У вівторок 17 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Івана Вирипаєва «Танець Делі» (Росія, 2012).

“Високого жанру більше немає і він не повернеться. Я взагалі впевнений, що мистецтво померло. Постмодернізм був останнім, що художник міг запропонувати світові. Сьогодні створення творів мистецтва у їхньому колишньому розумінні неможливе. Це не залежить ані від масштабу особистості митця, ані від таланту. Не буде сьогодні ані Сальвадора Далі, ані Леонардо да Вінчі, ані Тарковського. Ніхто сьогодні не в стані створити велике мистецтво. Не існує більше роботи з новими формами. Сьогодні ми переходимо на новий вид комунікації. Я би назвав його духовною комунікацією між енергіями та свідомостями. Глядач приходить у театр або кіно для діалогу…”.

Чи не вперше власний текст я розпочинаю чужими словами. Але ці слова, попри деяку категоричність, влучно відображають розуміння місця і місії сучасного мистецтва і кіно зокрема.

Ці слова звучать ще більш переконливо, тому що сказані саме митцем, а не критиком, творцем, а не інтепретатором. Талановитим, думаючим, небайдужим і ще достатньо молодим режисером, який створює фільми з усвідомленням їхньої сили або безсилля.

“Танець Делі” – остання робота Івана Вирипаєва, одного з найяскравіших представників нової хвилі російського кіно. Ціле покоління талановитих режисерів живлять своєю енергією потужну традицію російського кіно. І слід визнати, що завдяки їм російське кіно як було, так і залишається одним з кращих у світі. Деякі його зразки – справді найвищої проби якості – глибокі, драматичні. Щоправда, багато фільмів, відображаючи стан свідомості сучасної людини (і російської, зокрема), виходять похмурими і навіть депресивними.

Проте це зовсім не стосується Івана Вирипаєва. Він – режисер “світлої сторони життя”. Його фільми – легкі і тому піднесені, хоча й змістовно глибші, ніж у колег. Водночас, вони настільки сильні, що здатні допомогти людині подолати тягар життя і піднятися у простір світлих ідей та мистецтва. Нагадати людині, що для того “щоб вижити у сучасному світі, необхідно усвідомити, що ти і світ – єдине ціле. Ти і є цей світ, а не просто живеш у ньому” – знову процитуємо режисера.

“Танець Делі“ – легкий і водночас дуже незвичний фільм. Майже неймовірний за формою та мовленевою культурою. Цілковито авангардний, просякнутий театральною естетикою, духом Джойса, Беккета і Хармса, фільм звучить як бароковий концерт на теми життя і смерті, кохання і вірності, духовності і співчуття. А сприймається набагато легше, ніж “жанрові”, але бездарні стрічки про любов чи супергероїв. Слова у структурі цього фільму слугують фоном, на якому, як на фотопапері, проявляються справжні думки, які у такому контрасті проникають глибоко в душу. Симетрія простежується не лише у структурі, але навіть у інтуїтивній взаємодотичності назви фільму та музики Боріса Грєбєнщікова.

І формально, і змістовно, це дуже “неросійський“ фільм, якщо мати на увазі ментальні та політичні аспекти кіно і наше, українське, їх сприйняття. Мені здається, що “Танець Делі“ – рідкісний і яскравий зразок чистого мистецтва, нового кіно, про яке говорить режисер. Яке ми шукаємо. На яке чекаємо…

 Олег Яськів

 

Танец Дели, Иван Вырыпаев, 2012. 

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

15 вересня, у неділю, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії» у виконанні піаністки Ірини Лобанок.

У програмі:

• Elvis Presley «Love me tender»;
• Elvis Presley «Can't help falling in love»;
• Frank" Sinatra «Stardust»;
• Frank" Sinatra «All of me»;
• Ray Charles «Georgia on my mind»;
• Scorpions «Maybe I, maybe you»;
• «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок у Тіффані";
• «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербурзькі парасольки";
• саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";
• саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.

«Кореспондент» підготував для гостей міста спецпроект «Гід по Форуму видавців у Львові». На думку редакції журналу, «Штука» - одна із п’яти найкращих кав’ярень, що приймають літературний фестиваль. Дякуємо за чудову несподіванку! Приємно!

