6 серпня, у суботу, гості кав’ярні-галереї «Штука» матимуть нагоду послухати танцювальні мелодії різних епох і стилів у виконанні Миколи Дороша. Початок концерту о 20:00, вхід вільний.

Програма:

-         Й. С. Бах - Прелюдія і Фуга соль-дієз мінор;
-         В. А. Моцарт - Рондо в турецькому стилі;
-         П. І. Чайковський - Танець Феї Драже, Баркарола;
-         Ф. Ф. Шопен - Три прелюдії, Два Вальси;
-         М. де Фалья - Тенець Вогню;
-         А.Хінастера - Три аргентинські танці;
-         Cyril Scott - Lotus Land;
-         Bill Evans - Turn Out The Stars, Waltz for Debby.

5 серпня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Романа Марченка «Ти танго заспівай мені», який виконуватиме пісні Богдана Весоловського під акомпанемент фортепіано. Початок о 20:00, вхід вільний.

Богдан Весоловський або ж Бонді (1915-1971) - український пісняр і композитор, музична легенда Львова ХХ століття. За життя здобув велику славу серед канадської діаспори, тоді як в Україні був маловідомим до 1990-х років.

5 серпня о 17:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки художньої кераміки Олени Фрідман і Світлани Зубович «Візерунки Босфору». Подію організовано за сприяння Міжнародної спілки бізнесменів України і Туреччини (TUID). Експозицію можна буде оглянути щодня з 10:00 до 22:00 до кінця серпня, вхід вільний.

З давніх-давен Османська імперія славилась традиціями розкішних художніх ремесел. Працю майстрів цінували, а секрети виготовлення і розпису ужиткової та декоративної кераміки передавали з покоління в покоління. Величезні території імперії одночасно зазнавали впливу мистецтва і культури Азії та Європи, витворюючи власний, глибокий символізм візерунків.

Джерелом натхнення для авторок виставки стала багатогранність традиційної турецької кераміки – її давня історія та безперервний розвиток.

Про авторок

Олена Фрідман народилась у Львові 22 серпня 1989 року.

Образотворчим мистецтвом почала займатись в арт-студії при благочинному фонді «Хесед-Ар’є», де вперше мала можливість виставити свої роботи.

Захопившись батиком, вирішила зробити його своїм фахом і вступила до Львівського коледжу легкої промисловості. У 2012 році продовжила навчання в Київському національному університеті технологій та дизайну.

Учасник багатьох художніх виставок:

-         2011 – «Еврейский вимір» (колективна виставка), Музей Ідей, Львів;
-         2011 – “Lwowskie spotkania” (персональна виставка), Марійське товариство, Львів;
-         2012 – «ЕТНОАРТ» (персональна виставка), кав'ярня-галерея «Штука», Львів;
-         2012 – «Світ єврейського містечка» (колективна виставка), Музей історії та релігії, Львів;
-         2013 – «Еконяка» (колективна виставка), Палац мистецтв, Львів;
-         2013 – «ЕТНОАРТ 2» (персональна виставка), Центр міської історії, Львів;
-         2014 – «Чарівність львівської сецесії» (персональна виставка), кав'ярня-галерея «Штука»;
-         2015 – «Єврейські ремесла» (колективна виставка), Консульство Ізраїлю у Львові.

Картини знаходяться в особистих колекціях відомих українців, а ще - у Китаї, Америці, Ізраїлі та Австралії.

Світлана Зубович – авторка і учасниця кількох виставок:

-         2012 – «Світ єврейського містечка» (колективна виставка), Музей історії та релігії, Львів;
-         2013 – «Еконяка» (колективна виставка), Палац мистецтв, Львів;
-         2015 – «Турецька мозаїка» (персональна виставка), кав'ярня-галерея «Штука»;
-         2015 – «Єврейські ремесла» (колективна виставка), Консульство Ізраїлю у Львові.

У вівторок 2 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Філіпа Лелюша «Наша найкраща відпустка» (Франція, 2012).

Довгими дорогами життя, з розмитими чи застарілими дороговказами, майже звичними для людини стають моральні блукання, етичні помилки, спрощення правил чи втрата уваги до ближнього. Ми втомлюємося від любові, забуваємо про деталі, звикаємо до звикання, віддаляємося від дітей і… так завжди раптово втрачаємо (або проминаємо) найголовніші моменти життя. Але життя – явище казкове і тому ми з дитинства надіємося, що завжди є шанс все виправити.

Про особливо хороші фільми нелегко писати. Адже вони настільки досконалі, настільки глибоко проникають у душу, що слова в’яжуться внутрішніми відчуттями і хіба що додають нового блиску очам та енергії поставі. При перегляді по-справжньому хороших фільмів з’являється навіть відчуття матеріальності їхньої внутрішньої енергії.

“Наша найкраща відпустка” є саме таким – досконалим у багатьох аспектах фільмом. Фільмом, який залишає візерунок радості глибоким татуюванням на серці.

Безумовно літній за настроєм, цей фільм водночас термоядерно компресує багато проблем, які близькі кожній людині – причому як дорослій, так і дитині. Переглядаючи його ви не лише підсилите власну – дорослу – здатність любити, але й відчуєте колір першого кохання та смак першого поцілунку у дитинстві. Ви отримаєте додаткову енергію для дружби і цілий сувій порад як намагатися бути щасливим у дорослому непростому житті. Зрештою, ви розважитеся, як можна розважитися від доброго фільму з цікавим, багатомірним сюжетом та добрими акторами.

Історія кількох дружніх паризьких родин, які разом проводять літній відпочинок у провінційній Бретані, розгортається на кінополотні щедрими яскравими мазками, які разом складають чудову картину морального катарсису та віднайденої гармонії у стосунках. У фільмі багато сонця, багато тіней, гарних жінок і захоплених чоловіків, мудрих людей та чистих душею дітей. Тому приховані людські драми проступають на такому тлі особливо виразно і сама природа допомагає вирішувати їх.

