У липні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на виставку «Божниці | Synagogues | בתי כנסת», де будуть представлені графічні роботи Тетяни Казанцевої і світлини Сергія Лєонова. Відкриття з участю авторів відбудеться 6 липня, у п’ятницю, о 17:00.

В експозиції представлено графічні зображення синагог Львова, зокрема Краківського передмістя - Великої Передміської синагоги, Якоб Гланзер Шул, Хасидим Шул, Темпель, та замальовки, що стосуються єврейського світу Львова. Фото демонструють сучасний стан синагог. Також відвідувачі матимуть нагоду переглянути і придбати листівки, видані за малюнками цих синагог.

Мета як виставки, так і листівок - привернути увагу до реставрації синагоги Якоб Глазнер Шул, що на вулиці Вугільній, відновлення пам'яті про єврейський світ Львова і встановлення пам'ятних знаків на місцях втрачених синагог.

Про авторів

Тетяна Казанцева – історик архітектури, дослідниця поліхромії архітектури Львова, викладачка кафедри дизайну та основ архітектури НУ «Львівська політехніка».

Сергій Лєонов - засновник спільноти «Архітектура Львова», провідний інженер у Львівському центрі Інституту космічних досліджень НАНУ ДКАУ.

У вівторок 3 липня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Стенлі Кубрика «Із широко заплющеними очима» (США, 1999).

Коли прокидаєшся після тривожного сну, який чомусь найкраще запам’ятовується, то прагнеш переконатися у реальності іншого, не сновидійного світу. Того, в якому живеш у спокої та передбаченні.

І справді, ми відчайдушно тримаємося за реальність світу, хоча так само відчайдушно віримо в інший, незбагненний світ. Ми знаємо, що у нашому реальному світі реальна людина виявляється розшарованою спокусами неправд, звичками приховування, але часто не знаємо, як їх подолати. Навіть найслабший з нас прагне бачити у снах свій реальний світ, в якому пануватиме внутрішня гармонія та любов.

“З широко розплющеними очима” – останній фільм класика світового кінематографу Стенлі Кубрика. Кожен свій фільм режисер прагнув довести до досконалості, прагнув перетворити у герметичний текст, який потрібно розшифрувати. Кожен його фільм ставав подією у світовому кіно і певним етапом розвитку. На жаль, майстер помер майже одразу після первинного монтажу, так що довершували роботу його колеги (подейкують, що це були Сідні Поллак і Стівен Спілберг).

Сюжет фільму навіяний повістю австрійського письменника першої половини двадцятого сторіччя Артура Шніцлера, в епіцентрі якої дослідження “магнетичного поля подружжя, в якому розчиняють границі між реальністю та фантазією”, а інструментом – популярний у цю модерну добу психоаналіз у фрейдистському тлумаченні. Кубрик пішов далі, перенісши події у сьогодення, зробивши героями не євреїв, а американців і створивши багатошаровий фільм з оболонкою класичного нуару – жанру, який дозволяв режисерам поєднувати триллер і детектив з тим же психоаналізом.

У центрі уваги – звичайна середньостатистична сім’я середнього класу, яка має одну дитину, добрий достаток та гарну репутацію. Проте подружжя давно приховує кризу спільного життя, постійно надягаючи маску пристойності та стабільності. Сенсом же прихованого життя стають їхні підсвідомі бажання і їхнє ж прагнення повернутися до гармонії.

З цього сюжету Стенлі Кубрик вибудовує фільм-притчу, фільм-роздум, фільм-провокацію. Свій “найважливіший фільм”. Його не цікавить вульгарна, тілесна сторона проблеми (хоча деякі сцени фільму відверто і витончено еротичні), він одразу занурюється у підсвідомість, намагається осмислити причини кризи сім’ї. Щоправда не дає однозначних відповідей, залишаючи глядача заінтригованим і мотивованим до роздумів та самоаналізу.

Якесь містичне відчуття огортає фільм. Не полишає відчуття таємничості, тривожної атмосфери, яка то інтригує, то викликає відразу. Такої двозначності, мабуть, і добивався режисер, прагнучи вивернути приховані бажання людей.

