24 вересня о 17:00 у «Штуці» відбудеться поетичний вечір Віталія Керестена. Організатор – ГО «Креарт», https://vk.com/creart_lviv_literaturni_vechory.

23 вересня виповнюється 84 роки від дня народження видатного американського співака і піаніста Рея Чарльза. «Штука» пропонує сьогодні згадати, ким був легендарний Рей Чарльз, - послухати найкращі композиції та почитати про його життя.

Рей Чарльз Робінсон – музикант, чий талант переміг сліпоту, що, здавалося б, є однією з найбільш прикрих вад здоров’я. Ставлячись до неї з легкою іронією, він знімався в кіно, керував автомобілем, завжди голився перед дзеркалом. Хіти, створені ним ще у 1950-х (найвідоміші – “What’d I Say”, “Hit The Road, Jack”, “Georgia On My Mind”), досі популярні та змушують хитати в такт головою все нових і нових шанувальників.

Ray Charles на YouTUBE - http://www.youtube.com/watch?v=Q8Tiz6INF7I

У вівторок 23 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Александра де ля Пательєра і Матьє Делапорта «Ім’я» (Франція-Бельгія, 2012).

Це кіно про те, що ховається за кожними дверима, закладене в кожну голову, закопане глибоко в душі. Кіно про найважливіше, яке більшість не помічає, натомість воліючи висмоктувати з пальця насправді дріб’язкові проблеми. Справжнє приховане дзеркало, в якому потайки розглядаєш власну сутність.

Фільм “Ім’я” препарує людський мозок і витягає чимало “скелетів з шафи”. Вони є майже у кожної людини. Вони є у кожної країни. Вони – ці замовчувані проблеми -  навіть по-своєму маркують нас як європейців, об’єднуючи нас спільною кризою духовності. Не заспокоює навіть те, що, мабуть, людство постійно перебуває у кризі духовності і усвідомлення цього або відчуття цього – є одним з двигунів розвитку цивілізацій. Але ми живемо тут і зараз! І тому так хочеться розібратись, виговоритись, покаятись і стати бодай трішки кращим…

Міщанська мораль, незграбно захована завісою толерантності, стає детонатором, який підриває штучні мости, збудовані в примарній надії утримати крихку рівновагу людських стосунків. В оголеній душі фільму, як на рентгенівській плівці, проявляються теперішня біль і тривога європейців.

В епіцентрі уваги фільму – сім’я, дружба, довіра, виховання дітей, свобода стосунків, гендерна рівність, політика і мультикультуралізм – цінності, важливі для більшості, які зараз однак під загрозою знецінення та деградації. Поліфонія глибоких дискусій розгортається з напівжартівливої інтриги щодо імені ще ненародженої дитини. Драматичний ефект фільму підсилюється підкресленою театральністю обстановки: усі персонажі – давні друзі, подружжя та перехресні родичі – вибудовують макросвіт фільму у мікросвіті одного помешкання, яке слугує єдиною декорацією, відрізаючи зайве і тим самим замикаючи увагу глядача на словах, жестах, думках, характерах, долях.

При цьому фільм – аж ніяк не політичний чи моралізаторський памфлет. Він по-французьки легкий і по-європейськи глибокий. Така собі філігранна, химерна словесна і смислова гра. З виваженою часткою розумного гумору, яка лише підсилює драматизм людських доль. Комедія за жанром та драма за змістом. Маленький шедевр, який не дає відірватись від екрану ані на хвилину. З блискучими акторськими роботами та витонченими літературними діалогами.

Нарівні з європейською “Різаниною” американця Романа Поланського, французький фільм “Ім’я” – гідна відповідь європейців усім лицемірам та спекулятивним оптимістам двадцять першого сторіччя по обидва боки океану. Обидва фільми – прекрасні, чесні роботи, які захоплюють усіма складниками високого кіно.

