У вівторок 23 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Джеймса Кента «Спогади про майбутнє» (Великобританія-Данія, 2014).

Повільно, але впевнено наша країна наближається до великого свята свободи. Непростий шлях і ще довга дорога до спокою. Але душа просить віддзеркалення радості у мистецтві, яким омиваємо душу. Ми вже звикли у Кіноклубі сприймати кіно не як екранне шоу, а як довершене естетично і глибоке змістовно джерело відповідей про найважливіше у житті.

Прекрасний, немов вечірня мелодія, британський фільм “Спогади про майбутнє” (або “Заповіти юності”), пастельними, але пронизливими мазками розповідає про долю молодого покоління, яке було зруйноване першим колективним божевіллям людства, яке історики називають першою світовою війною. Досконалу культуру передвоєнної Британії – з високими манерами, юнацьким мріями, довершеною освітою, кодексом честі, мистецтвом садів та гідністю прислуги – перемелює у зловісній пащі хижий непередбачуваний звір історії.

Водночас це надзвичайно глибокий і делікатний у деталях фільм, в якому війна залишається у світі тіней, а перед глядачем – лише людські переживання, розірвані мрії, втрачені любові. Цей фільм про людей – сильних, справжніх, молодих, вірних. Недаремно головна героїня – жінка, молода дівчина і саме її очима ми бачимо цей викривлений світ. Фактично у світовому кінематографі це чи не перший “жіночий погляд” на війну. Можливо, через це самої війни, з її натуралізмом та жорстокістю, що притаманне чоловічому погляду, у фільмі немає. Зате є багато болю, чекання, зітхань та роздумів. І … прекрасної кінематографічної роботи: зйомки, інтер’єри, костюми, музика, акторська робота – все слугує для відтворення духу прекрасної Belle-Epoque.

Важливо також, що історія, розказана у фільмі, справжня. Це екранізація опублікованих у 1933 році мемуарів письменниці Вери Бріттейн, яка будучи студенткою Оксфорду, захопленою літературою, молодою поетесою, пішла на війну добровольцем-медсестрою і втратила у ній своїх найближчих чоловіків. Трилогія спогадів Бріттейн, яка в оригіналі називається “Заповіти юності”, до сьогодні вважається однією з найважливіших гуманістичних книг, у якій відображений голос “втраченого покоління”, а екранізація режисера Джеймса Кента – найкращим візуальним втіленням “голосу миру”, яким була для міжвоєнної Європи Вера Бріттейн.

Великою заслугою режисера є те, що на тлі жорстокої війни, він описує  у першу чергу красу світу та силу людської любові. У такому розрізі фільм набуває не лише антивоєнного, але навіть більше – християнського звучання, залишаючись одним з найсильніших голосів гуманізму у наш сліпий до людських страждань час.

Найкраще, що ми можемо зробити напередодні свята Незалежності держави – це зміцнити силу духу та любові. Щоб перемогти зло явне і неявне та залишити дітям та внукам простір чистий від зла і несправедливості.

З Днем Незалежності вас, мої вірні та віддані друзі!

Приходьте… Тільки сильні духом та світлі серцем перемагають.

Олег Яськів

Testament of Youth, James Kent,  2014

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

21 серпня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Романа Марченка «Американці у Парижі», який виконуватиме пісні Френка Сінатри та композиції Джорджа Ґершвіна і Генрі Манчіні під акомпанемент фортепіано. Початок о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-         G. Gershwin “Summertime”;
-         G. Gershwin “Do what you do”;
-         G. Gershwin “Love is here to stay”;
-         G. Gershwin “Man I love”;
-         F. Sinatra “Fly me to the moon” (by H. Howard);
-         F. Sinatra “Singing in the rain” (by N. Brown);
-         F. Sinatra “Autumn leaves” (by J. Kosma);
-         F. Sinatra “Moon river” (by H. Mancini)
-         F. Sinatra “Negro spiritual”;
-         F. Sinatra “Swing low”;
-         F. Sinatra “Ol' Man river”;
-         F. Sinatra “Sometimes I feel”;
-         Louiguy “La vie en rose”;
-         H. Mancini “Dear heart”;
-         L. Ray “The Sunshine of your smile”;
-         R. de Koven “Oh promise me”.

У суботу 20 серпня кав’ярня-галерея «Штука» і піаністка Світлана Позднишева запрошують на продовження циклу «Музичних мандрівок», цього разу - в Іспанію, Аргентину, Польщу та Німеччину. Початок о 20:00, вхід вільний.