Електронна версія путівника - http://ua.korrespondent.net/showbiz/1599224-korrespondent-vipustiv-putivnik-iz-najcikavishih-podij-knizhkovogo-forumu-u-lvovi/

Впродовж цього тижня Форум видавців день за днем пропонує читачам щораз більш насичену і цікаву програму. Нижче пропонуємо вашій увазі перелік заходів у кав'ярні "Штука".

Докладний путівник подіями найбільшого книжкового свята є тут: http://bookforum.ua/event/18/1180.html.

Читайте! Плануйте і приходьте!:)

12 вересня, четвер

13:00-13:45 - презентація книги: Богдан Боденчук «Море».

Організатор: Компанія «Крок».

Промовці: Юрій Завадський, Богдан Боденчук.

 

18:00-19:30 - творчий вечір Олексія Ганзенка – переможця цьогорічної Коронації слова.

Організатор та промовець: Олексій Ганзенко.

 

20:00-22:00 - презентація збірки віршів Надії Заячківської.

Модератор: Зоряна Гладка.

 

13 вересня, п’ятниця

15:00-15:45 - презентація: серія «Pixels».

Організатор: Компанія «Крок».

Промовці: Юрій Завадський, Юрій Матевощук, ВасильКолісник, Володимир Вакуленко-К.

 

18:00-19:20 – Перша тисяча кроків: презентація ювілейного збірника та сайту Київської літературної  студії «Перехрестя».

Організатор: Київська літстудія «Перехрестя» при КО НСПУ.

Промовці: Леся Мручківська, Вікторія Осташ,Володимир Осипенко.

 

20:00-21:30 – Вечір пам’яті Василя Кожелянка. Презентація першого літературно-критичного дослідження його творчості.

Організатори та промовці: Володимир Вакуленко-К., Антоніна Аністратенко.

 

14 вересня, субота

14:00-15:30 – «МІСТО-(В)МІСТ»: Всеукраїнський конкурс-фест урбаністичної поезії «Урба-Перехрестя-2013».

Організатор: Вікторія Осташ.

Промовці: Валентина Захабура, Вікторія Осташ, Антоніна Спірідончева, Олександра Шаповал.

 

16:00-16:45 – імпровізація літературно-театрального дійства «Аліса в Країні Див».

Організатор – Володимир Вакуленко-К.

Промовці: Євгенія Чуприна, Володимир Вакуленко-К., Артем Полежака, Анна Малігон, Ярослав Петришин, Леся Мудрак, Антоніна Аністратенко, Мар’яна Луна, Володимир Сергієнко, Юлія Марищук.

 

17:00-17:45 – презентація книги Артема Захарченка «Революція Гаджетів. Інтернет-детектив». Модератор – Анна Малігон.

Організатор: «Зелений пес», м.Київ.

Промовці: Артем Захарченко, Анна Малігон.

 

19:00-19:45 – зустріч з поетом: Роберт «Риба» Рибіцкі.

Організатор: Андрій Шийчук.

Промовці: Гєник Бєляков, Роберт Рибіцкі.

 

20:00-21:30 – презентація книги Христі Венгринюк «Хутір Америка». Модератор – Ксеня Харченко.

Організатор: «Книги-ХХІ».

Промовці: Любко Дереш, Христя Венгринюк, Ксеня Харченко.

У вівторок 10 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Крістіана Мунджіу «За пагорбами» (Румунія-Франція-Бельгія, 2012).

Як тяжко б’ється серце в сум’ятті розуму. Як важко вдихнути на повні груди, коли бракує повітря. Як складно залишатись вільною людиною, коли довкола стільки протиріч. Життя може здатися легким, лише коли не думати про ближнього. Інакше, як тільки ти допускаєш співчуття і віднаходиш у серці справжню любов, уся складність світу відкриває свої важкі брами. І ти залишаєшся наодинці. Зі страхом, з байдужістю, з відповідальністю, зі своєю непогасною любов’ю. З Богом, нарешті.