Вам буде смішно, вам буде сумно. Ви іронічно посміхатиметесь і скрушно зітхатимете. Над іншими, над собою. Над блиском мізерності та шумом марнославства. Вже зовсім скоро. У Кіноклубі. Де світло і чисто…

Приходьте.

Олег Яськів

 

Нагороди: 2 Сезари

Le prenom, Alexandre de La Patellière, Mathieu Delaporte, 2012

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

21 вересня з нагоди VIII Свята «На каву до Львова» та візиту Кавових Короля та Королеви кав’ярня «Штука» запрошує на скрипковий концерт Лілії Бріль. Запланований початок урочистого візиту та концерту – 14:20. Вхід вільний.

У програмі - добірка ліричних композицій українських і закордонних класиків.

20 вересня о 19:00 у рамках VIII Свята «На каву до Львова» кав’ярня «Штука» запрошує на вечір джазу із Юрієм Яремчуком – композитором та мультиінструменталістом, художником і поетом, «представником радикальних форм (сопрано і тенор саксофони, кларнет, бас-кларнет) на духових інструментах у сфері композиції та імпровізації». Вхід вільний.

Пролунають:

• Mercer Ellington “Mersi Mersi”;
• Joe Zawinul “Infant Eyes”;
• Wayne Shorter “Locomotion”
• John Coltrane “Someday My Prince Will Come”;
• Bill Evans “JuJu”;
• Wayne Shorter “Footprints”;
• Wayne Shorter “Coyte Blues”;
• Piter Eskyn “Naima”;
• John Coltrane “One For Daddy-O”;
• By Nat Adderley “Django”;
• John Luis “On Green Dolphin Street”;
• Bronislau Kaper “Scrpple From The Aplle”;
• Charlie Parker “Soul Eyes”;
• Mell Walbron “Alone Together”;
• Arthur Schwartz.

 Сторінка Юрія Яремчука - http://3yar.com.ua/

Друзі,

розпочалось інтернет-голосування за найкращу цьогорічну кав'ярню Львова. У час виборів агітувати негоже, але заохочувати взяти участь - можна. Долучайтеся!

Як голосувати?
•    на сайті "На каву до Львова" (18-21.9) – 25%;
http://www.coffeefest.lviv.ua/uk/poll-2014/
•    на facebook-cторінці "На каву до Львова" (18-21.9) – 10%;
https://www.facebook.com/LvivCityCoffeefest/app_20678178440
•    голос кавових Короля і Королеви (20-21.9) – 5%;
•    бюлетенями у кав’ярнях (20-21.9) – 60%.

У четвер 18 вересня о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на зустріч Клубу шанувальників Галичини з отцем Іваном Галімуркою, адміністратором львівської церкви святих Ольги і Єлизавети. Гостей чекає розповідь про історію храму, його архітектурні особливості, легенди та можливості відвідати нещодавно відкритий оглядовий майданчик.

Порівнюючи з іншими головними храмами міста, церква святих Ольги і Єлизавети – юна. Проте будівлю, зведену у 1904-1911 роках на честь австро-угорської імператриці Єлизавети «Сіссі» Габсбурґ, зачепили усі найдраматичніші для наших теренів події ХХ століття – українсько-польське протистояння, світові війни, радянська окупація. Церква залізничників, костел Ельжбєти, склад «Світоча» – це все означення храму в різний час, а водночас - відображення великих пластів міської історії.

Зустрічі Клубу шанувальників Галичини відбуваються щомісяця.

У вівторок 16 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Гевіна О’Коннора «Воїн» (США, 2011).

У моменти найбільших емоцій, ти чуєш як б’ється твій пульс, слухаєш удари і тишу за ними. Кожен удар – твій відлік життя. Кожна пауза – час це усвідомити.

Якщо бути чесним, то життя чоловіка – це низка ударів та пауз щоб їх усвідомити та пережити. І це дуже нагадує серцебиття. Справжнього чоловіка, якому тих пауз між ударами достатньо, щоби зрозуміти, що насправді важить у житті, а що можна змахнути як піт, що нав’язливо потрапляє в очі.

