Львівський регіональний центр з фізичної культури та спорту інвалідів «Інваспорт» запрошує завітати на «Каву з чемпіонами Європи», яка відбудеться у кав’ярні «Штука» в середу 18 червня о 16:00.

Зустріч відбудеться з Наталією Морквич – чемпіонкою і бронзовою призеркою чемпіонату Європи з фехтування на візках, Антоном Дацко – дворазовим чемпіоном в особистому заліку і чемпіоном в командному заліку, Андрієм Демчуком – бронзовим призером в особистому заліку та чемпіоном в командному заліку.

На зустрічі, у невимушеній атмосфері, можна буде поспілкуватись про особливості підготовки та участі збірної команди України з фехтування на візках у чемпіонаті Європи, що відбувся у м. Стразбург (Франція), про особливості життя спортсмена з інвалідністю в Україні, а також про ідею створення Фонду розвитку Інваспорту на Львівщині.

Додаткова інформація за телефоном – 067 300 95 43.

У вівторок 17 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Роже Планшона «Лотрек» (Франція, 1998).

Яскраве сонце, відкриті тіла дівчат, холодне вино, повільне застигання часу – все це загалом п’янке очікування відпочинку налаштовує душу на особливий настрій. У такі хвилини хочеться мислити фарбами, нотами, віршами. Хочеться відхилитися від прикрої і напруженої української дійсності, хоча б на декілька годин стати знову собою – вільною людиною у європейському культурному просторі.

Добрий спосіб “викликання” краси – фільм, у якому краса є головною матерією, а ті, хто її створював – головними героями.

Фільм “Лотрек” відомого актора та режисера Роже Планшона – не лише вдала біографія видатного художника Анрі де Тулуз-Лотрека, одного з культових художників тієї прекрасної епохи, але також прекрасний зразок “зліпка часу”, у якому сцени, костюми, обличчя акторів, музика, інтер’єри відтворюють зовнішній та внутрішній світ як Лотрека, так і його видатних колег – Дега, Ван-Гога та інших митців і всі разом – Дух епохи.

Життя Лотрека – достатньо драматичне, позначене печаттю фізичного каліцтва, протистояння з аристократами-батьками та академічним буржуазним середовищем. У цій боротьбі художник знаходив найбільш комфортний притулок серед панянок напівсвіту, танцівниць канкану та проституток дорогих борделів. Їх він переважно малював, карбуючи цим самим у вічність та вважаючи, що правди у їхніх обличчях та долях більше, ніж у найвишуканіших товариствах, а Бог саме їх – опущених та знедолених – взяв під свою опіку.

Фільм цілком налитий живописом – як академізмом, так імпресіонізмом та постімпресіонізмом, цілком просякнутий духом кабаре та канкану, який щойно тоді з’явився та завдяки щедрій підтримці Лотрека, активно йшов у маси.

Навіть темпо-ритм фільму та його літературна акустика покликана створити ілюзію присутності та співучасті. Трохи ексцентрики, легкий гумор, контрастні до жартів глибокі душевні зізнання, любов та ненависть, слава та ганьба практично відтворюють ефект стрімкого та божевільного канкану, від якого і колись, та й тепер голова йде обертом.

У затінку від літнього сонця, у сутінках кіноклубної атмосфери можна отримати особливу насолоду від фільму, героями якого є світлі та геніальні художники, а також ми, які виростали на їхніх шедеврах…

Олег Яськів

Lautrec, Roger Planchon, 1998

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

На вихідних 14 і 15 червня кав’ярня «Штука» запрошує на вечори гітарної музики Віталія Сичака «Південні вітри». Початок о 19:30, вхід вільний.

