У п’ятницю 12 серпня гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати «Добре темперований клавір Йоганна Себастьяна Баха» у виконанні піаніста Павла Гречки. Цю збірку поліфонічних творів, написаних композитором у 1722-24рр., Людвіг ван Бетховен називав «музичною Біблією». Початок концерту о 20:00, вхід вільний.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н.Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

У вівторок 9 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Алена Корно «Усі ранки світу» (Франція, 1991).

Часом – і це рідкісні благословенні моменти життя – так хочеться закрити очі і зануритися у світ, сплетений з вражень дитинства, любовних переживань, образів культури, музичних нот і фарб старих майстрів. Тоді крізь призатулені повіки проникає світло, яке немов кварц, дезинфікує душу. Хочеться, щоби цей стан – між сном і дійсністю – тривав якомога довше. І при відкритих очах. І в реальному світі…

Фільм французького режисера Алена Корно “Усі ранки світу” – магічне дійство, яке повертає нам це особливе відчуття щастя. Історія життя, а швидше, творчості реальних композиторів та музикантів доби бароко Сен-Коломба та Марена Маре, які були учителями Люллі та Куперена – вплітається у авторську інтерпретацію деталей їхнього повсякденного життя та внутрішніх переживань, кохання та труднощів характеру, звитяг та помилок. У той же час це зовсім не біографічна стрічка. Це масштабне полотно, на якому зображена душа епохи та душа людини, полотно універсальне в часі, зрозуміле нашим сучасникам.

Від цього фільму стає легше на душі. Буквально. Хвилі музики розділяють душу від тіла і підносять її над землею і ти споглядаєш власне тіло – таке звичайне і прогнозоване – ніби з іншого світу.

“Усі ранки світу” – один з рідкісних прикладів ідеальної екранізації доброго літературного твору. Можливо, цим можна завдячувати особливій гармонії прози Паскаля Кіньяра – письменника, есеїста, неперевершеного знавця античної та барокової культури та одного з кращих інтелектуалів сучасності – яка легко “лягає” на екран. Можливо, це заслуга режисера Алена Корно, прекрасного каталонського композитора і популяризатора барокової музики Жорді Саваля та талановитого оператора Іва Анжело, які зуміли відтворити повсякденну естетику епохи бароко і неймовірно автентично передати матеріальний та естетичний світ Бароко.

Але головна причина глибини та краси цього фільму, як і книги, у тому, що вони – про Музику. “Музика нам дана для того, щоб виражати речі, про які неможливо говорити словами. Тому вона не цілком людська. Вона також і не цілком для Бога, бо Бог може говорити. Вона не для слуху, не для слави, не для кохання і навіть не для тиші. Вона того, щоби ті, хто навіки втратили мову, змогли змочити губи. Для тіні померлої дитини. Для життя, яке передує віку немовляти. Коли ще не дихаєш повітрям, не бачиш світла…”

Глибока проза Кіньяра майже без втрат і спрощень перенена на екран. Музика сучасного композитора Саваля органічно вплетена у твори самих героїв Сен-Коломба та Маре, а також Люллі та Куперена. Майже кожен кадр фільму – немов картина французьких майстрів натюрморту чи “малих” голандців. Навіть світло по-особливому передає дух часу. Але при цьому – і що головне – фільм дуже сучасний, адже він про справжні любовні почуття, про їх зародження і помирання, пронизаний напівтінями елегантного еротизму. Про радість слави і самотність генія, про земне і піднесене в людині. Історія, яку розповідає фільм, цікава і захоплива і, можливо, тому, глибокі думки, які пронизують увесь фільм, сприймаються легко та органічно.

Настільки глибоке проникнення у природу музики та людських почуттів – не часте явище для навіть високої культури. І фільм “Усі ранки світу” вповні виконує свою місію.

Приходьте. Будемо разом торкатися вічності.

