У неділю 18 серпня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Марії Паньків «Літніх мелодій вихор».

У програмі:

• Т. Юріма "River flows in you";
• Р. Хагман "Do not my love";
• Й. Матіа – Регтайм;
• І. Хайфіц "Deep river";
• А. П’яццолла “Танго”;
• Б. Кемпферт "Stranger in the night";
• А. Глен "Crying in the chapel";
• В. Браун "If I can dream";
• А. Джеймс "Summer time";
• А. П’яццолла "Le grand tango";
• Х. Гаріссон "Generous Portions";
• Р. Лолленд "Song from a secret garden";
• А. П’яццолла "Oblivion".

Вхід вільний.

16 серпня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує відзначити 84-ті уродини видатного американського джазового піаніста Біла Еванса.

Біл Еванс – один із найбільш впливових і цитованих піаністів ХХст. Його творче новаторство полягає у створенні нових концепцій гармонії і ритму, а також – у вмінні вишукано поєднувати елементи класичної музики та джазу. Еванс – один із творців сучасного джазового стилю “piano trio”. Музикант 31 раз номінувався на нагороду «Греммі» і отримав її сім разів.

Тож сьогодні кав’ярня-галерея «ШТУКА» запрошує  послухати витончені експерименти талановитого Біла Еванса, а також – довідатись трохи цікавих фактів з життя музиканта. Вхід вільний.

Bill Evans на YouTUBE: http://www.youtube.com/watch?v=dH3GSrCmzC8

У вівторок 13 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Еріка Ромера «Моя ніч у Мод» (Франція, 1969р.).

Творчість великого французького режисера Еріка Ромера, одного з лідерів французької «нової хвилі», повертає нам відчуття справжнього кіно. У його фільмах немає спецефектів та формотворчих експериментів. Вони позбавлені мелодраматизму у всіх можливих на сьогодні формах. Є лише людина зі своїм внутрішнім світом та зовнішній світ, який намагається той внутрішній світ розхитати. Драматургія фільмів Ромера постає з невпинного бажання людини знайти своє щастя. І саме у цьому розкривається багатогранний світ фільмів Ромера. Адже у них розповідається про найважливіші для людини почуття, цінності, моральні основи. Недаремно свої фільми режисер об’єднував у цикли («Казки пір року», «Комедії та звичаї», «Моральні історії»), які розкривали природу людської душі, внутрішньої свободи або ж допомагали людині у визначенні орієнтирів життя.

Фільми Ромера позбавлені політичних, військових, економічних чи соціальних контекстів. У центрі їх уваги – завжди людина. Причому ця людина – не міфічний супергерой або ж декласований маргінал, а реальний персонаж нашого життя, якого легко знайти серед наших знайомих та рідних. Якого навіть легко розгледіти у нас самих. Ця людина хоче любити і щоб її любили, хоче збудувати власний світ радостей та улюблених справ, і щоб цей світ залишався непорушним. Така людина стоїть на власних моральних підвалинах, які покликані дати їй рівновагу зі світом та Богом. Адже все найцікавіше у нашому житті відбувається саме у цих координатах. Усі справжні драми та революції вирують у серці та голові. І дуже важливо допомогти людині не загубити себе у цьому невеликому, але такому безмежному світі.

Ерік Ромер саме у цьому бачив власне покликання. Тому його фільми сприймаються чи не найкращою терапією людських душ. Кращі з них здатні увійти у серце і залишитись у пам’яті дуже органічно, так ніби і були частиною нас самих. Так ніби це ми самі знімаємо таке кіно, так ніби це кіно саме про нас або ж ми знаємо про кого. Це дуже і дуже рідкісна ознака для кінорежисера, і Ерік Ромер тут неперевершений.

У його фільмах увага глядача утримується не стільки дією і тим паче не спецефектами, а виключно словами, роздумами, діалогами, розмовами. Зрештою, слова залишаються з нами повсякчас, навіть на самоті. Ерік Ромер ставиться до слова з величезною повагою. Його діалоги продумані, захопливі, літературні та кінематографічні водночас.

Фільм «Моя ніч у Мод» входить у цикл фільмів «Шість моральних історій» і є, мабуть, кращим фільмом не лише цього циклу, але й усієї творчості майстра. Філософський та моральний фундамент фільму побудований на знаменитому парі Паскаля про віру в Бога. Але елегантна камерна історія стосунків чоловіка та його жінок, фільм розростається до епічних масштабів завдяки різноманіттю тем, які підіймаються його героями. Серед них і пошуки сенсу життя, свободи, свого місця у житті, ставлення до кохання, релігії, науки, сім’ї, побудова моральних підвалин для внутрішньої рівноваги. При цьому фільм просякнутий витонченим еротизмом і драматургією, тихими пейзажами, які забезпечують ідеальну атмосферу для сприйняття фільму.

