У четвер 9 січня о 18:30 у кав’ярні «Штука» Майк Кауфман-Портніков презентуватиме програму «Джаз до душі».

Майк Кауфман-Портніков – піаніст-віртуоз, чиє «життя вміщується у 88 клавіш». А ще – композитор, режисер, актор, педагог, психолог. Майка Кауфмана-Портнікова важко охарактеризувати лаконічним переліком професій і досягнень, адже тут межі – умовні, а те, що на народжується на їх стику – не менш вагоме.

Вхід безкоштовний, ініціатива фінансово підтримати автора вітається.

Більше інформації - http://kaufmanportnikov.com/

У середу 8 січня о 20:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт львівського фольк-гурту «Перекоти Поле».

Впродовж виступу зазвучить більшість композицій з репертуару колективу. Учасники також запрезентують дебютний міні-альбом "В неділю рано сонце сходило", який став подарунком львів'янам (і не лише:) до різдвяних Свят.

Інформаційні партнери:

• Молодіжне об’єднання «Граніт»;
• Інформаційний ресурс «Львів Онлайн»;
• Група «Наша Українська Музика».

Впродовж січня кав’ярня-галерея «Штука» та Музей Івана Гончара репрезентують мешканцям та гостям Львова виставку світлин «Галичина» у рамках проекту «Україна й українці». Подія приурочена до 20-річчя Музею.

Експозицію складають 16 фотографій мешканців різних районів Івано-Франківської та Львівської областей періоду 1895-1937рр. Фото увійшли в том «Галичина» історико-етнографічного мистецького альбому Івана Макаровича Гончара «Україна й українці», роботу над 18-ма томами якого Музей розпочав у 2000 році. До цього часу опубліковано невелику частину задуманого: 160 вибраних аркушів із різних томів (2006), два томи «Галичина, Львівщина, Івано-Франківщина, Тернопільщина» і «Буковина», поєднані в одну книгу (2007), «Київщина Лівобережна» (2007). Готові до друку та чекають меценатів ще три томи – «Полтавщина», «Слобожанщина» і «Київщина Правобережна».

Ювілей Музей Івана Гончара відзначав восени 2013 року. За 20 років завдяки цікавим проектам і ефективному менеджменту центр здобув помітний вплив на сучасне національне культурне середовище, у тому числі й молодіжне. «Оскільки ми люди сьогодення, то не можемо жити вчорашнім днем. Ми любимо ту красу, яку витворив народ. Це — сутність нашого життя. Випробувана часом, сформована нашим менталітетом. Тому ми модернові, а, разом із тим, можемо переживати те життя, яке проживали українці сотні років тому…», — розповів газеті «День» директор Музею Петро Іванович Гончар.

Виставку можна оглянути у кав’ярні «Штука» щодня, крім неділі, з 9:00 до 22:00. У неділю – з 10:00 до 22:00. Вхід вільний.

Сторінка Музею Івана Гончара - http://honchar.org.ua/

5 січня з 18:00 до 20:00 у кав’ярні-галереї «Штука» - акустичний концерт Джошуа Претта.

На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних виступів. У музиканта вже є один студійний альбом “Broken Without You”, зараз триває робота над наступним.

Вхід вільний.

Cторінка Джошуа Претта - http://joshuapratt.jimdo.com/

2 і 3 січня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанні концерти Ірини Лобанок «Вечори перед Різдвом».

У програмі – кілька вже знайомих мелодій та кілька святкових композицій, як ніколи доречних у близькі зимові вечори.

Вхід безкоштовний.

Зміни в робочому графіку впродовж святкового сезону:

• 31 грудня - з 9:00 до 19:00;
• 1 січня – з 13:30 до 22:00;
• 6 січня – з 9:00 до 18:00;
• 7 січня – зачинені.

До зустрічі у Новому році!:)

Дорогі друзі!

З нагоди близьких свят бажаємо вам міцного здоров’я, добробуту, чимало щасливих хвилин, відібраних у буденності для себе, розмаїтих радостей та поступу в усіх добрих справах – особистих і суспільних.

Щасливого Нового року та затишного Різдва вам!

У неділю 29 грудня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Ірини Лобанок.

У програмі:

• Vincent Fiorino “Blue canary”;
• Edith Piaf “La vie en rose”;
• Joe Dassin “Les Champs-Elysees”;
• Jerzy Peterburski “To ostatnia niedziela”
• Elvis Presley “Love me tender”;
• Elvis Presley “Can't help falling in love”;
• Frank Sinatra “Stardust”;
• Scorpions “Maybe I, maybe you”;
• “Moon River”, саундтрек до к/ф “Сніданок у Тіффані”;
• “Watch what happens”, саундтрек до к/ф “Шербурзькі парасольки”;
• саундтрек до к/ф “Той самий Мюнхгаузен”;
• саундтрек до к/ф “Limelight” з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.