Прозвучать:

• Сільвіус Леопольд Вайс «Гавот»;
• Антоніо Кано «Концертний етюд»;
• Федеріко Морено Торроба «Сонатіна»;
• Хоакін Туріна «Соната»;
• Роланд Д’єнс «Лярго»;
• Августин Баріос «Вальс №3»;
• Августин Баріос «Шоро»;
• Сільвіус Леопольд Вайс «Жига»;
• Ісаак Альбеніс «Астурія»;
• Еміліо Пухоль «Соната»;
• Роланд Дьєнс «Танго»;
• кілька власних композицій.

12 червня о 18:30 у кав’ярні «Штука» відбудеться зустріч Клубу шанувальників Галичини, присвячена львівському природознавчому музею. Розповісти про історію та плани розвитку музею має намір Андрій Бокотей – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу біологічного та ландшафтного різноманіття. Вхід вільний.

Можливість вивчати природу структуровано та докладно у львів’ян з’явилась завдяки графу Володимирові Дідушицькому – колекціонеру, науковцю, політику, меценату і дотепному диваку. Зібрану особисто колекцію він відкрив для відвідувачів у 1870-му році, а у 1880-му – подарував разом із палацом, де вона розташувалась, місту. Наприкінці ХІХ століття музей складав гідну конкуренцію найкращим європейським інституціям цієї сфери. Частина експонатів – збірки і пам’ятки природи світового значення.

Перед закриттям на капітальний ремонт у 1995 році музей був дуже популярним, адже щорічно його відвідувало 100 тисяч осіб. А виставкою «Мандрівка у минуле» в грудні 2012 року розпочалась історія оновленого природознавчого музею Львова.

Про історію колекції та експонатів, плани і стратегії розвитку, які складають завзяті музейники, матимемо нагоду розпитати під час четвергової зустрічі.

Сторінка Музею - http://museum.lviv.net/ua/index.php

Новини Музею у Фейсбуці - https://www.facebook.com/LvivMuseum

У вівторок 10 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Вуді Аллена «Жасмин» (США, 2013).

Легендарний Вуді Аллен має гарний талант розповідати красиві історії про людські трагедії. Його легко впізнаваний стиль, у якому змістовні діалоги задають швидкий, “так щоб не відірватися”, ритм, а атмосферна музика ненав’язливо занурює глядача у правильний настрій. В результаті майже завжди гарантоване задоволення від фільму та сувій внутрішніх роздумів про головне, який можна розгортати довгими суботніми вечорами.

Як справжній майстер, режисер дозволяє собі вільну гру чужими ідеями, переспівуючи шедеври інших, при цьому обов’язково створює нетривіальні інтерпретації, які конкурують і часто перевершують оригінали.

В основі “Жасмин” – легендарний “Трамвай “Бажання”, п’єса та фільм американського класика Еліа Казана, що став знаковим для цілого покоління п’ятидесятих-шестидесятих років минулого сторіччя.

Але Вуді Аллен йде далі і розвиває тему ілюзорного щастя, швидкоплинності долі, вічного ціннісного та етичного конфлікту різних соціальних верств, вже у нашому сторіччі. При усій серйозності намірів режисера фільм вийшов елегантний і дотепний, саркастичний і водночас насичений гуманізмом. Для Аллена така поліжанровість не характерна, але досконалість, досягнута у цьому фільмі, навіть для нього рідкісна. Після блискучої європейської дилогії (“Матч-пойнт” і “Мрії Касандри”) та блідості наступних робіт, “Жасмин” знову підтверджує високу творчу спроможність немолодого класика.

Кейт Бланшет, інший, окрім режиссера, автор успіху фільму, створила переконливий, багатогранний і водночас неоднозначний, але, без сумніву, зворушливий образ жінки “на межі” краху всього, що було чи лише уявлялося. За що справедливо отримала Оскара.

