Під час акції «Ніч у Львові», що триватиме з 15 по 17 листопада, відвідувачі кав’ярні «Штука» матимуть нагоду оглянути виставку «Штрихи до музичного портрету Львова», стати учасником презентації книги «Становлення внутрішньої людини» та відвідати кілька концертів. У п‘ятницю і суботу кав’ярня працюватиме до 23:00.

15 листопада, п’ятниця.

19:00 - презентація четвертого тому із серії «Перлини Софії» - «Становлення внутрішньої людини» видавничо-просвітницького проекту «Логос Традиції». Сторінка проекту - http://7promeniv.com.ua/pere-klady/perekladatskyi-proekt-lohos-tradytsii.html

21:00 – акустичний концерт Джошуа Претта.

На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних концертів. У музиканта вже є один студійний альбом “Broken Without You”, зараз триває робота над наступним.

Сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/

16 листопада, субота.

21:00 – фортепіанний концерт Ірини Лобанок.

17 листопада, неділя.

20:00 – скрипковий концерт Лілії Бріль, Вероніки Шукайло та Христини Сандецької.

Вхід на всі події безкоштовний.

Резервація столиків – (097) 586 81 95.

Видавничо-просвітницький проект «Логос Традиції» та перекладачі проекту «Створимо Книгу Разом» запрошують на презентацію книги «Становлення внутрішньої людини», що відбудеться у кав’ярні «Штука» 15 листопада о 18:30.

«Становлення внутрішньої людини» - новонароджена книжкова перлина. Вперше перекладені українською мовою, на світ з’явилися тексти Махатми Ганді, Франкліна Мерелла-Вольфа, Георгія Гурджиєва, а також переклад латинського середньовічного манускрипту «Книга про причини», яку довший час приписували перу Аристотеля. Все це в одному томі! І все це – результат праці перекладачів-волонтерів, їх дебют, який надзвичайно збагатить культурну скарбницю України.

Ця книга торкається питань віри серця і віри розуму, вічних цінностей, відкриває шлях до розуміння себе в світлі істинної духовності. Ці особистості, ці думки і слова, ці літературні праці та ідеї залишили справді глибокий слід у історії.

У вівторок 12 листопада о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Сюзанни Бір «Помста» (Данія-Швеція, 2010).

Зачудовані розвитком цивілізації – стрімкою еволюцією ґанджетів, економічних союзів, валюти, двигунів, хитросплетінням туристичних маршрутів з місцями, де можна дорого поїсти – ми трохи здивовано помічаємо як полишають нас звичні – привиті батьками, казками чи церквою – цінності. Наша мораль прослизає, немов вода крізь пальці. У її стрімко маліючому дзеркалі ми ледве встигаємо помітити відбиття власного напруженого обличчя. Відкритого до змін, від них же розгубленого.

Отакий холодний осінній вітер духовно-моральних трансформацій давно вже гуляє рівнинами та схилами старої Європи. Ми до неї прагнемо прихиститися. Тож треба бути готовими, що і нам буде холодно. Та нам уже холодно, в країні, де все, а не тільки мораль, в шкереберть…

Найкращі розуми світу усвідомлюють небезпеку таких некерованих змін. Найталановитіші митці намагаються своїми творами врятувати людину. Повернути їй опору та впевненість. Нагадати, що нанотехнології, гендерна та інші рівності малого варті, якщо зникне милосердя, терпимість. Любов, врешті-решт.

Скандинавське кіно, як і їхні ж музика та література, завжди вміли знаходити правильну тональність і фокус розмови з людиною. Починаючи від Дрейєра, згодом Бергмана і майже тепер Трієра, їхнє кіно суворим протестантським контрапунктом веде фугу про людину у сучасному світі. Виходить вражаюче переконливо. Американські моралісти, азіатські імітатори, французькі сентименталісти відстають від стриманих скандинавів майже на відстань справжності.

Фільм «Помста» данської режисерки Сюзанни Бір – один з кращих зразків такого кіно – чистого, чесного, сильного. З притаманною великим вчителям глибиною режисер розглядає основні кризові вектори стосунків сучасної людини, причому як дорослого, так і підліткового віку. З притаманною для жінки м’якістю вона любить своїх персонажів та глядачів і тому залишає їм надію.

В епіцентрі фільму не помста як елемент бойовика чи сімейної мелодрами, а значно масштабніші дилеми насилля і терпіння, агресії та покори, егоїзму та любові. Світ дорослих і світ дітей однаково розірвані. Відновити їхню гармонію складно. Але потрібно. Як сучасна європейка, Сюзанна Бір уникає прямих релігійних відтінків, але як справжній митець – не може без них обійтись. Зрештою, інша назва фільму, з якою він демонструвався у США та деяких інших країнах – “У кращому світі” є більш промовистою.

