У п’ятницю 19 серпня о 19:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт польської співачки Катки Котецкої, вхід вільний.

Катка Котецка – співачка і авторка пісень. Співає польською та англійською. Пісні завжди ліричні, переповнені емоціями і пристрастю. Здебільшого меланхолійні та ніжні, але пронизані щирістю.

Останні шість років концертує Польщею, Чехією та Литвою, із переконанням, що музика завжди допомагає пізнати людей і саму себе.

Кілька пісень - http://bit.ly/2aT0ZBB, http://bit.ly/2bf4MbX, http://bit.ly/2aKkhrN. Сторінка у ФБ - https://www.facebook.com/czKatka/.

У вівторок 16 серпня о 18:00 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Кена Рассела «Коханець леді Чаттерлей» (Великобританія, 1993).

Довгими літніми вечорами, коли очі відпочивають у прохолоді зелені, а серце поривається до жовтогарячої лінії горизонту, десь у самій глибині нашого єства народжується нестримне бажання пристрасті. Вслухаючись в нього, нам складно розділити розум від почуття, зрозуміти чого хоче душа, а що тіло. Насправді ж лінії поділу немає. Бо любов – це дві півсфери – духовна і тілесна – і без їхнього ідеального поєднання не може народитися справжня історія Чоловіка та Жінки. Якщо хтось доводитиме щось інше – не вірте, адже вони просто позбавлені щастя досягнути такої гармонії.

Свого часу цей роман англійського письменника Девіда Герберта Лоуренса (1928р.) став однією з найяскравіших літературних подій і водночас чи не найбільшим подразником обивательської моралі суспільства у другій третині минулого сторіччя. Результатом стала заборона роману у багатьох країнах (а найдовше на батьківщині, у Великоританії) та, відповідно, нечуваний інтерес у читачів.

Цей талановитий роман читали і читають майже усі розумні молоді дівчата з хорошим смаком, а жінки звіряють за ним власний життєвий досвід. Розумних чоловіків приваблює, окрім іншого, бездоганна композиція та глибокий психологізм характерів. Словом, “Коханець леді Чаттерлей” – це справжня класика сучасної літератури.

Природньо, що до цієї книги підступалися кінематографісти, адже головна тема роману залежно від глибини його прочитання однаково хвилювала розум та збуджувала уяву. Неодноразові спроби екранізувати цей  роман виявляли різні рівні діалогу з глядачем, який пропонували режисери у своїх інтерпретаціях: від підкреслено еротичного до чисто психологічного. Проте велич книги у тому, що у ній ідеально поєднані ці дві головні сторони стосунків між Жінкою та Чоловіком. І складним завданням для режисерів було передати народження справжньої любові через справжню пристрасть, не розділяючи чи тим більше протиставляючи їх. Природньо, що розпочали кіноісторію роману французи ще у період заборони роману у Великоританії у далекому 1955 році. Не припиняються нові інтерпретації і до сьогодні (останній фільм з’явився у 2015 році).

Проте саме класик британського кіно Кен Рассел справився з цим завданням якнайкраще серед інших. Його екранізація роману – це шедевр ідеального поєднання голосу плоті та розуму, а разом з тим зразок глибокого психологічного переосмислення природи любові та пристрасті. А ще – це добрий та щирий фільм з чудовими акторськими роботами Шона Біна та Джоелі Річардсон і повагою до літературної першооснови.

Перегляд цього фільму максимально наближає нас до духу роману і, що головне, здатний активувати приспані рутиною та розчаруваннями внутрішні сили для справжнього почуття.

Приходьте. Разом відправимося у цю захопливу подорож.

Олег Яськів

Lady Chatterley, Ken Russel,  1993

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

14 серпня у кав’ярні «Штука» звучатиме підбірка вальсів у виконанні піаніста Івана Косюка. Початок концерту о 20:00, вхід вільний.

В першій половині концерту звучатимуть вальси Петра Чайковського, Сергія Прокоф’єва, Фридерика Шопена та Мирослава Скорика, у другій – власні композиції виконавця.

У суботу 13 серпня кав’ярня-галерея «Штука» і піаністка Світлана Позднишева запрошують у музичну подорож Україною, Угорщиною, Францією та Естонією. Цей маршрут стане початком циклу «Музичних мандрівок». Початок о 20:00, вхід вільний.

