8 червня о 19:30 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Валентини Турецької. Вхід вільний.
Прозвучать:
7 червня кав’ярня-галерея «Штука» святкує уродини Тома Джонса, британського естрадного виконавця, який завдяки емоційним пісням та яскравим шоу здобув у 1960-х рр. всесвітню популярність. Том Джонс відрізнявся неймовірною енергією, а від його голосу палкі шанувальниці просто мліли.
Сьогодні запрошуємо у кав’ярню послухати Тома Джонса та довідатись трохи про історію життя співака запрошуємо.
Tom Jones на YouTUBE - https://www.youtube.com/watch?v=gvmyTZEqlo8
У суботу 7 червня о 19:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір Андрія Гедзика (саксофон) та Романа Димкова (фортепіано). Вхід вільний.
Звучатимуть:
4 червня, у середу, о 18:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки живопису Петра Сипняка «Просто літо». Вхід вільний.
Влітку час минає непомітно. Природа втішає красою, стишує міську круговерть, заспокоює і обнадіює. У краєвидах Петра Сипняка ці властивості проступають дуже переконливо. Причину такої щедрої любові автор розповів мистецтвознавцю та колекціонеру Володимирові Гусару: «Природа для мене є просто програмна річ. Якби не ті бабині квіти довкола хати, не ті верби, яблуні, пагорби, то не знати, чи міг би я все це так сприймати, відчувати і розуміти. Моя баба вишивала, і ті вишивки завжди були біля мене. Всі стіни були завішані ними. Килимів тоді не було, бо хто тоді міг собі це дозволити. Пам’ятаю: була така велика вишивка, на якій була вишита червона калина, а під нею багато квітів, якась дівчина, ангели. Звичайно, що ми всі живемо серед природи, але тільки окремим дається все це так пережити, осмислити. Значить, мені так випало, і я до того є призначений».
Нагода оглянути полотна Петра Сипняка у камерній атмосфері кав‘ярні є до кінця червня. Заходьте!
Про автора
Петро Сипняк народився 29 січня 1959 року у селі Лани неподалік міста Галич на Івано-Франківщині. У 1985 році закінчив навчання у Львівському Інституті прикладного та декоративного мистецтва.
Член Національної Спілки художників України.
Член Спілки художників «Клуб українських мистців».
У 2014 році отримав почесне звання Народного художника України.
Персональні виставки:У вівторок 3 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Рейну Урлеманса «Приходить жінка до лікаря» (Нідерланди, 2009).
Людське життя – це шлях по лезу бритви. Його легкість, про яку часто благаємо, переважно ілюзія, породжена небажанням дивитися в око прірви. Адже від “щастя-здоров’я” до трагедії чи хвороби один непевний крок долі.
Історія, покладена в основу фільму, достатньо поширена як у кіно, так і, на жаль, у повсякденному житті – боротьба людини та її сім’ї зі смертельною хворобою. Мораль, якою пронизаний фільм, також зрозуміла майже кожному: “у печалі та радості, поки смерть не роз’єднає нас”. Як правило, фільми на такі теми виходять сентиментальними та надмірно моралістичними, з однозначними етичними акцентами і, в результаті, перероджуються у банальні любовні історії.
Але нідерландський режисер Рену Урлеманс підійшов до проблеми хвороби жінки як до трагедії не лише окремої людини, але й цивілізаційної кризи, зумівши побачити у драмі однієї людини портрет цілої епохи. Епохи, коли увага до ближнього розпорошується егоїстичним принципом задоволення від життя або ж інтенсивністю соціальних стосунків. Лінійний сюжет з однозначною моральною оцінкою в результаті перетворюється на поліфонію маленьких трагедій людей, які по-різному переживають і долають горе. У фільмі тому немає однозначностей, натомість він залишає велике поле для дискусій та самопізнання. Як свідчення серйозності поліфонічного підходу авторів, останні аккорди фільму переходять в іншу тональність і торкаються ще однієї проблеми, яка досить актуальна у Європі і поступово актуалізовується і в Україні – добровільності відходу з життя.
Цей нелегкий фільм про нелегкі проблеми несподівано залишає світле відчуття. Можливо, воно з’являється через свідоме уникання звичних стереотипів поведінки та моральних оцінок. Але безумовно, що завдяки неперевершеній грі акторів, особливо головної зірки нідерландського кіно Керіс ван Гаутен, прекрасні ролі якої глядач міг бачити у “Чорних метеликах”, “Чорній книзі” або навіть в “Іграх престолів”.
Маємо ще один зразок справжнього, міцного європейського кіно, яка торкається найглибших струн людської душі. Взагалі, цей фільм вкотре засвідчує наскільки сильною та самобутньою є сучасна нідерландська школа кіно.
Незайвим буде нагадати собі, що доля стоїть на порозі і у будь-яку хвилину можна почути її зловісний стукіт. Чи вистарчить сил зустріти її з посмішкою і готовністю боротися – складне і завжди актуальне питання, на яке періодично потрібно давати відповідь. Наприклад, після перегляду цього фільму…
Олег Яськів
Komt een vrouw bij de dokter, Reinout Oerlemans, 2009
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
1 червня о 19:30 у кав’ярні «Штука» - фортепіанний концерт Ірини Лобанок «Джазові етюди». Вхід вільний.