Прозвучать:

-         І. Альбеніс - Іспанська сюїта;
-         А. П'яццола - Танго ангела;
-         Васх - Іспанська серенада;
-         Г. Бацевіч – Соната;
-         Ф. Шопен - Вальс, прелюдії, мазурка;
-         Л. Бетховен - Місячна соната.

У п’ятницю 19 серпня о 19:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт польської співачки Катки Котецкої, вхід вільний.

Катка Котецка – співачка і авторка пісень. Співає польською та англійською. Пісні завжди ліричні, переповнені емоціями і пристрастю. Здебільшого меланхолійні та ніжні, але пронизані щирістю.

Останні шість років концертує Польщею, Чехією та Литвою, із переконанням, що музика завжди допомагає пізнати людей і саму себе.

Кілька пісень - http://bit.ly/2aT0ZBB, http://bit.ly/2bf4MbX, http://bit.ly/2aKkhrN. Сторінка у ФБ - https://www.facebook.com/czKatka/.

У вівторок 16 серпня о 18:00 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Кена Рассела «Коханець леді Чаттерлей» (Великобританія, 1993).

Довгими літніми вечорами, коли очі відпочивають у прохолоді зелені, а серце поривається до жовтогарячої лінії горизонту, десь у самій глибині нашого єства народжується нестримне бажання пристрасті. Вслухаючись в нього, нам складно розділити розум від почуття, зрозуміти чого хоче душа, а що тіло. Насправді ж лінії поділу немає. Бо любов – це дві півсфери – духовна і тілесна – і без їхнього ідеального поєднання не може народитися справжня історія Чоловіка та Жінки. Якщо хтось доводитиме щось інше – не вірте, адже вони просто позбавлені щастя досягнути такої гармонії.

Свого часу цей роман англійського письменника Девіда Герберта Лоуренса (1928р.) став однією з найяскравіших літературних подій і водночас чи не найбільшим подразником обивательської моралі суспільства у другій третині минулого сторіччя. Результатом стала заборона роману у багатьох країнах (а найдовше на батьківщині, у Великоританії) та, відповідно, нечуваний інтерес у читачів.

Цей талановитий роман читали і читають майже усі розумні молоді дівчата з хорошим смаком, а жінки звіряють за ним власний життєвий досвід. Розумних чоловіків приваблює, окрім іншого, бездоганна композиція та глибокий психологізм характерів. Словом, “Коханець леді Чаттерлей” – це справжня класика сучасної літератури.

Природньо, що до цієї книги підступалися кінематографісти, адже головна тема роману залежно від глибини його прочитання однаково хвилювала розум та збуджувала уяву. Неодноразові спроби екранізувати цей  роман виявляли різні рівні діалогу з глядачем, який пропонували режисери у своїх інтерпретаціях: від підкреслено еротичного до чисто психологічного. Проте велич книги у тому, що у ній ідеально поєднані ці дві головні сторони стосунків між Жінкою та Чоловіком. І складним завданням для режисерів було передати народження справжньої любові через справжню пристрасть, не розділяючи чи тим більше протиставляючи їх. Природньо, що розпочали кіноісторію роману французи ще у період заборони роману у Великоританії у далекому 1955 році. Не припиняються нові інтерпретації і до сьогодні (останній фільм з’явився у 2015 році).

Проте саме класик британського кіно Кен Рассел справився з цим завданням якнайкраще серед інших. Його екранізація роману – це шедевр ідеального поєднання голосу плоті та розуму, а разом з тим зразок глибокого психологічного переосмислення природи любові та пристрасті. А ще – це добрий та щирий фільм з чудовими акторськими роботами Шона Біна та Джоелі Річардсон і повагою до літературної першооснови.

Перегляд цього фільму максимально наближає нас до духу роману і, що головне, здатний активувати приспані рутиною та розчаруваннями внутрішні сили для справжнього почуття.

Приходьте. Разом відправимося у цю захопливу подорож.

Олег Яськів

Lady Chatterley, Ken Russel,  1993

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

14 серпня у кав’ярні «Штука» звучатиме підбірка вальсів у виконанні піаніста Івана Косюка. Початок концерту о 20:00, вхід вільний.

В першій половині концерту звучатимуть вальси Петра Чайковського, Сергія Прокоф’єва, Фридерика Шопена та Мирослава Скорика, у другій – власні композиції виконавця.

У суботу 13 серпня кав’ярня-галерея «Штука» і піаністка Світлана Позднишева запрошують у музичну подорож Україною, Угорщиною, Францією та Естонією. Цей маршрут стане початком циклу «Музичних мандрівок». Початок о 20:00, вхід вільний.

