25 листопада, у четвер, о 18.30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує послухати розповідь отця Севастіяна Дмитруха, голови комісії сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ , тема якої - «Брати Шептицькі: імена, що не відходять в історію». Листопад – найкраща пора, аби нагадати собі важливий внесок у збереження та розвиток української державності, духовності та культури, який зробили брати Андрей та Климентій Шептицькі. Цього місяця відзначаємо день народження отця Климентія та роковини з дня смерті Владики Андрея. «Ім’я митрополита Андрея Шептицького – як писав Мирослав Маринович у «Дзеркалі тижня», - належить історії українського народу, однак, якщо вдатися до гри слів, аж ніяк не відходить в історію. Митрополит завжди серед нас на всіх поворотах історичної долі, бо ставить запитання, на які важко знайти відповідь». Окрім розповіді про життя та духовну спадщину братів Шептицьких, у отця Севастіяна можна буде розпитати про долю збірки особистих речей духовних пастирів, формованої впродовж десятиліть отцем, перспективу відкриття у Львові Музею ікони, де б знайшла своє місце колекція «Студіон», започаткована ще Митрополитом.
Перша зустріч із серії «На стику мистецтв» відбудеться 13 листопада 2010 року о 18:00 у кав’ярні-галереї «Штука»: тандем поетки Лариси Радченко та дизайнерки Олени Ярошевич. Модератор – Альбіна Позднякова. Під гаслом «На стику мистецтв» плануємо провести серію зустрічей із письменникам та митцями, які працюють у інших сферах: художниками, дизайнерами, фотографами, музикантами. Це будуть розмови про літературу з нелітераторами і дискусії про можливість виходу літературних текстів у візуальну або музичну царину, про перетікання одного виду мистецтва в інше. Перша зустріч такого штибу приурочена до костюмованих читань «fashion-вірш», які проводяться в рамках міжнародного театрального фестивалю «Драбина». Ідея проекту «fashion-вірш» полягає у поєднанні поезії зі спеціально виготовленим або допасованим до неї одягом. У декламуванні віршів, як і в театральному дійстві, костюми є дуже важливою складовою, яка значною мірою формує образ. Тому ми залучили до цього проекту молодих львівських дизайнерів, які співпрацюючи з літераторами, створювали вбрання за мотивами відповідних віршів. Детальніше про проект можна дізнатися на сайті: http://drabyna.lviv.ua/. Лариса Радченко та Олена Ярошевич готували на «fashion-вірш» спільний дизайнерсько-поетичний витвір. Окрім того Олена ілюструвала поетичні тексти Лариси для українсько-англійської антології молодих українських поетів, яка невдовзі має вийти в Канаді. Про досвід своєї співпраці дівчата обов’язково розкажуть нам на цій зустрічі. Лариса Радченко Поетка. Народилась у Львові 1985 року. За фахом – лікар-терапевт. Переможець 5-го хмельницького слему (Хмельницький, 2007). Лауреат гран-прі фестивалю «Ан Т-Р-Акт» (Херсон, 2008). Лауреат конкурсу видавництва «Смолоскип» (2008) та конкурсу Романа Скиби «Неосфера» (2008). Учасниця акції «8 поеток на 8 березня» (Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Київ, 2009). Друкувалась у часописі «Соты», альманахах фестивалів «АН Т-Р-Акт» (2008-2010), альманасі фестивалю «Березневі коти» (2010), збірнику «100 молодих поетів України», альманасі сайту «Публікатор» «СПАМ», антології поезії 2000 рр. «Ляляк», а також у багатьох мережевих виданнях. Олена Ярошевич Художниця, дизайнер одягу та виробiв зi шкiри. Народилась 1985 року. Закінчила Львівську національну академію мистецтв (кафедра моделювання). 2009р. – пiвфiналiст конкурсу молодих дизайнерiв "Сезони моди. Погляд у майбутнe". 2009 р. – призер конкурсу "Саботаж" в рамках «Lviv fashion week». Створенi колекцiї: "Прадавнiй малюнок", "Як намалювaти пташку". Зараз живе і працює в Одесі. Альбіна Позднякова Письменниця, перекладач, літературний критик, організатор літературних читань. Народилась 1983 року у місті Львові. Лауреат фестивалю «Екоарт» (Донецьк, 2007), конкурсів «Гранослов» (2007), «Смолоскип» (2008), «Просто так» (Коростень, 2010), «Витоки» (Острог, 2010). Критичні статті друкувалися у виданнях «Критика», «Київська Русь», «postПоступ», «Дніпро». Веде рубрику «Труднощі перекладу» у журналі «ШО». Організатор літературно-мистецького фестивалю «наЛІТ»-2006 та -2007 у Львові. Організатор літературних читань «Пожежна драбина» в рамках театрального фестивалю «Драбина» у Львові. Координатор проекту «8 поеток на 8 березня» (Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Київ та Ніжин, 2009) та «8 поетів на 8 березня» (Львів, Київ, 2010). Координатор поетичних читань в рамках проекту «Жінка 3000» (Львів, Одеса, Сімферополь та Харків, 2010).
