У вівторок 13 лютого о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Бейлі Волша «Спогади необачного» (Великобританія, 2008).

Часу стає щораз менше. Заледве це відчуваємо, поглинуті життєвою метушнею. Краще залишається позаду або ж у недосяжному сьогоденні. Справжня любов, вірна дружба, дитяча допитливість, свобода вибору. Невблаганне коло життя відрахувало твій цикл чудес і можливостей. І навіть помилки залишаються незворотнім минулим, до якого ледве можна дотягтися пам’яттю.

Але ми повертаємося. Не приймаємо правил життя, не скоряємося помилкам. Прагнемо дійти до горизонту, випросити у долі пробачення. І жити, любити, страждати… Тому що наші невдачі – це гра з необачністю, невміння заглянути у майбутнє, прислухатися неспокійного серця. Це все, що необов’язкове. А необов’язкове не повинно ламати обов’язкову повноту життя. І тому нас все ще манить бурхлива лінія океану, туманний горизонт і вітер в деревах. Мовчання розмов і багатослівність поглядів. Надія на вітальну силу бажання і поблажливу минущість необачних помилок. Ми знову – і як завжди – хочемо любити, страждати і благословенно жити…

Рідко коли кіно так розуміє людину. Дивовижний фільм британського режисера Бейлі Волша “Спогади необачного” руйнує дистанцію до глядача і затягує його в екранне проживання власного життя. Це історія про колись успішного кіноактора, який змарнував власну кар’єру на жінок, наркотики та розваги і залишився практично лише зі спогадами. Спогадами про юність, з якої все починалося, і в якій все зароджувалося. Смерть близького друга змушує його повернутися у край дитинства, а часу для переосмислення життя тепер достатньо.

Цей фільм і справді магічний. Слова кволо відтворюють силу його емоційності. Це справді флешбек (повернення пам’яті) у своє життя. Ця атмосфера рок-н-роллу, першого сексу, закоханості і, взагалі, перших дорослих кроків – до щему близька кожному. Музика David Bowie, Roxy music, Scott Walker створює ностальгійну атмосферу, шум океану і люди на лінії піску і води – живо-описують картину, а образи родичів героя так нагадують наших батьків та дідів.

Несподівано глибока гра харизматичного улюбленця жінок Деніела Крейга відкриває у ньому драматичного актора, а не лише безстрашного супермена.

Цей фільм відроджує в нас найкращі переживання, викликає найщиріші сльози, повертає призабуті запахи  і залишає надії.

“Коли я був дитиною, то думав, що бути сміливим – означає діяти, що хоробрість потрібна щоб просувати мрію і рухатися вперед по життю. Але хоробрість потрібна лише для того, щоби стояти на місці” – ці слова можуть залишитися одним з дороговказів вашого життя. І вже це виправдовує перегляд цього прекрасного фільму.

Приходьте. Любіть. Повертайтеся…

Олег Яськів

 

Flashbacks of a Fool, Baillie Walsh, 2008

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

12 лютого о 19:00 «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Олексія Карпенка. У добірці – популярні українські мелодії та пісні, вхід вільний.

Звучатимуть:

-  "Я піду в далекі гори";
-  "Ой чий то кінь стоїть";
-  "Чорнобривці";
-  "Червона рута";
-  "Цвіте терен";
-  "Ніч яка місячна...";
-  "Два кольори";
-  "Пісня про рушник";
-  "Ой у вишневому саду";
-  "Ой у лузі червона калина";
-  "Під львівським замком" та інші.

-        ПТ 9 лютого о 18:00 – презентація збірки віршів Тетяни Іваніцької «Паперові крила». «Це вірші, занотовані на серветках та в смартфоні, в готелі та наметі, на вокзалах та в концертній залі, на даху та в затишній провінційній кав’ярні. Ці тексти пронизані терпкою ностальгією осіннього ранку, казковим подихом зимового дня, переплетені першими ароматними травами весняного вечора або ж виношені старенькими кедами спекотними літніми ночами. Кожен – простий, сентиментальний і трішки наївний. Кожен – занурює у безтурботну молодість і спонукає задуматися про вічне»;

