Якщо відзначаєте Валентинів день, обов’язково навідайтесь удвох в «Штуку»: у святковий час обмінюватимемо поцілунки і щасливі посмішки на невеличкі подарунки.


У четвер 13 лютого о 18:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на розмову Клубу шанувальників Галичини про блаженного отця Омеляна Ковча, беатифікованого Папою Іваном Павлом ІІ в час візиту до Львова у 2001 році. Розповісти про пароха має намір отець Олег Кобель – голова Комісії «Справедливість і мир» Стрийської єпархії УГКЦ, блогер.

Українська греко-католицька церква є одним із головних суб’єктів українського національного відродження, а митрополити Андрей Шептицький і Йосиф Сліпий - найбільш знаковими постатями церковних провідників-патріотів, зразками величі духу, співпереживання, відданого служіння Богу та людям у поєднанні з гострим розумом і далекоглядністю.

До священнослужителів такого гарту належав і отець Омелян Ковч – чудово освічений, альтруїст, правдивий душпастир. У 1919 році став капеланом УГА, з 1922 до 1943 року – парафіяльний священик у Перемишлянах. Його життя обірвалося у Майданеку в 1944 році, куди він потрапив за хрещення євреїв під час німецької окупації. До останнього Омелян Ковч був вірний своєму покликанню, що є добрим прикладом любові до ближнього і у сьогоднішній складний час: «Я дякую Богові за Його доброту до мене. За винятком раю, це єдине місце, де я хочу бути. Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священик між ними. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є один для всіх нас, без огляду на наші релігійні відмінності. Можливо наші церкви є різні, але той самий Великий і Всемогутній Бог править усіма нами. Коли я відправляю святу літургію, вони всі моляться. Вони умирають по-різному, і я допомагаю їм перейти цей маленький місточок до вічності. Хіба це не благословення? Хіба це не найвеличніша корона, котру Бог міг положити на мою голову? Це справді так. Я дякую Богові тисячу разів на день, за то, що послав мене сюди. Я більше Його ні про що не прошу. Не переживайте і не тратьте віри у те, що я роблю. Замість того, радійте мною. Моліться за тих, хто створив цей концентраційний табір і цю систему. Вони єдині, хто потребує наших молитов. Нехай Бог змилується над ними».

Під час зустрічі відбудеться показ польського документального фільму Ґжеґожа Лінковського «Парох Майданека», знятого у 2005-му році.

 

Блог отця Олега Кобеля - http://olehko.blogspot.com/


У середу 12 лютого Школа конкурентних рішень “KI SCHOOL” презентуватиме у «Штуці» розмовний клуб «КіноКава» - новий проект мовних тренінгів. Початок о 18:30.

Заплановані:
  • перегляд та обговорення англійською короткометражки "Steve (coming for tea)";
  • вивчення у неформальній атмосфері слів, які розкривають величезний спектр людських емоцій та особливості характеру;
  • поговоримо про дружбу, самотність, кохання, людяність, щирість, агресію, егоїзм, любов — усе, що творить емоційну картину світу людини.

Вхід на перше заняття розмовного клубу безкоштовний. Більш докладна інформація за ланкою - http://school.karpaty.info/learning/english/special/


У вівторок 11 лютого о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Пабло Ларрейна «Ні» (Чилі, 2012).

Назва цього неординарного фільму – одна з відповідей на запитання “Чи повинен Піночет залишитись при владі?”, яке диктатор виніс на референдум, будучи впевненим у своїй перемозі.

Переконаний, що якби наш виніс таке ж запитання, то він би отримав аналогічну відповідь.

Чилійський режисер Паоло Ларрейн тонко досліджує особливості політичної ситуації кінця вісімдесятих років у Чилі та з документальною точністю показує нам кухню політичних кампаній. Причому як з боку опозиції, так і з боку влади. Усвідомлюючи неможливість всеохопно відобразити всі цеглинки перемоги, режисер концентрується на естетичному крахові режиму.

Те, що будь-яка влада, базована на насильстві, рано чи пізно впаде, неодноразово історично доведений факт. Для творців фільму цікавим стало не стільки ця банальна закономірність, скільки механізм та логіка перемоги над авторитарним режимом. Де і як шукати витоки майбутніх революцій? Скільки зусиль та часу потрібно щоб перемогти?

Слід визнати, що з цим завданням вони успішно справились. Тонка операторська робота з особливою передачею атмосфери того періоду (аж до використання специфічного формату кадру, який був тоді прийнятий та цілих фрагментів, знятих на VHS відеокамеру), переконлива гра Гаеля Гарсії Берналя – провідного латиноамериканського актора сучасності, вивірене чергування хронікальних кадрів допомогли фільму передати відчуття справжності і водночас зберегти “живу”, глибоку і психологічну кінематографічну природу. Набрати вагу універсальної кінопритчі і стати значно більше, ніж просто історичним фільмом про політичну кампанію у далекій і маленькій країні. Вміння виходити за межі свого культурно-політичного простору – найкоротший шлях до серця та розуму глядача будь-якої країни.

