У вівторок 26 листопада о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Романа Поланського «Різанина» (Франція-Німеччина-Іспанія, 2011).

Нам здається ніби ми стали вільними. Адже можемо пересуватися світом реальним і віртуальним з небаченою швидкістю. Нам здається ніби ми стали ближчими, адже знаємо більше мов і фактів. Нам здається, що Бог-любові нарешті зійшов посеред нас, адже святість сім’ї сакралізується, а дитинство стає тривалішим. У ХХІ сторіччі нам віриться, що ми не самотні, полишені, як колись, під опіку ангелів, а є частиною відкритого світу можливостей і гуманізму.

Але чомусь мало довкола по-справжньому радісних облич. Та й ті, що радісні, насправді виявляються масками.

Цей холодний світ масок робить життя некомфортним. Пливеш за течією життя і зустрічаєш дешеві усмішки, штучні манери і сліпу байдужість в очах. Це обезсилює. Наша здатність до опору не безмежна, а в когось її зовсім немає. Тому і ми, і слабші поповнюють потік несправжніх людей, у яких людське глибоко, майже безнадійно приховане штучними манерами, політкоректною ввічливістю, прагматичним розрахунком.

Трохи рятує мистецтво. Справжнє. Не сувенірне у своїй функціональності, не одурманююче видовищами, а навпаки – магнетичне своєю відкритістю і безкомпромісністю. Серед усіх мистецтв кіно має найбільші шанси швидко і ефективно пробудити в людині людське. Або навпаки –проявити пухлину штучності. На щастя, кінематограф – добрий діагност. А вже людині вирішувати, що з цим діагнозом робити.

Видатний режисер Роман Поланський – один з великих знавців людської природи. Він настільки ж талановитий, наскільки незручний у своїй чесності. Він сміливо змінює жанри, рідко повторюється. Але при цьому у його фільмах завжди присутній ген правдивості, що дозволяє створювати переконливі образи і моделювати реальність, близьку та зрозумілу кожному.

У фільмі «Різанина» він особливо гострий. Не тому, що така його назва – у фільмі не пролилася і крапля крові – а тому, що трохи колючий погляд режисера, притаманний йому у житті, стає гострим немов лезо скальпеля, яке розрізає зовнішню маску і виявляє внутрішні болячки людини.

Фільм, немов пружина, розгортається стрімко. З побутового конфлікту двох хлопчиків, який намагаються залагодити їхні батьки, він переростає у драму міжособистісних і сімейних стосунків. Майже миттєво, лише зваживши імовірність екранної ситуації у власному житті, глядач сам стає персонажем фільму. Бо все, що відбувається на екрані, є відображенням і реалій кожного.

Поланський однаково іронізує над Америкою та Європою, міщанськими цінностями і технічними фетишами, які є спільними ознаками життя ХХІ сторіччя. При всій серйозності фільму, його іронія вдала, і фільм викликає глибокий, осмислений сміх.

Велика заслуга у динамізмі, гостроті та легкості фільму належить Ясміні Резі, автору театральної п’єси “Бог різанини”, за якою він зроблений. Відтак, бездоганність діалогів, візуальний лаконізм лише на користь фільму. І, безумовно, прекрасна гра акторського квартету Кейт Вінслет, Джоді Фостер, Джон Райлі та Крістоф Вальц додають шарму та переконливості.

У результаті маємо захопливий, чесний, глибокий фільм про нас та наші маски. Можливо, він дозволить бодай трохи зруйнувати їхню суцільність…

Олег Яськів

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

24 листопада о 18:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться зустріч поетично-музичного клубу «Забавлянка». До вечірніх читань долучаться львівські гурти «СолоДощів», «Делікатно про» та «Значно більше».

Клуб «Забавлянка» створено два роки тому для об’єднання «голодних писак вільної поезії» із гаслом «Живи яскраво! Змінюй світ! Будь вар'ятом!». Хоч під час листопадової зустрічі організатори змінюють акценти і обіцяють лише прозу.

Вхід вільний.

Контакти організаторів клубу «Забавлянка»:

• Олена Строганова, 063 167 0 572;
• Лорамі, 093 11 38 698.

23 листопада, у суботу, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії» у виконанні піаністки Ірини Лобанок.

У програмі:

• Elvis Presley «Love me tender»;
• Elvis Presley «Can't help falling in love»;
• Frank" Sinatra «Stardust»;
• Frank" Sinatra «All of me»;
• Ray Charles «Georgia on my mind»;
• Scorpions «Maybe I, maybe you»;
• «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок у Тіффані";
• «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербурзькі парасольки";
• саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";
• саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.