-        ПТ 9 лютого о 20:00 – «Ноктюрни Шопена», концерт піаніста і композитора Павла Гречки. Відчуємо шурхіт вітру, сяйво зірок, поетику вечірнього часу у музиці;

-        СБ 10 лютого о 19:00 – “Let’s rock!”, вечір фортепіанних каверів Олексія Карпенка. Звучатимуть авторські версії мелодій “The Red Hot Chili Peppers”, “Nirvana”, “SOAD”, “Linkin park” та інших;

-        НД 11 лютого о 18:00 – «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу», концерт Богдана Ільницького та Павла Кропа. Звучатимуть інструментальні версії композицій Майкла Джексона, «Океану Ельзи», “ACDC”, “Nirvana”, “Coldplay” та інших;

-        НД 11 лютого о 20:00 – «Сучасна українська жіноча лірика», за фортепіано Олексій Карпенко. Звучатимуть мелодії гуртів «Один в каное», «Vivienne Mort», Марії Чайковської і Тіни Кароль;

-        ПН 12 лютого о 19:00 – «Українські мелодії», за фортепіано Олексій Карпенко. Програма - http://bit.ly/2scCkjl.

Вхід на усі концерти вільний.
Резервація столиків - 097 586 81 95.

У вівторок 6 лютого о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Жана Бекера «Злочин в раю» (Франція, 2001).

Кіно, намагаючись наблизитись до глядача, часто стесує складні метафізичні смисли життя, спрощує мотивації вчинків та глибину почуттів, чим насправді не наближає глядача до кіно, а збільшує дистанцію недовіри: немов би це і далі атракціон розваг, нехай і з досконалими технічними засобами, немов це і справді лише “фабрика зірок” та змагання продюсерів за прибуток. Ми легко відчуваємо фальш у таких фільмів, несправжність образів та штучність діалогів, і, відтак, втрачаємо пуповину нерозривності, через яку кіно як мистецтво впливає на людину та переосмислює світ.

Попри практику фестивалів (уже комерціалізованих) та зусилля кінокритиків (часто тенденційно мотивованих) в кіно завжди було небагато режисерів, які змагалися своїм талантом за “справжність” кіно, за його наближення до людини. Один з таких – французький майстер Жан Бекер, який разом з батьком Жаком Бекером, хронологічно охопили більше ніж півстоліття французького кіно. І певною мірою відповідають за його честь вважатися кращим у світі.

Жан Бекеру вдається відтворити у своїх фільмах найменші поривання людських настроїв, створити для глядача атмосферу психологічного затишку, який у цих фільмах впізнає не стільки себе (що насправді не найголовніше), а справжність життя. Оця справжність, однак, полягає не у критичному реалізмі, а часто навпаки, передбачає певну сюжетну та образну дистанцію, але натомість стає близькою завдяки візерункам можливих почуттів та життєвих ситуацій.

У фільмі “Злочин в раю” режисер наважився на вкрай сміливий експеримент: створити комедію на драматичному тлі з детективними елементами. Літературною основою стала ідея та класичний фільм “Ти яд” відомого французького режисера і драматурга Саша Гітрі.  Для цього був запрошений Себастьян Жапрізо – один з кращих французьких письменників у жанрі психологічного детективу, який, втім, давно вже вийшов за межі означеного жанру і відомий надтонким психологічно-драматичним письмом. Відтак, ми отримали розумну комедію, яка змушує не лише посміхатися, але й думати та співпереживати.

Історія, що лежить в основі фільму – типово “бекерівська”: французька провінція, прості люди, що живуть своїми радощами та розчаруваннями. Однак вони кохають і ненавидять, радіють та плачуть, словом, приймають дарований світ, як і належить дітям природи (так колись і називався інший блискучий фільм Бекера). Подружня пара фермерів зі значним стажем спільного життя не любить одне одного, щоб не сказати більше, і хоче якось розірвати ці пута. Про це знають усі сусіди і друзі. І навіть успішний адвокат, який спеціалізується на  справах, пов’язаних з вбивствами на побутовому грунті…

Більше нічого про сюжет. Тому що головне залишається за його лаштунками – неповторна атмосфера провінційного життя людей, цікавий гумор, незвичні життєві ситуації, психологічно глибокі образи, блискучі ролі Жака Війєр та Андре Дюсольє – постійних акторів Бекера.

