3 жовтня о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука» відкриється виставка живопису Юлії Мельник «33 корови і чорний кіт» у супроводі поезії Анни Дмитрів. Вхід вільний.

Кожне з полотен Юлії Мельник ілюструє та продовжує поезія Анни Дмитрів. У спільному проекті авторки діляться радістю щасливих зустрічей, знайомств і збігів обставин, у яких знаходять натхнення та нові імпульси для творчості.

«Я не боюся яскравих кольорів. Таким я бачила світ у дитинстві, і це було найщасливіше відчуття», - розповідає Юлія Мельник про безпосередність і щирість, якими насичені її роботи. «Живопис Юлії Мельник демонструє її світлий погляд на світ, на життя. У її живописних роботах є фантазія, спосіб викладення думки. Чудовий живопис, талант, що має потенціал розвитку. Щось у її картинах цікаве крутиться, якась Божа іскорка залетіла і десь там собі живе…», - додає інтриги художник, заслужений діяч мистецтв України Орест Скоп.

Оглянути виставку запрошуємо до кінця жовтня в час роботи кав’ярні - щодня з 10:00 до 22:00.

Про авторів

Юлія Мельник народилася 20 травня 1983 р. у м. Тернополі. З 2008 р., після захисту кандидатської дисертації, викладає в Тернопільському національному економічному університеті та займається науковими дослідженнями проблем арт-ринку України  та світу. У 2013-2014 рр. пройшла наукове стажування у Вроцлавському університеті (Республіка Польща) за Стипендіальною програмою ім. Лейна Кіркланда з проектом на тему «Інвестування на ринку творів мистецтва Східної Європи». Є автором мистецького блогу Naїve Art - http://art-naive.blogspot.com.

Виставки:

·          червень 2009р. – участь в міжнародному мистецькому проекті «Plus You!» (London, Slade School of Fine Art);

·          червень 2010р. - виставка картин "Наїв-арт Юлії Мельник" в арт-барі "КОЗА" (м.Тернопіль);

·          25.05-10.06.2012р. - участь в арт-проекті "Люди і квіти" спільно з незалежним мистецьким обєднанням "Сновиди" в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї;

·          27.08 -14.09.2013р. - "Наїв-арт Юлії Мельник": дружня виставка у дружній ресторації "Мамонт" (м.Тернопіль).

Живописні роботи Юлії Мельник, окрім різних міст України, знаходяться також у приватних колекціях у Відні (Австрія), Орхусі (Данія), Парижі (Франція), Чікаго та Нью-Йорку (США).

 

Анна Дмитрів народилась 16 грудня 1982 року у м. Львові. Працює у Львівській комерційній академії, кандидат економічних наук, доцент кафедри маркетингу.

У 2013-2014 рр. пройшла наукове стажування в Економічному університеті м. Познань (Республіка Польща) за Стипендіальною програмою ім. Лейна Кіркланда з проектом на тему «Методика аудиту маркетингової діяльності вищих навчальних закладів». Саме завдяки цій Програмі відбулось знайомство з Юлією Мельник, яке переросло у творчий проект «33 корови і чорний кіт».

У четвер 2 жовтня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на акустичний концерт Джошуа Претта. Вхід вільний.

На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних виступів.

У музиканта вже є два студійних альбоми - “Broken Without You” та “Seven Times”.

Інтернет-сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/

У вівторок 30 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Хіродзако Корееда «І батько і син» (Японія, 2013).

Вміння робити зрозуміле кіно – особливий дар. На сьогодні, після тонн целюлоїдного комерційного мотлоху, створити добрий сімейний фільм дуже складно. Доводиться пробиватися через ліс спрощень, ламати стереотипи, відбудовувати довіру до слова та вчинків героїв, повертаючи їм переконливу силу. Щоб створити простий і геніальний фільм про синів та їхніх батьків.

Простота фільму “І батько і син” відрізняється від інтелектуальної простоти братів Дарденн чи Жак Одіара. Її витоки слід шукати у японському світогляді, який шліфувався сотні років. В результаті дзен-буддистська стриманість та синтоїстська врівноваженість фільму приймається як невід’ємна, природня ознака його душі. Нічого показного, ніяких спецефектів, жодних ексцентричних сцен, карколомного монтажу та супергероїв. Навіть музика, яка супроводжує дію, розчинилася, здається, десь у міжчассі між бароко та сучасним мінімалізмом. Все у цьому фільмі готує вас до приголомшивої подорожі у глибину власного серця. Ніщо не повинно перешкоджати вам у проживанні особистісних драм героїв. Світ – лише мовчазний сад, у якому ти роздумуєш про свою головну життєву місію.