У цьому фільмі французи знову підтвердили, що їхнє кіно (у кращих проявах, звісно) має особливий, ні з якою іншою кінематографією не схожий, шарм.

А наші останні тижні у Кіноклубі можна назвати “літом з кіном”. Мені дуже хочеться, щоб на вашу реальність накладалися яскраві фарби хорошого кіно. Мистецтво, як косметика для жінки, ніколи не шкодить, якщо правильно підібрана.

Приходьте. Будемо разом дивитися цей прекрасний фільм про головне.

Олег Яськів

Nos plus belles vacances, Philippe Lellouche,  2012

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

31 липня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Романа Марченка «Ти танго заспівай мені», який виконуватиме пісні Богдана Весоловського під акомпанемент фортепіано. Початок о 20:00, вхід вільний.

Богдан Весоловський або ж Бонді (1915-1971) - український пісняр і композитор, музична легенда Львова ХХ століття. За життя здобув велику славу серед канадської діаспори, тоді як в Україні був маловідомим до 1990-х років.

Наша дружня локація кав'ярня «Мазурек», що знаходиться за адресою вул.В.Поліщука, 83, запрошує на рандеву!

30 і 31 липня з 17:00 до 18:00 у виконанні віртуозного акордеоніста Мирона Остюка звучатимуть найдобірніші шлягери міжвоєнного Львова - танго, вальси, фокстроти і романси, чиї ритми зваблювали львів’ян до танцю у 1920-30-их роках.

У суботу 30 липня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Миколи Дороша «З музикою навколо світу». Початок о 20:00, вхід вільний.

У програмі вечора - джазові стандарти Нового Орлеану, емоційні танго аргентинця Астора П’яццоли та ліричні композиції норвежця Едварда Гріга.

29 липня, у п’ятницю, в кав’ярні «Штука» відбудеться фортепіанний концерт Миколи Дороша. Впродовж години звучатимуть популярні блюзові та джазові композиції. Початок о 20:00, вхід вільний.

У програмі:

-        композиції з альбому Oscar Peterson “Canadian Suite”;
-         Duke Ellington “Take the “A” train”;
-         Oscar Peterson “He has gone”;
-         Oscar Peterson “Love Ballade”;
-         “The Cakewalk”.

У вівторок 26 липня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Фолькера Шльондорфа «Любов Свана» (Франція-Німеччина, 1984).

Влітку, коли розум просить відпочинку, коли тіло втомлено відмовляє у суєтності, оголюються нерви почуттів. Загострюється бажання народження любові: чи то посилення давно вже рідної, чи відродження втраченої, чи віднайдення очікуваної. Неважливо, що робить розум, де знаходиться тіло – душа просить занурення у світ іншої структури, інших переживань.

У пошуках слідів цих відчуттів ми звертаємося до культури як до невичерпної і нескінченної бібліотеки, в якій завжди знайдемо вихід або ж бодай підказку.

Видатний німецький режисер Фолькер Шльондорф, майстер епічних соціально загострених драм, наважується на сміливий експеримент – перенести на екран прозу геніального майстра психологічної літератури Марселя Пруста. Свою епопею “У пошуках втраченого часу” письменник писав 15 років, залишивши людству багатотомний твір, який бажано мати в кожній пристойній домашній бібліотеці, але прочитати цілком майже нереально.

Шльондорф першим підступився до прози Пруста і виділив лише одну лінію взаємостосунків героїв – кохання аристократа Свана до світської куртизанки Одетти. Усвідомлюючи складність задуму, до створення фільму було залучено найкращі сили тогочасного кінематографу: це і геніальний оператор Свен Ньюквіст (постійний співавтор Бергмана), чудовий сценарист Жан-Клод Кар’єр (постійний співавтор Бунюеля), видатний театральний режисер Пітер Брук і прекрасний акторський ансамбль з Джеремі Айронса, Алена Делона, Фанні Ардан та Орнелли Мутті. Кожен з них привніс у фільм свою грань краси і тому “Любов Свана” став чи не еталонним фільмом про “любов у декораціях”, в якому головним стає психологізм, естетизм та повага до слова.

Фільм розгортає широкий простір для роздумів, оголює приховані нерви людських стосунків, провокує глядача на дискусії та рефлексії. Скріплює вертикаль часу вічними проблемами і переживаннями, і тим самим стає поряд з сучасною людиною. Зрештою, саме таку здатність мистецтва ми і називаємо класичною: бути спільним горизонтом для людини мислячої, чутливої та чуттєвої.

Я вже не говорю про прекрасні костюми та декорації і розчинену в них красу жіночого тіла. Фільм приносить не лише інтелектуальну, але й візуальну, ба навіть еротичну насолоду. Гра акторів довершена, Орнелла Мутті паморочить голову, Айронс – бездоганно загадковий і романтичний, а Ален Делон розширяє межі свого таланту.

Приходьте. Це буде свято високого мистецтва…

Олег Яськів

Un amour de Swann, Volker Schlöndorff, 1984

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

24 липня, у неділю, гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати імпровізації піаніста Івана Косюка на теми творів Петра Чайковського. Початок концерту о 20:00, вхід вільний.

Серед запланованих композицій:

-         концерт для скрипки з оркестром;
-         симфонія №5;
-         симфонія №6;
-         концерт для фортепіано з оркестром №1;
-         концерт для ф-но з оркестром № 3;
-         балет «Лебедине озеро», «Лускунчик»;
-         серенади для струнного оркестру;
-         цикл фортепіанних п`єс «Пори року».