Сьогодні з нагоди 92-ї річниці від дня народження видатного джазового новатора Чарльза Мінгуса кав’ярня «Штука» запрошує  послухати і відчути виняткову емоційність гри «Злої людини джазу», а також – довідатись трохи цікавих фактів з життя музиканта.

Чарльз Мінгус – американський композитор та контрабасист-віртуоз. Видав кілька альбомів, які високо оцінюються любителями джазу. Музична творчість Мінгуса – яскравий синтез емоцій від усього того, що він любив: госпелу і новоорлеанського блюзу, бопу, латинської та сучасної класичної музики, авангардного джазу. Мінгус не вписувався у звичні категорії, створюючи власну музику, яка поєднувала традицію з неосвоєними глибинами джазу. Знайомі музиканта казали, що він «завжди тримав свої вуха та пальці на пульсі часу». Твори у його виконанні просочені духом спонтанності і агресивною потужністю джазу.

Charles Mingus на YouTUBE - http://www.youtube.com/watch?v=gkTEfrmqxws

У вівторок 22 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Рона Фріке «Самсара» (США, 2011).

Навздогін піднесеному великодньому настрою. А, можливо, для того, щоб він залишався якомога довше. Подивимося фільм, який вводить людину в стан невагомості.

Фільм “Самсара” – це не лише стільки кіно, скільки духовний проект, який був започаткований великим кінореформатором Готфрі Реджіо та його однодумцем Роном Фріке. Вони створили незабутні “Anima Mundi”,  “Baraka”, трилогію “Кояіскацці”-”Павокацці”-”Найкокацці”. Ці фільми без перебільшення змінили кінематографічну реальність та увійшли в скарбницю світової художньої документалістики. Тому новий фільм Рона Фріке світ чекав з нетерпінням та натхненням, близьким до релігійного.

Фільм “Самсара” – бальзам для душі та радість для очей, а все разом грандіозна симфонія радості життя. Неймовірної краси зйомки, проведені у найвіддаленіших кутках дикої планети та серед культур різного цивілізаційного розвитку, не повинні відволікати нашу увагу від головної думки фільму – єднання людства перед загрозою взаємознищення, духовного поклоніння природі та її творцю. Це фільм-молитва різними мовами. Молитва до єдиного творця як би люди його не називали. Молитва за кожну людину, якого б кольору шкіра у неї не була і на якому щаблі соціальної драбини вона не перебувала.

Наполегливий пошук формули щастя, у принципі, навряд чи принесе коли-небудь успіх, але гармонії досягти цілком можливо. Це розуміють автори фільму. Вони з оптимізмом та воістину релігійним смиренням спостерігають за діалогом людини та природи.

“Samsara” з санскриту перекладається як “неперервний потік”. Перед нами – потік емоцій, рукотворних та нерукотворних форм. Але потік осмислений настільки, що втягує глядача у спільні роздуми і фактично розкриває простір для діалогу не лише у форматі особистісної молитви, але й міжкультурної, цивілізаційної дискусії. Адже вже завтра нам жити у майбутньому. І післязавтра, і через сотню років…

“Самсара” – тріумф багатогранності та різноманітності. У цьому її найголовніше значення. Після перегляду зброя, навіть якщо така була у ваших руках, виявиться непотрібною, а злість зміниться соромом. Наші вороги навряд чи дивляться схожі фільми. Хоча й вони – елементарні частинки планетарного універсуму. Цей факт потрібно прийняти, побороти і рухатися вперед.

Людина духовна – справжній володар світу. Тільки вона може почути природу, вже не кажучи про Бога. Тільки вона має майбутнє…

Олег Яськів

 

Samsara, Ron Fricke, 2011.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

21 квітня, у Великодній понеділок, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Ірини Лобанок. Програма поповнилась кількома українськими народними композиціями. Вхід вільний.

У програмі:

• «Гуцулка Ксеня»;
• «Місяць на небі»;
• «Ніч яка місячна»;
• «Ой, чий то кінь стоїть»;
• Vincent Fiorino “Blue canary”;
• Edith Piaf “La vie en rose”;
• Joe Dassin “Les Champs-Elysees”;
• Jerzy Peterburski “To ostatnia niedziela”
• Elvis Presley “Love me tender”;
• Elvis Presley “Can't help falling in love”;
• Frank Sinatra “Stardust”;
• Scorpions “Maybe I, maybe you”;
• “Moon River”, саундтрек до к/ф “Сніданок у Тіффані”;
• “Watch what happens”, саундтрек до к/ф “Шербурзькі парасольки”;
• саундтрек до к/ф “Той самий Мюнхгаузен”;
• саундтрек до к/ф “Limelight” з Чарлі Чапліном та інші.

