У неділю 6 липня о 19:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Мелодії з мандрівок» піаністки Ірини Лобанок і тенор-саксофоніста Ростислава Гавриша. Вхід безкоштовний.

У програмі:

• Franz Schubert “Serenade”;
• Earle Hagen "Harlem Nocturne";
• Erroll Garner "Misty";
• Reginald De Koven "Oh Promise Me";
• Cowboy song "Red River Valley";
• Edward MacDowell "To A Wild Rose";
• Ethelbert Nevin "Mighty Lak' a Rose";
• Sebastian Yradier "La Paloma";
• Vincenzo di Chiara "La Spagnola";
• G.H.Matos Rodriquez "La Cumparsita";
• Franz Lehar "Vilia";
• Friedrich von Flotow "Ah! So Pure";
• Nikolai Rimsky-Korsakoff "Song Of India".

У п‘ятницю 4 липня о 18:00 в рамках фестивалю «LVIVKLEZFEST 2014» та за сприяння благодійного фонду «Хесед-Ар’є» кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки картин Олени Фрідман «Чарівність львівської сецесії». Експозиція триватиме до 31 липня. Вхід вільний.

Інколи чуємо, що Львів – одна із неповторних «перлин сецесійної архітектури» у цілому світі. Сецесія й справді тут часто себе виявляє: загадковими знаками, обличчями на стінах, зображеннями екзотичних рослин і птахів, складними римськими числами, великою кількістю веж на дахах і порожніх віконець, крізь які проглядаються маленькі шматочки неба, постатями середньовічних лицарів та оголених міфічних німф і муз...

Усе це неповторне розмаїття втілене на шовку Оленою Фрідман. Заходьте, буде цікаво!

Про автора

Народилась у Львові 22 серпня 1989 року.

Образотворчим мистецтвом почала займатись в арт-студії при благочинному фонді «Хесед-Ар’є», де вперше мала можливість виставити свої роботи.

Захопившись батиком всерйоз, вирішила зробити його своїм фахом і вступила до Львівського коледжу легкої промисловості. У 2012 році продовжила навчання в Київському національному університеті технологій та дизайну.

Працює вже керівником однієї з творчих майстерень арт-студії.

Учасник багатьох художніх виставок, автор трьох персональних виставок.

Картини знаходяться в особистих колекціях відомих українців, а ще - у Китаї, Америці, Ізраїлі та Австралії.

У середу 2 липня о 19:00 у кав’ярні відбудеться майстер-клас «Все про відпочинок у Карпатах: що робити у горах влітку». Організатор – Школа конкурентних рішень KI School. Вхід вільний.

Під час зустрічі буде нагода розпитати про:

• де і як відпочити у Карпатах;
  
• що цікавого можна побачити;
• як провести дозвілля;
  
• як доїхати до місця відпочинку.
  

І ще обговорити варіанти проживання — від літніх дерев’яних будиночків і приватного сектору до чотиризіркових готелів, та національну кухню, її особливості у різних регіонах.

Школа конкурентних рішень KI School - http://school.karpaty.info/

У вівторок 1 липня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Педро Гонсалеза-Рубіо «До моря» (Мексика, 2009).

Море повільно наближається. Ми можемо до нього не доїхати цього року – такий час… Але ніщо не заважає йому шуміти у снах і бачитись у мріях.

Для мене, як і багатьох інших, у кого відсутня проста матриця відпочинку, море – це перш за все візуальний образ свободи. Позаду, на березі, твоя історія, попереду – за синім горизонтом – свобода твого майбутнього.

Але є й такі, для кого море – це спосіб утечі від цивілізації і границя, де можна будувати власний світ.

Багато великих чоловіків минулого шукали у морі серединний шлях між свободою в рамках цивілізації та виходом за її межі у світ тотожності з природою. Джон Стейнбек, Алехо Карпентьєр, Ернест Гемінгвей, Джек Лондон, Джозеф Конрад, Поль Гоген – це лише деякі з тих, про кого ми знаємо. Але насправді їх значно більше.

