У вівторок 14 вересня о 18:30 у Кіноклубі Олега Яськіва відбудеться показ і обговорення фільму Френсіса Юстера "Людина та її собака" (Франція, 2009).

Олег Яськів: "Бельмондо швидко став символом. Спочатку – “нової хвилі”, швидкоплинної течії французького авторського кіно, яка відкрила нові його форми та дала світу кількох талановитих режисерів. Дещо пізніше актор зробив свій вибір на користь комерційного кіно і майже одразу став улюбленцем масового глядача в образах то шармовитого ловеласа, то нездоланного супермена, а то й добродушного блазня. Тому в його фільмографії мало “серйозних фільмів”. Ще менше серед них тих, які пережили свій час і ще можуть зацікавити не лише вередливих естетів, але і звичайного, масового глядача, який любить хороше кіно за емоції, правду та простоту.

Лише в останньому своєму фільмі актору вдалося стати героєм такого кіно. “Людина та її собака” – це не черговий фільм “з Бельмондо” з усіма його коронними рисами, а фільм навіть почасти про Бельмондо. У ньому перед нами постає людина зі своїм життєвим сумом та спогадами про вже майже прожите до кінця життя. Втім, режисер Френсіс Юстер промальовує більш універсальний образ людини, аніж сторінки біографії популярного актора. Це до щему справжня, хоч і вигадана історія – історія про самотнього старого чоловіка, який втрачає не лише життєві сили, але й життєві ілюзії і знаходить підтримку не так в людях, скільки у своїх витриманих часом переконаннях та вірній собаці, яка випадково стала йому найкращим другом.

Фільм повільний, немов кроки старої людини. Проте саме такий ритм дозволяє розсмакувати життєву мудрість, вкладену в уста головного героя. Саме такий ритм дозволяє заглибитись у себе і почути відлуння поставлених запитань у власній душі. Це фільм-зустріч зі собою, у якому б віці ви не були. Це фільм-медитація і фільм-прощання. Бельмондо прожив ще довгих тринадцять років після нього, але вже не в кіно, повільно затухаючи, немов далека, колись яскрава зірка.

Розуміючи важливість цього фільму для актора – адже раніше він пережив важкий інсульт і було мало надій на його повернення у кіно – свою повагу та солідарність з ним виявили його численні колеги. Відтак, у фільмі свої маленькі і навіть епізодичні ролі грають Макс фон Сюдов, Робер Оссейн, Даніель Ольбрихський, Франсуаза Фабіан, Емануель Ріва – легенди кіно, які знали та любили актора ще молодим.

Не зайвим буде вказати, що цей фільм став вільним рімейком класичного неореалістичного фільму Вітторіо де Сіки “Умберто Д.”, який чимало критиків відносять до найзначніших досягнень світового кінематографу. Як і у першооснові, в осерді фільму Юстера зберігся великий гуманізм і мудрість прийняття життя. А сам Бельмондо вперше у своїй довгій і плідній кар’єрі зіграв цілком драматичну роль.

Бельмондо попрощався з кінематографічним світом ще у 2009 році, знявшись у своєму останньому, філософському, людяному, просякнутому іронією та надією фільмі. Ми ж прощаємося з великим актором зараз, коли завершилося його земне життя. З вдячністю за радість та оптимізм, які він дарував поколінням глядачів усього світу".

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/.


Щойно відкрита виставка, дебютний концерт, новинки у меню. Сміливо експериментуємо і нічого не відкладаємо на завтра. І ви не відкладайте, приходьте:

  • СБ 11/09 о 18:00 — українські народні пісні у виконанні дуету Богдана Ільницького (скрипка) та Юлії Мухи (голос);
  • НД 12/09 о 18:00 — американські хіти у фортепіанних версіях Олексія Карпенка.

Вхід на концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95.


У вівторок 7 вересня о 18:30 у Кіноклубі Олега Яськіва відбудеться показ і обговорення фільму Меріел Геррет "Чи зможете ви мені пробачити" (США, 2018).

Олег Яськів: "Американські фільми нечасті гості нашого кіноклубу. При всій фінансовій потужності кінокомпаній та досконалій системі кіновиробництва, більшість їхніх навіть претензійно високохудожніх фільмів хибують прямолінійністю, прогнозованістю, спрощенням і схематизмом. Але звісно, що така потужна індустрія не може не народжувати зразки справжнього кіно, як і великих режисерів чи акторів. І такі зіркові продукти сяють яскравими зірками на тлі всіяного бездарними субпродуктами масового кінопродукту.

Фільм режисерки Маріель Геллер знято у кращих традиціях великих американських фільмів золотих періодів: цікавий сюжет, чітка моральна лінія, фактурні характери, смачні діалоги, чесні думки.