«Моя ніч у Мод» – еталонний приклад фільму на всі часи, потрібного кожному, де б і коли він не жив. Ви це зрозумієте, ви це обов’язково відчуєте…

Ma nuit chez Maud, Eric Rohmer, France, 1969.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 11 серпня о 20:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Марії Паньків «Літніх мелодій вихор».

У програмі:

• Т. Юріма "River flows in you";
• Р. Хагман "Do not my love";
• Й. Матіа – Регтайм;
• І. Хайфіц "Deep river";
• А. П’яццолла “Танго”;
• Б. Кемпферт "Stranger in the night";
• А. Глен "Crying in the chapel";
• В. Браун "If I can dream";
• А. Джеймс "Summer time";
• А. П’яццолла "Le grand tango";
• Х. Гаріссон "Generous Portions";
• Р. Лолленд "Song from a secret garden";
• А. П’яццолла "Oblivion".

Вхід вільний.

У вівторок 6 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільмів Мікеланджело Антоніоні «Погляд Мікеланджело» (2004) і «Понад хмарами» (1996).

Улітку душа людини стає невагомішою. Вона підноситься понад турботами, віднаходить втрачену свободу і навіть розмовляє з ангелами. Ті, немов хитрі спокусники, нічого не обіцяють і лише вказують крилами на сліди своєї постійної присутності. Людині залишається лише хотіти бути вільною, хотіти бути творчою, хотіти любити не лише себе і тоді їй не складно буде знаходити коридори щастя у заплутаному лабіринті життя.

Мікельанджело Антоніоні створив маленьке кінематографічне диво. Він зумів поєднати тишу і звук, лінію та форму, живе та неживе. Усім своїм достойним життям, великим фільмами та сценаріями, він йшов до цієї зустрічі крізь віки. Через п’ятсот років вони зустрілися – два Мікельанджело, дві руки Господні, два земних ангели. І Антоніоні, дев’яносторічний старець, схиляється перед старцем Мойсеєм роботи Буонаротті, а фактично перед ним самим у вдячній шанобі.

Фільм “Погляд Мікельанджело“ – мініатюрний шедевр майстра, у якому кожен не лише стає свідком діалогу двох Мікельанджелів, але й знайде місце для власної розмови з прекрасним, а, можливо, й з Богом.

З цього ми розпочинаємо новий сезон у Кіноклубі. Разом спробуємо стати невагомими і піднятися вгору, понад хмари. А там нехай кожен шукає своє.

Мікеланджело Антоніоні там також був. Він навіть і назвав свій фільм “Понад хмарами”. Але побачив він там те ж, що показував у всіх своїх кращих фільмах: благодатну красу Італії, самотніх людей і їх закохані душі, невпинний діалог Чоловіка і Жінки та сльози ангелів над їх неможливою любов’ю.

У цьому фільмі знялась неймовірна кількість великих акторів і красивих людей. Цим, безумовно, вони засвідчували свою повагу до великого режисера. Але кожен з них, ще того не знаючи, стали згодом співучасниками мовчазного діалогу двох земних ангелів: Антоніоні та Буонаротті.

Як і ви ними станете також, мої дорогі шанувальники Кіноклубу. І більше – такі близькі за духом, такі хороші душею люди. За якими я скучив. Задля яких показую таке кіно і пишу ці прості тексти.

Приходьте. Буде світло і тихо…

У ролях: Софі Марсо, Фанні Ардан, Ірен Жакоб, Жанна Моро, Марчелло Мастрояні, Венсан Перес, Жан Рено, Джон Малкович.

Нагороди: приз Фіпрессі Венеційського кінофестивалю, 2 нагороди Давид Донателло.

 Lo sguardo di Michelangelo, Michelangelo Antonioni, Italia, 2004.

Al di là delle nuvole, Michelangelo Antonioni, Italia, 1996.

4 серпня у кав’ярні-галереї «ШТУКА» - день, присвячений легендарному Луї Армстронгу.

Луї Армстронг – визначна особистість ХХст., видатний музикант, який, разом із Дюком Еллінгтоном, Чарлі Паркером, Майлсом Девісом і Джоном Колтрейном, мав найвагоміший вплив на розвиток джазу і його популяризацію у світі. Трубач, вокаліст та керівник ансамблю. Унікальний голос Луї Армстронга імітувався значною кількістю виконавців впродовж багатьох років. Саме він зробив популярним скет-спів, у якому більше використовувались різні беззмістовні звуки, аніж слова, а його музичне фразування гри на трубі вплинуло майже на кожного співака, який з’явився на сцені після 1930 року. Найпопулярніші хіти Луї Армстронг написав, уже маючи статус визнаного класика.

Гості кав’ярні у цей день матимуть змогу відчути магію вже давно знайомих композицій легендарного Луї Армстронга. А ще – з невеличкої інформаційної добірки довідаються трохи фактів про життя музиканта. Вхід вільний.