Прозвучать:
30 травня у «Штуці» відзначають день народження Бенні Гудмена. «Король свінгу», «Патріарх кларнету» - такі прізвиська ще за життя отримав видатний джазовий кларнетист та диригент.
Саме свінг Бенні Гудмена збирав натовпи людей в танцювальні зали США 1930-1940-х років. Проте, крім беззаперечного таланту і статусу майстра класичного джазу, Бенні Гудмен увійшов в історію ще й як сміливий борець за расове рівноправ’я. Саме Бенні Гудмен першим порушив неписане правило тих часів, яке унеможливлювало гру в одному колективі музикантів із різним кольором шкіри.
Життєрадісний свінг Гудмена лунатиме у кав’ярні з самого ранку.
Benny Goodman на YouTUBE - http://www.youtube.com/watch?v=jdqvX-n25gs
Свінг (з англ. «гойдання») – особливий джазовий стиль, пік популярності якого припав на 30-ті роки ХХст.; відрізняється, перш за все, сильною ритм-секцією, помірним або швидким темпом, і особливим свінговим ритмом.
У вівторок 27 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Джона Керрана «Розмальована вуаль» (США-Китай-Канада, 2006).
Історія людини стає цікавою не тоді, коли вона втрачає (кохання, здоров’я, дружбу), але коли віднаходить втрачене. У цьому більше мужності і гідності. Це більше зачаровує. Історії про те, як утриматися на хиткій гойдалці життя, ми слухаємо так само уважно, як перші доторки до щік гарячого, насиченого мріями літнього вітру. Можна пробувати приміряти їх до себе, а можна просто насолоджуватись передчуттями, що десь у повітрі, у просторі довкола тебе завжди є шанс здобути більше, ніж утратив.
Фільм режисера Джона Керрана «Розмальована вуаль» – екранізація однойменного роману Сомерсета Моема, одного з кращих письменників минулого сторіччя, глибока психологічна творчість якого вплинула на декілька поколінь інтелектуалів, задавши ціннісні та екзистенційні орієнтири і стала однією з окрас короткої епохи елегантності між двома світовими війнами.
Втім, ми знаємо, що добра літературна основа ще не гарантує високої якості фільму. Фільм “Розмальована вуаль” – якраз яскравий зразок розкішної екранізації, яка в дечому навіть перевершує літературний матеріал.
Фільм занурює у дивовижну атмосферу, насичену запахами, музикою, краєвидами і на цьому тлі – найголовніше – справжніми людськими характерами, які живуть, кохають, помиляються, здобувають. Орієнтальні, схожі на старий китайський живопис пейзажі, високі стосунки епохи джазу та місіонерських вчинків, кохання та ерзац, виплекані на аристократичному вихованні. Усе це не лише дуже красиво, але й по-справжньому переконливо. Такі речі не називають «мелодрамами», а хустинки та попкорн особливо недоречні.
Розповідь про життя європейських колоністів у міжвоєнному Китаї ставить людину в особливі моральні координати, де не має місця звичному мелодраматизму. Історія про кохання та обов’язок, зраду та вірність, суспільну самопожертву та слабкодухість набуває, відтак, особливої переконливості, оскільки освячена ризиком для життя та місіонерським покликанням. Насичена врівноваженою символікою, далекосхідною екзотикою та мелодіями порухів людських душ, історія міжособистісних, внутрішньосімейних стосунків набуває особливої символіки та вартості.
Нас чекає добре кіно. Розкішна камера, вишукана характерна музика (композитор Александр Депла), блискуча драматична гра великих акторів Наомі Вотс та Едварда Нортона. Справжнє кіномистецтво, яке здатне заспокоїти біль та пригоїти рани пошматованої української душі, що хвилюється і бореться за свободу.
Така історія може раптово наснитися у відпочинковій тиші – серед незнайомих контурів зелених гір чи під світанкове зелено-блакитне муркотіння чужих морів.
Така історія могла б відбутися з кожним із нас. А можливо, з кимось – найщасливішим – уже відбувається…
Олег Яськів
The Painted Veil, John Curran, 2006
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
26 травня кав’ярня «Штука» святкує день народження Майлса Девіса – легендарного американського музиканта, трубача та композитора, який означив напрямок розвитку джазу для кількох поколінь.
Джаз середини ХХст. багатий талановитими музикантами, проте Майлс Девіс займає серед них особливе місце – не лише завдяки своєму творчому довголіттю, але й завдяки здатності вбирати у себе та переосмислювати різноманітні музичні тенденції, вдосконалюючи їх. Зробив значний внесок у розвиток джазу та сучасної музики загалом. Один із творців музичних стилів «fusion», «modal jazz» та «cool jazz», володів винятковим талантом імпровізації та ще за життя отримав статус легенди джазу.
Сьогодні увесь день відвідувачі кав’ярні зможуть посмакувати чаєм або кавою, слухаючи Майлса Девіса, а чекаючи на зустріч, ще й почитати про життя музиканта.
Miles Davis на YouTUBE - https://www.youtube.com/watch?v=zqNTltOGh5c
У неділю 25 травня з 20:00 до 22:00 у кав’ярні «Штука» - акустичний концерт Джошуа Претта. Вхід вільний.
На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних виступів.
У музиканта вже є два студійних альбоми - “Broken Without You” та “Seven Times”.
Інтернет-сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/