Історія письменниці, яка для того щоб подолати творчу і життєву кризу, вдається до фальсифікацій біографічних листів великих людей минулого, на перший погляд може виглядати авантюрним і ризикованим заспівом для серйозного фільму. Проте насправді така провокаційна історія (заснована на біографічних спогадах письменниці Лі Ізраель) дає героїні широчезний простір для філософських роздумувань про сенси життя, моральні дилеми і нарешті нагоди зробити прожиті видатними людьми життя кращими, ніж вони були у дійсності. Таким чином маленька людська дилема переростає у майже детективну інтелектуальну історію, єдиними злочином в якій є літературний талант і прагнення множити щастя, а суддями стають самі глядачі.

Сюжет фільму інтригує досконалою розповідальністю, вдала режисура не підводить і утримує увагу упродовж цілого фільму, музика асистує теплій "ламповій" візуальній атмосфері, а комедійна акторка Меліса Макартні несподівано сильно справляється з драматичною роллю.

Сама аура фільму дуже літературна і тим, хто любиться та розуміється на книгах, буде особливо приємно смакувати імена улюблених письменників.
Фільм отримав схвальну пресу та теплий прийом у глядачів, а також чимало номінацій на провідних кінофестивалях.

Все це гарантує вам приємний перегляд і хороший настрій на роздуми про добро, надію, пробачення".

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

Якщо зазирнути до нас у вікенд, додому ви прийдете ніби з прямого рейсу Львів-Париж. Едіт Піаф у суботу, Ян Тірсен з "Амелі" у неділю. Цілуємо в три щоки і чекаємо:
  • СБ 4/09 - французький шансон, з акордеоном Орест Наконечний;
  • НД 5/09 - мелодії з кіно, за фортепіано Олексій Карпенко.
Початок о 18:00, вхід вільний, резервація - 097 5868195. А за фото дякуємо нашому гостю, автор - Kamil Szostek.

У вересні запрошуємо на виставку живопису Христини Приймак "Акваріум. Флораріум". Відкриття з участю авторки відбудеться у п'ятницю 3-го вересня о 18:00, вхід вільний.

Христина Приймак: "Люди залежні від краси і чим більше поглинемо її, тим краще. Маємо лише навчитися помічати її маленьких посланців - квіти, рибок, тварин і птахів. Вони завжди поруч - оточують нас, ваблять, захоплюють.

Бачити красу, уявляти дивовижне і бути щасливим від малого не так складно: один – і ти пливеш кришталевим морем, всотуючи його бірюзу, два – і тобі добре та затишно в маленькому іграшковому будиночку, який слугує оздобою акваріума повного гупій, півників та блакитних неонів, три – і ти – маленька летюча рибка, що схожа на птаха, на літачка, на бабку… чотири…"

Про авторку

Христина Приймак рдом з міста Сокаль на Львівщині. Закінчила Львівську національну академію мистецтв за спеціальністю «художній текстиль». По завершенню аспірантури успішно захистила кандидатську дисертацію і здобула ступінь кандидата мистецтвознавства. Одночасно із науковою роботою займається малярством, експериментує з тематикою і технікою виконання. Сьогодні Христина Приймак - знана львівська художниця, учасниця низки пленерів, виставок і мистецьких проектів, серед яких «Сни перелітних», «Неспіймане», «Мистецький вікенд у Тартакові».

У вівторок 31 серпня о 18:30 у Кіноклубі Олега Яськіва відбудеться показ і обговорення фільму Корнеліу Порумбою "Свистуни" (Румунія, 2019).

Олег Яськів: "Румунський кінематограф практично одразу проявився зрілим доконаним феноменом. Талант молодих режисерів якось раптово з’явився повноцінно сформованим на тлі безрадісних реалій життя пострадянської Румунії. Це було екзотично для знудженої за живими емоціями Європи і тому європейські фестивалі широко розкрили свої обійми для цієї нової хвилі.

Слід сказати, що це був справедливий успіх. Кіно румунської нової хвилі виявилося свіжим на тлі набридливих стандартів американських фільмів, прогнозованих сюжетів та пласкої моралі комерційного кіно або ж занудного снобського артхаузу європейських режисерів. Фільми Крісті Пуо, Крістіана Муджиу, Крістіана Немеску сплели в тугий канат цілісності гостру соціальну сатиру і співчутливу людяність, тонкий гумор і вільну гру жанрами, якісну роботу з зображенням і впевнену гру акторів.

“Свистуни” режисера Корнеліу Порумбою, одного з найсамобутніших режисерів сучасності – яскравий зразок міцного румунського кіно. Це смілива гра жанрами (кримінальний нуар, шпигунський бойовик, любовна драма, постмодерна комедія), вистояна на давньогрецьких міфах та приправлена традиційною для румунів меланхолією та емоційною відстороненістю.