Про тих, справжніх, але невідомих загалу, фільм мексиканського дебютанта Педро Гонсалеза-Рубіо “До моря”. Майже документальний, але й практично художній, фільм розповідає притчу-з-життя про трьох чоловіків, з різних поколінь, але одного роду, які живуть у гармонії з природою. Головні стосунки – між батьком-карибським рибалкою та його п’ятирічним сином, який з матір’ю живе в Італії – розвиваються упродовж короткого часу перебування малого у рибальській хижі, де він переймає мудрість діда та вчиться любити тата. Довгою у часі, міцною любов’ю, яка стане сильнішою за відстань до Європи. Але хлопець вчиться також любити і світ – той що над водою та під нею – у спокої та шумі хвиль, під розмірений неспіх щоденної праці бідних рибалок.

Фільм досягає дивовижного ефекту. Насправді, це не малий входить у світ, а ми, зішкрябуючи коросту матеріальної цивілізації та нашого хворого на марнославство українського суспільства, відновлюємо силу зору та глибину почуттів. Немов на вітрі морському виполощуємо забруднілу від компромісів душу.

Прекрасний фільм, короткий та вичерпний, очам любий та серцю зрозумілий. Елегантне і наполегливе запрошення до моря. Не стільки курортного. А туди, де ще не змилися хвилями сліди великих чоловіків минулого…

Олег Яськів

Alamar, Pedro González-Rubio, 2009

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 29 червня кав’ярня «Штука» запрошує на вечір гітарної музики Віталія Сичака «Південні вітри». Початок о 19:30, вхід вільний.

Прозвучать:

• Сільвіус Леопольд Вайс «Гавот»;
• Антоніо Кано «Концертний етюд»;
• Федеріко Морено Торроба «Сонатіна»;
• Хоакін Туріна «Соната»;
• Роланд Д’єнс «Лярго»;
• Августин Баріос «Вальс №3»;
• Августин Баріос «Шоро»;
• Сільвіус Леопольд Вайс «Жига»;
• Ісаак Альбеніс «Астурія»;
• Еміліо Пухоль «Соната»;
• Роланд Дьєнс «Танго»;
• кілька власних композицій.

28 червня о 19:00 у кав’ярні-галереї «Штука» відбудеться концерт-засідання львівського Моцартівського товариства. Захід проводиться в рамках програми XII Фестивалю Давньої Музики у Львові «З-над берегів Дунаю». Вхід вільний.

У програмі:

• Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756-1791) – Соната для скрипки і фортепіано;
• Франц Ксавер Моцарт (1791-1844) – Три романси;
• Йозеф Гайдн (1732-1809) – Канцонета (переклад для голосу, скрипки і фортепіано Л. Дадукевич);
• інші твори.

Виконавці:

• Лєна Дадукевич - скрипка;
• Мар’яна Лаба – сопрано;
• Сергій Григоренко – фортепіано.

Про Моцартівське товариство у Львові

Засноване в жовтні 1997 року. Громадське об’єднання, членами якого є професійні музиканти, переважно викладачі та студенти Львівської національної академії ім. М. Лисенка – шанувальники творчості В. А. Моцарта і його наймолодшого сина, Франца Ксавера, який жив в Галичині протягом двадцяти семи років. Товариство організовує зустрічі, концерти та інші заходи, пов’язані з популяризацією творчості родини Моцартів. Завдяки старанням керівництва Моцартівського товариства 7 квітня 2007 року на Кафедральному соборі св. Юра була відкрита меморіальна дошка, приурочена до 180-річчя першого виконання “Реквієму” В. А. Моцарта хором Товариства св. Цецилії, заснованого Францом Ксавером Моцартом. Почесний голова Моцартівського товариства у Львові – проф. Дмитро Колбін, голова – Роман Стельмащук.

У п'ятницю 27 червня з 20:00 до 22:00 у кав’ярні «Штука» - акустичний концерт Джошуа Претта. Вхід вільний.

На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних виступів.

У музиканта вже є два студійних альбоми - “Broken Without You” та “Seven Times”.

Інтернет-сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/

У вівторок 24 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Бернардо Бертолуччі «Останній імператор» (Італія-Великобританія-Китай, 1987).

