У середу 3 вересня о 18:30 видавництво «Леополь» і кав’ярня-галерея «Штука» запрошують на відкриття виставки «Герой поневолі», де буде представлено частину оригіналів рисунків із графічної адаптації історичної повісті Івана Франка. Художник і співавтор концепції – Міхай Тимошенко, адаптація тексту і співавтор концепції – Кирило Горішний. Відвідувачів теж чекає допрем’єрний показ змісту книжки, - першого тому із двох, - на великому екрані. Вхід вільний.

«Степан Калинович був канцеляристом при львівській державній бухгалтерії. Двадцять літ числив він скарбові доходи й видатки. Двадцять найкращих літ життя провів у отсій темній канцелярії, живучи з дня на день правильно і точно, мов добре накручений годинник, не думаючи про ніякі зміни, про інше життя. Треба було аж бурі 1848 року, щоб у те тихе, самітне життя внести деякий неспокій і заколот», - розповідає про головного героя Іван Франко. Степан Калинович – українець, який не звик до самостійних дій, і чия доля кардинально змінилася, коли він, поневолі, опинився у вуличних боях і пережив неймовірні пригоди на барикадах революції «Весна народів» у 1848р.

Іван Франко у своєму творі приділяє увагу боротьбі за свободи громадян, національно-культурній свідомості людини. Підкреслює героїзм та солідарність в час революції - риси людського характеру, актуальні та цінні незалежно від епохи…

Створення проекту «Герой поневолі» є результатом глибокого документального дослідження. Вперше в Україні українська література адаптується у вигляді графічного роману, де сценарій і малюнки співіснують для передачі сюжету. Оглядач здобуває можливість заново відкрити для себе Львів за часів Австрійської імперії. Запрошуємо здійснити подорож у часі!

 

Про авторів

Міхай Тимошенко – художник та співавтор концепції.

Народився 1980 року в Румунії (м. Мачін). Працює в різних жанрах: живопис, карикатура, графічні твори. Своє мистецтво, зокрема, показує у особливому жанрі на межі образотворчого мистецтва та літератури – графічному романі. Коли молодий митець повернувся в Україну, батьківщину його прадіда, йому виповнилося 19 років. Міхай Тимошенко закінчив Львівську національну академію мистецтв (відділ графічного дизайну) у 2006 році. З 1998 року є учасником міжнародних виставок та автором таких персональних виставок як “Авто-портрет” та “Театр-портрети”. Також його вабить світ театральної режисури та пантоміми, що впливає на репрезентацію персонажів його графічних романів.

 

Кирило Горішний – адаптація тексту та співавтор концепції.

Народився в Парижі 1977 року. Здобувши ступінь магістра історії в Сорбонні, 2002 року пoвернувcя на близькі йому терени: у Східну Європу, а саме в Україну - землю його дідусів і бабусь. Відтоді, як фотограф та видавець, він намагається збагнути та висвітлити душу країни. Особливу увагу приділяє соціальним, етнічним та історичним питанням. Зокрема, досліджує життя гірського народу Карпат – гуцулів. Кирило Горішний співпрацює з міжнародною пресою та виставляє свої фотографії у галереях і музеях світу. За допомогою львівського видавництва “Леополь”, разом із іншими авторами, він по-новому розкриває минуле й сьогодення України.

 

Новини видавництва «Леополь» - www.leopol.net.


У неділю 31 серпня з 18:00 до 21:00 в кав’ярні «Штука» - акустичний концерт Джошуа Претта. Вхід вільний.

На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних виступів. У музиканта вже є два студійних альбоми - “Broken Without You” та “Seven Times”.

Інтернет-сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/


31 серпня о 15:00 кав’ярня «Штука» запрошує на урочисте закриття фотовиставки Дар’ї Паршиної та Євгена Вдовенка «Літо зимою. 135 днів у Південно-Східній Азії». Вхід вільний.

Зовсім близько календарна осінь, а у «Штуці» ось-ось завершиться виставка фото літніх пригод у далеких Таїланді, Лаосі, В’єтнамі, Філіппінах, Сінгапурі, Індонезії та Малайзії. У неділю, під час зустрічі з авторами, відвідувачів чекає розповідь про найцікавіші аспекти мандрівки і показ фільму про подорож.

Сторінка авторів проекту - http://www.life-love-travel.com/


30 серпня, в суботу, у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт молодого львівського гурту «Оля-ля!». Початок – о 19:00, вхід вільний.