У вівторок 19 листопада о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Крістофа Барратьє «Хористи» (Франція, 2004).

Крістоф Барратьє народився та зростав у кінематографічному колі (мати – актриса Ева Сімоне, дядько – відомий режисер-документаліст Жан Перен («Мікрокосмос», «Мандрівні птахи»), хоча вчився на музиканта і став гарним академічним гітаристом.

Ці щасливі обставини обумовили високий естетичний смак режисера та вимогливість до матеріалу. У результаті його фільми виділяються не лише майстерною грою акторів, глибоко продуманим сюжетом, але й блискучою музикою. Недаремно, саундтреки до його фільмів отримують самостійне життя.

«Хористи» і надалі залишаються найкращим фільмом режисера. Це взагалі один з кращих кінематографічних дебютів останніх років. Що нетипово навіть для великих кінорежисерів, які, як правило, повільно стартують. Очевидно, що рівень бездоганності у «Хористах» настільки високий, що його важко не лише подолати, але навіть і досягнути знову.

Фільм магічний і невимовно красивий у кожній простій своїй деталі. Він з тих, котрі пасують до будь-якої погоди за вікном і самі створюють світлий настрій, перетравлюючи прикрі життєві обставини. Безумовно, краса та справедливий успіх фільму (а він став найкасовішим у Франції – який подиву гідний прояв колективного розуму) завдячує поєднанню прекрасної роботи режисера, акторів та композитора Брюно Кола. Музика до фільму взагалі – один з шедеврів останніх десятиріч – стає крилом, на якому фільм здіймається понад землею, а ми – над життєвою буденністю.

Сюжетно фільм торкається педагогічних, моральних та етичних проблем у стосунках між дітьми та дорослими і, на мою думку, є одним з найвдаліших їх відображень у світовому кіно. Однак цього було б замало, щоб опанувати дивовижну магію кіно.

Справжній післясмак від цього фільму – зовсім не дорослі висновки про правила виховання, а, швидше, бетговенівська радість від перемоги світла над темрявою. Цей фільм несе настільки сильний імпульс доброти, що залишитись байдужим практично неможливо. Мені навіть здається, що такі шедеври мають буквальний терапевтичний ефект і здатні лікувати людину. Тоді звична ідіома «ставати на ноги» набуває повнішого змісту – а саме підняти лежачу людину і дати їй сил іти вперед. Бо тільки попереду нас світло, бо тільки попереду вчинки, які ми повинні здійснити, бо ще чекають на нас люди, яким ми будемо потрібні…

Олег Яськів

Les Choristes, Christophe Barratier, 2004.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

Під час акції «Ніч у Львові», що триватиме з 15 по 17 листопада, відвідувачі кав’ярні «Штука» матимуть нагоду оглянути виставку «Штрихи до музичного портрету Львова», стати учасником презентації книги «Становлення внутрішньої людини» та відвідати кілька концертів. У п‘ятницю і суботу кав’ярня працюватиме до 23:00.

15 листопада, п’ятниця.

19:00 - презентація четвертого тому із серії «Перлини Софії» - «Становлення внутрішньої людини» видавничо-просвітницького проекту «Логос Традиції». Сторінка проекту - http://7promeniv.com.ua/pere-klady/perekladatskyi-proekt-lohos-tradytsii.html

21:00 – акустичний концерт Джошуа Претта.

На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних концертів. У музиканта вже є один студійний альбом “Broken Without You”, зараз триває робота над наступним.

Сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/

16 листопада, субота.

21:00 – фортепіанний концерт Ірини Лобанок.

17 листопада, неділя.

20:00 – скрипковий концерт Лілії Бріль, Вероніки Шукайло та Христини Сандецької.

Вхід на всі події безкоштовний.

Резервація столиків – (097) 586 81 95.

Видавничо-просвітницький проект «Логос Традиції» та перекладачі проекту «Створимо Книгу Разом» запрошують на презентацію книги «Становлення внутрішньої людини», що відбудеться у кав’ярні «Штука» 15 листопада о 18:30.

«Становлення внутрішньої людини» - новонароджена книжкова перлина. Вперше перекладені українською мовою, на світ з’явилися тексти Махатми Ганді, Франкліна Мерелла-Вольфа, Георгія Гурджиєва, а також переклад латинського середньовічного манускрипту «Книга про причини», яку довший час приписували перу Аристотеля. Все це в одному томі! І все це – результат праці перекладачів-волонтерів, їх дебют, який надзвичайно збагатить культурну скарбницю України.

Ця книга торкається питань віри серця і віри розуму, вічних цінностей, відкриває шлях до розуміння себе в світлі істинної духовності. Ці особистості, ці думки і слова, ці літературні праці та ідеї залишили справді глибокий слід у історії.