Серед інших фільмів схожої бійцівської тематики, серед яких є і цілком достойні, “Воїн” американського режисера Гевіна О’Коннора відрізняється максимальною дистанцією від власне спорту та максимальним наближенням до життєвої драми. Перша його цінність, яка впадає у вічі – це увага до людських стосунків, а не до бойових сцен. А далі, немов у лабіринті, ти знаходиш щораз нові цінності і поступово опиняєшся у цілковитому полоні магії цього жорсткого фільму. Ти бачиш історію батька, який колись давно зробив один неправильний вибір. Ти бачиш історію братів, яких розвели чужі помилки. Ти переконуєшся, наскільки складно виправляти долі, повертати любов чи пробачати зраду.

Навіть добре, що декораціями цих людських драм стали м’язи, піт, кров і висушені чоловічі сльози. Головний нерв емоцій оголюється, сентименти перелякано зникають, а обивательська бридливість – усувається від нав’язливої присутності. Залишаються тільки слова, тільки мовчання, тільки біль та волання про милосердя і доброту у світі, який сходить з розуму.

Це чесний фільм. В існування його персонажів віриш, хоча й рідко зустрічаєш у житті. Частіше знаходиш в добрій літературі або власних мріях.

“Воїн” – такий, знаєте, справжній американський фільм, але з тих, що смакують як добре віскі та шматок запеченого м’яса з кров’ю усередині. З тих, що ніколи не розчаровують, як справжні друзі.

У Кіноклубу є свій пульс, який ви, сподіваюсь, відчуваєте. Він не може битися інакше як разом з країною та останнім українцем, який тримає рубіж на передовій. Всі ми повинні знати, що поки тримаємо цей рубіж, нові воїни виплавляються у тисячах малих та великих міст. Що їхні долі, колись недоречно заламані, повертають борги сталевими м’язами та незламними характерами. Що з ними – повільно і болісно – виходить на світовий ринг нова українська нація.

Приходьте. Справді добрий фільм…

Олег Яськів

 

Warrior, Gavin O’Connor, 2011

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

14 вересня у кав’ярні «Штука» відбудеться скрипковий концерт Лілії Бріль і Христини Сандецької. Початок – о 19:00, вхід вільний.

У програмі - добірка ліричних композицій українських і закордонних класиків.

12 вересня

19:30-20:15

А.Т.О. у поетично-художньому трактуванні (дискусія-презентація).

Організатор – Володимир Тимчук.

Промовці: Володимир Тимчук, Олег Фешовець, Надія Кінаш, Роман Ковальчук.

 

20:15-21:00

Презентація білоруського перекладу Тараса Шевченка «Мастак».

Промовці: Барыс Сачанка, Алесь Пашкевіч, Стралко Валеры, Роман Лубківський.

 

13 вересня

13:00-13:45

«Словодієм» як пошук короткої виразності (презентація збірки новел В. Тимчука «Словодієм»).

Організатор – Володимир Тимчук.

Промовці: Володимир Тимчук, Наталія Гаврилко, Роман Коритко, Дмитро Пожоджук, Андрій Трач, Наталія Тимчук.

 

15:00-15:45

Авторська зустріч з Борысам Сачанка і Алесем Пашкевічам (Білорусь).

Промовці: Барыс Сачанка, Алесь Пашкевіч.

 

16:00-16:45

Презентація книги Віктара Марціновіча (Білорусь) «Мова».

Промовці: Віктар Марціновіч, Вінярскі Генадзь.

 

17:30-18:15

Дискусія-презентація «Струківська церква та Гуцульська республіка – два крила перлини Гуцульщини - Ясіня».

Організатор – Володимир Тимчук.

Промовці: Василь Слободян, Володимир Тимчук, Надія Кінаш, Михайло Бунтушак, Едуард Зелінський, Володимир Звонар, Юрій Звонар.