Герой постійно робить один зайвий до прірви крок, ніби провокуючи вихід підсвідомих бажань у реальність. У той же час його дружина, схоже, так і не переступає червону лінію. Хоча якщо розглядати світ фантазій та підсвідомого, то обоє вже давно знаходяться за червоною лінією. Відтак, що ж є справжнім – вчинки чи думки, дії чи наміри? Це християнське питання глибоко заховане у тло цього провокаційного фільму. Взагалі, здається, що для режисера було вкрай важливим присутність морально-етичного та навіть християнського підтекстів. Знаючи перфекціонізм Кубрика, зовсім не випадковим є перенесення часу фільму напередодні Різдва.

Кубрик так само свідомо підбирав на головні ролі подружню пару. Спочатку це мали бути Алекс Болдуїн та Кім Бейсінгер, але остаточний вибір впав на Тома Круза та Ніколь Кідман. І виглядає, що режисер не помилився. Цей фільм дав можливість обом акторам проявити свій яскравий талант. Особливо досконалою виглядає гра Ніколь Кідман. Взагалі, підбір виконавців майже бездоганний. Навіть другорядні ролі зіграні довершено і переконливо. Підсилює ефект занурення у фільм і робота художників у відтворенні розкішних інтер’єрів філігранна, і сконцентрована на деталях плавна операторська робота, і заворожуюча, майже медитативна музика.

Так, справді у цьому фільмі режисер препарує підсвідомість. Тривожить недосказаністю, неоднозначністю. Балансує на межі між спокусою і вірністю, гріхом і порядністю. Провокує і розбуджує приспані, заховані глибоко у пам’яті чи мріях демони спокуси та гріха. Вабить та відштовхує. Своєю медитативністю і таємничістю ніби занурює у транс. Довгі плавні кадри, з максимальною деталізацією і фокусуванням на емоціях героїв, на їхніх ретельно підібраних діалогах ніби пропонують глядачеві самому проживати кожний наступний момент.

От і ми спробуємо прожити цей видатний фільм у атмосфері Кіноклубу, серед людей, яким буде що сказати… Приходьте!

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

-        ЧТ 28 червня о 19:00 – українські мелодії у виконанні акордеоніста Мирона Остюка і скрипаля Зеновія Сороківського. Звучатимуть інструментальні версії народних пісень і авторських композицій, серед інших - Володимира Івасюка, Ігоря Білозора та Мирослава Скорика;

-        ПТ 29 червня о 19:00 – благодійний аукціон, що завершить спільну виставку «Мистецтво на варті Поморянського замку». Отримані кошти будуть використані на відродження призамкового парку. Серед знаних львівських авторів - Ольга Дуда, Дарія Зав’ялова, Наталка Пухінда, Юрій Сичов-Глазун, Микола Ступінський, Іван Турецький, Ірина Фартух, а також молоді художниці Квітослава Булавіна з коледжу ім. І.Труша та Ліліана Харьковська Національного лісотехнічного університету України. Деталі - https://www.facebook.com/events/277063759698391/;

-        СБ 30 червня о 19:00 – “Boogie shuffle”, концерт скрипкового дуету “Largo”. Програма - https://bit.ly/2Mq6Cob;

-        НД 1 липня о 15:00 – екскурсія історика архітектури Тетяни Казанцевої «Ренесанс у Львові, частина перша». Вартість квитка – 80 гривень, у день події – 120. Квиток можна придбати у кав’ярні щодня з 9:30 до 21:30, кількість учасників обмежена. Детальніше - https://www.facebook.com/events/256411391774107/;

-        НД 1 липня о 19:00 – «Мелодії з кіно», за фортепіано Олексій Карпенко. Оновлена програма - https://bit.ly/2tCWtxt;

-        ПН 2 липня о 19:00 – фортепіанні версії українських популярних мелодій від Олексія Карпенка. У програмі - хіти «Скрябіна», «Океану Ельзи», «Другої ріки», «Скай», «Бумбокс» і Pianoboy.

Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95.