У час, коли інформаційні технології та ріст добробуту, здавалося б, стирають передумови для багатьох конфліктів і персональних драм, ми розуміємо, що людина духовна змінюється повільніше, ніж технічний прогрес та ґаджети, якими вона обвішана. Ми розуміємо, що знайти справжню – чесну, безкорисливу, чуйну до ближнього – людину зараз так само складно, як і колись. Ми усвідомлюємо – на прикладі героїв фільму та власних життєвих історій – що “щастя” не у матеріальному чи статусному, а в чомусь іншому. Любити по-справжньому, допомагати щиро, віддавати легко, забувати зло…

Про це фільм, а не лише про руйнування матеріального та внутрішнього світу героїні – трагічної, але лише однієї з мільйонів історій, які відбуваються зараз і поміж нас.

Приходьте. Подумаємо разом як цьому запобігти…

Олег Яськів

Blue Jasmine, Woody Allen, 2013

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

9 червня у «Штуці» - день, присвячений Коулу Портеру.

Американський композитор початку ХХст., один із небагатьох, обдарованих талантом писати одночасно музику і тексти до власних пісень. Портер прославився завдяки голлівудським музичним комедіям і бродвейським шоу, а також стандартами, які охоче виконували та виконують провідні джазові музиканти, - “Night and Day”, “I Get a Kick Out of You”, “I’ve Got You Under My Skin”, “Begin the Beguine”.

Відвідувачі кав’ярні отримають невеличку пам’ятку про уродинника, а також – можливість почути, завдяки яким композиціям Коул Портер здобув світову славу.

Cole Porter на YouTUBE - https://www.youtube.com/watch?v=9cuArUG6sOc

8 червня о 19:30 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Валентини Турецької. Вхід вільний.

Прозвучать:

• Axel Stordahl “I should care”;
• Antonio Carlos Jobim “Desafinado”;
• Hoagy Carmichael “Georgia on my mind”;
• Pistol Annies “Lemon drop”;
• George Shearing “Lullaby of birdland”;
• Lionel Humpton “Midnight sun’;
• Duke Ellington “Night train”;
• Will Hudson “Moonglow”;
• Roberto Menescal “O Barquinho”;
• Duke Ellington “Sofisticated lady”;
• Bobby Hebb “Sunny”;
• Benny Golson “Whisper not”.

7 червня кав’ярня-галерея «Штука» святкує уродини Тома Джонса, британського естрадного виконавця, який завдяки емоційним пісням та яскравим шоу здобув у 1960-х рр. всесвітню популярність. Том Джонс відрізнявся неймовірною енергією, а від його голосу палкі шанувальниці просто мліли.

Сьогодні запрошуємо у кав’ярню послухати Тома Джонса та довідатись трохи про історію життя співака запрошуємо.

Tom Jones на YouTUBE - https://www.youtube.com/watch?v=gvmyTZEqlo8

У суботу 7 червня о 19:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір Андрія Гедзика (саксофон) та Романа Димкова (фортепіано). Вхід вільний.

Звучатимуть:

• Johnny Mandel “The shadow of your smile”;
• Hoagy Carmichael “Georgia on my mind”;
• Bart Howard “Fly me to the moon”;
• Eden Ahbez “Nature boy”;
• Wayne King “Beautiful love”;
• Bobby Hebb “Sunny”;
• George Shearing “Lullaby of birdland”;
• Ray Charles “Hallelujah, I Just Love Him So”;
• Joseph Kosma “Autumn Leaves”;
• George Gershwin “Summertime”.

4 червня, у середу, о 18:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки живопису Петра Сипняка «Просто літо». Вхід вільний.

Влітку час минає непомітно. Природа втішає красою, стишує міську круговерть, заспокоює і обнадіює. У краєвидах Петра Сипняка ці властивості проступають дуже переконливо. Причину такої щедрої любові автор розповів мистецтвознавцю та колекціонеру Володимирові Гусару: «Природа для мене є просто програмна річ. Якби не ті бабині квіти довкола хати, не ті верби, яблуні, пагорби, то не знати, чи міг би я все це так сприймати, відчувати і розуміти. Моя баба вишивала, і ті вишивки  завжди були біля мене. Всі стіни були завішані ними. Килимів тоді не було, бо хто тоді міг собі це дозволити. Пам’ятаю: була така велика вишивка, на якій була вишита червона калина, а під нею багато квітів, якась дівчина, ангели. Звичайно, що ми всі живемо серед природи, але тільки окремим дається все це так пережити, осмислити. Значить, мені так випало, і я до того є призначений».

