В неділю 26 жовтня о 19:00 у кав’ярні «Штука» - акустичний концерт гурту Джошуа Претта. Вхід вільний.

Гурт вже записав два студійних альбоми - “Broken Without You” та “Seven Times”.

 Інтернет-сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/

В суботу 25 жовтня у кав’ярні «Штука» відбудеться скрипковий концерт Лілії Бріль і Христини Сандецької. Початок о 19:00, вхід вільний.

Прозвучать:

• К. Гардель «Танго»;
• В. Косенко «Гавот»;
• Д. Шостакович «Іспанський танець»;
• М. Скорик «Мелодія»;
• Вeatles «Yesterday»;
• Л. Боккеріні «Менует»;
• К. Керн «Вальс»;
• К. Фролов «Жарт-сувенір»;
• A. Piazzolla «Oblivion»;
• А. Кос-Анатольський «Ой,ти дівчино...»;
• З. Фібіх «Поема»;
• О. Понамарьов «Я ніколи...»;
• А. Дюпарк «Полька»;
• А. Макарський «Вічна любов»;
• В. Івасюк «Водограй»;
• Океан Ельзи «Не питай»;
• українська народна пісня «Ой,чий то кінь стоїть...»;
• аркан.

У п’ятницю 24 жовтня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Джаз удвох». Вхід вільний.

Сергій Федоров гратиме на саксофоні, Микола Макаренко – на гітарі.

23 жовтня о 18:30 кав’ярня-галерея «Штука» та Клуб шанувальників Галичини запрошують на зустріч, присвячену історії львівських шахів. Розповідатиме Іван Яремко – колекціонер і спортивний журналіст, автор книг «100 персон львівського спорту» (2011), «100 футболістів Львова» (2012), «Золотий м’яч веселим поглядом» (2012), упорядник видання «Романтик шахів та його епоха. Степан Попель». Вхід вільний.

Мистецтво гри в шахи Західна Європа, ймовірно, перейняла ще у далекому XIст. У Львові ця інтелектуальна гра набула поширення в середині ХІХст. серед студентів. Офіційною точкою відліку історії шахів нашого міста вважається заснування Львівського Шахового Клубу 25 листопада 1894 року, учасниками якого стали 45 осіб на чолі з графом Міхалом Мйончинським. Зрозуміло, що перипетії ХХ століття припиняли розвиток гри, але час до, між та після воєн ефективно використовувався спортивними ентузіастами.

Які ще шахові організації існували у Львові? Чи були серед львів’ян гросмейстери світового рівня, а серед них - українці? Ці та чимало інших фактів із минулого та сучасного львівських шахів почуємо на зустрічі у четвер.

 

Засідання Клубу шанувальників Галичини відбуваються щомісяця.

Організатор – кав’ярня-галерея «Штука»

У вівторок 21 жовтня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Крістофера Бое «Все, що ви хотіли знати про секс і податки» (Данія, 2013).

Про секс кожен щось знає. Про податки навпаки – воліє не чути. Тому цей дивовижний фільм ані про одне, ані про друге. Він – про мрію, яку можна здійснити. Про вчинки, на які можна відважитись. Про ризик, який робить переможцем. Про дружбу, яка гарантує успіх. Про самотність, яка настає після свята. Звичайно, також і про sex, drug та rock ‘n’ roll (куди ж без них!), але у розумних – потрібних для правильного настрою – пропорціях. І про багато-багато інших речей, непомітних у сірих людях чи поганих фільмах.

Феєрична нова робота культового данського режисера Крістофера Бое підтверджує феномен незбагненної якості данського кіноматографу. Як така маленька країна може регулярно продукувати настільки якісні фільми: від Карла Теодора Дрейєра, який “підірвав” ще німе кіно до Ларса Трієра, який препарував сучасне. А ще ж є Ніколас Арсель з “Королівською справою” та Сюзанн Бір з “Помстою”? Що підтримує духовність та творчу думку на такому високому рівні? – питання, на які ще потрібно дати відповідь.

Для Данії цей фільм називався “Спіс і Гліструп” – зрозуміло для їхньої аудиторії та цілком загадково і туманно для іншої, в тому числі української. Альтернативна назва дещо прояснює, проте знову ж не все. Історію про двох видатних підприємців, які спричинились до революції в авіаперевезеннях (створили одну з перших в Європі low-cost авіакомпаній) та мало не розхитали податкову систему своєї країни – складно вигадати. Її легше прожити двом живим, відчайдушним, дуже різним, але тому таким ефективним у тандемі людям.

Біографічний за структурою та бездоганний за акторським втіленням фільм у доброго режисера Крістофера Бое перетворився на масштабне полотно про час, суспільство та людину. За привабливими і часто епатажними лаштунками їхнього життя прихована сила думки та відвага талановитих бізнесменів, здатність до витримки, вміння слухатись інтуїції, сміливість іти проти течії та бути справжніми лідерами, спроможність залишатися щедрими, берегти дружбу, гідно нести самотність, любити врешті-решт.

