У неділю 25 березня о 15:00 запрошуємо на екскурсію «Через дві синагоги до ґетто». Розповідатиме Ольга Лідовська – керівник музею «Слідами галицьких євреїв» ВЄБФ «Хесед-Ар’є». Місце зустрічі – у кав’ярні-галереї «Штука», вартість участі – 50 гривень.

Маршрут екскурсії пролягатиме від кав’ярні по вулиці Сонячній до приміщення синагоги на Вугільній, яке учасники матимуть нагоду оглянути зсередини. Наступний пункт - площа Старий Ринок, де до 1942 року існувала синагога «Темпль». Потім до Замарстинівської та Лемківської, які в часи окупації були частиною кордонів єврейського ґетто. Завершимо вулицею Сянською – однією з основних у єврейській дільниці Краківського передмістя.

В суботу 24 березня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка) «І ще раз ва-банк!». Початок о 19:00, вхід вільний.

У програмі:

-        Frank Sinatra “Strangers in the night”;
-        Consuelo Velázquez “Bésame mucho”;
-        Mieczysław Fogg “Ostatnia niedziela”;
-        Johannes Brahms “Hungarian dance #5”;
-        Scott Joplin “Ragtime”;
-        Sebastián Iradier “La paloma”;
-        Kurt Weill “Mackie Messer”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Ігор Білозір «Барвінок»;
-        Hubert Giraud “Sous le ciel de Paris”;
-        Frank Sinatra “My way”;
-        Henryk Kuźniak “Jeszcze raz vabank”;
-        Богдан Весоловський «Ти з любові не жартуй»;
-        Мирослав Скорик «Мелодія»;
-        Henry Jerome “Never on Sunday cha cha” та інші.

У вівторок 20 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Джо Райта «Спокута» (Великобританія, 2007).

Інколи вдається майже неможливе – передати невербальну мову любові. Коли кохання тремтить, немов затухаючі струни арфи. Віється у повітрі, торкаючись пелюсток квітів, поверхні води, прохолоди листя, шурхотіння трав, гри сонця на шибках. У цій мелодії немає місця для слів, губиться здоровий глузд. Закохані стають антитезами у своїх жестах чи публічній поведінці. Вони немов танцюють з невидимою парою, не торкаючись справжньої. У ці миті зароджується те, що називають чарами любові, життя враз наповнюється змістом, а закохана людина починає променіти. Світитися так, що це помічають сторонні, які шанобливо або заздрісно відходять щоб залишити місце для танцю пристрасті.

Музика за своєю природою найближча до вираження таких відблисків Бога на душі людини. Вона відображає переживання, мрії, спогади. Відтинає слова, залишаючи лише почуття. Тому вона народжується ще тоді коли не чути жодного звуку.

У фільмі британця Джо Райта «Спокута» відбуваються ті процеси, з яких витікають причини всієї біофізики почуттів. Така собі емоційна версія астрономічного «Великого вибуху». Цей фільм зроблений на такому мікрорівні, де майже все зайве і допоміжне у стосунках між чоловіком та жінкою розчиняється у невербальній мові почуттів і все-присутній музиці талановитого композитора Даріо Маріанеллі. Через це кожен кадр, кожен жест, кожний акорд стають сутнісними, невід’ємними від цілісної ідеї. Час релятивістськи сповільнюється і хочеться щоб ця історія тривала довго. Настільки довго, поки не увіруєш у спроможність людини любити іншу більше, ніж самого себе.

Насправді ж комбінацій історій кохання існує не менше, ніж варіантів сполучень амінокислот у мікросвіті. Ми підсвідомо це відчуваємо і самі проживаємо або промріюємо не одну таку історію.

Як режисер Джо Райт уміє відчувати тонкі налаштування людської душі (що він підтвердив у роботах “Гордість і упередження” та “Анна Кареніна”). Це особливий дар, яким володіють далеко не всі письменники, поети, режисери, композитори чи художники, тобто ті, хто у першу чергу покликаний розкривати її таємниці. Інколи такою мудрістю може володіти і звичайна людина і тоді її називають мудрою. Тому що здатність зрозуміти почуття іншого, бути глядачем чужих історій (а не під-глядачем) і проникати у їхню сутність – це найголовніша ціль нашого буття.

«Спокута» – це історія кохання, яка розпочинається у красивій епосі 30-х років минулого сторіччя і розміщена в інтер’єрах британських палаців, коли важливими були костюми, прикраси, манери, слова, жести. Епосі, що немовби завмерла у своїй красі перед катастрофою другої світової війни, у яку драматично провалюються долі героїв. У цій історії складним клубком переплетені характери двох сестер та їхнього близького оточення. Творча уява молодшої невинно втручається у прекрасний світ реальності старшої, що згодом під вагою незворотних обставин зруйнує їхній ідилічний світ та та наші уявлення про сімейну гармонію. Разом з особистими трагедіями закоханих молодих людей руйнуються ідеали англійської аристократії.

Фільм Джо Райта – екранізація однойменного бестселеру Єна Макк’юена, залишається одним з кращих фільмів, які стриманими мазками відображають людську історію двадцятого століття на головних зламах.