10 листопада о 18:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на цікаву розмову із Софією Дзиндрою, дружиною видатного скульптора Михайла Дзиндри та директором його Музею модерної скульптури у Брюховичах. Михайло Дзиндра народився у с.Демня Миколаївського району Львівської області, у роки Другої світової війни навчався у «Мистецько-промисловій школі» (сучасний Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І.Труша). Аби уникнути гнітючого контролю радянської влади, спочатку емігрує до Словаччини, незабаром – до Західної Німеччини, де завдяки майстерній праці досяг визнання та був прийнятий до «Професійної спілки художників Німеччини». Досягнувши успіху у створенні реалістичної скульптури, Михайло Дзиндра повністю втрачає інтерес до цього напрямку. Вирішивши присвятити себе абстрактному мистецтву, яке вимагало глибокого осмислення, художник вирушає у Сполучені Штати, що згодом стає всесвітнім центром абстракціонізму. Успіх не забарився і в Америці: роботи експонувались у багатьох містах, у т.ч. й там, де не була зосереджена діаспора, сипались схвальні відгуки критиків. У Флориді, останньому американському місті, де жив Михайло Дзиндра, планувалось будівництво музею: було придбано 4 гектари землі, місцева влада надала щорічну фінансову підтримку. Проте Михайло Дзиндра не втрачав інтересу до подій на рідній землі, і коли в Україні було проголошено незалежність, 71-річний скульптор приймає рішення повернутись додому. Але не сам, а з усіма роботами, та відкрити задуманий музей в Україні. Як склалось життя Михайла Дзиндри в Україні та як вдалося створити такий масштабний музей у Брюховичах? Чим сьогодні наповнене життя музею? Чи обмежувалась діяльність митця лише скульптурою? Щоб дізнатись не лише про це, а й почути відповіді на власні запитання, запрошуємо у кав’ярню в наступну середу. Також до розповіді долучаться Вікторія Холстиніна, помічник пані Софії, та Ганна Легін, засновники мистецько-творчої майстерні «Дзиндрики».
2 листопада 2010 року о 20.00 кав’ярня-галерея «Штука» та токаор Олександр Ліпський запрошують відзначити ювілейну дату, пам’ятну для усіх, закоханих у фламенко. Саме у вівторок виповнюється 130 років з дня народження Рамона Монтойї – гітариста (токаора), що одним із перших довів самостійну роль гітарної гри у фламенко. До часів дона Рамона гра на гітарі була лише доповненням до співочої й танцювальної складових. Щоб вшанувати пам’ять маестро, у цей день запрошуємо не лише прийти до нас на пенью, а стати співучасником своєрідного флешмобу: якщо Ви граєте на якомусь інструменті, танцюєте, співаєте чи просто слухаєте музику – обов’язково зробіть 2 листопада щось «фламенкове»! Вхід вільний. Довідка *Peña flamenca («пенья фламенка») - з іспанської означає «зустріч або місце зустрічі виконавців». Більше про фламенко у Львові: - http://flamenco.lviv.ua/, - http://tocaor-lviv.livejournal.com/.
З 1 по 30 листопада 2010 року кав’ярня-галерея «ШТУКА» запрошує переглянути виставку світлин на тему «Коти-волоцюги та їх походеньки Львовом» та вибрати найкращу роботу. Відкриття фотоконкурсу у кав’ярні відбудеться 31 жовтня, у неділю, о 15.00. З 1 серпня, часу початку конкурсу, по 30 вересня, кав’ярнею було зібрано більш, ніж 150 світлин авторів з усієї України. 28 найкращих було відібрано журі, до якого увійшли: Євген Булавін – арт-директор кав’ярні «Штука», Андрій Гелей – художник-дизайнер, Юлія Корицька – копірайтер кав’ярні «Штука», Тарас Стефанишин – мистецтвознавець, Юрій Тітовець – фотохудожник. Учасниками фотоконкурсу є автори не лише зі Львова, а й Збаража, Золочева, Києва, Луцька і Теребовлі: Оксана Андрущенко, Тетяна Антоненко, Марія Білян та Богдана Гринда, Ніна Болтова, Квітослава Булавіна, Дмитро Вишинський, Надійка Гербіш, Юрій Давиденко, Артьом Дакелін, Марта Калиняк, Тарас Карабін, Андрій Козак, Олена Крушинська, Наталія Кузіль, Ірина Куцин, Наталія Михантьєва, Юрко Мориквас, Катерина Москалюк, Оксана та Андрій Олійники, Інна Перевалова, Олександра Сосновська, Ольга Тесленко, Дзвіна Тислюкевич, Діна Турук, Володимир Хижинський, Олег Циб, Валентин Шведов, Юрій Шипунов. Впродовж листопада кав’ярня-галерея «Штука» запрошує відвідувачів приєднуватись до вибору переможця, а також - долучатись до голосування на Інтернет–ресурсі «Lviv Online». Автори трьох світлин, які наберуть найбільше голосів, отримають у подарунок вечір на двох у кав’ярні, а також - грошовий сертифікат на виготовлення власної фотокниги від партнера заходу – компанії «Цифролаб», http://cyfrolab.com/. Довідка Організатор виставки-фотоконкурсу – кав’ярня-галерея «ШТУКА». Партнери заходу – компанія «Цифролаб», ГО «Західно-Українське товариство захисту тварин», ГО «Підкова».
