У вівторок 21 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Хоакіма Роннінга і Еспена Сандберга «Кон-Тікі» (Норвегія-Швеція-Данія, 2012).

Маленький хлопчик, а, можливо, дівчинка, словом, маленька людина стоїть біля вікна і дивиться за видноколо. Вона ще мало знає про несправедливість, не зустрічалася з корупцією, не відчула патоки повсякденної рутини. Її казка ще попереду, хоча їй вже відомо, що чуда якщо й бувають, то дуже далеко. Вам досить легко буде підставити замість цієї маленької людини себе. І зустрітися з нею поглядом… В чиїх очах буде більше мрій?..

Фільм “Кон-Тікі” про те, що казки насправді існують. Що мрії мають магічну силу. Що все дріб’язкове у нашому житті насправді не варте уваги.

Тур Хейєрдал жив у період, коли люди були здатними як на великі вчинки, так і на жахливі злочини. І одне і друге вабило прихованою силою ідей. Це був час для романтиків, які свідомо ставали героями або злочинцями. Хейєрдал став одним з найпереконливіших вісників миру, з’єднавши минуле з майбутнім в одну лінію долі.

Він здійснив те, про що багато лише мріяли. Описав те, про що читатимуть покоління мрійників. Чоловіків, які шукатимуть формулу справжності і жінок, які шукатимуть критерії справжності чоловіків.

Знятий норвезькими режисерами з норвезькими акторами фільм “Кон-Тікі” ніби увібрав у себе скандинавський дух. Генетична пам’ять більшості європейських народів пам’ятає цих високих і сильних людей як жорстоких завойовників, середньовічних рекетирів та будівничих держав. У ХХ сторіччі вони спрямували свою енергію на мир, побудову найвищих соціальних стандартів та створення доброго кіно, музики і літератури.

Літературний матеріал – а це біографія Хейєрдала та документальна книга про подорож на дерев’яному плоті Кон-Тікі від Америки до Полінезії – був складним для вдалої екранізації, адже легко було зійти до патетики і втратити нитку правди. Але авторам вдалося створити справжнє кіно – динамічне, психологічне, з циклічним ритмом напруги та релаксації, хронометрично лаконічне і змістовно вичерпне. Образи Хейєрдала та його сподвижників вийшли живими, правдивими та глибоко людськими – без пафосу та “голівудщини”. Тому цілком заслуженим стало минулорічне змагання фільму за Оскар як кращий іноземний фільм. Він став одним з найсвітліших кінематографічних явищ останніх років.

Після такого фільму погляд ще довго дивитиметься кудись за горизонт, а сни стануть кольоровішими. І, можливо, ви пригадаєте цього хлопчика чи дівчинку, які колись стояли біля вікна і вдивлялися за видноколо. Впізнаєте себе?..

Олег Яськів

 

Joachim Roenning, Espen Sandberg, Kon-Tiki, 2012.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


19 січня, на Водохреща, о 19:00 кав’ярня «Штука» та піаністка Ірина Лобанок запрошують на святкові музикування. До товариства обіцяють долучитись і решта учасників гурту «Cherry Band», щоб разом виконати кілька колядок.

«Cherry Band» потішить слухачів новим звучанням, адже інструментальний склад доповнився мелодійною губною гармонікою. Серед святкових композицій почуємо і улюблений «Щедрик», і колядки – «Бог ся рождає», «В глибокій долині», «Добрий вечір тобі, пане господарю».

Вхід вільний.

 

“Cherry Band” - етногурт зі Львова, який експериментує у стилях folk, pop folk, indie folk. У складі колективу поєднані акустичні та електронні інструменти. У репертуарі - народні твори у власному опрацюванні (лемківські пісні, гаївки, колядки, щедрівки, народні пісні Західної України) та власні пісні на народні слова.

Один з основних інструментів “Cherry Band” - це бандура, правнучка древніх музичних інструментів України. Бандура - інструмент, який має східне коріння і широкі можливості для соло та ритм партій, а також добре підходить для відтворення народної музики різних народів світу та сучасної музики.

 Склад:

  • Анастасія Войтюк (бандура, гітара, вокал, написання пісень та аранжувань);
  • Марія Бондалєтова (бандура, вокал);
  • Юлія Вінтюк (бандура, вокал);
  • Ірина Семенів (бандура, вокал);
  • Стас Кириллов (перкусія);
  • Сергій Свірський (бас);
  • Ірина Лобанок (клавіші, мелодійна гармоніка).

 Сторінка гурту - http://cherrybandura.blogspot.com/



Дорогі відвідувачі! Сьогодні хочемо встигнути підготуватись до другого Святвечора, тому зачиняємось о 19:00. Завтра працюємо згідно звичайного графіку.



У п'ятницю 17-го січня о 19:00 спільнота "Collegium Musicum" та кав'ярня "Штука" запрошують на концерт-читання поеми-міту Т. С. Еліота "Безплідна земля" у перекладі Тараса Демка.

Музика К. Дебюссі, І. Стравінського, Й. С. Баха та инших у виконанні Насті Бойко (фортепіяно) і Петра Тітяєва (скрипка).

Читці: Володимир Бєґлов, Катерина Трачук.

Вхід вільний.


У вівторок 14 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Філіпа Кауфмана «Нестерпна легкість буття» (США, 1988).

Новий рік поступово, з наростаючим гуркотом, набирає обертів. Період тривалих свят приніс нам разом з непідробною радістю молитов і колядувань також і багато формальних означень нашого життя, пройденого і прийдешнього. Вони, ці означення, виражені у тостах і ритуалах, втомлюють не менше, ніж смачна, але перевантажена формами та інгредієнтами їжа. За обов’язками традиції як правило бракує часу для справжніх роздумів або чистого споглядання: при чистому столі з келихом доброго вина, при тихому вечорі з розгорнутою книгою чи в атмосферній темряві кіноекрану з добрим кіном.