Фільм знайшов свого глядача і розуміння критики не лише в Європі, але й в Америці. “Оскар” за кращий іноземний фільм – мабуть, найоб’єктивніша нагорода з можливих у кіно, адже примирює Америку та Європу. Це той рідкісний приклад, коли мова, стиль, дух фільму зрезонував зі світом, виявивши тим самим його спільні рани. І найголовніше, як кожен по-справжньому вдалий твір, фільм залишає по собі відчуття катарсису і наближення до чогось важливого…

А саме цього ми шукаємо у Кіноклубі, хіба ж ні…

Олег Яськів

Нагороди: Оскар за кращий іноземний фільм (2011), Золотий глобус за кращий фільм (2011), приз Європейської кіноакадемії кращому режисеру (2011).

Susanne Bier, Haevnen, 2010.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

10 листопада, у неділю, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії» у виконанні піаністки Ірини Лобанок.

У програмі:

• Elvis Presley «Love me tender»;
• Elvis Presley «Can't help falling in love»;
• Frank Sinatra «Stardust»;
• Frank Sinatra «All of me»;
• Ray Charles «Georgia on my mind»;
• Scorpions «Maybe I, maybe you»;
• «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок у Тіффані";
• «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербурзькі парасольки";
• саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";
• саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.

У суботу 9 листопада з 19:00 у кав’ярні «Штука» триватиме фортепіанний концерт Марії Паньків «У круговерті осені».

У програмі - українська та світова класика, джазові обробки.

Серед нових композицій:

• R. Cocciante “Belle”;
• A. Celentano “Confessa”;
• A.Piazzola “Libertango”;
• F. Chopin “Прелюдії”;
• “Fetch”, звукова доріжка із фільму «Хатіко».

Вхід вільний.

Кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на акустичний концерт Джошуа Претта у п’ятницю 8 листопада о 20:00.

На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних концертів. У музиканта вже є один студійний альбом “Broken Without You”, зараз триває робота над наступним.

Вхід вільний.

Інтернет-сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/

З 1 по 30 листопада кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на виставку «Штрихи до музичного портрету Львова», яка проводиться в рамках проекту «110 років Музикальної кам’яниці» та присвячена українським музичним діячам першої половини ХХ ст., чиї життя і праця були тісно пов’язані зі Львовом. Матеріали експозиції - з фондів Музею Соломії Крушельницької і приватної колекції львів’янина Олександра Москаленка. Відкриття – у п’ятницю 8 листопада о 18:30.

Яким є "музичний портрет" Львова – європейським чи суто галицьким? Ймовірно, це місто має своє особливе, тільки йому притаманне обличчя. Одна з прикметних характеристик галицької столиці окреслена так: "музика в камені". Своєрідний "музичний архітектурний ансамбль" Львова творять міські театри, провідну партію серед яких веде Львівська Опера. Красу і велич музичної архітектури міста підкреслюють будинки філармонії та музичного училища, органний зал і численні храми, а також звукова гама львівських парків. "Музичні профілі" давнього Львова – багатоликі та мультинаціональні, представлені іменами талановитих митців. Серед найяскравіших особистостей минулого, які пов’язані зі Львовом, є польський композитор доби Ренесансу Мартін Леополіта, австрієць Франц Ксавер Моцарт (наймолодший син Вольфганга Амадея Моцарта), відомий німецький теоретик музики Філіп Кірнбергер (учень Йогана Себастьяна Баха), польський музикант Юзеф Ельснер (ректор Варшавської консерваторії, учитель Фридеріка Шопена), видатний скрипаль Кароль Ліпінський (суперник і друг Паганіні) та чимало інших. Українські митці представлені також знаменитими іменами: співаків Соломії Крушельницької, Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Михайла Голинського, Іри Маланюк, композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа і Нестора Нижанківських, Миколи Колесси, піаністів Володимири Божейко, Любки Колесси, Галі Левицької, Романа Савицького та інших.

У симфонію нашого міста гармонійно вплітається також і особлива мелодія "музикальної кам’яниці" – колишнього будинку Соломії Крушельницької, у якому тепер розташований меморіальний музей славетної львів’янки. Цієї осені виповнюється 110 років відтоді, коли співачка придбала у Львові будинок №23 по вулиці Юзефа Крашевського, тепер – Соломії Крушельницької. Завдяки видатній власниці з часом цей дім отримав назву "музикальної кам’яниці".

Генеральне консульство Республіки Чехія у Львові та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на фестиваль чеського кіно, що триватиме з 5 по 7 листопада у кав’ярні «Штука». В рамках фестивалю будуть показані кращі фільми великого чеського кінорежисера Іржі Менцеля: 5 листопада - «Я обслуговував англійського короля» (2006), 6 листопада – «В старі добрі часи» (1980), 7 листопада - «Поїзди під спостереженням» (1966). Тим самим Кіноклуб і Львів долучаються до святкування 75-річчя великого кінорежисера. Початок показів о 18:30.

Парадоксально, але стереотипи паразитують навіть в освіченому середовищі. Яскравим прикладом колективної сліпоти є утверджена серед українців думка, що найбільшим чеським письменником є Ярослав Гашек, а найвидатнішим чеським романом, звісно, «Пригоди Швейка». Насправді, це не зовсім так, а для чехів, і зовсім не так. Адже вони, та й інший цивілізований світ, вважають найважливішим письменником Богуміла Грабала. А його найвідомішими романами є «Я обслуговував англійського короля», “Поїзди під спостереженням” та “Зрізи” (“В старі добрі часи”). Приємно, що останнім часом українці повертаються до притомності і книги Грабала завойовують належне їм місце не лише у наших книгарнях, але й у домашніх бібліотеках.