1 липня, у неділю, о 19:00 в кав’ярні «Штука» звучатимуть улюблені мелодії з кіно у виконанні піаніста Олексія Карпенка, вхід вільний.

Оновлена програма:

-        Yann Tiersen “Comptine d’un autre ete” з к/ф “Амелі”;
-        Louis Armstrong “What a wonderful world” з к/ф “Доброго ранку, В"єтнам!”;
-        Carlos Gardel “Por una Cabeza” з к/ф “Запах жінки”;
-        Bob Dylan “Knockin’ on Heaven’s Door” з к/ф “Достукатися до небес”;
-        Hans Zimmer “Pirates of the Caribbean” з к/ф “Пірати карибського моря”;
-        John Williams “Somewhere in my memory” з к/ф “Сам удома”;
-        Celine Dion “My Heart Will Go On” з к/ф “Титанік”;
-        Hans Zimmer “Time”з к/ф “Початок” (“Inception”);
-        мелодія із к/ф “Шербурзькі парасольки”;
-        мелодія “Вічне кохання” з к/ф “Тегеран 43”;
-        мелодія “Bésame mucho” з к/ф “Касабланка — гніздо шпигунів”;
-        саундтрек до к/ф “Хрещений батько”.

У суботу 30 червня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт скрипкового дуету “Largo”, вхід вільний.

Програма:

-        John Legend “All of me”;
-        Duke Ellington “Caravan”;
-        Astor Piazzolla “Libertango”;
-        Kenny Dorham “Blue bossa”;
-        Proleter “April showers”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Ella Fitzgerald “The shadow of your smile”;
-        Louis Armstrong “Hello Dolly”;
-        Virtues “Guitar boogie shuffle”;
-        Niccolo Paganini “Sonata”.

З 25 червня у кав’ярні-галереї «Штука» триватиме спільна виставка відомих львівських художників «Мистецтво на варті Поморянського замку», що завершиться у п’ятницю 29 червня о 19:00 благодійним аукціоном, отримані кошти з якого будуть використані на відродження призамкового парку. Ольга Дуда, Дарія Зав’ялова, Наталка Пухінда, Юрій Сичов-Глазун, Микола Ступінський, Іван Турецький, Ірина Фартух презентують публіці свої пленерні роботи, що були виконані після обвалу східного крила Поморянського замку. У виставці також бере участь ряд молодих митців з коледжу ім. І.Труша (Квітослава Булавіна, Ліліана Харьковська) та Національного лісотехнічного університету України.

Чи може мистецтво врятувати культурну спадщину?.. Ми спробуємо!

Графіка та живопис - образотворча мова, якою митці промовляють до глядача, фіксуючи вже втрачене крило, ритми стабілізуючих риштувань, гнізда лелек на зруйнованих коминах, трьохсотлітній ясен десь у глибині парку...

Усі ці роботи однозначно унікальні. Унікальні тим, що саме таким, яким зафіксовано на них замок, ми не побачимо його більше ніколи. Чому? Бо в гіршому разі, за відсутності фінансування, наступного разу на тілі замку будуть нові рани, проте у кращому випадку він отримає нове життя.

Перший крок до відродження – ревіталізація призамкового парку. Отож, наприкінці виставки в п’ятницю (29.06.2018) запрошуємо всіх на благодійний мистецький аукціон. Усі кошти, виручені від продажу творчих робіт, будуть використанні на закупівлю садово-паркового інвентаря та догляд за територією парку в другому півріччі 2018 року.

Акція проходить під егідою Благодійного фонду «Спадщина.UA». Організатор - Ініціативна група з відродження Поморянського замку. Автори ідеї - Ірина Сандуляк, Євген Булавін, Ганна Гаврилів.

У вівторок 26 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Отто Премінгера «Добридень, смутку» (США, 1958).

Літо, немов довгоочікувана зустріч, вривається в наше розхвильоване життя. Переписує плин днів, змінює інтонацію мрій, перефарбовує фрагменти спогадів. Час ніби призупиняється, розтягуючи вечори і вириваючи ночі з пітьми неспокійних сновидінь. Благодатна пора для прохолодного смутку за нереалізованими історіями та нездійсненними версіями власного життя.