27 жовтня, у середу, о 18.30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на розмову про Олену Кульчицьку – видатну постать української культури. Як склалось життя художниці? Що зумовило безперестанний творчий поступ та непохитну національно-патріотичну позицію мисткині? Чому Олена Кульчицька займає настільки вагоме місце у розвитку українського мистецтва не лише кінця XIX – початку XXст., а й наступних десятиліть? Маємо нагоду поговорити про це із найкращими знавцями: Любов’ю Кость, завідувачем Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, та Надією Кінаш, молодшим науковим співробітником Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Зустріч Клубу шанувальників Галичини відбудеться в рамках циклу «Люди землі Франца Йосифа».
21 жовтня у кав’ярні-галереї «Штука» святкують день народження Діззі Гіллеспі, видатного джазового трубача, вокаліста, композитора, одного із засновників стилю «бібоп». Діззі Гіллеспі неперевершено грав на трубі і чудово вмів імпровізувати. Проживши 75 років, він встиг дуже багато: став співавтором нового джазового стилю, записав сотні композицій та платівок, які зараз належать до золотого джазового фонду, створив кілька колективів, кожен із яких міг би стати достатньою причиною пам’ятати про музиканта. Впродовж кількох десятиліть Гіллеспі втілював образ «запаморочливого» джазмена, зумів здійснити вагомий вплив на багатьох музикантів наступних поколінь, і не тільки трубачів. Також Гіллеспі був справжнім шоуменом, законодавцем сценічної моди, що любив екстравагантні костюми і головні убори. Отакий скупий портрет Діззі Гіллеспі. А щоб послухати музиканта і почитати про нього більше, запрошуємо у кав’ярню у четвер з 9:00 до 22:00. Вхід вільний.
10 жовтня, у неділю, у кав'ярні-галереї "Штука" відбувся доброчинний концерт "Твір Гайдна" на допомогу безпритульним дітям в Україні. Кошти було зібрано завдяки чудовому виступу "ORPHEON CONSORT" із Відня: Хосе Васкесу (віола да ґамба, віола-баритон), Хрісти Опрісніґ (бароковий альт), Люціі Краммер (барокова віолончель).
11 жовтня 2010 року у кав’ярні-галереї «Штука» відзначатимуть день народження Арта Блейкі – американського джазового барабанщика, який прославився із своїм оркестром “Jazz Messengers” завдяки сміливим експериментам. Насичений звук, яскраві імпровізації, які з першого разу не одразу легко даються вухам, – основні характеристики музики Блейкі. «Бу», як називали музиканта після прийняття ним ісламу, - один із новаторів бібопу, проте його колектив сформував свій особливий стиль, що мав багато спільного із соулом та фанком. У Арта Блейкі, який навіть не мав музичної освіти, був справжній талант, окрім створювати хорошу музику, ще й знаходити молоді таланти, які під його опікою перетворювались на самостійних успішних джазменів. Аби нагадати про 91-ші уродини музиканта, кав’ярня-галерея «Штука» увесь день слухатиме лише музику Арта Блейкі та пропонує за кавою почитати про його життя і кар’єру.
29 вересня в кав’ярні-галереї «Штука» відбудеться восьма зустріч Клубу шанувальників Галичини, тема якої – «Виникнення німецьких колоній у Галичині». Розповість про цілі, періоди закладення та особливості німецьких поселень у Галичині, ініційовані владою Австрії, cand.phil. Ганс Крістіан ГАЙНЦ – докторант, географ, дослідник з Німеччини, опікун Архіву Галицьких німців в Інституті Пфальцської історії та етнографії в м. Кайзерсляутерн (Німеччина), консультант Географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка та викладач по сумісництву в МБА Львівського інституту менеджменту (ЛІМ). Як склались стосунки між переселенцями та корінним населенням? Наскільки масштабними були колонізаційні заходи у Галичині і чому вони зачепили здебільшого німецьких підданих Австрійської імперії? Яка доля спіткала поселення, створені в кінці XVIII – на початку XIXст., після загибелі імперії, за влади Польщі, під час Другої світової війни (переселення з Галичини взимку 1939 - 40рр., заселення в центральній сьогоднішній Польщі, втеча перед радянською армію), ситуація після війни та їх сучасний стан? Аби довідатись про все це, запрошуємо у кав’ярню в наступну середу.