Олег Яськів

Tous les matins du monde, Alain Corneau, 1991

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

В неділю 7 серпня у кав’ярні «Штука» відбудеться фортепіанний концерт композитора Павла Гречки «Шопен. Вибране». Початок о 20:00, вхід вільний.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н.Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

6 серпня, у суботу, гості кав’ярні-галереї «Штука» матимуть нагоду послухати танцювальні мелодії різних епох і стилів у виконанні Миколи Дороша. Початок концерту о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-         Й. С. Бах - Прелюдія і Фуга соль-дієз мінор;
-         В. А. Моцарт - Рондо в турецькому стилі;
-         П. І. Чайковський - Танець Феї Драже, Баркарола;
-         Ф. Ф. Шопен - Три прелюдії, Два Вальси;
-         М. де Фалья - Тенець Вогню;
-         А.Хінастера - Три аргентинські танці;
-         Cyril Scott - Lotus Land;
-         Bill Evans - Turn Out The Stars, Waltz for Debby.

5 серпня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Романа Марченка «Ти танго заспівай мені», який виконуватиме пісні Богдана Весоловського під акомпанемент фортепіано. Початок о 20:00, вхід вільний.

Богдан Весоловський або ж Бонді (1915-1971) - український пісняр і композитор, музична легенда Львова ХХ століття. За життя здобув велику славу серед канадської діаспори, тоді як в Україні був маловідомим до 1990-х років.

5 серпня о 17:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки художньої кераміки Олени Фрідман і Світлани Зубович «Візерунки Босфору». Подію організовано за сприяння Міжнародної спілки бізнесменів України і Туреччини (TUID). Експозицію можна буде оглянути щодня з 10:00 до 22:00 до кінця серпня, вхід вільний.

З давніх-давен Османська імперія славилась традиціями розкішних художніх ремесел. Працю майстрів цінували, а секрети виготовлення і розпису ужиткової та декоративної кераміки передавали з покоління в покоління. Величезні території імперії одночасно зазнавали впливу мистецтва і культури Азії та Європи, витворюючи власний, глибокий символізм візерунків.

Джерелом натхнення для авторок виставки стала багатогранність традиційної турецької кераміки – її давня історія та безперервний розвиток.

Про авторок

Олена Фрідман народилась у Львові 22 серпня 1989 року.

Образотворчим мистецтвом почала займатись в арт-студії при благочинному фонді «Хесед-Ар’є», де вперше мала можливість виставити свої роботи.

Захопившись батиком, вирішила зробити його своїм фахом і вступила до Львівського коледжу легкої промисловості. У 2012 році продовжила навчання в Київському національному університеті технологій та дизайну.

Учасник багатьох художніх виставок:

-         2011 – «Еврейский вимір» (колективна виставка), Музей Ідей, Львів;
-         2011 – “Lwowskie spotkania” (персональна виставка), Марійське товариство, Львів;
-         2012 – «ЕТНОАРТ» (персональна виставка), кав'ярня-галерея «Штука», Львів;
-         2012 – «Світ єврейського містечка» (колективна виставка), Музей історії та релігії, Львів;
-         2013 – «Еконяка» (колективна виставка), Палац мистецтв, Львів;
-         2013 – «ЕТНОАРТ 2» (персональна виставка), Центр міської історії, Львів;
-         2014 – «Чарівність львівської сецесії» (персональна виставка), кав'ярня-галерея «Штука»;
-         2015 – «Єврейські ремесла» (колективна виставка), Консульство Ізраїлю у Львові.

Картини знаходяться в особистих колекціях відомих українців, а ще - у Китаї, Америці, Ізраїлі та Австралії.

Світлана Зубович – авторка і учасниця кількох виставок:

-         2012 – «Світ єврейського містечка» (колективна виставка), Музей історії та релігії, Львів;
-         2013 – «Еконяка» (колективна виставка), Палац мистецтв, Львів;
-         2015 – «Турецька мозаїка» (персональна виставка), кав'ярня-галерея «Штука»;
-         2015 – «Єврейські ремесла» (колективна виставка), Консульство Ізраїлю у Львові.

