У вівторок 31 липня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Джейн Кемпіон «Піаніно» (Австралія, 1993).

Говорити про кохання відверто та ще й публічно навряд чи можна щиро. Це одна з тих таїн, до яких, як до Бога, приходять самостійно. Саме тому внутрішні душевні пригоди та історії кохання найбільше цікавили митців. Адже у цих перлинах, нанизаних на тисячолітнє намисто історії, прихований справжній код людського життя. І митець, як найуважніший дослідник, хапається за таку перлину, щоб пояснити світ собі та іншим. Іншим же залишається вибір – розділити з митцем радість розкриття природи кохання чи вдовольнитися його мелодраматично-вульгарними проявами, які утворюють літературно-кінематографічну піну мистецтва.

Фільм «Піаніно» австралійки Джейн Кемпіон – одне з кращих відображень історії кохання у кіно. А зважаючи на частоту звернень до цієї теми, один з рідкісних прикладів успішного оминання мелодраматизму, невиправданого еротизму і смислової убогості.

Після надуспішного фільму «Піаніно», який приніс режисерці світове визнання і номінацію на Оскара як кращого режисера (вона стала другою жінкою в історії кіно), Кемпіон працювала в різних жанрах, переважно екранізаціях (Генрі Джеймса у «Портреті леді» або ж біографіях (Кітса у «Яскравій зірці»), а останні роки успішно працювала над зйомками коротких серіалів («Вершина озера»).

Поміщений у декорації середини дев’ятнадцятого сторіччя фільм «Піаніно» розповідає історію німої жінки, яка виходить заміж і разом з малою донькою переїжджає до Нової Зеландії, беручи зі собою фортепіано, яке слугує для неї чи не єдиним засобом комунікації зі світом. І фортепіано, і внутрішній світ героїні мало цікавлять її нового чоловіка. Відтак доля знайомить її з їхнім сусідом, який відчуває у жінці споріднену та самотню людину…

Як і все красиве – чи то людське тіло, чи художній твір – фільм довершений й в інших компонентах – у правдивому відтворенні вікторіанської епохи, у чудовій фортеп’янній музиці Майкла Наймана, у бездоганній акторській грі Гарві Кейтеля та Голі Гантер. Можна навіть дивитися на фільм зовсім по-іншому – як на одухотворену пристрасть до музики та її земне відображення у коханні чи як трагічне розв’язання майже звичного трикутника у людських стосунках. Можливо, завдяки такій багатогранності фільм з далекої країни отримав величезну підтримку на всіх континентах та провідних кінофестивалях.

Те, що Джейн Кемпіон жінка, проявляється не у прогнозованому мелодраматизмі та спрощенні, а у підвищеній емоційності та органічній чуттєвості фільму. У результаті стрічка стала драматично-піднесеною піснею про кохання. Кохання пристрасне, болісне, бунтівне. Таке, що називають справжнім, проте рідко зустрічають. Таке, про яке мріють лише сильні натури, які компроміс сприймають як поразку. Таке, що важко зберегти і донести до внуків. Таке, що так легко зрозуміти на екрані, коли маєш схоже у серці…

Олег Яськів

 

The Piano, Jane Campion, 1993

Нагороди: Золота Пальмова гілка у Каннах, 3 Оскари, Сезар за кращий фільм, 3 призи Британської кіноакадемії, 11 нагород Австралійської кіноакадемії, Золотий глобус та багато інших.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У серпні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на виставку Ольги Шишунової «Від броварні до кав’ярні». Відкриття з участю авторки відбудеться у вівторок 31 липня о 16:00, вхід вільний.

Хто б міг подумати, але усі експоновані роботи художниці з’явились внаслідок експериментів з незвичними художніми матеріалами – кавою і пивом. У відтінках від світло-золотистого до кавового чорного впізнаємо і гамір пабу з вибухами сміху, дзенькотом кухлів та гучними рок-хітами, і вишукану ідилію панянок із філіжанками запашної кави з прянощами на тлі джазу.

За кулісами стосунків цих напоїв – величезний пласт історії, де кава з’явилася щойно у XVII столітті, але здійснила революцію у житті європейців. Стимулюючи інтелект і нав’язуючи нові соціальні звички, «велика витверезниця» відвойовувала свій простір, і врешті перемогла. Чи ні? Що ви частіше обираєте? Так чи інакше, будемо раді зустрічі.

Про авторку
Виставки:
-        05/2017 – кавова виставка у творчій майстерні “Svituma”;
-        01/2018 - кавова виставка у кав‘ярні-пекарні «Культ хліба»;
-        05/2018 - виставка “Beer is Art!” у коктейль-барі “Dr.Ink”.