Саме час привітатися зі смутком, зустріти його у всеозброєнні сонця, вина і моря. І, безумовно, доброї книги або ж фільму, а ще краще одного в другому.

Екранізація одного з ключових романів видатної французької письменниці Франсуази Саган “Здрастуй, печаль” – як елегантний комплімент від літа. Вона розгортає історію відпочинку молодої героїні на березі Середземного моря у товаристві батька, його коханки і подруги покійної матері. Легкий на перший погляд сюжет, немов морське дно, приховує багато відтінків смутку. Роман, а слід за нею і фільм, «відобразив настрої та позицію молодого покоління, що починало жити після величезного потрясіння, якого зазнав світ у роки війни, коли загинули дотеперішні уявлення про Добро та Зло, дотеперішні моральні цінності, колишні заборони і табу” (Ж.Ворден).

Американський режисер Отто Премінгер, до речі народжений на українській землі у Вижниці, делікатно обійшовся з літературною першоосновою дебютного роману письменниці, який зробив її відомою у світі (і був написаний у 19 років!). На головні ролі він запросив молоду дебютантку Джин Сиберг, американську акторку, яка невдовзі стала символом французької “Нової хвилі”, знявшись у культових роботах Годара та Шаброля і британську акторку Дебору Керр, яка у свій час була уособленням жіночої шляхетності.

Володіючи тонким відчуттям стилю і діалогів, режисеру вдалося у цій класичній екранізації перевершити значно пізнішу спробу французів. Французька Рів’єра, вечірній рок-н-рол на набережній, підступні коктейлі в ресторанах, не розмили драматичної глибини історії і не спростили характерів героїв. Фільм акцентує перед глядачем питання про межі моралі, кохання, ревнощів та пробачення, зберігаючи присмак і шарм епохи великого американського кіно. Ця епоха, як і роман, віддалені від нас часом, що дозволяє нам краще розгледіти світло вічних цінностей.

Не сумніваюся, що виросло декілька поколінь, які люблять Франсуазу Саган. Тож приходьте у вечірню прохолоду Кіноклубу щоб зустрітися з улюбленим твором, розфарбованим магією кіно…

Олег Яськів

 

Bonjour tristesse, Otto Preminger, 1958

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

-        ЧТ 21 червня о 19:00 – зустріч з упівцем Григорієм Гідеєм. Цитуючи Ярослава Грицака, «проблема УПА – одна з історичних мін, підкладених під наше суспільство», проте спогади очевидців та учасників боротьби того часу додають історії більш людського виміру. Григорію Гідею 89, у минулому – роки підпілля та сталінських таборів. Під час зустрічі оповідач має намір поділитись спогадами про особисті життєві обставини у найскладніші роки повстанського руху і радянської окупації. Організатор зустрічі – «Тур де Львів»;

-        ПТ 22 червня о 19:00 – «Австрійська музика XVII-XVIII століть», концерт Павла Гречки. Під час вечора послухаємо фортепіанну музику Йозефа Гайдна, Готліба Теофіла Муфата, Георга Крістофа Вагензейля і Йогана Філіпа Кірнбергера;

-        СБ 23 червня о 19:00 – «Шляґери міжвоєнного Львова», концерт Мирона Остюка (акордеон) і Зеновія Сороківського (скрипка). Чи уявляєте ви, яка музика звучала на львівських вечірках 1920-30-их років? Місто стрімко розвивалось, музична культура також. Серед запланованих композицій - вальси, фокстроти, романси і тогочасна музика «подвуркова»;

-        НД 24 червня о 19:00 – «Тільки жіночі імена», за фортепіано Олексій Карпенко. Звучатимуть версії популярних пісень Марії Чайковської, Тіни Кароль, гуртів «Один в каное», “Vivienne Mort” та інших;

-        ПН 25 червня о 19:00 - американські хіти у фортепіанних версіях Олексія Карпенка.

Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95.

У вівторок 19 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Г’ю Велчмана і Дороти Кобелі «З любов’ю, Вінсент» (Великобританія-Польща, 2017).