Гарний настрій, глибокі враження і прихована внутрішня радість від “спів-проживання” після перегляду вам гарантовані. А це і є головним завданням доброго кіно. Ну а особлива атмосфера співтовариства нашого Кіноклубу збереже враження надовго.

Приходьте…

Олег Яськів

 

Un crime au paradis, Jean Becker, 2001

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

5 лютого, в понеділок, о 19:00 «Штука» запрошує на концерт «За 60 хвилин навколо світу» Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка), вхід вільний.

Програма:

-        “Song from a secret garden”;
-        S. Joplin “Ragtime”;
-        J. Gade “Jalousie”;
-        F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-        E. Humperdinck “The last waltz”;
-        F. Lai “Love story”;
-        L. Armstrong “What a wonderful world”;
-        “Tango canzone”;
-        H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-        М. Скорик «Мелодія»;
-        M. Jarre “Lara’s theme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-        Z. de Abreu “Tico-tico no farelo”;
-        V. Monti “Csárdás”;
-        E. de Curtis “Torna a Surriento”;
-        кілька мотивів Джо Дассена;
-        кілька мотивів Адріано Челентано.

-        ПТ 2 лютого о 19:00 – фортепіанні версії українських популярних мелодій, виконує Олексій Карпенко. У програмі - хіти «Скрябіна», «Океану Ельзи», «Другої ріки», «Скай», «Бумбокс» і Pianoboy;
-        СБ 3 лютого о 19:00 – “Let it be”, вечір фортепіанних каверів Миколи Лахмана. Звучатимуть авторські версії мелодій Стінґа, “The Beatles”, “Linkin Park” та інших;
-        НД 4 лютого о 18:00 – «Українське ліричне», концерт Василя Горбаня (голос) і Миколи Лахмана (фортепіано). У програмі - класична і сучасна естрада, у т.ч. Володимир Івасюк, «Скрябін», «Океан Ельзи» та інші;
-        НД 4 лютого о 20:00 – «Мелодії з кіно», за фортепіано Олексій Карпенко. Серед іншого звучатимуть головні музичні теми з к/ф «Запах жінки», «Леон-кіллер», «Пірати Карибського моря», “What a wonderful world” тощо;
-        ПН 5 лютого о 19:00 - «За 60 хвилин навколо світу», концерт Мирона Остюка (акордеон) і Зеновія Сороківського (скрипка). Програма - http://bit.ly/2FwgFEu.

Вхід на усі концерти вільний.
Резервація столиків - 097 586 81 95,
https://shtuka.net.ua/

1 лютого кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки поштівок кінця ХІХ – початку ХХ століття з приватної колекції Оксани Бобошко-Вандерховен “Carte Postale. Жінка на зламі епох”. Початок о 18:30, вхід вільний.

На стику ХІХ і ХХ століть на території усієї України запанував модерн – мистецький напрямок, що торкнувся більшості сфер діяльності людини, в тому числі архітектури, мистецтва і моди. У Львові, як і у Відні, для його означення прижився термін «сецесія», що характеризувався тяжінням до природних форм і рослинних орнаментів.

Стрункі жіночі постаті того часу із вишуканим S-подібним силуетом та ефектними кучерями були джерелом натхнення для художників і основним мотивом у поштових листівках, помітно сприяючи поширенню нового стилю. За словами Зеновії Тканко, професора кафедри дизайну костюму Львівської національної академії мистецтв і авторки монографії «Мода в Україні ХХ століття»: «<…> У Галичині сецесійну моду пропагували Соломія Крушельницька, сестри Ольга та Олена Кульчицькі, письменниця Ґабріела Запольська, актриса театру Скарбека Ірена Сольська».

Під час відкриття почуємо історію колекції та листівок того періоду, а впродовж місяця плануємо лекцію Оксани Бобошко-Вандерховен, присвячену харизматичній героїні Львова початку ХХ століття – акторці Ірені Сольській.