Тому починати кінематографічний рік хочеться з ніколи незавершеної розмови про життя, про його незбагненність та скінченність, у той же час не полишаючи здорової іронії щодо його легкості та вічності.

Великий чеський письменник, нобелівський лауреат Мілан Кундера у своєму, мабуть, найкращому романі дав геніальне визначення того життєвого стану, до якого підсвідомо прагне більшість людей, назвавши його «нестерпною легкістю буття». Безумовно, легкість життя – це ілюзія, солодка і бажана, якій властиво піддаватись кожному і яка так легко стає нестерпною ношею для слабких.

Письменник створив епічну картину епохи шістдесятих, коли чеський народ протистояв тоталітарній комуністичній системі, виборюючи своє право на свободу, але водночас дивовижно не дозволив внутрішньому драматизму бути роздавленим епічною формою та політичною риторикою. Тому вийшов глибоко психологічний, багатогранний, літературно вишуканий роман про живу людину на тлі епохи, яка лиш обтікає фундаментальні людські цінності, немов течія часу, підкреслюючи все найкраще і найгірше у людській природі.

Перед режисером Філіпом Кауфманом стояло нелегке завдання – перенести не лише складну форму, але й невагомий дух книги на екран. Для цього він підібрав команду блискучих майстрів – сценариста Жан-Клода Кар’єра, оператора Свена Ньюквіста, акторів Жюльєт Бінош, Деніела Дей-Льюіса, Даніеля Ольбрихського, Ерланд Юзефсон, кожен з яких огранив довершеність фільму. Відтак, вийшов невимовно елегантний і водночас епічний фільм про надію та відчай, любов та ерос, вірність та зраду, спротив та конформізм, громадянський обов’язок та байдужість.

У світову класику він увійшов як зразок кінемаграфічного шарму, майже бездоганного відтворення духу епохи, емпірично точного балансу між еротизмом і драматизмом. Ну а для українців, які поступово вчаться читати між рядків, щоб побачити головне – ще й доречний привід для роздумів про нестерпну легкість буття у своїй країні…

Олег Яськів

 

Philip Kaufman, The Unbearable Lightness of Being, 1982.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


11 і 12 січня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанні концерти Ірини Лобанок.

У програмі – кілька вже знайомих мелодій та кілька святкових композицій.

Вхід безкоштовний.


У четвер 9 січня о 18:30 у кав’ярні «Штука» Майк Кауфман-Портніков презентуватиме програму «Джаз до душі».

Майк Кауфман-Портніков – піаніст-віртуоз, чиє «життя вміщується у 88 клавіш». А ще – композитор, режисер, актор, педагог, психолог. Майка Кауфмана-Портнікова важко охарактеризувати лаконічним переліком професій і досягнень, адже тут межі – умовні, а те, що на народжується на їх стику – не менш вагоме.

Вхід безкоштовний, ініціатива фінансово підтримати автора вітається.

Більше інформації - http://kaufmanportnikov.com/


У середу 8 січня о 20:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт львівського фольк-гурту «Перекоти Поле».

Впродовж виступу зазвучить більшість композицій з репертуару колективу. Учасники також запрезентують дебютний міні-альбом "В неділю рано сонце сходило", який став подарунком львів'янам (і не лише:) до різдвяних Свят.

Вхід вільний.

Інформаційні партнери:


Впродовж січня кав’ярня-галерея «Штука» та Музей Івана Гончара репрезентують мешканцям та гостям Львова виставку світлин «Галичина» у рамках проекту «Україна й українці». Подія приурочена до 20-річчя Музею.

Експозицію складають 16 фотографій мешканців різних районів Івано-Франківської та Львівської областей періоду 1895-1937рр. Фото увійшли в том «Галичина» історико-етнографічного мистецького альбому Івана Макаровича Гончара «Україна й українці», роботу над 18-ма томами якого Музей розпочав у 2000 році. До цього часу опубліковано невелику частину задуманого: 160 вибраних аркушів із різних томів (2006), два томи «Галичина, Львівщина, Івано-Франківщина, Тернопільщина» і «Буковина», поєднані в одну книгу (2007), «Київщина Лівобережна» (2007). Готові до друку та чекають меценатів ще три томи – «Полтавщина», «Слобожанщина» і «Київщина Правобережна».

Ювілей Музей Івана Гончара відзначав восени 2013 року. За 20 років завдяки цікавим проектам і ефективному менеджменту центр здобув помітний вплив на сучасне національне культурне середовище, у тому числі й молодіжне. «Оскільки ми люди сьогодення, то не можемо жити вчорашнім днем. Ми любимо ту красу, яку витворив народ. Це — сутність нашого життя. Випробувана часом, сформована нашим менталітетом. Тому ми модернові, а, разом із тим, можемо переживати те життя, яке проживали українці сотні років тому…», — розповів газеті «День» директор Музею Петро Іванович Гончар.

Виставку можна оглянути у кав’ярні «Штука» щодня, крім неділі, з 9:00 до 22:00. У неділю – з 10:00 до 22:00. Вхід вільний.

 

Сторінка Музею Івана Гончара - http://honchar.org.ua/


5 січня з 18:00 до 20:00 у кав’ярні-галереї «Штука» - акустичний концерт Джошуа Претта.

На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних виступів. У музиканта вже є один студійний альбом “Broken Without You”, зараз триває робота над наступним.

Вхід вільний.

Cторінка Джошуа Претта - http://joshuapratt.jimdo.com/