Крістіан Мунджіу творить кіно, яке, немов катетер, проникає у вени, розтікається з кров’ю по всьому організму, заполонює розум і навантажує серце. Уже вдруге він вичавлює сентиментальні води з Європи, залишаючи чистий еліксир прозріння. Спочатку він вразив Канни фільмом «4 місяці, 3 тижні, 2 дні», остаточно переконавши світ, що нове румунське кіно – це не екзотична розвага для європейських інтелектуалів, минуща як будь-яка мода, а серйозна терапія новітньої свідомості, яка прописана надовго.

Крістіан Мунджіу прийшов не один. Їх, народжених в агонії радянської Румунії, виплеканих суворою пострадянською дійсністю, прийшло у Європу відразу ціле покоління – молодих, талановитих, сміливих, вільних. Крім нього ще Крістіан Немеску, Корнеліу Порумбою, Крісті Пую, Каталін Мітулеску. Серед них він, можливо, найкращий, найпереконливіший. Але всі разом вони свідчать Україні приклад як можна творити справжнє і успішне кіно з ще важчої, ніж у нас, дійсності.

Безумовно, явище румунського кіно не виникло раптово і з нічого. Реалізм, повернутий обличчям до людини, виник значно раніше в Європі. Просто останнім часом приходить розуміння, що тільки таке кіно – позбавлене гламуру, манірності, популізму, мелодраматизму, гіперінтелектуальності – може говорити з людиною потрібною їй мовою. Тому найбільші європейські режисери вибрали шлях правди, щоб дістатися до серця людини. Тому Ларс Трієр, брати Дарденн, Жак Одіар, Крістіан Мунджіу – полюсні координати сучасного європейського кіно. Кожен, хто бачив хоча б по одному їхньому фільму, пам’ятає те запаморочення, яке викликали вони. Це майже фізичне відчуття того, що ми абстрактно називаємо “силою кіно”.

Фільм “За пагорбами” – якраз таке сильне кіно. Дивовижно, що воно близьке Європі, хоча значно зрозуміліше має бути нам, адже зроблене у православно-пострадянських координатах. Але, можливо, у цьому й немає дива. Адже коли залишаєшся наодинці з Богом, озброєний лише силою любові, ніхто не має переваги, ніхто не знає де вихід…

Олег Яськів

 

Нагороди: 3 призи Канського кінофестивалю.

Dupa dealuri, Cristian Mungiu, 2012.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

7 та 8 вересня, на вихідних, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанні концерти Марії Паньків «Лине листя з лип, плине воза скрип…»*.

У програмі - українська та світова класика, джазові обробки. Трохи вже знайомих мелодій, трохи – нових.

Вхід вільний.

 

*) з поезії Богдана-Ігоря Антонича «Осінь».

5 вересня о 18:00 у кав’ярні-галереї «Штука» відкриється виставка графічних етюдів Сергія Резніченка «Кавова еротика». Експозиція триватиме до 14 жовтня.

«Мені цікава манера, поведінка, власна мова − з усього цього і ліпиться еротика. Вона може проявитися в будь-який несподіваний момент, у несподіваних деталях − у легкому поруху вій, водоспаді волосся...», - розповідає у одному із інтерв’ю автор. Крізь ніжну чуттєвість, перейняту з полотен Сергія Резніченка, чітко проступає внутрішня напруга; інтенсивності емоціям додають кольорові згустки, які бурхливо перетікають очікувані контури та кордони. І попри все недомовлене, глядачу тут вільно і добре.

Виставку можна оглянути щодня з 9:00 до 22:00. Вхід вільний.

 

Про автора

Народився 30 жовтня 1968 року у Черкаській області.

Випускник Вищої художньо-промислової школи В.І.Мухіної у Санкт-Петербурзі, спеціальність – монументальний живопис.

Член Національної спілки художників України, «Клубу українських митців».

