З 1 по 30 квітня у кав’ярні-галереї «Штука» триватиме виставка картин Марисі Рудської «Кишеньковий світ», відкриття якої відбудеться у п’ятницю 1 квітня о 18:00 у супроводі виступу гурту «Один в Каное». Герої кишенькового світу Марисі – трохи дитячі, зворушливі та добрі. Кожна картина викликає у глядача найтепліші емоції, подібні до щирої розмови із близьким другом. Ледь помітний сум самотності, затишок обіймів та сміливі мрії – ось лише кілька тем, які є у роботах художниці. Марися Рудська – молодий художник, живе і навчається в Києві. Автор уже трьох персональних виставок: «Червона магія» у книгарні «Є» (листопад 2009р., Харків), «Сни та фосфени» у кав’ярні “Coffta” (лютий-березень 2010р., Київ), «Край неперелітних див» (лютий 2011р., Київ). Працює Марися у різноманітних техніках, хоча експонуватимуться роботи, здебільшого намальовані акварелями. Отож, аби замешкати у доброму світі героїв Марисі Рудської, запрошуємо у кав’ярню щодня з 9 до 22:00. Довідка Більше інформації про автора можна знайти тут: - http://smugasta.livejournal.com/; - http://smugasta.sumno.com/.

У вівторок 29 березня о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука» відбудеться уже друга весняна зустріч Клубу шанувальників Галичини. Цього разу мова йтиме про зміни, які переживали львівські вулиці, а розповідатиме про них історик Іван Сварник. «У Львові я пам’ятав певні вулиці, як був хлопцем. До виїзду з України ходив у храм Святого Юра один раз. Та частина міста була мені невідома, то я там губився. Коли я повернувся до Львова, то треба було часами на якусь адресу попасти. Питаю одного, другого – не знає. Нарешті я зрозумів, як то робити, - коли шукав якусь вулицю, питав найстарішу бабусю, яку бачив. Бо вона ще пам’ятала, як то було тоді, коли я був дитиною», - розказував Любомир Гузар в одному інтерв’ю. Якими були назви вулиць, по яких ми крокуємо щодня на роботу, в театр чи кафе, за Австро-Угорщини, Польщі чи Радянського Союзу? Які аргументи брались до уваги, коли їх перейменовували після проголошення незалежності? Почути цікаві факти та відповіді на ці питання зможемо від справжнього знавця, оскільки Іван Сварник – один із учасників групи при Комісії національного відродження Львівської міськради, що була створена для перейменування вулиць на початку 1990-х.