«Оля-ля!» – це Оля Верхоляк (вокал), Руслан Козопас (гітара), Володимир Мазур (бас) і Анатолій Кликов (перкусія). У репертуарі – українські народні пісні, кавери відомих джазових і блюзових композицій.

Сторінка гурту - https://vk.com/olalaband


У вівторок 26 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ніка Касаветіса «Щоденник пам’яті» (США, 2004).

Красивий, магнетичний фільм про кохання. З тих, які викликають зворушливі сльози у жінок та стриману усмішку у чоловіків. Такі фільми завжди балансують на межі з мелодрамою та вульгарністю. І лише по-справжньому талановиті не перетинають цю банальну межу і залишаються великим кіном про знайомі всім почуття.

“Щоденник пам’яті” розворушує найглибші спомини та відчуття. Ті, які ми розгубили по дорозі, коли утверджувалися у соціумі, пристосовувались до правил. Ми навіть говорити стали по-іншому, не так пристрасно і відверто – так, принаймні, нам здається. І тому майже кожний шукає бодай якийсь привід повернути втрачене.

Фільм відомого американського режисера Ніка Кассаветіса – елегентний спосіб повернення смаку та запаху кохання. Після його перегляду близькі люди навіть на доторк стають іншими – такими як були колись або ж ще кращими і хвилюючими. Фільм переповідає не лише чергову історію кохання – нехай і пронесеного крізь життя. Його головне достоїнство не в прискіпливому і достатньо об’єктивному аналізі цього почуття. Головне, що він створює особливу душевну атмосферу для проникнення прекрасного в душу людини.

Дійсно, зараз все складається так, що не до кохання. Здається, ніби Україна потрапила в зону турбулентності зла. Це зло народжується в одвічному Мордорі, що студить наші кордони зі сходу вже не одне сторіччя ідеологічним та інтелектуальним дурманом.

Але переконаний, що перемагає той, хто зберігає у собі людське та божественне. Навіть більше, ми повинні ще гостріше відчувати силу любові та співчуття, милосердя та взаємопідтримки.

“Щоденник пам’яті” – кінематографічний шедевр, який допоможе українцям не менше, ніж сильні мілітарні фільми. Адже кожному ще любити. Кожного будуть любити. Навіть тих, кого вже лише у вічній пам’яті.

Вже декілька тижнів поспіль ми дивимося у Кіноклубі жорстке воєнне кіно. Таке, що гартує дух. Але джерело перемоги – не лише хоробрість та сила духу, але й сила душі, яка вимірюється глибиною засадничих почуттів.

У мене немає інших слів щоб запросити вас до цього прекрасного фільму! Літо минає, ви зібрали нову колекцію теплих спогадів. Хтось закохався, хтось полюбив ще сильніше… Фільм обов’язково підсилить ваші відчуття, зрезонує в душі і віді’бється в очах.

А ми святкуємо свято незалежності і на сході країни утверджуємо її справжність.

Приходьте. Приносьте. Відривайте щілини щастя у своїх душах.

І пам’ятайте: з дитинства і казок ми знаємо, що зло завжди програє. І вони програють…

Олег Яськів

 

The notebook, Nick Cassavetes, 2004

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


З Днем Незалежності, друзі!

Ще ніколи це свято не було таким усвідомленим та довгоочікуваним. Віри і терпіння усім нам, довгої пам'яті, сили та сміливості на щодень робити нашу країну кращою. Слава Україні!


У День Незалежності о 19:00 "Штука" запрошує на скрипковий концерт Лілії Бріль і Христини Сандецької. В оновленій програмі почуємо чимало творів українських композиторів.

Вхід вільний, резервація столиків за телефоном - 097 586 81 95.

На вихідних з 9 до 24 серпня кав’ярня «Штука» запрошує на музичні вікенди:

  • 9, 10 серпня о 19:30 – фортепіанні концерти Ірини Лобанок;
  • 16, 17 серпня о 19:30 – вечори гітарної музики Віталія Сичака;
  • 24 серпня, неділя о 19:00 – скрипковий концерт Лілії Бріль і Христини Сандецької.

 Вхід вільний. Резервація столиків за телефоном – 097 586 81 95.


У вівторок 5 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Енга Лі «Життя Пі» (США-Тайвань-Індія, 2012).