Роботи Сергія Резніченка зберігаються у колекціях Львівської картинної галереї, Національного музею у Львові, Палацу мистецтв, київському «Мистецькому Арсеналі», приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Учасник численних виставок:

·  1989 – Академія мистецтв, м.Оденсе, Данія;

·  1990 – Етнографічний музей, м.Санкт-Петербург, Росія;

·  1992 – Російський музей, м.Санкт-Петербург, Росія;

·  1994 – персональна виставка у Львівській картинній галереї;

·  1995 – колективна виставка у Національної музеї, Львів;

·  1997 – персональна виставка у Палаці мистецтв, Львів;

·  1998 – бієнале «Срібний квадрат», Перемишль, Польща;

·  1998 – трієнале живопису у Центральному будинку художника, Київ;

·  1998 – участь у днях української культури, Україна-Польща;

·  1998-2000 – «Осінній салон», Міжнародна осіння мистецька галерея, Львів;

·  1999 – дизайн-студія «Клер»,Львів;

·  2000 – «Парсуна 2000», Львів;

·  2000 – «Мистецтво на рубежі століть» у Львівській картинній галереї;

·  2001 – трієнале живопису у Центральному будинку художника, Київ;

·  2001 – «До дня незалежності», Київ;

·  2001 – виставка «13», Львів;

·  2001 – «З мистецтвом у ХХІст.», Львів;

·  2002 – «Bliźniemu Swemu», Польща;

·  2002 – галерея «Моро», аукціон «Сучасне українське мистецтво», Київ;

·  2002 – бієнале «Срібний квадрат», Перемишль, Польща;

·  2002 – «Мистецтво України 1991-2002рр.» у Центральному будинку мистецтв, Москва, Росія;

·  2002 – персональна виставка у Музеї гетьманства, Київ;

·  2002 – «Манеж» (осінь) у Центральному будинку мистецтв, Москва, Росія;

·  2003 - «Манеж» (весна) у Центральному будинку мистецтв, Москва, Росія;

·  2003 – персональна виставка у галереї «Тадзіо», Київ;

·  2003, 2006 – галерея «ZUZUK», Прага, Чехія;

·  2004 – галерея «Konstantin Brankuzy» у Будинку парламенту, Бухарест, Румунія;

·  2004 – Royal Exhibition Hall, Амман,Йорданія;

·  2004 – галерея «MIART», Лімасол, Кіпр;

·  2005 - галерея «Тадзіо», Київ;

·  2005 – «Простір», Литва-Польща-Україна;

·  2005 – «Весна-2005», Львів;

·  2005 – “Anne Irwin Fine Arts Gallery”, Атланта, США;

·  2005 – «Територія душі» у Центральному будинку художника, Київ;

·  2006 – галерея “Perve”, Лісабон, Португалія;

·  2006 – персональна виставка у галереї «Арт-блюз», Київ;

·  2007 – «Приборкання Ероса» у галереї «Зелена канапа», Львів;

·  2008 – «АРТ-Київ 2008» у Центральному будинку художника, Київ;

·  2009 – «FINE ART UKRAINE» в Українському домі, Київ;

·  2010 – мистецький фестиваль, dei Calzolari Palace, Gubbio, Italy;

·  2010 – виставка Сергія та Ніни Резніченко у галереї Гері Боумена, Львів;

·  2011 – Палац мистецтв, Львів;

·  2011 – виставка українських митців до Дня незалежності України у Російському культурному центрі, Відень, Австрія;

·  2011 – Музей Тараса Шевченка, Київ;

·  2012 - виставка Сергія та Ніни Резніченко “R+R” у галереї «Зелена канапа», Львів;

·  2012 – “Chelsea Art Fair”, Chelsea Old Town Hall, Kings Road, London, UK;

·  2013 – Різдвяна виставка у галереї Гері Боумена, Львів;

·  2013 – виставка Сергія та Ніни Резніченко у галереї “STÜBER FINE ARTS”, Франкфурт-на-Майні, Німеччина;

·  2013 - «FINE ART UKRAINE» у «Мистецькому Арсеналі», Київ.

 

Сторінка автора - http://reznichenko.lviv.ua/

У вівторок 3 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Джузеппе Торнаторе «Найкраща пропозиція» (Італія, 2012).