Тому цілком заслужено фільм отримав майже одностайне схвалення як у критиків, так і у широкої публіки у цілому світі і став достойним претендентом на Оскара як кращий іноземний фільм.

Зайвим буде підкреслювати наскільки потрібний такий фільм українцям. Тому дивімося цей достойний фільм уважно…

Олег Яськів

 

Pablo Larrain, No, 2012
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


На вихідних 8 і 9 лютого о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанні концерти Ірини Лобанок.

У програмі:

  • «Гуцулка Ксеня»;
  • «Місяць на небі»;
  • «Ніч яка місячна»;
  • «Ой, чий то кінь стоїть»;
  • Vincent Fiorino “Blue canary”;
  • Edith Piaf “La vie en rose”;
  • Joe Dassin “Les Champs-Elysees”;
  • Jerzy Peterburski “To ostatnia niedziela”
  • Elvis Presley “Love me tender”;
  • Elvis Presley “Can't help falling in love”;
  • Frank Sinatra “Stardust”;
  • Scorpions “Maybe I, maybe you”;
  • “Moon River”, саундтрек до к/ф “Сніданок у Тіффані”;
  • “Watch what happens”, саундтрек до к/ф “Шербурзькі парасольки”;
  • саундтрек до к/ф “Той самий Мюнхгаузен”;
  • саундтрек до к/ф “Limelight” з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.


Вже сьогодні о 17:00 запрошуємо відвідати презентацію виставки витинанок Дарії Альошкіної «Плід». А ще - переглянути вчорашній сюжет Марічки Крижанівської, у якому мисткиня розповідає про свою працю. Щоб перейти до відео, клацніть ТУТ.

У середу 5 лютого о 17:00 у кав’ярні-галереї «Штука» мисткиня та скульптор, керівник Театру Тіней Див Дарія Альошкіна презентуватиме виставку витинанок «Плід». На відкритті гратиме романтичний гурт «TuMan».

Витинанка з-поміж усіх видів творчості несе у собі таїнство оберегу та непередбачуваний малюнок, непередбачуване зображення у результаті, тому нею хочеться займатися знову і знову. Витинаючи з раннього дитинства, Дарія і сьогодні не полишає цього традиційного захоплення.

Ідея виставки виникла за місяць до відкриття, тому витинанки творяться у реальному часі з девізом – «свіжо-швидко-живо»! Кредо художниці – не відкладати те, що можна зробити сьогодні, тому якщо є ідея та можливість втілення – одразу береться до роботи. Тож ця виставка – свіжий плід творчості, на який надихають оточення, спілкування, перша усмішка немовляти та звісно ж кохання!

Експозиція триватиме до кінця лютого.

 

Про автора

Дарія Альошкіна народилась у Києві, зараз мешкає у Львові.

У 2001 році закінчила Вижницький коледж прикладного мистецтва В. Ю. Шкрібляка, у 2007 – Львівську Національну Академію Мистецтв за спеціальністю монументально-декоративна скульптура.

З 1996 року – учасниця симпозіумів скульптури та колективних виставок, автор персональних проектів і виставок. З 2009 року – режисер Театру Тіней ДИВ.

У спільноті «Рукотвори» Дарія Альошкіна розповіла про обставини, завдяки яким більше часу присвячує зараз витинанкам: «Витинанка живе у всіх, хто родом із Вінничини. Ширше почала витинати після народження доньки, бо на скульптуру часу було мало, а витинанку раз-два і зробив — якось мусила в цей період себе творчо реалізувати. А ще дуже хотілося цей вид мистецтва відродити, щоб він став на рівні із усіма іншими. Зайнялася популяризацією витинанки на заході України. Після трьох персональних виставок витинанки нарешті добилась успіху».


Любі відвідувачі Кіноклубу!

Олег Яськів повернувся на якийсь час до Львова, тож 4-го лютого запрошуємо на відтермінований показ фільму Хоакіма Роннінга і Еспена Сандберга "Кон-Тікі" - https://shtuka.net.ua/news/kinoklub_oleha_yaskiva_kon_tiki/

До зустрічі!



29 січня о 17:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться зустріч поетичної родини «Котиполе» - Ростислава Полякова (Дніпропетровськ), Катрусі Танчак (Івано-Франківськ), Ігоря Полякова (Млинів).

Організатори про зустріч: «В гарячий революційний час знову зберемося разом, цього разу у Львові - місті нашого знайомства. Попри всі закони та коктейлі, говоритимемо про любов і вічне…». Вкотре - Схід і Захід разом!

Вхід вільний.


Любі гості!

Через зростання політичної напруги знову вболіваємо за Олега Яськіва у Києві та переносимо показ фільму "Кон-Тікі" до спокійнішого часу. Просимо вибачення за можливі клопоти.

"Дорогі друзі!

Мені знову доводиться їхати у Київ - зараз важливіше бути там. Тому мушу просити у вас вибачення і перенести показ фільму (орієнтовно на наступний вівторок). Сподіваюсь, що ви мене зрозумієте.

З повагою, Олег Яськів"
.