Тандем письменниць Катерини Оніщук та Альбіни Позднякової відбудеться 15 березня 2011 року о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука» Це буде розмова без модератора або глибинне інтер’ю письменниць-подруг про взаємовпливи. Трохи відходячи від теми стику мистецтв, поговоримо про внутрішнє сприйняття власних текстів, про те, як вони приходять і з якого сміття народжуються. Поміркуємо, чи насправді є важливим перший читач, і чи може близька людина бути добрим критиком. Катерина Оніщук Народилася 1982 р. у містечку Млинів на Рівненщині. Письменниця, перекладач, редактор. Закінчила Рівненський гуманітарний університет (за фахом – біолог) та Інститут післядипломної освіти при ЛНУ ім. Івана Франка (за фахом – філолог англійської мови). З 2002 р. мешкає у Львові. Авторка двох опублікованих поетичних збірок («Повінь», 2002; «Пілігрим», 2003); переможниця конкурсу «Гранослов» за поетичну збірку «Ангел’о’ліття» та дипломантка конкурсу «Привітання життя» за збірку «Танці богів і дерев» (обидві добірки наразі існують лише в машинописному варіанті). Друкувалася у різноманітній літературній періодиці (УЛГ, журнал «Дніпро» й «Provocatio», мистецький альманах «Терен», міжнародний альманах «Провінція» тощо). За її віршами учасники театральної формації «МАПА.UA» поставили міні-виставу «Мандри язичниці». В перекладі К. Оніщук у видавництві «Астролябія» побачили світ твори найвідомішого у світі майстра фентезі Дж. Р. Р. Толкіна «Сказання про дітей Гуріна», «Сильмариліон», «Сказання з Небезпечного Королівства», «Легенда про Сіґурда й Ґудрун» (два останні — у співпраці з київською перекладачкою Оленою О’Лір) і знаного польського письменника А. Шклярського «Томек у країні кенгуру». Альбіна Позднякова Народилась 1983 року у місті Львові. Письменниця, перекладач, орагізатор різноманітних літературних дійств. Співупорядниця квір-антології «120 сторінок Содому» (Сучасна світова лесбі/ґей/бі література. «Критика», Київ, 2009). Лауреат фестивалю «Екоарт» (Донецьк, 2007) та конкурсу «Гранослов» (2007). Посіла 3 місце у конкурсі «Смолоскип» (2008) за роман «По той бік ковдри». Посіла 2 місце у конкурсі «Просто так» в номінації «Поезія» (Коростень, 2010). Поезія та проза друкувались у антології «Літпошта», у антології «Березневі коти», у журналі «Золота Доба», журналі «ШО», в «Українській Літературній Газеті» та інших виданнях. Критичні статті друкувалися у виданнях «Критика», «Київська Русь», «postПоступ», «Просто неба», «Дніпро». Веде рубрику «Труднощі перекладу» у журналі «ШО». Перекладає з англійської, польської, білоруської та російської. Організатор літературно-мистецького фестивалю «наЛІТ»-2006 та -2007 у Львові. Організатор літературних читань «Пожежна драбина» в рамках театрального фестивалю «Драбина» у Львові. Координатор проекту «8 поеток на 8 березня» (Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Київ та Ніжин, 2009), «8 поетів на 8 березня» (Львів, Київ, 2010) та «8 перекладачок» (Львів, 2011). Координатор поетичних читань в рамках проекту «Жінка 3000» (Львів, Одеса, Сімферополь та Харків, 2010). Координатор проекту: +38 (063) 6857014.

12 березня, у суботу, о 15:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на лекцію Оксани Бойко, провідного архітектора інституту Укрзахідпроектреставрація, «Історія господарів Краківського передмістя». Урбаністичний розвиток Львова спричинився до утворення нового «міста в мурах», перетворивши княже місто в передмістя. Цей розвиток зумовив появу в місті і двох юдейських громад: міської та передміської. Княже місто перетворилося у передмістя, назване Краківським, яке розкинулося на правому березі Полтви та західних схилах Замкової гори. Юдейська спільнота була однією з найдавніших мешканців цієї частини Львова. Цікавим буде довідатись, як і коли було засновано цю громаду, про її розвиток та стосунки з середміською юдейською громадою, культурні особливості й архітектурні традиції, а також про видатних особистостей та їх роль у житті Львова.

А 8-го березня кав'ярня-галерея "Штука" запрошує усіх своїх любих гостей - пань та панянок - доповнити гарячий чай товариством апетитного чоловіка :)

«Масляна, Масляна, яка ти маленька. Якби тебе сім неділь, а посту їдненька». 4 березня, у п’ятницю, о 16:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на свято Масляної. Масляна – це останній тиждень перед Великоднім постом, що символізує перехід від зими до весни. Це веселе свято, багате народними традиціями та обрядами. Саме про них розповість у кав’ярні пані Леся Блок. Лариса Євгенівна – мисткиня, чия фантазія знайшла втілення у зворушливих скульптурах з підручних матеріалів (бляшанок з-під пива, непотрібного одягу, пластикових пляшок тощо), які прикрашають її подвір’я, що знаходиться у Львові на вул. Сельських.