Трохи несподівано від румунів не гостросоціальне, а “детективне”, при всій своїй виразній “жанровості”, це все ж таки інтелектуальне кіно, яке вимагає від глядача прочитування смислів, співучасті у “тролінгу кінематографічних штампів” і водночас емоційної відкритості, позаяк це історія про сильні почуття.

Багато інтелектуальних впливів можна розпізнати у цьому фільмі – комусь впадуть в око парафрази зі шпигунських фільмів Спілберга чи Скорцезе, хтось зверне увагу на постмодерні мотиви бойовиків Тарантіно чи братів Коенів, кримінальна романтика відгукнеться спогадами про нуари Премінжера, емоційна відстороненість нагадає кіномедитації Соррентіно, а пострадянська фонова архітектура – соціальні фільми братів Дарденн. Але це зовсім не свідчить про вторинність фільму, швидше про гнучкість режисера, його уважність та відважність. Порумбою своїми “Свистунами”, які у сухому переказі можуть виглядати постмодерною маячнею, зате при перегляді виявляються феєричним ілюзіоном пригод та пристрастей, показує, що він у своїй творчій свободі стоїть навіть трохи вище, ніж визнані метри.

Вийшло шармовите, самобутнє та цікаве кіно, яке показує, що для жанрового американського чи навіть західноєвропейського кіно є хороша альтернатива".

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У Львові репетиція осені. Хтось радіє затишку вдома, хтось рахує втрати вітаміну D, а ми оновили запаси духмяного чаю, витягли коцики і умовились з друзями про бадьору музику на вікенд. Поповнюймо ендорфіни разом:

  • СБ 28/08 - міжвоєнні шлягери, з акордеоном Мирон Остюк;
  • НД 29/08 - українські народні пісні, співає Лілія Вовк під акомпанемент гітари.
Початок о 18:00, резервація - 097 5868195.

Попереду довгий вікенд, щоб набратися доброго настрою, а у “Штуці” — нові десерти і концерти щодня. І це однозначно ідеальна пара! Приходьте відпочити, а з музикою о 18:00:

- СБ 21/08 — “Let's rock”, за фортепіано Олексій Карпенко;
- НД 22/08 - “Мелодії з кіно”, за фортепіано Олексій Карпенко;
- ПН 23/08 - “Фортепіанний мінімалізм”, виконує Олексій Карпенко;
- ВТ 24/08 — українські мелодії, за фортепіано Орест Наконечний.

Резервація столиків — 097 5868195.


У вівторок 17 серпня о 18:30 у Кіноклубі Олега Яськіва відбудеться показ і обговорення фільму Алена Корно "Злочин через кохання" (Франція, 2010).

Режисерський стиль Алена Корно важко впіймати: то прекрасний омаж бароковій музиці в "Усі ранки світу", то кримінальний детектив "Друге дихання", то офісний трилер про японські правила життя "Страх і трепет". Майстер екранізацій (бестселери Паскаля Кіньяра, Амелі Нотомб, Луї Гарделя, Джеймса Томсона), у якого знімалися провідні французькі актори Ів Монтан, Катрін Деньов, Філіп Нуаре, Жерар Депардьє, Даніель Отей. Словом, талановитий, начитаний і шанований у найбільш кінематографічній країні режисер.

"Злочин через кохання" - ще одна родзинка його спадщини. На жаль, остання, випущена в світ вже після смерті від раку.
Це детективна історія на вічну тему кохання, невичерпної конкуренції жінок, змагання не так їхніх тіл, як їхніх розумів, за лідерство над чоловіками.
Втім, цей фільм з того гатунку детективів, в яких сам злочин важить менше, аніж мотивації героїнь та зіткнення їхніх раціональних характерів та жіночого шарму. Дві сильні жінки, які конкурують не лише за ліжко з чоловіками, але більшою мірою за право на владу над ними, бо мова йде про міжнародну компанію, в якій звичайно ж переважають чоловіки.

І знову дві топові кінозірки двох вікових генерацій Крістін Скотт Томас та Людівін Саньє творять ідеальну пару для цієї психологічної, камерної , можна сказати навіть офісної драми.

Фільм утримує увагу до кінця. Головно за рахунок інтелектуального змагання жінок, хоча їхня еротична привабливість на тлі щенячої розгубленості чоловіків безумовно додає гостроти перегляду.

На тему мотивацій героїнь, як на екрані, так і в нашому повсякденному житті можна говорити багато. На щастя, художні вартості фільму тільки заохочують до цього.
Тому приходьте і будемо розплутувати клубок людського підсвідомого разом.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У серпні щодня чекаємо вас із повною вітриною десертів і свіжозмеленою кавою на фотовиставку Юліана Дороша, а щонеділі о 18:00 — з доброю музикою:

  • НД 1/08 — джазові імпровізації українських мелодій;
  • НД 8/08 — легенди французького шансону;
  • НД 15/08 — джазові імпровізації українських мелодій.

За фортепіано Орест Наконечний, резервація — 097 5868195.