Джузеппе Торнаторе належить до числа вибраних долею режисерів, яким вдається створювати на екрані реальність, переконливішу за дійсність. Його дар, безумовно, підживлений колосальною італійською культурною історією, її кліматом, ландшафтами. Тому кожен фільм майстра у першу чергу позначений його добрим смаком на красу: чи то музики як у «Легенді про піаніста», чи то жінки як у «Малені», чи самого кіно як у “Кінотеатрі Парадізо”, чи, ширше, мистецтва як у «Найкращій пропозиції» – новому кіношедеврі.

Фільми Торнаторе ніколи не «завалюються» у авангард чи артхауз. Йому завжди вистарчало внутрішньої гідності та поваги до глядача, щоб не впадати у крайнощі, в яких втрачається головне. Адже саме про головне розповідають фільми Торнаторе. Про талант і його самотність, про привабливість і заздрість до неї, про кохання – справжнє, шалене – і його неможливість. В його фільмах багато красивих облич, пейзажів, музики, ракурсів. «Його» актори ніколи не переграють або не дограють і завжди на місці. І що найголовніше – у його фільмах зовсім немає банальностей, моралізаторства, схематизму та кон’юнктури. Вони можуть бути масштабними та дорогими, не поступаючись кращим зразкам Голівуду, але при цьому обов’язково зберігаючи глибоку змістовність. Кращі фільми Торнаторе – це яскраві антитези до поганого кіно, в якому б жанрі вони не були зроблені.

Черговим зразком справді якісного кіно є новий фільм режисера «Найкраща пропозиція». Причому межі цієї якості настільки широкі, що майже кожен знайде у ньому своє задоволення. Любите глибоку гру акторів – вона бездоганна (Джері Раш та Дональд Сазерленд). Маєте добрий музичний смак – насолоджуйтесь стильною музикою Еніо Морріконе (постійного композитора для Торнаторе). Живете мистецтвом – перед вами неперевершений антураж та декорації, яким позаздрять деякі художні музеї (фільм знімався в історичних італійських містах та Празі, а події розгортаються на тлі картин Рафаеля, Тиціана, Бронзіно, Дюрера, Рубенса, Росетті, Ренуара, Модільяні та інших). Ви прихильник гостросюжетних подій – цей фільм також для вас, адже сюжет його цікавий, динамічний і до кінця зберігає інтригу. Прагнете відчувати і бачити кохання на екрані – це саме те головне, про що фільм – про можливість чи неможливість імітації справжнього кохання.

Сюжет у такому фільмі переповідати марно. Він є, він свою функцію зіграє, змушуючи вас з нетерпінням чекати кожного нового кадру. Але головне – переконати вас у тому, що в душі залишиться значно більше. У кожного, мабуть, щось своє. Але спільне для всіх – переповнена радість від співпереживання магії справжнього кіно.

А це багато, дуже багато у наш час ерзаців, симулякрів та спорожніння душ…

Олег Яськів

 La migliore offerta, Giuseppe Tornatore, 2012.

Кіноклуб Олега Яськіва щовівторка у кав’ярні «Штука».

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 1 вересня о 20:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Марії Паньків.

• Т. Юріма "River flows in you";
• Р. Хагман "Do not my love";
• Й. Матіа – Регтайм;
• І. Хайфіц "Deep river";
• А. П’яццолла “Танго”;
• Б. Кемпферт "Stranger in the night";
• А. Глен "Crying in the chapel";
• В. Браун "If I can dream";
• А. Джеймс "Summer time";
• А. П’яццолла "Le grand tango";
• Х. Гаріссон "Generous Portions";
• Р. Лолленд "Song from a secret garden";
• А. П’яццолла "Oblivion".

Вхід вільний.

Кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на вечір акустичної музики у виконанні Джошуа Претта у п’ятницю 30-го липня о 21:00.

Музика Джошуа – сплав стилів blues та easy listening. Часто лірична, зворушлива, часом провокує підспівувати, але завжди – легка та милозвучна.

Варто наголосити, що у кав’ярні звучать не записи, а Джошуа грає наживо впродовж години чи двох. Вхід вільний.

 

Канал YouTube - http://www.youtube.com/watch?v=lsFm-JWAyvo

Офіційна Facebook-сторінка - https://www.facebook.com/JoshuaPrattMusic