Японський режисер Хіродзако Корееда створив один з найглибших фільмів останнього часу. Витончена робота його думки нагадує складну гравюру на крихкому склі. До останньої хвилини фільм тримає у напруженому остраху почути незручні відповіді на складні запитання: що важливіше – голос крові чи сила виховання, соціальний успіх чи душевна гармонія. Проста на перший погляд особистісна дилема перетворюється на планетарну філософську проблему без однозначного вирішення.

Камерна, хоч і трагічна, ситуація внутрішньосімейних стосунків між батьком та сином, набуває глобального розмаху з цивілізаційним символізмом. Сентиментальна мелодрама, як це хибно здається на початку, стає високою трагедією античної сили. Хто ж може бути справжнім батьком – той, хто дав життя чи виховав? Де межа між кар’єрним ростом та успіхом у власній сім’ї? Це головні, але не єдині запитання у фільмі, які відкривають перед глядачем браму сприйняття власної сутності.

Цього не могли не помітити на Каннському фестивалі, і стрічка отримала не лише приз за режисуру, але й відзнаку екуменічного жюрі. Ознакою справжнього усвідомлення сучасним суспільством своєї критичної моральної ситуації став значний глядацький успіх фільму практично на усіх континентах. Але не в Україні.

Ми невиправдано довго не зустрічались із далекосхідним кінематографом у нашому Кіноклубі. “І батько і син” – достойний привід виправити цю несправедливість. Це буде прекрасна зустріч. Повірте. Ви не пошкодуєте…

Олег Яськів

 

Like father, like son, Hirokazu Koreeda, 2013

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

27 і 28 вересня, на вихідних, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанні концерти Ірини Лобанок. Вхід вільний.

У програмі:

• «Гуцулка Ксеня»;
• «Місяць на небі»;
• «Ніч яка місячна»;
• «Ой, чий то кінь стоїть»;
• Vincent Fiorino “Blue canary”;
• Edith Piaf “La vie en rose”;
• Joe Dassin “Les Champs-Elysees”;
• Jerzy Peterburski “To ostatnia niedziela”
• Elvis Presley “Love me tender”;
• Elvis Presley “Can't help falling in love”;
• Frank Sinatra “Stardust”;
• Scorpions “Maybe I, maybe you”;
• “Moon River”, саундтрек до к/ф “Сніданок у Тіффані”;
• “Watch what happens”, саундтрек до к/ф “Шербурзькі парасольки”;
• саундтрек до к/ф “Той самий Мюнхгаузен”;
• саундтрек до к/ф “Limelight” з Чарлі Чапліном та інші.

24 вересня о 17:00 у «Штуці» відбудеться поетичний вечір Віталія Керестена. Організатор – ГО «Креарт», https://vk.com/creart_lviv_literaturni_vechory.

23 вересня виповнюється 84 роки від дня народження видатного американського співака і піаніста Рея Чарльза. «Штука» пропонує сьогодні згадати, ким був легендарний Рей Чарльз, - послухати найкращі композиції та почитати про його життя.

Рей Чарльз Робінсон – музикант, чий талант переміг сліпоту, що, здавалося б, є однією з найбільш прикрих вад здоров’я. Ставлячись до неї з легкою іронією, він знімався в кіно, керував автомобілем, завжди голився перед дзеркалом. Хіти, створені ним ще у 1950-х (найвідоміші – “What’d I Say”, “Hit The Road, Jack”, “Georgia On My Mind”), досі популярні та змушують хитати в такт головою все нових і нових шанувальників.

Ray Charles на YouTUBE - http://www.youtube.com/watch?v=Q8Tiz6INF7I

У вівторок 23 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Александра де ля Пательєра і Матьє Делапорта «Ім’я» (Франція-Бельгія, 2012).

Це кіно про те, що ховається за кожними дверима, закладене в кожну голову, закопане глибоко в душі. Кіно про найважливіше, яке більшість не помічає, натомість воліючи висмоктувати з пальця насправді дріб’язкові проблеми. Справжнє приховане дзеркало, в якому потайки розглядаєш власну сутність.

