З 25 червня у кав’ярні-галереї «Штука» триватиме спільна виставка відомих львівських художників «Мистецтво на варті Поморянського замку», що завершиться у п’ятницю 29 червня о 19:00 благодійним аукціоном, отримані кошти з якого будуть використані на відродження призамкового парку. Ольга Дуда, Дарія Зав’ялова, Наталка Пухінда, Юрій Сичов-Глазун, Микола Ступінський, Іван Турецький, Ірина Фартух презентують публіці свої пленерні роботи, що були виконані після обвалу східного крила Поморянського замку. У виставці також бере участь ряд молодих митців з коледжу ім. І.Труша (Квітослава Булавіна, Ліліана Харьковська) та Національного лісотехнічного університету України.

Чи може мистецтво врятувати культурну спадщину?.. Ми спробуємо!

Графіка та живопис - образотворча мова, якою митці промовляють до глядача, фіксуючи вже втрачене крило, ритми стабілізуючих риштувань, гнізда лелек на зруйнованих коминах, трьохсотлітній ясен десь у глибині парку...

Усі ці роботи однозначно унікальні. Унікальні тим, що саме таким, яким зафіксовано на них замок, ми не побачимо його більше ніколи. Чому? Бо в гіршому разі, за відсутності фінансування, наступного разу на тілі замку будуть нові рани, проте у кращому випадку він отримає нове життя.

Перший крок до відродження – ревіталізація призамкового парку. Отож, наприкінці виставки в п’ятницю (29.06.2018) запрошуємо всіх на благодійний мистецький аукціон. Усі кошти, виручені від продажу творчих робіт, будуть використанні на закупівлю садово-паркового інвентаря та догляд за територією парку в другому півріччі 2018 року.

Акція проходить під егідою Благодійного фонду «Спадщина.UA». Організатор - Ініціативна група з відродження Поморянського замку. Автори ідеї - Ірина Сандуляк, Євген Булавін, Ганна Гаврилів.

У вівторок 26 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Отто Премінгера «Добридень, смутку» (США, 1958).

Літо, немов довгоочікувана зустріч, вривається в наше розхвильоване життя. Переписує плин днів, змінює інтонацію мрій, перефарбовує фрагменти спогадів. Час ніби призупиняється, розтягуючи вечори і вириваючи ночі з пітьми неспокійних сновидінь. Благодатна пора для прохолодного смутку за нереалізованими історіями та нездійсненними версіями власного життя.

Саме час привітатися зі смутком, зустріти його у всеозброєнні сонця, вина і моря. І, безумовно, доброї книги або ж фільму, а ще краще одного в другому.

Екранізація одного з ключових романів видатної французької письменниці Франсуази Саган “Здрастуй, печаль” – як елегантний комплімент від літа. Вона розгортає історію відпочинку молодої героїні на березі Середземного моря у товаристві батька, його коханки і подруги покійної матері. Легкий на перший погляд сюжет, немов морське дно, приховує багато відтінків смутку. Роман, а слід за нею і фільм, «відобразив настрої та позицію молодого покоління, що починало жити після величезного потрясіння, якого зазнав світ у роки війни, коли загинули дотеперішні уявлення про Добро та Зло, дотеперішні моральні цінності, колишні заборони і табу” (Ж.Ворден).

Американський режисер Отто Премінгер, до речі народжений на українській землі у Вижниці, делікатно обійшовся з літературною першоосновою дебютного роману письменниці, який зробив її відомою у світі (і був написаний у 19 років!). На головні ролі він запросив молоду дебютантку Джин Сиберг, американську акторку, яка невдовзі стала символом французької “Нової хвилі”, знявшись у культових роботах Годара та Шаброля і британську акторку Дебору Керр, яка у свій час була уособленням жіночої шляхетності.

Володіючи тонким відчуттям стилю і діалогів, режисеру вдалося у цій класичній екранізації перевершити значно пізнішу спробу французів. Французька Рів’єра, вечірній рок-н-рол на набережній, підступні коктейлі в ресторанах, не розмили драматичної глибини історії і не спростили характерів героїв. Фільм акцентує перед глядачем питання про межі моралі, кохання, ревнощів та пробачення, зберігаючи присмак і шарм епохи великого американського кіно. Ця епоха, як і роман, віддалені від нас часом, що дозволяє нам краще розгледіти світло вічних цінностей.