Louis Armstrong на YouTUBE: http://www.youtube.com/watch?v=hLIrS5dtTZI

В серпні кав’ярня-галерея «Штука» та львівський фотограф Оксана Заграй запрошують у мандрівку Непалом. Експозицію світлин, зроблених впродовж подорожі цією країною навесні, можна буде оглянути щодня з 9:00 до 22:00. Вхід вільний.

Непал – країна між Індією та Тибетом, на території якої розташовані найвищі світові вершини, серед них і Еверест. Тут народився Будда. Тут найчастіше злодіями виявляються мавпи, а подібно до безпритульних собак вулицями гуляють священні корови. Яскраві барви і враження переповнюють усі фото, тож зазирнути на «Непал у кольорі» варто обов’язково.

Автор про себе

«Фотографією я зацікавилась якось випадково – одного разу в університеті побачила оголошення про набір на курси фотографів і вирішила, що це могло б бути чимось цікавим. Сумлінно провчившись 9 місяців, отримавши диплом і віддавши позичений ФЕД (старший від мене на кілька років, який безжально зажовував плівку і знищив чи не половину з усіх кадрів, що ним зробила) я почала активно цікавитись іншими речами і була впевнена, що таки буду працювати за фахом – журналісткою.

Але, мабуть, іноді треба дати собі і другий шанс – і десь за рік я познайомилась з своїм майбутнім чоловіком, який на той час активно займався пейзажною фотографією. Я часто брала у нього фотоапарат і фотографувала, але не гори, а людей. Мої зацікавлення так і не змінилися – щирі людські емоції завжди прекрасні та неповторні. У своїх роботах я свідомо акцентую на позитивних моментах життя, намагаюсь “вловити” радіcть, захват, ніжність, турботу, замилування, підтримку… Це не заперечення гостросоціальних проблем життя, швидше намагання розповісти про те, заради чого варто його продовжувати…»

Інтернет-сторінка Оксани Заграй - http://photo.iathao.com/

Кав’ярня «Штука» у неділю 28 липня запрошує на скрипковий концерт Лілії Бріль і Вероніки Шукайло «Палає скрипка, тихне, в’яне…»*. Початок о 19:00.

Суботня програма:

• К. Гардель - Аромат жінки;
• Д. Шостакович – Вальс;
• Л. Боккеріні – Менует;
• А. Кос-Анатольський - Ой,ти дівчино…;
• A. Piazzolla – Oblivion;
• А. Дворжак – Гумореска;
• F. Sinatra - Moon river;
• К. Фролов - Жарт-сувенір;
• З. Фібіх – Поема;
• О. Понамарьов - Я ніколи...;
• Beatles – Yesterday;
• М. Скорик – Мелодія;
• А. Дюпарк – Полька.

У неділю звучатимуть:

• К. Гардель – Танго;
• В. Косенко – Гавот;
• Д. Шостакович - Іспанський танець;
• М. Скорик – Мелодія;
• Вeatles – Yesterday;
• Л. Боккеріні – Менует;
• К. Керн – Вальс;
• К. Фролов - Жарт-сувенір;
• Piazzolla – Oblivion;
• А. Кос-Анатольський - Ой, ти дівчино...;
• З. Фібіх – Поема;
• О. Понамарьов - Я ніколи...;
• А.Дюпарк – Полька.

Вхід безкоштовний.

 *) з «Елегії про співучі двері» Богдана-Ігоря Антонича, 1934р.

Кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на вечір акустичної музики у виконанні Джошуа Претта у п’ятницю 26-го липня о 21:00.

Музика Джошуа – сплав стилів blues та easy listening. Часто лірична, зворушлива, часом провокує підспівувати, але завжди – легка та милозвучна.

Варто наголосити, що у кав’ярні звучать не записи, а Джошуа грає наживо впродовж години чи двох. Вхід вільний.

Канал YouTube - http://www.youtube.com/watch?v=lsFm-JWAyvo

Офіційна Facebook-сторінка - https://www.facebook.com/JoshuaPrattMusic

25 липня, у четвер, о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука» відбудеться зустріч із Михайлом Шингельським, заввідділом Музею історії техніки Львівського історичного музею. Мова йтиме про минуле і перспективи музею, експонати та організаційні ідеї.

Зараз Музей науки і техніки функціонує як відділ Львівського історичного музею, якому міською владою виділено приміщення колишнього депо, що на перехресті вулиць Вітовського, Гвардійської і Сахарова, та делеговано обов’язок організувати експозицію. Натомість рішення про створення самостійної структури та фінансування масштабного проекту немає.

У травні Музей запрошував відвідувачів на короткочасну виставку, приурочену до Дня міста. А тепер на щодень у нечисленних працівників – нелегкі питання і гори кропіткої праці, аби втілення у життя ідеї жвавого науково-просвітницького осередку завершилось успіхом.

Вхід вільний.