І звісно, що “Спокута” аж ніяк не мелодрама, а велична метафора нашого часу, маркованого відчаєм та руйнуванням гуманістичних цінностей, антивоєнним пафосом та тріумфуючою вірою у перемогу добра. Деякі сцени фільму вражають образністю та цілісністю і перекидають місток до цьогорічних кінофаворитів – фільмів Крістофера Нолана “Дюнкерк” та нової роботи самого Джо Райта “Темні часи”.

Тому приходьте і будемо разом насолоджуватися справжнім кіно!..

Олег Яськів

 

Atonement, Joe Wright, 2007

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

-        ПТ 16 березня о 19:00 –  фортепіанний концерт Павла Гречки “L’esprit français (частина четверта)”. Звучатиме музика Луї Куперена, Луї Маршана, Моріса Равеля, Габрієля Форе, Жермена Тафера, Франсіса Пуленка;

-        СБ 17 березня о 19:00 – концерт скрипкового дуету “Largo”. Програма - http://bit.ly/2p4bIgn;

-        НД 18 березня о 18:00 – «Українське ліричне», концерт Павла Тура (голос) і Миколи Лахмана (фортепіано). У програмі - класична і сучасна естрада, в т.ч. Володимир Івасюк, «Скрябін», «Океан Ельзи» та інші;

-        НД 18 березня о 20:00 – “Joe Cocker&Co.”, вечір фортепіанних каверів Миколи Лахмана. Програма - http://bit.ly/2HoEtLG;

-        ПН 19 березня о 19:00 – фортепіанні версії українських популярних мелодій, виконує Олексій Карпенко. Програма - http://bit.ly/2IkU8g0.

  

Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95,
https://www.facebook.com/events/227564664475957/

У понеділок 19 березня з 19:00 до 20:00 у «Штуці» звучатимуть фортепіанні версії популярних українських мелодій. Виконуватиме Олексій Карпенко, вхід вільний.

Програма:

-        Pianoboy «Кохання», «Родина»;
-        Скрябін «Спи собі сама», «Старі фотографії»;
-        Бумбокс «Бета-каротин», «Люди»;
-        Океан Ельзи «Не питай», «Квітка», «Холодно»;
-        Скай «Тебе це може вбити»;
-        Друга ріка «Три хвилини», «Дотик».

У неділю 18 березня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на вечір фортепіанних каверів Миколи Лахмана “Joe Cocker&Co.”. Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-        David Guetta - Without you ft. Usher;
-        Justin Timberlake - Say something;
-        Ed Sheeran – Perfect;
-        LP - Lost on you;
-        LP - Muddy Waters;
-        Scorpions - Still loving you;
-        Pink Floyd - Comfortably numb;
-        Eric Clapton – Layla;
-        Joe Cocker - Unchain my heart;
-        Bob Dylan - Knocking on heaven's door;
-        Sting – Fragile.

У суботу 17 березня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт скрипкового дуету “Largo”, вхід вільний.

Програма:

-        Beethoven - String quartet op.59;
-        G. Gershwin – Summertime;
-        Океан Ельзи - Не питай;
-        Adele - Rolling in the deep;
-        Ysaye - 2 violins sonata, 1 part;
-        Adele – Skyfall;
-        D. Garrett - Viva la vida;
-        L. Armstrong - Hello Dolly.

У вівторок 13 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Хуана Хосе Кампанелли «Син нареченої» (Аргентина, 2001).

Якогось погожого дня, наприклад при розминанні зими та весни, коли фарби ще сплять, а запахи уже пробиваються крізь хащі заставленої дрібницями пам’яті, ми, замість того щоб застигнути у блаженному спогляданні природи за вікном, пригадаємо перелік усіх тих дрібниць, які потрібно зробити. У тремтливому русі годинникової стрілки побачимо лише поспіх встигнути все – ніби й потрібне, але переважно марно-суєтливе – і з розчаруванням глянувши у дзеркало зрозуміємо, що часу більше немає. Що часу думати, переживати, виховувати, кохати майже немає… Що залишається лише час щоби встигати і наздоганяти, досягати і здобувати.  Що є лише віртуальні соціальні мережі, несправжні телевізійні шоу, аферистичні мотиваційні тренінги, швидкий всезнаючий інтернет, нескінченні серіали і гори непрочитаних книг та непобачених фільмів.

Це наш з вами колективний портрет. А для багатьох і персональний. Проте незбагненний дар таємниці життя залишає кожному з нас шанс для того щоб в очманінні стрімкого життя встигнути зупинитися і повернутися. Віднайти причини жити по-іншому: помічаючи, співчуваючи, допомагаючи, кохаючи.

Фільм відомого аргентинського режисера Хуана Кампанелли “Син нареченої” немов рентгеном просвічує наші думки та переживання. Тому що він розуміє людину. Знає про її втому, щоденні клопоти, помилки і розчарування. Але також знає і про мрії, радощі, вчинки. Тому цей фільм заповнить думки кожного загальним і персональним змістом. Він одразу стане близьким, майже інтимним, і зрозумілим, якщо мати на увазі осмислення кіно.