Для кожного колись обов’язково надходить момент великих життєвих випробувань. Коли воля слабне, а надія зникає. Колись обов’язково хтось або щось схилятиме тебе до конформізму, переконуватиме прийняти чужі і нецікаві правила життєвої гри. Цей шлях духовної деградації пройшли мільйони мільйонів. Для багатьох капітуляція ставала історією з його життя, а вторинність – правилом життя.

Але людина ніколи так просто не піддавалася. На тисячі слабких знаходилися одиниці сильних, котрі боролися за свою гідність. Котрі любили життя і свободу. Прикладом особистої стійкості пробуджували любов до життя в інших. І відроджували віру.

Бог народжується в людині як тільки вона стає на сторону добра і починає опиратися злу.

Фільм “Життя Пі” відомого американського режисера тайванського походження Енга Лі, який своєю творчістю з’єднує інтелектуалізм європейської цивілізації з духовністю далекосхідної, немов глибока – без вичерпності смислів – криниця, зібрав більшість запитань, які турбують людство від часів історичної пам’яті. Історія юнака, який опинився серед самотності океану наодинці з тигром та вірою в Бога, наповнена усіма відтінками людських переживань та емоцій – від страху до мужності, від слабодухості до звитяги віри.

Це, безумовно, фільм-притча, у якому автори намагаються віднайти спільну мову для усіх релігій. Але що головне – фільм також є неймовірним прикладом бездоганного візуального зображення, яке саме лише здатне викликати у глядача емоційний катарсис. Немов справді автори хотіли показати присутність Бога у кожному довершеному кадрі, у кожному русі природної стихії.

Ідея боротьби людини зі самим собою – головний нерв як фільму так і книги-бестселлера канадського письменника Янна Мартела. Пізнай себе, зрозумій, що Бог єдиний для всіх і для кожного – кожним геніальним кадром фільм звертається до серця людини. Насправді той поділяє головні людські цінності, є ближчим тобі аніж той, хто просто говорить однією мовою чи живе поблизу і нічого не робить, щоб опиратися злу.

Фільм наповнений алегоріями та символами, які дозволяють кожному розгорнути власну картину світу. Він пробуджує часом приспану любов до життя. За емоційною силою фільм може дорівнятися до повісті “Старий і море” Ернеста Гемінгвея, що свого часу стала маніфестом нездоланності людини ані перед природною, ані людською стихією. Можна навіть стверджувати, що “Життя Пі” – це один з найкращих кінопроектів останнього десятиріччя, який стане класикою навіть для нашого покоління.

Тож дивимося і повертаємо собі любов до життя та ближнього…

До зустрічі.

Олег Яськів

 

Life of Pi, Ang Lee, 2012

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

На вихідних 2 і 3 серпня о 19:30 у кав’ярні «Штука» відбудуться вечори гітарної музики. У суботу для відвідувачів гратиме Віталій Сичак, в неділю йому складе товариство Іван Федоришин. Вхід вільний.

Заплановані композиції  у програмі Віталія Сичака:

  • Й. С. Бах – Прелюдія і престо. Сюїта ля-мінор;
  • Й. С. Бах – Прелюдія і престо. Сюїта мі-мінор;
  • Хоакін Туріна - Соната;
  • Роланд Д’єнс - Лярго;
  • Еміль Прюдан - Етюд;
  • Августин Баріос - Вальс №3;
  • Августин Баріос - Шоро;
  • Нікіта Кошкін - Парада;
  • Роланд Д’єнс - Танго;
  • Олександр Вінніцкій - Mercy Mercy Mercy;
  • два нових власних твори.

Сольна програма Івана Федоришина:

  • Федеріко Морено Торроба - Сонатіна;
  • Томмі Емануель - Imagine (by John Lennon);
  • Томмі Емануель - I’ve Always Thought of You;
  • Томмі Емануель - Angelina;
  • Роланд Д’єнс - Пародія на вальс;
  • Роланд Д’єнс - Un jour tu verras;
  • Роланд Д’єнс - Лист 15 (для Жака Картьєра).

Програма виступу ансамблем:

  • Рей Браун – Великий вальс;
  • Пако де Люсія – Entre dos aguas;
  • Консуело Веласкес - Бесаме мучо;
  • Освальдо Фаррес - Quizás, Quizás, Quizás;
  • The Beatles - Yesterday;
  • Астор П’яццола - Лібертанго;
  • Астор П’яццола - Зима;
  • Астор П’яццола - Осінь;
  • імпровізація на тему Пако де Люсії;
  • варіації на тему Джо Сатріані;
  • кілька імпровізацій.