Дорогі гості та друзі кав'ярні,
прийміть наші щирі вітання із Великоднем!
Любові, щастя, сили долати усі труднощі, миру і радості вам і найближчим!

Просимо також звернути увагу на зміни у графіку роботи кав'ярні:
- 19 квітня, субота - з 9:00 до 18:00;
- 20 квітня, неділя - вихідний;
- 21 квітня, понеділок - з 10:00 до 22:00.

З 14 до 26 квітня у кав’ярні триває виставка-продаж мініатюрних великодніх писанок з бісеру, автором яких є львів’янка Наталя Турко.

Наталя Турко за фахом - професійний музикант. Закінчила Львівську консерваторію по класу альта. З 1993 року і до тепер часто гастролює за кордоном у складі камерного та симфонічного оркестрів, співпрацюючи з відомими диригентами та світовими музичними агенціями у багатьох країнах Європи, Латинської Америки та Близького Сходу. Авторка є членкинею Львівського центру народної творчості, брала участь у численних виставках із різноманітними роботами з бісеру.

У вівторок 15 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ксав’є Бовуа «Про людей та богів» (Франція, 2010).

У революційні дні, коли українське суспільство переповнене агресією та неспокоєм, фільм, який кожним кадром долає агресію та неспокій, стає потрібним кожному. Такі роботи здатні вилікувати якщо не суспільство, то принаймні відкриту душу людини, яка звертається до Бога.

Традиційно в останній тиждень перед Великоднем Кіноклуб звертається до фільмів, які допомагають налаштовуватись на духовний лад, пропонують нові виклики для дискусій та нові відповіді на найважливіші запитання. Втім, добрих фільмів, які б поєднували мистецьку якість та духовно-релігійний зміст, не так багато.

Тим більше, вкрай рідко фільми, базовані на реальних подіях, стають цікавими для шанувальників справжнього кіно – адже фантазія часто переважає дійсність. “Про богів та людей” – якраз гідний приклад краси та сили справжніх вчинків людей, які живуть або жили у спільному з нами часовому просторі.

Режисеру Ксав’є Бовуа вдалося зняти фільм, який змушує надовго задуматись про сенс життя, про важливість вибору, про шляхетну усвідомленість вчинку. Це не лише глибокий фільм про християнство у його правді, але й стимул для критичного погляду на власне життя.

Наскрізно через сюжет фільму простежується євангельська історія, втілена в житті простих монахів: відгук на поклик Божий, служіння, випробування, ситуація вибору, вибір хреста, вечеря любові, смерть та воскресіння. Втім, історія чину монахів-цистеріанців, які жили в оточенні мусульманського та екстремістського світу набуває не лише релігійного, але й філософського змісту.

Трагічна та зворушлива історія, викладена у фільмі, знайшла відгук у, як нам здається, втрачених для релігії та духовності душах європейців. І фільм отримав декілька головних престижних нагород року, а у Франції став найбільш резонансним.

Напередодні Великодніх свят такі фільми налаштовують на особливий настрій, відводячи увагу від мирських та матеріальних обов’язків, а натомість повертаючи серцю головний стан – екзистенційну тривогу та благість.

Сподіваємось, що на короткий час перегляду Кіноклуб стане не лише традиційним місцем доброго кінематографічного смаку, але й простором високого духу. Можливо, у цьому також прихована магія кіно. Відчути себе частиною світу, заглядати через його вікна у вічність, помітити себе у відображенні ближнього…

Олег Яськів

Нагороди: 3 нагороди «Сезар», в тому числі за кращий фільм.

Головний Приз жюрі та приз екуменічного жюрі на Канському кінофестивалі.

Кілька нагород «Золотий глобус».

Des Hommes et des Dieux, Xavier Beauvois, 2010.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 13 квітня з 20:00 до 22:00 у кав’ярні-галереї «Штука» - акустичний концерт Джошуа Претта. Вхід вільний.