Фільм “Ім’я” препарує людський мозок і витягає чимало “скелетів з шафи”. Вони є майже у кожної людини. Вони є у кожної країни. Вони – ці замовчувані проблеми -  навіть по-своєму маркують нас як європейців, об’єднуючи нас спільною кризою духовності. Не заспокоює навіть те, що, мабуть, людство постійно перебуває у кризі духовності і усвідомлення цього або відчуття цього – є одним з двигунів розвитку цивілізацій. Але ми живемо тут і зараз! І тому так хочеться розібратись, виговоритись, покаятись і стати бодай трішки кращим…

Міщанська мораль, незграбно захована завісою толерантності, стає детонатором, який підриває штучні мости, збудовані в примарній надії утримати крихку рівновагу людських стосунків. В оголеній душі фільму, як на рентгенівській плівці, проявляються теперішня біль і тривога європейців.

В епіцентрі уваги фільму – сім’я, дружба, довіра, виховання дітей, свобода стосунків, гендерна рівність, політика і мультикультуралізм – цінності, важливі для більшості, які зараз однак під загрозою знецінення та деградації. Поліфонія глибоких дискусій розгортається з напівжартівливої інтриги щодо імені ще ненародженої дитини. Драматичний ефект фільму підсилюється підкресленою театральністю обстановки: усі персонажі – давні друзі, подружжя та перехресні родичі – вибудовують макросвіт фільму у мікросвіті одного помешкання, яке слугує єдиною декорацією, відрізаючи зайве і тим самим замикаючи увагу глядача на словах, жестах, думках, характерах, долях.

При цьому фільм – аж ніяк не політичний чи моралізаторський памфлет. Він по-французьки легкий і по-європейськи глибокий. Така собі філігранна, химерна словесна і смислова гра. З виваженою часткою розумного гумору, яка лише підсилює драматизм людських доль. Комедія за жанром та драма за змістом. Маленький шедевр, який не дає відірватись від екрану ані на хвилину. З блискучими акторськими роботами та витонченими літературними діалогами.

Нарівні з європейською “Різаниною” американця Романа Поланського, французький фільм “Ім’я” – гідна відповідь європейців усім лицемірам та спекулятивним оптимістам двадцять першого сторіччя по обидва боки океану. Обидва фільми – прекрасні, чесні роботи, які захоплюють усіма складниками високого кіно.

Вам буде смішно, вам буде сумно. Ви іронічно посміхатиметесь і скрушно зітхатимете. Над іншими, над собою. Над блиском мізерності та шумом марнославства. Вже зовсім скоро. У Кіноклубі. Де світло і чисто…

Приходьте.

Олег Яськів

 

Нагороди: 2 Сезари

Le prenom, Alexandre de La Patellière, Mathieu Delaporte, 2012

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

21 вересня з нагоди VIII Свята «На каву до Львова» та візиту Кавових Короля та Королеви кав’ярня «Штука» запрошує на скрипковий концерт Лілії Бріль. Запланований початок урочистого візиту та концерту – 14:20. Вхід вільний.

У програмі - добірка ліричних композицій українських і закордонних класиків.

20 вересня о 19:00 у рамках VIII Свята «На каву до Львова» кав’ярня «Штука» запрошує на вечір джазу із Юрієм Яремчуком – композитором та мультиінструменталістом, художником і поетом, «представником радикальних форм (сопрано і тенор саксофони, кларнет, бас-кларнет) на духових інструментах у сфері композиції та імпровізації». Вхід вільний.

Пролунають:

• Mercer Ellington “Mersi Mersi”;
• Joe Zawinul “Infant Eyes”;
• Wayne Shorter “Locomotion”
• John Coltrane “Someday My Prince Will Come”;
• Bill Evans “JuJu”;
• Wayne Shorter “Footprints”;
• Wayne Shorter “Coyte Blues”;
• Piter Eskyn “Naima”;
• John Coltrane “One For Daddy-O”;
• By Nat Adderley “Django”;
• John Luis “On Green Dolphin Street”;
• Bronislau Kaper “Scrpple From The Aplle”;
• Charlie Parker “Soul Eyes”;
• Mell Walbron “Alone Together”;
• Arthur Schwartz.

 Сторінка Юрія Яремчука - http://3yar.com.ua/

Друзі,

розпочалось інтернет-голосування за найкращу цьогорічну кав'ярню Львова. У час виборів агітувати негоже, але заохочувати взяти участь - можна. Долучайтеся!

Як голосувати?
•    на сайті "На каву до Львова" (18-21.9) – 25%;
http://www.coffeefest.lviv.ua/uk/poll-2014/
•    на facebook-cторінці "На каву до Львова" (18-21.9) – 10%;
https://www.facebook.com/LvivCityCoffeefest/app_20678178440
•    голос кавових Короля і Королеви (20-21.9) – 5%;
•    бюлетенями у кав’ярнях (20-21.9) – 60%.