Не сумніваюся, що виросло декілька поколінь, які люблять Франсуазу Саган. Тож приходьте у вечірню прохолоду Кіноклубу щоб зустрітися з улюбленим твором, розфарбованим магією кіно…

Олег Яськів

 

Bonjour tristesse, Otto Preminger, 1958

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

-        ЧТ 21 червня о 19:00 – зустріч з упівцем Григорієм Гідеєм. Цитуючи Ярослава Грицака, «проблема УПА – одна з історичних мін, підкладених під наше суспільство», проте спогади очевидців та учасників боротьби того часу додають історії більш людського виміру. Григорію Гідею 89, у минулому – роки підпілля та сталінських таборів. Під час зустрічі оповідач має намір поділитись спогадами про особисті життєві обставини у найскладніші роки повстанського руху і радянської окупації. Організатор зустрічі – «Тур де Львів»;

-        ПТ 22 червня о 19:00 – «Австрійська музика XVII-XVIII століть», концерт Павла Гречки. Під час вечора послухаємо фортепіанну музику Йозефа Гайдна, Готліба Теофіла Муфата, Георга Крістофа Вагензейля і Йогана Філіпа Кірнбергера;

-        СБ 23 червня о 19:00 – «Шляґери міжвоєнного Львова», концерт Мирона Остюка (акордеон) і Зеновія Сороківського (скрипка). Чи уявляєте ви, яка музика звучала на львівських вечірках 1920-30-их років? Місто стрімко розвивалось, музична культура також. Серед запланованих композицій - вальси, фокстроти, романси і тогочасна музика «подвуркова»;

-        НД 24 червня о 19:00 – «Тільки жіночі імена», за фортепіано Олексій Карпенко. Звучатимуть версії популярних пісень Марії Чайковської, Тіни Кароль, гуртів «Один в каное», “Vivienne Mort” та інших;

-        ПН 25 червня о 19:00 - американські хіти у фортепіанних версіях Олексія Карпенка.

Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95.

У вівторок 19 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Г’ю Велчмана і Дороти Кобелі «З любов’ю, Вінсент» (Великобританія-Польща, 2017).

Людина здатна на більше, ніж може собі уявити. Коли усвідомлює власне покликання, то навіть незбагненний світ розкриває перед нею свої таємниці. Тоді вона зливається зі світом, стає його невід’ємною, незамінною складовою і вже своєю творчістю – як рукою Бога – пробує  відобразити та змінити світ.

Такі особливі люди власним життям проектують світ як творіння для інших, тих, хто ще не зміг відчути всю його велич. Вони майже завжди страждають від самотності та обов’язку бути оком, рукою, вухом чи тілом Творця.

Вінсент Ван Гог – з таких, відзначених особливим доторком Творця, людей. Великий художник, який через любов до знедолених, відчув у собі поклик служити своїм даром. Його життя, непросте за переліком фактів, надзвичайно насичене внутрішньо. Навіть якщо полишити його творчість, то сама біографія може стати класичним зразком горіння та згорання людини у нашому такому недосконалому житті.

Ван Гог навіть серед найбільших художників займає особливе місце. Щось є у його творчості і біографії таке, що змушує знову і знову до неї повертатися. Тому фільм “З любов’ю, Вінсент” далеко не перша і впевнений, що не остання спроба зрозуміти цього улюбленого мільйонами генія.

Але навіть серед когорти дуже достойних кіноадаптацій ця робота виглядає унікальною. Адже це хоча й художній, але анімаційний фільм, повністю написаний олійними фарбами за мотивами картин художника. Автори фільму (а це десятки художників з цілого світу) намалювали понад 50 000 картин на основі 120 робіт Ван Гога. Робота настільки титанічна і незвичайна, що віриш у те що назва фільму відображає і захопливе ставлення самих авторів до творчості Ван Гога.