Людина здатна на більше, ніж може собі уявити. Коли усвідомлює власне покликання, то навіть незбагненний світ розкриває перед нею свої таємниці. Тоді вона зливається зі світом, стає його невід’ємною, незамінною складовою і вже своєю творчістю – як рукою Бога – пробує  відобразити та змінити світ.

Такі особливі люди власним життям проектують світ як творіння для інших, тих, хто ще не зміг відчути всю його велич. Вони майже завжди страждають від самотності та обов’язку бути оком, рукою, вухом чи тілом Творця.

Вінсент Ван Гог – з таких, відзначених особливим доторком Творця, людей. Великий художник, який через любов до знедолених, відчув у собі поклик служити своїм даром. Його життя, непросте за переліком фактів, надзвичайно насичене внутрішньо. Навіть якщо полишити його творчість, то сама біографія може стати класичним зразком горіння та згорання людини у нашому такому недосконалому житті.

Ван Гог навіть серед найбільших художників займає особливе місце. Щось є у його творчості і біографії таке, що змушує знову і знову до неї повертатися. Тому фільм “З любов’ю, Вінсент” далеко не перша і впевнений, що не остання спроба зрозуміти цього улюбленого мільйонами генія.

Але навіть серед когорти дуже достойних кіноадаптацій ця робота виглядає унікальною. Адже це хоча й художній, але анімаційний фільм, повністю написаний олійними фарбами за мотивами картин художника. Автори фільму (а це десятки художників з цілого світу) намалювали понад 50 000 картин на основі 120 робіт Ван Гога. Робота настільки титанічна і незвичайна, що віриш у те що назва фільму відображає і захопливе ставлення самих авторів до творчості Ван Гога.

Але попри блискучу візуальну реалізацію, фільм захоплює іншим. Режисерам фільму вдалося створити глибокий драматичний фільм, базований на величезній епістолярній спадщині Ван Гога – листах до брата, друзів, партнерів. Це серйозне розслідування причин трагедії художника, яке простягається по смерті Ван Гога. Персонажами фільму стають не художник, а герої його картин. Вони, які раніше залишалися мовчазними фрагментами картин, тепер оживають і говорять про те, про що, можливо, мовчали за життя художника. Набувають об’ємності, характерності. Входять в історію.

І якщо до альтернативної реальності побудованої на картинах Ван Гога звикаєш достатньо швидко, то майже детективне розслідування останніх днів життя та причин смерті Вінсента захоплює та утримує увагу на протязі цілого фільму.

Приходьте. Ті хто любить Ван Гога і хто лише приступає до його світу. Літній вечір наповниться фарбами, переживаннями, роздумами, та враженнями…

Олег Яськів

 

Loving Vincent, Hugh Welchman and Dorota Kobiela, 2017

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

-        ПТ 15 червня о 19:00 – «Під небом Парижа», концерт Мирона Остюка (акордеон) і Зеновія Сороківського (скрипка). Програма - https://bit.ly/2JRDqZg;

-        СБ 16 червня о 14:30 – екскурсія Олександра Волкова «Історії львівської Цитаделі», https://www.facebook.com/events/197647397728454/. Вартість - 80 гривень, обов'язкова реєстрація - https://goo.gl/EegTQV;

-        СБ 16 червня о 19:00 – “Let it be”, фортепіанний концерт Миколи Лахмана. Звучатимуть авторські версії мелодій Стінґа, “The Beatles”, “Linkin Park” та інших;

-        НД 17 червня о 19:00 – «Мелодії з кіно», за фортепіано Олексій Карпенко. Серед іншого заплановані головні музичні теми з к/ф «Запах жінки», «Леон-кіллер», «Пірати Карибського моря», “What a wonderful world” тощо;

-        ПН 18 червня о 19:00 - “Let’s rock!”, вечір фортепіанних каверів Олексія Карпенка. Звучатимуть авторські версії мелодій “The Red Hot Chili Peppers”, “Nirvana”, “SOAD”, “Linkin park” та інших.

Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95.