-         Б. Кудрик – Вальс;
-         Б. Барток – Сонатіна;
-         К. Дебюсі - Дівчина з волоссям кольору льону;
-         К. Дебюсі – Прелюдія;
-         К. Дебюсі - Місячне сяйво;
-         С. Франк - Прелюдія, фуга і варіації;
-         А Пярт – Сонатіна;
-         А Пярт – Варіації на одуження Арінушки;
-         М. Колесса – Коломийки.

У п’ятницю 12 серпня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати «Добре темперований клавір Йоганна Себастьяна Баха» у виконанні піаніста Павла Гречки. Цю збірку поліфонічних творів, написаних композитором у 1722-24рр., Людвіг ван Бетховен називав «музичною Біблією». Початок концерту о 20:00, вхід вільний.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н.Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

У вівторок 9 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Алена Корно «Усі ранки світу» (Франція, 1991).

Часом – і це рідкісні благословенні моменти життя – так хочеться закрити очі і зануритися у світ, сплетений з вражень дитинства, любовних переживань, образів культури, музичних нот і фарб старих майстрів. Тоді крізь призатулені повіки проникає світло, яке немов кварц, дезинфікує душу. Хочеться, щоби цей стан – між сном і дійсністю – тривав якомога довше. І при відкритих очах. І в реальному світі…

Фільм французького режисера Алена Корно “Усі ранки світу” – магічне дійство, яке повертає нам це особливе відчуття щастя. Історія життя, а швидше, творчості реальних композиторів та музикантів доби бароко Сен-Коломба та Марена Маре, які були учителями Люллі та Куперена – вплітається у авторську інтерпретацію деталей їхнього повсякденного життя та внутрішніх переживань, кохання та труднощів характеру, звитяг та помилок. У той же час це зовсім не біографічна стрічка. Це масштабне полотно, на якому зображена душа епохи та душа людини, полотно універсальне в часі, зрозуміле нашим сучасникам.

Від цього фільму стає легше на душі. Буквально. Хвилі музики розділяють душу від тіла і підносять її над землею і ти споглядаєш власне тіло – таке звичайне і прогнозоване – ніби з іншого світу.

“Усі ранки світу” – один з рідкісних прикладів ідеальної екранізації доброго літературного твору. Можливо, цим можна завдячувати особливій гармонії прози Паскаля Кіньяра – письменника, есеїста, неперевершеного знавця античної та барокової культури та одного з кращих інтелектуалів сучасності – яка легко “лягає” на екран. Можливо, це заслуга режисера Алена Корно, прекрасного каталонського композитора і популяризатора барокової музики Жорді Саваля та талановитого оператора Іва Анжело, які зуміли відтворити повсякденну естетику епохи бароко і неймовірно автентично передати матеріальний та естетичний світ Бароко.

Але головна причина глибини та краси цього фільму, як і книги, у тому, що вони – про Музику. “Музика нам дана для того, щоб виражати речі, про які неможливо говорити словами. Тому вона не цілком людська. Вона також і не цілком для Бога, бо Бог може говорити. Вона не для слуху, не для слави, не для кохання і навіть не для тиші. Вона того, щоби ті, хто навіки втратили мову, змогли змочити губи. Для тіні померлої дитини. Для життя, яке передує віку немовляти. Коли ще не дихаєш повітрям, не бачиш світла…”

Глибока проза Кіньяра майже без втрат і спрощень перенена на екран. Музика сучасного композитора Саваля органічно вплетена у твори самих героїв Сен-Коломба та Маре, а також Люллі та Куперена. Майже кожен кадр фільму – немов картина французьких майстрів натюрморту чи “малих” голандців. Навіть світло по-особливому передає дух часу. Але при цьому – і що головне – фільм дуже сучасний, адже він про справжні любовні почуття, про їх зародження і помирання, пронизаний напівтінями елегантного еротизму. Про радість слави і самотність генія, про земне і піднесене в людині. Історія, яку розповідає фільм, цікава і захоплива і, можливо, тому, глибокі думки, які пронизують увесь фільм, сприймаються легко та органічно.