Організатори:
-        "Pro Lviv with love", https://www.facebook.com/prolviv/;
-        кав’ярня «Штука».

У вівторок 30 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Гарі Сініза «Про мишей та людей» (США, 1992).

Коли хмари пригасають найсвітліші надії, коли ранки не зустрічають радісним світлом, коли час виплітається смутком і тривогою, а життя – пульсує болем і втратами, що залишається нам, малим, перед безмежним світом і незбагненним Всевишнім?

Людина шукає іншу людину. Відшуковує у сторонньому ближнього. Відновлює дитячі уявлення про добро. Повертає казкову здатність віддавати. Людина нарешті усвідомлює, що вона – частина неподільного єдиного. І що вона також винна у нещастях, навіть якщо й не відає про них і не хотіла бути причетною.

Рятувати поранену душу та скривавлене тіло повинна культура. Вона, культура – насправді завжди це робила. Це одна з її справжніх місій. У важкі часи культура може дати людині більше, аніж золото та слава.

Джон Стейнбек – один з тих письменників, які завжди були поруч з людиною, сприймаючи її за таку, що постійно потребує допомоги. Нобелівську премію він отримав у першу чергу за величезний гуманізм та здатність бути поряд з тими, хто впав найнижче, кому довелося найважче. Усі хто читав його романи чи повісті, пам’ятають терапевтичну магію слова та вчинків героїв, ще довго відчувають хвилю доброти, яка переливається через сторінки.

“Про мишей та людей” – одна з найбільш характерних та сильних повістей видатного майстра. Не дивно, що до її екранізації чи театральної  адаптації неодноразово приступали. У цьому творі звучить надзвичайно жива мелодія краси людської душі і співчуття.

Фільм Гарі Сініза “Про мишей та людей” – кінематографічний шедевр, один з рідкісних еталонів вдалого перенесення літератури на екран. У таких фільмах навіть не хочеться виділяти яскравих сторін, тому що він рівносильний у всіх аспектах – і за акторською грою, за роботою оператора, музикою.

Америка епохи великої депресії, коли мільйони людей опинились у життєвій скруті і готові на все, щоб вижити та прогодувати свої родини, ідеальний простір для експериментів над людськими душами.

Потреба повернути собі здатність розуміти ближнього і допомагати йому – особливо загострюється у часи перемін, економічних чи воєнних катаклізмів. Цього ми сповна маємо у своїй країні.

Фільм, як і книга про те, що бути добрим складніше, ніж бути розумним, що дружба – велике випробування, а справжнє співчуття – чеснота обраних.

Фільм не може залишити байдужим. Діалоги, життєві ситуації, акторські образи здатні відродити у кожному ще більше того, за що ми так любимо життя і ближнього.

Ми, котрі так оголили душі за останні роки, котрі демонструємо сліпому світові такі дива людської гідності – хіба не почуємо, хіба не зрозуміємо, хіба не відгукнемося на цей фільм?

Ми станемо ще кращими і ще сильнішими! Приходьте…

Олег Яськів

 

Of mice and men, Gary Sinise, 1992

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

29 січня о 19:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати американські популярні мелодії у виконанні піаніста Олексія Карпенка, вхід вільний.

Програма:

-        Rihanna “Please don’t stop the music”;
-        Katty Perry “Hot'n'Cold”;
-        Beyonce “Halo”;
-        Jeff Buckley “Hallelujah”;
-        Imagine Dragons “Radioactive”;
-        Jason Walker “Down”;
-        Adam Lambert “Whataya want from me”;
-        Adele “Hello”;
-        Adele “Someone like you”;
-        Daft Punk “Get lucky” та інші.

В неділю 28 січня у кав’ярні «Штука» звучатимуть улюблені мелодії з кіно у виконанні піаніста Олексія Карпенка. Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        Jean-Pierre Taieb “Running after my fate”;
-        танго з к/ф «Запах жінки»;
-        головна тема з к/ф «Пірати Карибського моря»;
-        Astor Piazzola “Libertango”;
-        Sting “Shape of my heart”
-        John Williams “Somewhere in my memory”;
-        Louis Armstrong “What a wonderful world”.