-        ПТ 27 липня о 19:00 – “Let it be”, фортепіанний концерт Миколи Лахмана. У програмі - авторські версії мелодій Стінґа, “The Beatles”, “Linkin Park” та інших;
-        СБ 28 липня о 19:00 – “Dream a little dream of me”, за фортепіано Анна Щибрик. Звучатиме легка джазова класика, детальніше - http://bit.ly/2LLkTvy;
-        НД 29 липня о 15:00 – екскурсія історика архітектури Тетяни Казанцевої «Навколо Органного залу – колишнього костелу св. Марії Магдалини», https://www.facebook.com/events/1735346333213156/. Участь за реєстрацією - http://bit.ly/2KZy2os, вартість квитка – 80 гривень, для пенсіонерів і студентів – 50;
-        НД 29 липня о 19:00 – концерт “Lviv Street DBand” (контрабас, дві скрипки, кахон). Програма - http://bit.ly/2A6h5nn.

Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95.

У неділю 29 липня о 19:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт “Lviv Street DBand” (контрабас, дві скрипки і кахон), вхід вільний.

Програма:

-        Coldplay - Viva la vida;
-        One republic – Secrets;
-        Muse - Resistance;
-        21 pistols – Heatens;
-        U2 - Without you;
-        Adele - Rolling the deep;
-        ОЕ - Не питай;
-        Michael Jacksons - Billy jean;
-        ОЕ – Холодно;
-        SOAD – Ariels;
-        John Legend - All of me;
-        Nirvana - Smells like spirit;
-        White stripes - Seven nation army;
-        Linkin Park – Numb;
-        O sole mio.

В суботу 28 липня з 19:00 до 20:00 у «Штуці» звучатимуть легкі джазові мелодії у виконанні піаністки Анни Щибрик, вхід вільний.

Програма:

-  Bobby Hebb “Sunny”;
-  George Gershwin “Summertime”;
-  Dave Brubeck “Take five”;
-  Leonard Cohen “Hallelujah”;
-  Frank Churchill “Someday my prince will come”;
-  Joseph Cosma “Autumn leaves”;
-  Fabian Andre “Dream a little dream of me”;
-  One Republic “Counting stars”;
-  Daft Punk “Get lucky”;
-  Bring Me The Horizon “Happy”;
-  The Beatles “Come together”;
-  John Legend “All of me”.

-        ПТ 20 липня о 19:00 – “Let’s rock!”, вечір фортепіанних каверів Олексія Карпенка. Звучатимуть авторські версії мелодій “The Red Hot Chili Peppers”, “Nirvana”, “SOAD”, “Linkin park” та інших;

-        СБ 21 липня о 19:00 – «За 60 хвилин навколо світу», концерт Мирона Остюка (акордеон) і Зеновія Сороківського (скрипка). Програма - http://bit.ly/2NUIICM;

-        НД 22 липня о 15:00 – екскурсія історика архітектури Тетяни Казанцевої «Єврейська сецесія, частина сьома». Участь за реєстрацією - http://bit.ly/2KZy2os, вартість квитка – 80 гривень, для пенсіонерів і студентів – 50;

-        НД 22 липня о 19:00 – “Summertime”, за фортепіано Олексій Карпенко. Звучатимуть популярні джазові і класичні танцювальні мелодії, детальніше - http://bit.ly/2zFeSPv;

-        ПН 23 липня о 19:00 – "Тільки жіночі імена", за фортепіано Олексій Карпенко. Звучатимуть версії популярних пісень Марії Чайковської, Тіни Кароль, гуртів «Один в каное», “Vivienne Mort” та інших. Програма - http://bit.ly/2NW8Ixh.

Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95.

23 липня, у понеділок, з 19:00 у «Штуці» звучатимуть фортепіанні версії популярних пісень Марії Чайковської, Тіни Кароль, гуртів «Один в каное» та “Vivienne Mort”. Виконуватиме Олексій Карпенко, вхід вільний.

Програма:

-        Марія Чайковська – Душа;
-        Марія Чайковська – Розкажи;
-        Марія Чайковська – Осінь;
-        Тіна Кароль - Намалюю тобі зорі;
-        Один в каное – Небо;
-        Один в каное - Пообіцяй мені;
-        Один а каное – Дерево;
-        Один в каное – Піши;
-        Vivienne Mort – Грушечка;
-        Vivienne Mort - Сліди маленьких рук;
-        Vivienne Mort - Остання роль.

У неділю 22 липня з 19:00 до 20:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати збірку танцювальних і джазових мелодій у виконанні Олексія Карпенка, вхід вільний.