У вівторок 2 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Філіпа Лелюша «Наша найкраща відпустка» (Франція, 2012).

Довгими дорогами життя, з розмитими чи застарілими дороговказами, майже звичними для людини стають моральні блукання, етичні помилки, спрощення правил чи втрата уваги до ближнього. Ми втомлюємося від любові, забуваємо про деталі, звикаємо до звикання, віддаляємося від дітей і… так завжди раптово втрачаємо (або проминаємо) найголовніші моменти життя. Але життя – явище казкове і тому ми з дитинства надіємося, що завжди є шанс все виправити.

Про особливо хороші фільми нелегко писати. Адже вони настільки досконалі, настільки глибоко проникають у душу, що слова в’яжуться внутрішніми відчуттями і хіба що додають нового блиску очам та енергії поставі. При перегляді по-справжньому хороших фільмів з’являється навіть відчуття матеріальності їхньої внутрішньої енергії.

“Наша найкраща відпустка” є саме таким – досконалим у багатьох аспектах фільмом. Фільмом, який залишає візерунок радості глибоким татуюванням на серці.

Безумовно літній за настроєм, цей фільм водночас термоядерно компресує багато проблем, які близькі кожній людині – причому як дорослій, так і дитині. Переглядаючи його ви не лише підсилите власну – дорослу – здатність любити, але й відчуєте колір першого кохання та смак першого поцілунку у дитинстві. Ви отримаєте додаткову енергію для дружби і цілий сувій порад як намагатися бути щасливим у дорослому непростому житті. Зрештою, ви розважитеся, як можна розважитися від доброго фільму з цікавим, багатомірним сюжетом та добрими акторами.

Історія кількох дружніх паризьких родин, які разом проводять літній відпочинок у провінційній Бретані, розгортається на кінополотні щедрими яскравими мазками, які разом складають чудову картину морального катарсису та віднайденої гармонії у стосунках. У фільмі багато сонця, багато тіней, гарних жінок і захоплених чоловіків, мудрих людей та чистих душею дітей. Тому приховані людські драми проступають на такому тлі особливо виразно і сама природа допомагає вирішувати їх.

У цьому фільмі французи знову підтвердили, що їхнє кіно (у кращих проявах, звісно) має особливий, ні з якою іншою кінематографією не схожий, шарм.

А наші останні тижні у Кіноклубі можна назвати “літом з кіном”. Мені дуже хочеться, щоб на вашу реальність накладалися яскраві фарби хорошого кіно. Мистецтво, як косметика для жінки, ніколи не шкодить, якщо правильно підібрана.

Приходьте. Будемо разом дивитися цей прекрасний фільм про головне.

Олег Яськів

Nos plus belles vacances, Philippe Lellouche,  2012

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

31 липня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Романа Марченка «Ти танго заспівай мені», який виконуватиме пісні Богдана Весоловського під акомпанемент фортепіано. Початок о 20:00, вхід вільний.

Богдан Весоловський або ж Бонді (1915-1971) - український пісняр і композитор, музична легенда Львова ХХ століття. За життя здобув велику славу серед канадської діаспори, тоді як в Україні був маловідомим до 1990-х років.

Наша дружня локація кав'ярня «Мазурек», що знаходиться за адресою вул.В.Поліщука, 83, запрошує на рандеву!

30 і 31 липня з 17:00 до 18:00 у виконанні віртуозного акордеоніста Мирона Остюка звучатимуть найдобірніші шлягери міжвоєнного Львова - танго, вальси, фокстроти і романси, чиї ритми зваблювали львів’ян до танцю у 1920-30-их роках.

У суботу 30 липня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Миколи Дороша «З музикою навколо світу». Початок о 20:00, вхід вільний.

У програмі вечора - джазові стандарти Нового Орлеану, емоційні танго аргентинця Астора П’яццоли та ліричні композиції норвежця Едварда Гріга.