Настільки глибоке проникнення у природу музики та людських почуттів – не часте явище для навіть високої культури. І фільм “Усі ранки світу” вповні виконує свою місію.

Приходьте. Будемо разом торкатися вічності.

Олег Яськів

Tous les matins du monde, Alain Corneau, 1991

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

В неділю 7 серпня у кав’ярні «Штука» відбудеться фортепіанний концерт композитора Павла Гречки «Шопен. Вибране». Початок о 20:00, вхід вільний.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н.Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

6 серпня, у суботу, гості кав’ярні-галереї «Штука» матимуть нагоду послухати танцювальні мелодії різних епох і стилів у виконанні Миколи Дороша. Початок концерту о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-         Й. С. Бах - Прелюдія і Фуга соль-дієз мінор;
-         В. А. Моцарт - Рондо в турецькому стилі;
-         П. І. Чайковський - Танець Феї Драже, Баркарола;
-         Ф. Ф. Шопен - Три прелюдії, Два Вальси;
-         М. де Фалья - Тенець Вогню;
-         А.Хінастера - Три аргентинські танці;
-         Cyril Scott - Lotus Land;
-         Bill Evans - Turn Out The Stars, Waltz for Debby.

5 серпня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Романа Марченка «Ти танго заспівай мені», який виконуватиме пісні Богдана Весоловського під акомпанемент фортепіано. Початок о 20:00, вхід вільний.

Богдан Весоловський або ж Бонді (1915-1971) - український пісняр і композитор, музична легенда Львова ХХ століття. За життя здобув велику славу серед канадської діаспори, тоді як в Україні був маловідомим до 1990-х років.

5 серпня о 17:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки художньої кераміки Олени Фрідман і Світлани Зубович «Візерунки Босфору». Подію організовано за сприяння Міжнародної спілки бізнесменів України і Туреччини (TUID). Експозицію можна буде оглянути щодня з 10:00 до 22:00 до кінця серпня, вхід вільний.

З давніх-давен Османська імперія славилась традиціями розкішних художніх ремесел. Працю майстрів цінували, а секрети виготовлення і розпису ужиткової та декоративної кераміки передавали з покоління в покоління. Величезні території імперії одночасно зазнавали впливу мистецтва і культури Азії та Європи, витворюючи власний, глибокий символізм візерунків.

Джерелом натхнення для авторок виставки стала багатогранність традиційної турецької кераміки – її давня історія та безперервний розвиток.

Про авторок

Олена Фрідман народилась у Львові 22 серпня 1989 року.

Образотворчим мистецтвом почала займатись в арт-студії при благочинному фонді «Хесед-Ар’є», де вперше мала можливість виставити свої роботи.

Захопившись батиком, вирішила зробити його своїм фахом і вступила до Львівського коледжу легкої промисловості. У 2012 році продовжила навчання в Київському національному університеті технологій та дизайну.

Учасник багатьох художніх виставок:

-         2011 – «Еврейский вимір» (колективна виставка), Музей Ідей, Львів;
-         2011 – “Lwowskie spotkania” (персональна виставка), Марійське товариство, Львів;
-         2012 – «ЕТНОАРТ» (персональна виставка), кав'ярня-галерея «Штука», Львів;
-         2012 – «Світ єврейського містечка» (колективна виставка), Музей історії та релігії, Львів;
-         2013 – «Еконяка» (колективна виставка), Палац мистецтв, Львів;
-         2013 – «ЕТНОАРТ 2» (персональна виставка), Центр міської історії, Львів;
-         2014 – «Чарівність львівської сецесії» (персональна виставка), кав'ярня-галерея «Штука»;
-         2015 – «Єврейські ремесла» (колективна виставка), Консульство Ізраїлю у Львові.

Картини знаходяться в особистих колекціях відомих українців, а ще - у Китаї, Америці, Ізраїлі та Австралії.

Світлана Зубович – авторка і учасниця кількох виставок:

-         2012 – «Світ єврейського містечка» (колективна виставка), Музей історії та релігії, Львів;
-         2013 – «Еконяка» (колективна виставка), Палац мистецтв, Львів;
-         2015 – «Турецька мозаїка» (персональна виставка), кав'ярня-галерея «Штука»;
-         2015 – «Єврейські ремесла» (колективна виставка), Консульство Ізраїлю у Львові.