Програма:

-        Carlos Gardel “Por una Cabeza”;
-        Astor Piazzolla “Libertango”;
-        Matos Rodriguez “La Cumparsita”;
-        Johannes Brahms “Hungarian dance №5”;
-        Earl Wild “The Man I Love”;
-        George Gershwin “Summertime”;
-        Louis Armstrong “Go Down Moses”;
-        Joseph Kosma “Autumn leaves”.

21 липня, у суботу, о 19:00 «Штука» запрошує на концерт «За 60 хвилин навколо світу» Мирона Остюка (акордеон) і Зеновія Сороківського (скрипка), вхід вільний.

Програма:

-        “Song from a secret garden”;
-        S. Joplin “Ragtime”;
-        J. Gade “Jalousie”;
-        F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-        E. Humperdinck “The last waltz”;
-        F. Lai “Love story”;
-        L. Armstrong “What a wonderful world”;
-        “Tango canzone”;
-        H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-        М. Скорик «Мелодія»;
-        M. Jarre “Lara’s theme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-        Z. de Abreu “Tico-tico no farelo”;
-        V. Monti “Csárdás”;
-        E. de Curtis “Torna a Surriento”;
-        кілька мотивів Джо Дассена;
-        кілька мотивів Адріано Челентано.

У вівторок 17 липня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Франсуа Озона «Басейн» (Франція, 2003).

Тонка лінія між дійсністю та уявою неслухняною хмариною розчиняється перед нашим розпеченим на сонці зором. А ми цього і хочемо. Загубитись у дійсності, перездати карти, приміряти маски. Раптом знайдемо кращу.

Кожен щось творить: хтось на папері, хтось в уяві. Людина не може не творити. Не може не змішувати дійсність з вигадкою, не може не коректувати профіль свого життя фантазіями чи поезією. Бо натхнення – немов яскрава тропічна птаха, яка ховається у хитросплетіннях ліан. Воно заманює автора у сутінкову невідомість, холодить небезпекою, позбавляє впевненості усталеного життя. І неважливо хто цей автор, популярний письменник чи його невідомий читач.

Інтригуюча тема природи творчості віддавна хвилювала інтелектуалів. Цим переймалися автори ще в античні часи, дискутуючи з богами під джазові імпровізації арф та приправлене спеціями молоде вино. І до сьогодні з кожною новою спробою додається хіба що нова наукова робота чи роман, але не аргумент для кінцевої відповіді.

У фільмі “Басейн” робиться чергова спроба візуалізувати дух творчості. Віднайти фантастичне дзеркало, у якому можна буде розгледіти обриси натхнення. І слід визнати що це одна з кращих спроб в історії кіно.

Воно й не дивно, адже автором фільму став той, хто з натхненням – на близьку руку, для кого творчість – не ремесло, а спосіб бачення світу. Його звати Франсуа Озон і його бояться фарисеї та очікують прогресисти.

Франсуа Озон був одним з перших режисерів, які вивели французьке кіно з летаргійного сну восьмидесятих. У середині дев’яностих він сміливо увірвався на кінематографічний Олімп провокаційними фільмами відверто антибуржуазного характеру з виразним авторським почерком. Йому достатньо було кількох фільмів щоби посісти ключове місце у французькому і світовому кіно. У такому статусі, з нетривалими періодами творчого спаду, він залишається і до сьогодні.

“Басейн” – одна з кращих його робіт. Психологічна мелодрама з гічкоківським присмаком розповідає про авторку детективних романів, яка приїжджає на південь Франції у маєток свого видавця щоб відшукати натхнення для написання нового роману, який виведе її з кризи. І тут, посеред райської природи, буколічної тиші вона зустрінеться з тією кого вона не очікувала побачити…

Далі не варто розповідати хоча відірватися від екрану буде складно. Адже фільми Озона завжди відрізняються цікавим сюжетом і тому його кіно, попри свою елітарну спрямованість, цілком доступне широкій публіці. Проте режисер вміло граєтся з глядачем. Він як добрий психолог розуміє, яке кіно цікавить сучасників. І тому його фільми завжди на межі: між драмою і трилером, між еротикою і романтикою, між пристойністю і гріхом. Саме тому його називають найбільш гічкоківським режисером сучасності.

Він має якийсь магічний вплив на кінозірок, через що зніматися у його фільмах стає для них великою честю. От і у цьому фільмі зіграв дует кінодів різних епох – прекрасна у шляхетній присмерковій красі Шарлотта Ремплінг та несамовито сексуальна Людівін Саньє. Вийшла достойна партія рівних гросмейстерів, за якою з насолодою (інтелектуальною та еротичною) спостерігаєш.

Зупиніться посередині літа. Підгляньте з-під завіси на інший світ. Можливо, він створений вами…

Чекаємо. У Кіноклубі!

Олег Яськів

Swimming pool, François Ozon, 2003

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/