Парадоксально, але рідкісне досягнення фільму полягає у тому, що його, попри безумовну високу художню якість, можна сприймати також і як хороший навчальний інструмент для людей з бізнесу та політики і навіть громадського життя, адже один з героїв у прагненні досягнути нереально анархічної мрії навіть створив народну партію Данії.

“Спіс і Гліструп” – фільм із запахом дивовижно яскравої епохи кінця 60-х-початку 70-х років. Про покоління, яке легко звільнялося від моральних штампів та сексуальних забобонів. Він знятий у атмосфері рок-н-ролу, розкутості та авантюрності про людей, які могли б стати (а для Данії таки стали) символами своєї епохи.

У переддень українських виборів фільм Крістофера Бое набуде додаткової ваги, тому що препарує політичну систему як явище і спонукає добре думати перед тим як робити свій вибір.

При всій своїй неймовірності, ця дійсно правдива історія про людей, які зовсім недавно відійшли, зможе багато чому багато кого з нас навчити: мистецтву робити малий і великий бізнес, платити (чи не платити!) податки, створювати політичні проекти і здобувати популярність, боротися за власну гідність, думати про звичайних людей, по-справжньому любити та по-справжньому жити…

Приходьте всі, кого це стосується. Разом будемо розбиратися…

Олег Яськів

 

Spies & Glistrup, Christoffer Boe, 2013

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

19 жовтня у «Штуці» - джаз, блюз і рок-н-рол у виконанні дуету гітаристів Віталія Сичака та Івана Федоришина. Початок о 19:00, вхід вільний.

У програмі:

• Frank Sinatra “My Way”;
• The Beatles «Let It Be»;
• Johnny Mercer “Autumn Leaves”;
• Dizzie Gillespie “A Night In Tunisia”;
• Elvis Presley “Can’t Help Falling In Love”;
• Grover Washington “Mr. Magic”;
• кілька власних композицій.

В суботу 18 жовтня у кав’ярні «Штука» відбудеться скрипковий концерт Лілії Бріль і Христини Сандецької. Початок о 19:00, вхід вільний.

Прозвучать:

• К. Гардель «Танго»;
• В. Косенко «Гавот»;
• Д. Шостакович «Іспанський танець»;
• М. Скорик «Мелодія»;
• Вeatles «Yesterday»;
• Л. Боккеріні «Менует»;
• К. Керн «Вальс»;
• К. Фролов «Жарт-сувенір»;
• A. Piazzolla «Oblivion»;
• А. Кос-Анатольський «Ой,ти дівчино...»;
• З. Фібіх «Поема»;
• О. Понамарьов «Я ніколи...»;
• А. Дюпарк «Полька»;
• А. Макарський «Вічна любов»;
• В. Івасюк «Водограй»;
• Океан Ельзи «Не питай»;
• українська народна пісня «Ой,чий то кінь стоїть...»;
• аркан.

Генеральне консульство Чеської республіки у Львові та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на фестиваль чеського кіно. Покази відбуватимуться три дні поспіль о 18:30 у кав'ярні "Штука":

• 14 жовтня, вівторок – “Затишні нірки” (режисер Ян Гржебейк);
• 15 жовтня, середа – “Залишені” (режисер Вацлав Гавел);
• 16 жовтня, четвер – “Добрий водій Сметана” (режисери Віт Клусак і Філіп Ремунда).

 Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 12 жовтня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на акустичний концерт Джошуа Претта. Вхід вільний.

На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних виступів.

У музиканта вже є два студійних альбоми - “Broken Without You” та “Seven Times”.

 Інтернет-сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/

11 жовтня у «Штуці» відзначають день народження Арта Блейкі – американського джазового барабанщика, який прославився зі своїм оркестром “Jazz Messengers” завдяки сміливим експериментам.

Насичений звук, імпровізації, які з першого разу видаються дуже складними, – основні характеристики музики Блейкі. «Бу», - так називали музиканта після прийняття ісламу, - один із новаторів бібопу, проте його колектив сформував особливий стиль, що мав багато спільного з соулом і фанком. В Арта Блейкі, який не мав музичної освіти, був справжній талант створювати хорошу музику і знаходити молоді таланти, які під його опікою перетворювались на самостійних успішних джазменів.

Аби відзначити 95-ті уродини музиканта, у кав’ярні цілий день лунатиме лише музика Арта Блейкі, а за кавою відвідувачі матимуть нагоду почитати про його життя і кар’єру.

Art Blakey на YouTUBE - http://www.youtube.com/watch?v=EfGDTGBHM9M