У вівторок 12 листопада о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Сюзанни Бір «Помста» (Данія-Швеція, 2010).

Зачудовані розвитком цивілізації – стрімкою еволюцією ґанджетів, економічних союзів, валюти, двигунів, хитросплетінням туристичних маршрутів з місцями, де можна дорого поїсти – ми трохи здивовано помічаємо як полишають нас звичні – привиті батьками, казками чи церквою – цінності. Наша мораль прослизає, немов вода крізь пальці. У її стрімко маліючому дзеркалі ми ледве встигаємо помітити відбиття власного напруженого обличчя. Відкритого до змін, від них же розгубленого.

Отакий холодний осінній вітер духовно-моральних трансформацій давно вже гуляє рівнинами та схилами старої Європи. Ми до неї прагнемо прихиститися. Тож треба бути готовими, що і нам буде холодно. Та нам уже холодно, в країні, де все, а не тільки мораль, в шкереберть…

Найкращі розуми світу усвідомлюють небезпеку таких некерованих змін. Найталановитіші митці намагаються своїми творами врятувати людину. Повернути їй опору та впевненість. Нагадати, що нанотехнології, гендерна та інші рівності малого варті, якщо зникне милосердя, терпимість. Любов, врешті-решт.

Скандинавське кіно, як і їхні ж музика та література, завжди вміли знаходити правильну тональність і фокус розмови з людиною. Починаючи від Дрейєра, згодом Бергмана і майже тепер Трієра, їхнє кіно суворим протестантським контрапунктом веде фугу про людину у сучасному світі. Виходить вражаюче переконливо. Американські моралісти, азіатські імітатори, французькі сентименталісти відстають від стриманих скандинавів майже на відстань справжності.

Фільм «Помста» данської режисерки Сюзанни Бір – один з кращих зразків такого кіно – чистого, чесного, сильного. З притаманною великим вчителям глибиною режисер розглядає основні кризові вектори стосунків сучасної людини, причому як дорослого, так і підліткового віку. З притаманною для жінки м’якістю вона любить своїх персонажів та глядачів і тому залишає їм надію.

В епіцентрі фільму не помста як елемент бойовика чи сімейної мелодрами, а значно масштабніші дилеми насилля і терпіння, агресії та покори, егоїзму та любові. Світ дорослих і світ дітей однаково розірвані. Відновити їхню гармонію складно. Але потрібно. Як сучасна європейка, Сюзанна Бір уникає прямих релігійних відтінків, але як справжній митець – не може без них обійтись. Зрештою, інша назва фільму, з якою він демонструвався у США та деяких інших країнах – “У кращому світі” є більш промовистою.

Фільм знайшов свого глядача і розуміння критики не лише в Європі, але й в Америці. “Оскар” за кращий іноземний фільм – мабуть, найоб’єктивніша нагорода з можливих у кіно, адже примирює Америку та Європу. Це той рідкісний приклад, коли мова, стиль, дух фільму зрезонував зі світом, виявивши тим самим його спільні рани. І найголовніше, як кожен по-справжньому вдалий твір, фільм залишає по собі відчуття катарсису і наближення до чогось важливого…

А саме цього ми шукаємо у Кіноклубі, хіба ж ні…

Олег Яськів

Нагороди: Оскар за кращий іноземний фільм (2011), Золотий глобус за кращий фільм (2011), приз Європейської кіноакадемії кращому режисеру (2011).

Susanne Bier, Haevnen, 2010.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

10 листопада, у неділю, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії» у виконанні піаністки Ірини Лобанок.

У програмі:

• Elvis Presley «Love me tender»;
• Elvis Presley «Can't help falling in love»;
• Frank Sinatra «Stardust»;
• Frank Sinatra «All of me»;
• Ray Charles «Georgia on my mind»;
• Scorpions «Maybe I, maybe you»;
• «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок у Тіффані";
• «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербурзькі парасольки";
• саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";
• саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.

У суботу 9 листопада з 19:00 у кав’ярні «Штука» триватиме фортепіанний концерт Марії Паньків «У круговерті осені».

У програмі - українська та світова класика, джазові обробки.

Серед нових композицій:

• R. Cocciante “Belle”;
• A. Celentano “Confessa”;
• A.Piazzola “Libertango”;
• F. Chopin “Прелюдії”;
• “Fetch”, звукова доріжка із фільму «Хатіко».

Вхід вільний.

Кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на акустичний концерт Джошуа Претта у п’ятницю 8 листопада о 20:00.

На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних концертів. У музиканта вже є один студійний альбом “Broken Without You”, зараз триває робота над наступним.

Вхід вільний.

Інтернет-сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/