх, а про кожного? Коли власними вчинками, думками, почуттями, доведеться справджувати прописані і проголошувані істини?..

…Жив-був на світі чудовий казкар, гарний фантаст, глибокий філософ, натхненний богослов та професор англійської літератури в Оксфорді британець валлійсько-шотландського походження Клайв Льюіс. Друг та однодумець Джона Толкіена та член клубу оксфордських інтелектуалів “Інклінги”, які суттєво змінили обличчя модерної літератури та фактично створили жанр фентезі. Він пив пиво з професорами та чай зі студентами, можливо і навпаки. Жив зі старшим братом (відомим істориком Ворреном Льюісом) і не мав ані дружини, ані дітей. Він роздумував про причинність зла у світі та відношення до нього Бога.

І от в якийсь момент в його житті відбуваються події, які миттєво позбавляють його звиклої відстані між інтелектуалом та його поглядами і він опиняється перед викликами – співчуття, кохання, батьківства, дружби, терпіння, страждання і, зрештою, віри. Він стає людиною – слабкою і невпевненою, пристрасною і невичерпно доброю. Він проживає звичайне і незвичайне життя чоловіка, який здобув усе і багато втратив, який майже програв, але все ж таки переміг. Його історія не менш цікава, ніж «Хроніки Нарнії» чи інші написані ним твори.

Це добре розумів класик британського кіно Річард Аттенборо, який вирішив увічнити кінематографічно життя великого мрійника Клайва Льюіса. Він зняв стрічку «Країна тіней» за однойменною книгою письменника, залучивши на головну роль видатного британського актора, валлійця, сера Ентоні Гопкінса. Створив фільм дивовижно інтимний і універсальний водночас, світлий і трагічний, глибокий і простий.

Аттенборо – один з найавторитетніший британських кінорежисерів, який тривалий час очолював Британську кіноакадемію, автор великих кінобіографій «Ганді» та «Чаплін» – і цього разу не схибив, майстерно спроектувавши біографію генія в людську площину, в результаті створивши з епізоду життя Льюіса глибоку моральну притчу, яку нам, глядачам, слід спробувати правильно прочитати.

Ви зануритесь у стовідсотково автентичну атмосферу Оксфорду, зі старовинними інтер’єрами, величезними трапезними, де студенти поряд з професорами, просторими залами і галявинами, де викладачі поряд зі студентами, з інтелектуальними розмовами і, як без цього, плітками та інтригами. На цьому тлі розвиватиметься історія пізнього кохання Льюіса з прекрасною жінкою, сильною та мужньою американською письменницею Джой Девідмен Грешем і їхніх спільних випробувань.

Фільм розмірений, по-класичному витриманий у формі та стилі, з достойною акторською грою не лише великого Ентоні Гопкінса, але і Дебори Вінгер, яка блискуче зіграла складну роль розумної жінки, якій тісно у світі чоловічих егоїзму та слабкостей.

“Найвища радість полягає не у володінні, а у бажанні” – писав Льюіс у екранізованій книзі. Перед нами чиста, як прозорий англійський джин, драма міжособистісних стосунків. Прозора, немов джерельна вода, історія кохання. Пахуча, немов свіжий хліб, атмосфера університету. Енергійні, немов гострі коктейлі, діалоги. Впевнений, що цей фільм для багатьох стане справжнім відкриттям і доброю учтою для розуму та душі після тривалих зимових свят. А з деким – немов у казці – після фільму, окрім духовних вражень, залишаться ще й добрі книги великого християнина Клайва Льюіса…

Це лише здається, що ми наздоганяємо піднесено святковий настрій. Насправді ми продовжуємо наше духовне тремтіння перед незбагненністю відтінків створеного світу…

Приходьте!

Олег Яськів

Shadowlands, Richard Attenborough, 1993

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/