Сьогодні, коли двері зла прочинилися і холодний вітер тоталітаризму студить вільне серце, ми повинні навчитися  розрізняти зло, опиратися злу, боротися зі злом. І перемагати. Людина як особистість повинна перемогти зло як систему. У цьому духовна таємниця світу. Потрібно лише це зрозуміти. І не боятися…

“Останній імператор” – один з найвідоміших фільмів за всю історію кіно. Величезна кількість найвищих нагород – не лише данина часу, але й свідчення справедливого “входження у класику”. А ще тому, що у фільмі природа влади, і місце людини у ній аналізується на дуже “тонкому” рівні. Це епос з людським обличчям, монументальний твір, у якому форма (нехай і бездоганна) підпорядковується духу.

Історія останнього китайського імператора – не лише одна зі сторінок трагічної історії Китаю першої половини двадцятого сторіччя. Це кардіограма Часу, в якому ми живемо. Адже країни, режими, пейзажі – лише декорації для справжньої людської драми. Драми, у якій зростання і возвеличення змінюється падінням і приниженням.

Якщо відкинути історичний контекст, то фільм стає універсальною моделлю екзистенційної поведінки людини в умовах тотальної не-свободи, яка під певним кутом зору обов’язково підійде кожному.

У творчому доробку видатного режисера Бернардо Бертолуччі фільм “Останній імператор” – чи не найбільша вершина, після якої режисеру залишилося тільки опускатись до простих людських драм. У нього це також виходить добре (після “Імператор” були зняті і “Невловима краса” і “Під пологом неба”), але в “Останньому імператорі” зухвалість думки та розмах реалізації досягли максимуму. Переглядаючи цей фільм, бачиш далі, ніж міг собі уявити, підіймаєшся вище, ніж наважуєшся думати.

З естетичної точки зору фільм знятий бездоганно. Камера геніального Вітторіо Сторраро, музика Рюіті Сакамото, декорації та костюми Фердінандо Скафйотті. І формою, і змістом він нагадує буддистську мандалу – масштабний надзвичайно складний і красивий візерунок з кольорового піску, який ретельно викладають впродовж довгих днів цілим монастирським братством, щоб потім миттєво зруйнувати створену досконалість – яка зникає з титрами, але надовго залишається у серці. Адже людина – лише піщинка у безмежному потоці історії, перемелена у жорнах безжального часу.

Бездоганна композиційно картина, у якій Людина протиставляється Владі і залишається наодинці з вічністю. Мізерія та велич, стійкість та натиск, розгубленість та безжальний розум. Ці противаги утримують фільм у крихкій рівновазі, порушити яку здатен лише сам глядач, обравши кредом свого життя одну з протилежних позицій.

Перед нами справжня класика! У довгі червневі вечори, наповнені світлом дня і надією на перемогу – саме час дивитись цей бездоганний та герметичний як закрите імператорське місто фільм, у якому насправді безліч виходів… Приходьте!

Олег Яськів

The Last Emperor, Bernardo Bertolucci, 1987

Нагороди: 9 Оскарів, 3 призи Британської кіноакадемії, в т.ч. за кращий фільм, 4 Золотих глобуси в т.ч. за кращий фільм, Сезар за кращий фільм.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

22 червня о 19:30 у кав’ярні «Штука» - фортепіанний концерт Ірини Лобанок «Джазові етюди». Вхід вільний.

Прозвучать:

• Д. Б. Крамер «Прагнення»;
• М. Шмітц «Black blues»;
• М. Шмітц «Mr. Boogie goes on»;
• Р. Роджерс «You conquered me»;
• Дж. Форест «Night train»;
• Х. Кармайкл «Georgia on my mind»;
• Дж. Гершвін «Summer time»;
• «До Елізи» (джазо-вальсова обробка);
• кілька джазових балад.

21 червня – Свято музики у Львові та усьому світі. Музиканти – професіонали та аматори – виступають у несподіваних місцях під відкритим небом, а усі концерти безкоштовні.

«Штука» в цей день запрошує на концерт дуету гітаристів Віталія Сичака та Івана Федоришина з програмою «Фламенко і фадо». Початок о 19:30.

Більше інформації про Свято музики - http://fetedelamusique.lviv.ua/