От у чому, на щастя, немає сумнівів, - щодо ролі Іржі Менцеля в історії сучасного чеського кіно. Чехія – дуже кінематографічна країна.  Щонайменше три режисера-чехи стали визнаними світом кінокласиками – Мілош Форман, Іржі Менцель та Вера Хітілова. І якщо Мілош Форман остаточно реалізувався у США, то Менцель і Хітілова стали питомо чеськими митцями.

Іржі Менцель – безумовний живий класик, на ньому вчилися і з нього виростали цілі покоління «молодих і розгніваних» чеських режисерів, тих, які створили національній кінематографії міжнародну славу. Але найбільше приємно, що Менцель – режисер, світова слава до якого прийшла у сміливих шестидесятих – ще працює і продовжує знімати шедеври.

Найкращі свої фільм Менцель зняв саме за романами Богуміла Грабала.

“Я обслуговував англійського короля” – блискучий виклад майже півстолітньої історії Чехії, розказаний крізь призму привабливого і дотепного авантюриста не може не захоплювати як правдивим відтворенням епохи, характерів, так і витонченим гумором. Менцелю дивовижним чином вдалося вхопити і передати особливий дух Чехії середини минулого сторіччя та ще й приправити його витонченим еротизмом. А ще цей фільм дивним чином є дуже “львівським” за атмосферою та гумором. Чехія періоду першої республіки є тим містом, яким був Львів за польської влади між першою та другою світовими війнам, або яким би він міг стати якби галичанам вдалося здобути власну незалежну республіку.

Фільм надзвичайно красивий, атмосферний, “архітектурний”, наповнений гарними жінками та розкішними інтер’єрами.

Інші фільми Іржі Менцеля також є екранізаціями Богуміла Грабала.

Ключовим у біографії майстра став “Поїзди під спостереженням”, за який він отримав Оскара та нагороду Британської кіноакадемії за кращий іноземний фільм. У цьому фільмі, який став еталонним зразком чеської “нової хвилі” та авторського кіно загалом, режисер відтворює атмосферу періоду Другої світової війни, при цьому уникаючи військових акцентів і зображує процес дорослішання молодого юнака. Фільм завдяки блискучій режисерській манері та тонкому психологізму вразив кінематографічний світ і став справжньою класикою світового кіно.

У фільмі “В старі добрі часи” (Зрізи) режисер знову ж повертається до епохи двадцятих років, щоправда зображує життя маленького провінційного чеського містечка. Але характерна манера, приправлена гумором та еротизмом, зберігається.

Поєднання великої літератури і доброго кіно дає гарантоване задоволення. А що ще потрібно, коли надворі тепла осінь і на роботу ходиш лише через те, що увечері можна смачно посидіти з друзями за келихом пива, доброго вина чи запашної кави. Десь за столиком під призахіднім сонцем або у затишній темряві біля кіноекрану…

Олег Яськів

На вихідних 2 і 3 листопада у кав’ярні «Штука» вечорами музикуватимуть піаністка Марія Паньків і скрипалька Лілія Бріль. У суботу о 19:00 запрошуємо на фортепіанний концерт, у неділю о 20:00 – на скрипковий.

У суботній програмі - українська та світова класика, джазові обробки. Серед нових композицій:

• R. Cocciante “Belle”;
• Celentano “Confessa”;
• A.Piazzola “Libertango”;
• F. Chopin “Прелюдії”;
• “Fetch”, звукова доріжка із фільму «Хатіко».

У неділю звучатимуть:

• К. Гардель «Аромат жінки»;
• Д. Шостакович «Вальс»;
• Л. Боккеріні «Менует»;
• А. Кос-Анатольський «Ой,ти дівчино…»;
• A. Piazzolla «Oblivion»;
• А. Дворжак «Гумореска»;
• F. Sinatra «Moon river»;
• К. Фролов «Жарт-сувенір»;
• З. Фібіх «Поема»;
• О. Понамарьов «Я ніколи...»;
• Beatles «Yesterday»;
• М. Скорик «Мелодія»;
• А. Дюпарк «Полька».

Вхід безкоштовний.

У четвер 31 жовтня о 18:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на зустріч Клубу шанувальників Галичини «Скромна привабливість галицького піару: зірки на львівській сцені початку ХХст. у світлі місцевої преси». Розповідатиме Лідія Мельник, журналістка та музикознавець.

Про те, як галицькі видання висвітлювали музичні події початку минулого століття, Лідія Мельник має намір розповісти, згадавши візити до Львова Густава Малера та Миколи Лисенка. А нещодавня публікація лектором книги “Музична журналістика: теорія, історія, стратегії. На прикладах із щоденної преси Львова від початків до сьогодення” лиш додає певності у тому, що розповідь буде щедро ілюстрованою та цікавою.

Вхід вільний.

Зустрічі Клубу шанувальників Галичини відбуваються щомісяця.

Організатор – кав’ярня-галерея «ШТУКА».