-         Б. Кудрик – Вальс;
-         Б. Барток – Сонатіна;
-         К. Дебюсі - Дівчина з волоссям кольору льону;
-         К. Дебюсі – Прелюдія;
-         К. Дебюсі - Місячне сяйво;
-         С. Франк - Прелюдія, фуга і варіації;
-         А Пярт – Сонатіна;
-         А Пярт – Варіації на одуження Арінушки;
-         М. Колесса – Коломийки.

У п’ятницю 12 серпня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати «Добре темперований клавір Йоганна Себастьяна Баха» у виконанні піаніста Павла Гречки. Цю збірку поліфонічних творів, написаних композитором у 1722-24рр., Людвіг ван Бетховен називав «музичною Біблією». Початок концерту о 20:00, вхід вільний.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н.Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

У вівторок 9 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Алена Корно «Усі ранки світу» (Франція, 1991).

Часом – і це рідкісні благословенні моменти життя – так хочеться закрити очі і зануритися у світ, сплетений з вражень дитинства, любовних переживань, образів культури, музичних нот і фарб старих майстрів. Тоді крізь призатулені повіки проникає світло, яке немов кварц, дезинфікує душу. Хочеться, щоби цей стан – між сном і дійсністю – тривав якомога довше. І при відкритих очах. І в реальному світі…

Фільм французького режисера Алена Корно “Усі ранки світу” – магічне дійство, яке повертає нам це особливе відчуття щастя. Історія життя, а швидше, творчості реальних композиторів та музикантів доби бароко Сен-Коломба та Марена Маре, які були учителями Люллі та Куперена – вплітається у авторську інтерпретацію деталей їхнього повсякденного життя та внутрішніх переживань, кохання та труднощів характеру, звитяг та помилок. У той же час це зовсім не біографічна стрічка. Це масштабне полотно, на якому зображена душа епохи та душа людини, полотно універсальне в часі, зрозуміле нашим сучасникам.

Від цього фільму стає легше на душі. Буквально. Хвилі музики розділяють душу від тіла і підносять її над землею і ти споглядаєш власне тіло – таке звичайне і прогнозоване – ніби з іншого світу.

“Усі ранки світу” – один з рідкісних прикладів ідеальної екранізації доброго літературного твору. Можливо, цим можна завдячувати особливій гармонії прози Паскаля Кіньяра – письменника, есеїста, неперевершеного знавця античної та барокової культури та одного з кращих інтелектуалів сучасності – яка легко “лягає” на екран. Можливо, це заслуга режисера Алена Корно, прекрасного каталонського композитора і популяризатора барокової музики Жорді Саваля та талановитого оператора Іва Анжело, які зуміли відтворити повсякденну естетику епохи бароко і неймовірно автентично передати матеріальний та естетичний світ Бароко.

Але головна причина глибини та краси цього фільму, як і книги, у тому, що вони – про Музику. “Музика нам дана для того, щоб виражати речі, про які неможливо говорити словами. Тому вона не цілком людська. Вона також і не цілком для Бога, бо Бог може говорити. Вона не для слуху, не для слави, не для кохання і навіть не для тиші. Вона того, щоби ті, хто навіки втратили мову, змогли змочити губи. Для тіні померлої дитини. Для життя, яке передує віку немовляти. Коли ще не дихаєш повітрям, не бачиш світла…”

Глибока проза Кіньяра майже без втрат і спрощень перенена на екран. Музика сучасного композитора Саваля органічно вплетена у твори самих героїв Сен-Коломба та Маре, а також Люллі та Куперена. Майже кожен кадр фільму – немов картина французьких майстрів натюрморту чи “малих” голандців. Навіть світло по-особливому передає дух часу. Але при цьому – і що головне – фільм дуже сучасний, адже він про справжні любовні почуття, про їх зародження і помирання, пронизаний напівтінями елегантного еротизму. Про радість слави і самотність генія, про земне і піднесене в людині. Історія, яку розповідає фільм, цікава і захоплива і, можливо, тому, глибокі думки, які пронизують увесь фільм, сприймаються легко та органічно.

Настільки глибоке проникнення у природу музики та людських почуттів – не часте явище для навіть високої культури. І фільм “Усі ранки світу” вповні виконує свою місію.

Приходьте. Будемо разом торкатися вічності.

Олег Яськів

Tous les matins du monde, Alain Corneau, 1991

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

В неділю 7 серпня у кав’ярні «Штука» відбудеться фортепіанний концерт композитора Павла Гречки «Шопен. Вибране». Початок о 20:00, вхід вільний.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н.Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.