Але попри блискучу візуальну реалізацію, фільм захоплює іншим. Режисерам фільму вдалося створити глибокий драматичний фільм, базований на величезній епістолярній спадщині Ван Гога – листах до брата, друзів, партнерів. Це серйозне розслідування причин трагедії художника, яке простягається по смерті Ван Гога. Персонажами фільму стають не художник, а герої його картин. Вони, які раніше залишалися мовчазними фрагментами картин, тепер оживають і говорять про те, про що, можливо, мовчали за життя художника. Набувають об’ємності, характерності. Входять в історію.

І якщо до альтернативної реальності побудованої на картинах Ван Гога звикаєш достатньо швидко, то майже детективне розслідування останніх днів життя та причин смерті Вінсента захоплює та утримує увагу на протязі цілого фільму.

Приходьте. Ті хто любить Ван Гога і хто лише приступає до його світу. Літній вечір наповниться фарбами, переживаннями, роздумами, та враженнями…

Олег Яськів

 

Loving Vincent, Hugh Welchman and Dorota Kobiela, 2017

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

-        ПТ 15 червня о 19:00 – «Під небом Парижа», концерт Мирона Остюка (акордеон) і Зеновія Сороківського (скрипка). Програма - https://bit.ly/2JRDqZg;

-        СБ 16 червня о 14:30 – екскурсія Олександра Волкова «Історії львівської Цитаделі», https://www.facebook.com/events/197647397728454/. Вартість - 80 гривень, обов'язкова реєстрація - https://goo.gl/EegTQV;

-        СБ 16 червня о 19:00 – “Let it be”, фортепіанний концерт Миколи Лахмана. Звучатимуть авторські версії мелодій Стінґа, “The Beatles”, “Linkin Park” та інших;

-        НД 17 червня о 19:00 – «Мелодії з кіно», за фортепіано Олексій Карпенко. Серед іншого заплановані головні музичні теми з к/ф «Запах жінки», «Леон-кіллер», «Пірати Карибського моря», “What a wonderful world” тощо;

-        ПН 18 червня о 19:00 - “Let’s rock!”, вечір фортепіанних каверів Олексія Карпенка. Звучатимуть авторські версії мелодій “The Red Hot Chili Peppers”, “Nirvana”, “SOAD”, “Linkin park” та інших.

Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95.

У суботу 16 червня о 15:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на екскурсію «Історії львівської Цитаделі» дослідника оборонних споруд львовознавця Олександра Волкова. Для участі просимо зареєструватися - https://goo.gl/EegTQV. Вартість – 80 гривень*, тривалість – дві години.

Львівська Цитадель – єдине австрійське укріплення подібного масштабу на території усієї України. Зведене у середині ХІХ ст., воно збереглося до нашого часу майже у первісному стані.

Під час прогулянки між вежами і казармами почуємо розповідь про історію побудови Цитаделі, її роль у війнах та розгадані і нерозгадані таємниці. Також запланований огляд однієї з оборонних споруд форту, доступ до якої в інший час обмежений.

*Вартість квитків для власників пенсійних посвідчень – 50грн.

15 червня, у п’ятницю, кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка) «Під небом Парижа». Початок о 19:00, вхід вільний.

У програмі:

-        Hubert Giraud “Sous le ciel de Paris”;
-        Michel Legrand “Les Parapluies de Cherbourg”;
-        Mireille Mathieu “Der Pariser Tango”;
-        Joe Dassin “Chanson Triste”;
-        Joseph Kosma “Les feuilles mortes”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Mireille Mathieu “La dernière valse”;
-        вальс “L' Indifference”;
-        "Tico-Tico no Fubá";
-        Luiz Floriano Bonfá “Manhã de Carnaval” та інші.

У вівторок 12 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Джузеппе Торнаторе «Малена» (Італія, 2000).

Влітку хочеться дивитися на гори, слухати хвилі моря, стояти у затінку липи, дивлячись на розпечені кам’яниці.