На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних виступів. У музиканта вже є один студійний альбом “Broken Without You”, зараз триває робота над наступним.

Інтернет-сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/

У п’ятницю та суботу 11 і 12 квітня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичні вечори «Мелодії з мандрівок» піаністки Ірини Лобанок і тенор-саксофоніста Ростислава Гавриша.

У програмі:

• Franz Schubert “Serenade”;
• Earle Hagen "Harlem Nocturne";
• Erroll Garner "Misty";
• Reginald De Koven "Oh Promise Me";
• Cowboy song "Red River Valley";
• Edward MacDowell "To A Wild Rose";
• Ethelbert Nevin "Mighty Lak' a Rose";
• Sebastian Yradier "La Paloma";
• Vincenzo di Chiara "La Spagnola";
• G.H.Matos Rodriquez "La Cumparsita";
• Franz Lehar "Vilia";
• Friedrich von Flotow "Ah! So Pure";
• Nikolai Rimsky-Korsakoff "Song Of India".

Вхід безкоштовний.

9 квітня о 19:00 у кав’ярні стартує нова "Кінокава" від «Karpaty Info School». Куратори розмовного клубу - Анна Мороз та Христина Попик. Вхід вільний.

Цього разу учасники польською мовою обговорюватимуть тему життєвих пріоритетів та переглянуть милий і добрий короткометражний фільм "Wszystko".

Більше про проект - http://school.karpaty.info/learning/polish/kinoklub

У вівторок 8 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Паоло Соррентіно «Велика краса» (Італія, 2013).

Продираючись крізь переплетіння обов’язків, зв’язків, знань, ілюзій та ерзаців, ми ризикуємо загубити головне уявлення про світ як уособлення краси. Численні війни та гуманітарні катастрофи, революції та контрреволюції, глобальні та локальні кризи, стихійні лиха та економічні дефолти, українська корупція та російська пропаганда, погана література, бездарне кіно, вульгарні люди та брудні вулиці… У кожного знайдуться власні причини загубити красу. Або принаймні перестати помічати її.

Але ж це краса насправді наповнює простір формами, а життя змістом, дарує любов та натхнення і навіть живить силами у скорботні часи.

Так, інколи важко підняти голову. Так, інколи важко відкрити очі. Так, деколи складно повірити. Так, інколи складно почути. Так, незчисленні обов’язки, зв’язки, знання, ілюзії та ерзаци.

Порятунок марно шукати у фінансово успішних.

Новий фільм талановитого італійського режиссера Паоло Соррентіно «Велика краса» – грандіозна фреска сучасного духовного стану Європи. Продовження діалогу про цивілізацію та культуру, розпочатого понад півторіччя тому великим Федеріко Фелліні у фільмі «Солодке життя». Обидва майстри відчули кризу цінностей сучасної людини, холодний вітер відчуженості та духовної апатії, щораз більше декоративність краси рукотворної і нерукотворної, в оточенні якої відбувається велика втрата. Обидва фільми стали естетичними сповідями закоханих у красу і людину митців.

«Велика краса» – спокійний і зосереджений фільм-роздум, знятий у декораціях неймовірної краси архітектурних пейзажів Італії, оздоблений прекрасною музикою.

Краса підносить, тоді як духовне виснаження опускає. Так і ми, глядачі чи то співавтори фільму, балансуємо між небом і землею, шукаючи відповіді на головні питання. Питання, які не змінюються вже впродовж тисячоліть, але, схоже, продовжують залишатися без остаточних відповідей.

Світ гостро відчув проблематику цього фільму. Як відповідь – широке визнання «Великої краси» – найвищі нагороди на провідних кінофорумах і статус мало чи не найголовнішого фільму минулого року. Таке визнання – не лише ознака художньої якості фільму, але й актуальності проблем, які підняті режисером.

Соррентіно став достойним спадкоємцем великих майстрів італійського кіно. І одним з кращих серед тих сучасних режисерів, які турбуються не про касові збори, а про глибину і тривалість впливу фільму на кожного глядача.

Своїм новим фільмом він звертається просто до кожного з нас, українців, тих, які стоять на початку нового історичного етапу. Він нагадує, що краса – це головний слід Бога на землі, а її втрата – найбільше покарання, яке людина може понести. У цьому житті…

Олег Яськів

 

Paolo Sorrentino, La grande bellezza, 2013

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/