Це історія чоловіка середніх років, який проживає ціннісну та життєву кризу: за прагненням зберегти ресторанний бізнес, йому катастрофічно бракує часу щоб зберегти сім’ю, досягнути взаєморозуміння з донькою, відповісти пристрастю новій молодій коханій, подбати про важко хвору матір та підтримати найвищу мрію батька. Бракує часу для книг і подорожей, довгого сну і вечорів з друзями. Буденні клопоти врешті підривають його здоров’я. Дивовижна поява старого друга змінює його життя. Історія здобуває нові виміри, розщеплюється на персональні рівні, серед яких пробивається надія.

Цей фільм став національним тріумфом, який вивів аргентинське кіно на рівень конкурентності з великими кінематографічними країнами. Режисер Хосе Кампанелла цим та наступним фільмом “Таємниця їхніх очей” здобув світове визнання, приніс своїй країні Оскара та інші високі нагороди та був запрошений до Голівуду.

Ви побачите справжнє кіно – з довершеною акторською грою, глибокими діалогами, тихою музикою. Дивовижно наскільки «легко», навіть з делікатними вкрапленнями гумору, поставлений цей фільм, з якою повагою до глядача, його уваги і часу він скроєний. Можливо, саме завдяки такій легкості ви відчуєте емоційний катарсис він його розміреного ритму і точкового проникнення у ваші персональні історії.

Фільм розкриває багатомірний світ любові: батьківської, синівської, дружньої, пристрасної. А ще – він про пам’ять. Не так про вчинки, як про переживання, про щасливі моменти, які окреслювали головні віхи життя. Про пам’ять, яку любимо і втрачаємо з кожним прожитим днем. Але … і про вчинки також. Про силу просити пробачення і приймати рішення, про мужність змінюватися і перезавантажувати життя.

І головне: цей прекрасний фільм повертає нам сили мріяти. Повертає радість кожного дня. Повертає нам, зрештою, час…

Приходьте. Будемо відшуковувати себе…

Олег Яськів

El hijo de la novia, Juan Jose Campanella, 2001

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У понеділок 12 березня о 16:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття фотовиставки Романа Метельського «Ті, що дивляться згори», присвячену львівським маскаронам. Експозицію можна буде оглянути щодня впродовж березня з 10:00 до 22:00.

Маскарони оздоблюють чимало старих кам’яниць Львова. Поза часом і суєтою, непомітні для пересічних перехожих, вони вражають уяву всіх, чий погляд прискіпливо ковзає архітектурними деталями.

Первісною функцією скульптурних масок було відлякування злих духів. З плином часу їхня роль змінювалась, тож на початку ХХ століття замість гримас химерних істот львів’яни вже милувались прекрасними сецесійними обличчями, обрамленими пишними кучерями і вигадливими візерунками.

«Більшість перехожих їх просто не помічає, проходять повз з опущеними головами, занурені у буденні клопоти. Проходять і навіть не здогадуються, що за ними пильнують. З фасаду кожного старого львівського будинку за нами спостерігають десятки пар очей - здивованих і розгублених, добрих і злих, людських і міфічних. Очей тих, хто дивиться на нас згори. Очей львівських маскаронів», - коментує свій інтерес львовознавець Роман Метельський.

В експонованій фотозбірці побачимо розмаїття, не обмежене часовими критеріями, але об’єднане авторським поглядом. Запрошуємо!

-        ЧТ 8 березня о 16:00 – «Українська жіноча лірика», за фортепіано Олексій Карпенко. У програмі мелодії гуртів «Один в каное», «Vivienne Mort», Марії Чайковської і Тіни Кароль;

-        ЧТ 8 березня о 19:00 – «Жіноча мода епохи модерну», розповідь колекціонерки-філокартистки Оксани Бобошко-Вандерховен. Дізнаємось про обставини, за яких сформувались нові естетичні запити, головних дійових осіб модної індустрії і секрети створення витончених жіночих образів на стику ХІХ-ХХ століть. Більше про подію - https://www.facebook.com/events/198827944200032/;

-        ПТ 9 березня о 19:00 – «Несподівані мелодії для скрипки і контрабасу», концерт Павла Кропа (контрабас) та Богдана Ільницького (скрипка). Звучатимуть інструментальні версії композицій Майкла Джексона, «Океану Ельзи», “ACDC”, “Nirvana”, “Coldplay” та інших;

-        СБ 10 березня о 19:00 – «Під небом Парижа», концерт Мирона Остюка (акордеон) і Зеновія Сороківського (скрипка). Програма - http://bit.ly/2I74TCI;

-        НД 11 березня о 18:00 – “Let it be”, фортепіанний концерт Миколи Лахмана. Звучатимуть авторські версії мелодій Стінґа, “The Beatles”, “Linkin Park” та інших;

-        НД 11 березня о 20:00 – вечір класичної гітарної музики Артема Позднякова;

-        ПН 12 березня о 19:00 – “Disney presents”, за фортепіано Олексій Карпенко. У програмі імпровізації за мотивами мелодій з м/ф «Холодне серце», «Мадагаскар», «Шрек» та інших.

 
Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95,
https://www.facebook.com/events/1858840841073716/