У якийсь напівдрімотний момент ці бажання можуть сплестися в образ жіночої краси, розчинений на міжкордонні реальності і сну. Мружачись від цілорічної втоми, віддаєшся мріям, немов вітру у далеких ліванських кедрах. Заледве чуєш м’які впевнені кроки і звіддаля бачиш жіночий силует античної краси. Тут вступають скрипки, гасне світло, ще можна додумати тріскотіння старої плівки. І починається фільм…

Назвемо його «Малена». Так вирішив його режисер Джузеппе Торнаторе. Він також співучасник наших снів. Він також любить жінку більше ніж себе. А свою рідну випалену сонцем Сицилію понад усі інші землі незрівнянної Італії. І це вони з композитором Еніо Моріконе склали гімн земній красі у подобі Моніки Белуччі. І всю цю красу – живу і нерукотворну – благословив теплим оком камери оператор Лайош Колтаї.

Бо хіба змінилися італійці від часів давньолатинських скульптур чи ренесансного живопису? Яка ще земля стане кращим п’єдесталом для жінки, ніж ця застигла у часі репліка величної Римської імперії?

Насправді фільм «Малена» – це не лише вираження зачудування від Божої краси у формі жінки. Це також і проста, дуже земна і від цього драматична історія нещасливої від своєї краси та вірності жінки, що протікає на вулицях знайомих нам міст. Де сусіди знають більше про інших, ніж про себе, а маски друзів та ворогів орендуються на перетині кожного кварталу. Де слава в очі, а ганьба у спину. Де краса – небезпечна лотерея, яка загрожує банкрутством.

Ретроісторія від видатного італійського кінорежисера вже стала класикою. Майже недосяжним еталоном поєднання екстазу краси і психологічного діагнозу людським спільнотам. Як пройти крізь заздрощі і спокуси, як пронести крізь надто земне, переповнене гріхами середовище дар краси фізичної не пошкодивши чин краси духовної? Героїня фільму страждає від своєї краси. І жодні пожадливі погляди чоловіків не врятують її від помсти морально закостенілого суспільства. Суспільства, яке не терпить відхилень, не зносить винятковості. Лише після того як маска життя співкладається з шаблонами суспільної моралі, людині повертають її гідність.

Еталонний фільм метрів сучасного кінематографу, досконалий в операторській роботі, музиці і акторстві. Еталонна притча про добро і зло, любов та ненависть, красиве і огидне.

Не знаю якими повинні бути чоловіки щоб не завмерти при його перегляді. Але хочеться любити таких жінок, які аплодуватимуть йому після перегляду.

Приходьте у затінок прохолоди Кіноклубу, щоб насолоджуватися найкращим…

Олег Яськів

Malena, Giuseppe Tornatore, 2000
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

-        ПТ 8 червня о 19:00 – американські хіти у фортепіанних версіях Олексія Карпенка. Програма - https://bit.ly/2kQkLPG;

-        СБ 9 червня о 19:00 – «Фортепіанна музика Едварда Гріга», концерт Павла Гречки. Едвард Гріг залишив по собі великий творчий спадок, з якого найпопулярнішим є фортепіанний концерт і музика до драми Генріка Ібсена «Пер Гюнт». Проте під час концерту послухаємо його короткі п’єси для фортепіано – ліричні та захопливі, контрастні та імпульсивні;

-        НД 10 червня о 19:00 – “Boogie shuffle”, концерт скрипкового дуету “Largo”. Програма - https://bit.ly/2JaUVVc;

-        ПН 11 червня о 19:00 - «Українська жіноча лірика», за фортепіано Олексій Карпенко. У програмі мелодії гуртів «Один в каное», «Vivienne Mort», Марії Чайковської і Тіни Кароль.

Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95.

У неділю 10 червня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт скрипкового дуету “Largo”, вхід вільний.

Програма:

-        John Legend “All of me”;
-        Duke Ellington “Caravan”;
-        Astor Piazzolla “Libertango”;
-        Kenny Dorham “Blue bossa”;
-        Proleter “April showers”;
-        Carlos Gardel “Por una cabeza”;
-        Ella Fitzgerald “The shadow of your smile”;
-        Louis Armstrong “Hello Dolly”;
-        Virtues “Guitar boogie shuffle”;
-        Niccolo Paganini “Sonata”.