У вівторок 24 грудня о 18:15 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Інгмара Бергмана «Фанні та Олександр» (Швеція-Німеччина, 1982).

Зима цього року тепла і, взагалі, якась неправильна. Немає снігу, заморожених шибок, зарум’янених дівчат, хуртовин. Немає такого звичного денного щастя обивателів та вечірнього смутку інтелектуалів. Натомість напруга м’язів та розуму повільно, занадто повільно полишає тіло і жодна тепла ванна, жодні телевізійні новини не пришвидшують цей болючий процес.

Якісь природні, властиві пізньому грудню радості все ж таки проникають крізь панцир, витканий надіями і розчаруваннями. Ті радості нашіптують віру, що все буде добре у нашому зачарованому королівстві. Адже стільки ще притомних душ, стільки гарячих сердець та розумних голів ми змогли побачити на головних карнавальних площах наших незасніжених міст.

І я думаю: якою незбагненною є культура, який магнетизм вона створює, які принади приховує від незрячих зомбі та які красоти відкриває перед спраглими бути її співучасниками.

Українці – безумовно, співучасники європейської казки. І навіть її творці. Ми заслуговуємо, у якості дарунка, на добрий текст, красиву музику, гарне кіно. Наприкінці року, при завершенні неспокійний подій.

Кіноклуб довгі роки і цілий 2013-ий у свій спосіб намагався будувати невидимі канали взаємопроникнення європейської культури у нашу свідомість. Те саме роблять і великі режисери, вибудовуючи сталий простір емоційних зв’язків між глядачами і творцями, коли наважуються на епохальні, підсумкові речі.

Важко знайти більш достойний фільм на закінчення року, який би краще допоміг заспокоїтися, осмислити прожите і пережите, повірити у власні сили та силу культури, ніж “Фанні та Олександр” геніального шведського режисера Інгмара Бергмана.

Бергман для Європи більше, ніж просто режисер, чи просто філософ, чи просто драматург, чи просто письменник. Він навіть більше, ніж усе разом узяте. Він – один зі символів Європи, який розкрив і захистив її систему цінностей, створив мислячого глядача і заговорив зрозумілою йому мовою.

Своїм фільмом Інгмар Бергман не лише підсумовує власне життя, але й узагальнює та осмислює творчий наробок, вибудовує своєрідний контрапункт зі власних стилів, ідей, поглядів, переживань. Перед нами велична сага життя родини, у якій переплетені теми стосунків батьків і дітей, ставлення до релігії, гріховності, кохання, свободи і бунтарства. У Бергмана вийшла настільки вдала спроба відродити на екрані традиції великого літературного роману, що після перегляду фільму з’являється острах, що щось схожого більше не буде створено.

Але поза тим, фільм “Фанні та Олександр”- не переобтяжений філософією та драматизмом. Він – легкий, немов сніг і тихий, немов передріздвяний вечір. Він атмосферний, немов хуртовина за вікном і сімейний, немов у колі своєї родини. Звичайно, що його чудеса, складніші, ніж у глянцевих фільмах і тому для багатьох невидимі. Але ж ми, ті хто слідкує за добрим кіном, вміємо бачити, ми навчилися помічати справжніх людей, навчилися боротися за власну гідність і готові захищати свою маленьку Європу у великій і розхристаній на всі сторони Україні. У “нашій Європі” все як у Бергмана: і різдвяно-новорічні таїнства, і пристрасті, що розривають серця, і дитячі мрії, які обов’язково збудуться…

Олег Яськів

Нагороди: 4 премії Оскар, Сезар за кращий фільм, премія ФІПРЕССІ, Золотий глобус за кращий фільм та інші.

Ingmar Bergman, Fanny och Alexander, 1982.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У понеділок 23 грудня о 18:30 Клуб шанувальників Галичини запрошує на розмову про різьбяра Петра Терещука. Знаннями і знахідками про майстра має намір поділитися дослідник української фалеристичної спадщини Степан Пахолко, автор численних статей та співавтор книги «Історія, закарбована в металі».

Відомо, що Петро Терещук народився на Тернопільщині, навчався в польському місті Закопане та Відні. У австро-угорській столиці розмістилась його майстерня. За роки фахової праці у розмаїтих напрямках Петро Терещук здобув репутацію дуже доброго скульптора.

Біографія та мистецький спадок Петра Терещука рясніє білими плямами, тож дослідження Степана Пахолка – лише малий відрізок на довгій дорозі. Але навіть ця невеличка розвідка буде цікавою тим, кому не байдужа історія українського мистецтва.

Засідання Клубу шанувальників Галичини відбуваються щомісяця.

Організатор – кав’ярня-галерея «ШТУКА»