Нагода оглянути полотна Петра Сипняка у камерній атмосфері кав‘ярні є до кінця червня. Заходьте!

Про автора

Петро Сипняк народився 29 січня 1959 року у селі Лани неподалік міста Галич на Івано-Франківщині. У 1985 році закінчив навчання у Львівському Інституті прикладного та декоративного мистецтва.

Член Національної Спілки художників України.

Член Спілки художників «Клуб українських мистців».

У 2014 році отримав почесне звання Народного художника України.

• 1990 – Картинна галерея (м.Львів);
• 1992 – Картинна галерея (м.Львів);
• 1993 – «Дійство», картинна галерея (м.Львів);
• 1996 –Палац мистецтв (м.Львів);
• 1999 – Палац мистецтв (м.Львів);
• 2000 – Галерея «Олімп» (м.Київ);
• 2000 – Дюрен (Німеччина);
• 2001 – Аахен (Німеччина);
• 2001 – Ряшів (Польща);
• 2001 – «Пори року», Палац мистецтв (м.Львів);
• 2002 – «Свята і грішна», Палац мистецтв (м.Львів);
• 2004 – «К-галері» (м.Брюсель, Бельгія);
• 2005 – Картинна галерея (м.Львів);
• 2006 – Галерея Анни Мальхерс (Німеччина);
• 2007 – Галерея «Зелена канапа» (м.Львів);
• 2007 – Бельгія;
• 2008 – «Містерії», галерея «LvivArt»;
• 2009 – Ювілейна виставка, Палац мистецтв (м.Львів);
• 2010 – Музей «Бойківщина» (м.Самбір);
• 2010 – Музей Т.Шевченка (м.Київ);
• 2010 – «Мистецький вертеп», галерея АВС (м.Київ);
• 2011 – Галерея «Мистецька збірка» (м.Київ);
• 2011 – Галерея «Коралі» (м.Львів);
• 2011 – Арт-салон «Бон Тон» (м.Львів);
• 2013 – Галерея «Зелена канапа» (м.Львів).

• 1991 – Бієнале «Львів’91 - відродження», Львів;
• 1994 – групова виставка в м.Нельванж, Франція;
• 1994 – «Україна зблизька», Прага, Чехія;
• 1995 – Музеум, Мюнхен, Німеччина;
• 1996 – Виставка до 10- річниці Чорнобиля, Бонн, Німеччина;
• 1996 – Трієнале,Софія, Болгарія;
• 1998 – Музей Енді Варгола, Словаччина;
• 1998 – «КУМ» + «Човен», Гданськ, Польща;
• 1999 – Антверпен, Бельгія;
• 1999 – Рим, Італія;
• 2000 – Прага, Чехія;
• 2001 – Дюрен, Німеччина;
• 2002 – Нідерланди;
• 2002 – «К-галері», Брюссель, Бельгія;
• 2003 – «Дні Львова у Кракові», Краків, Польща;
• 2005 – «Прості 2005» (Литва-Польща-Україна), Палац мистецтв, Львів;
• 2006 – «Весна-2006», «КУМ», картинна галерея, Львів;
• 2007 – Львівська галерея мистецтв, Львів;
• 2007 – «Арт-Київ», Київ;
• 2010 – «Подорожі, враження,спогади», галерея «LvivArt», Львів;
• 2010 – «Мамай-fest», м.Дніпродзерджинськ;
• 2010 – Львівська галерея мистецтв, Львів;
• 2011 – «Дні Європи», Палац мистецтв, Львів;
• 2011 – «Музей», галерея «Зелена канапа», Львів;
• 2011 – галерея «Леміш», Львів.