1 березня, у вівторок, кав’ярня-галерея «ШТУКА» запрошує усіх шанувальників джазу на святкування 107 річниці з дня народження Ґленна Міллера – однієї із найяскравіших зірок американської джазової музики, тромбоніста, аранжувальника та лідера біґ-бендів. Слава найбільш популярного лідера біґ-бендів у США прийшла до Ґленна Міллера відносно пізно, користувався він нею недовго – лише з весни 1939 до осені 1942 року. Проте впродовж цього періоду Міллер домінував у національній популярній музиці, а згодом життя підтвердило його реноме найбільш стабільної фігури ери свінгу. Для відвідувачів кав’ярня підготувала невеличку пам’ятку про життя і творчість уродинника, а послухати запальні свінгові ритми його оркестрів можна буде з 9.00 до 17.00. Довідка: Glenn Miller на YouTUBE - http://www.youtube.com/watch?v=xPXwkWVEIIw

З 1 по 31 березня у кав’ярні-галереї «Штука» триватиме фотопроект від Олесі Теліженко «Дикий простір з «Гайдамаками». Відкриття виставки відбудеться у вівторок 1 березня о 17:00, вхід вільний. Олеся Теліженко – талановитий український дизайнер, уродженка м.Черкаси, котра у 2007 р. закінчила Львівську Національну Академію Мистецтв. У її колекціях сучасного одягу завжди присутня потужна енергетика народної традиції. Магнетичні орнаменти, складні візерунки витинанок та аплікацій пробуджують жвавий інтерес до кожної моделі та непереборне бажання стати її власником. Олеся сміливо експериментує із кроєм, матеріалами та орнаментами. У 2010 році на Українському Тижні Моди Олеся Теліженко здивувала своїх шанувальників першою великою чоловічою колекцією та особливою ідеєю долучити до її показу учасників рок-гурту «Гайдамаки» -- колоритних музикантів, відомих у світі, творчість яких повна живої чоловічої енергії, енергії воїнів. Дефіле зірвало бурю овацій. Позаяк погляди на сучасну українську культуру та її розвиток і в Олесі, і у «Гайдамаків» збігаються, їхня співпраця переросла у нові проекти. Один із них ви маєте можливість відвідати: дизайнер одягу Олеся Теліженко та лідер гурту «Гайдамаки» Олександр Ярмола чекають вас на відкритті фотопроекту у кав’ярні «Штука» 1 березня о 17 год. Отож, упродовж березня відвідувачі кав’ярні отримають можливість поринути у приємні та яскраві враження, якими поділяться з вами «Гайдамаки» та Олеся Теліженко. Довідка: Інтернет-сторінка дизайнера Олесі Теліженко - http://www.olesya-telizhenko.com.ua/ Інтернет-сторінка гурту «Гайдамаки» - http://www.haydamaky.com/

4-та зустріч із серії «На стику мистецтв» відбудеться 18 лютого 2011 року о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука»: тандем двох поеток Мар’яни Максим’як та Мар’яни Савки. Модератор – Альбіна Позднякова. Цього разу знову маємо зустріч із двома поетками, двома Мар’янами. Це ім’я тлумачать або як похідне від латинського слова «море» або від староєврейського «гірка», «терпка», «сумна». І зовуться так, вочевидь, творчі натури. Як завжди, будемо говорити про візуальні та звукові репрезентації віршів, про поєднання поезії з відео, музикою і театральними постановками. Мар’яна Максим’як розповість нам про свій досвід у галузі відеопозії та поетичних перформансів, а Мар'яна Савка – про поєдання поезії із театром і співом. Мар’яна Максим’як Народилась 1986 року у місті Бучачі на Тернопільщині. Закінчила Український Католицький Університет (філософсько-богословський факультет) та Львівський національний університет (факультет журналістики). Пише поезію, прозу. Автор дебютної збірки «Solo душі» (2004), а також літературних проектів: «НІЖність» (в рамках IV Міжнародного молодіжного фестивалю аматорського театрального мистецтва «Драбина», 2007) та «Дванадцять пустельних дівчаток» (у рамках Шостого Міжнародного фестивалю «Флюгери Львова», 2008). Учасниця літературного угрупування «Західний фронт молодої поезії», Міжнародного літературного фестивалю Форуму видавців у Львові та Києві (2007-2010), літературного тандем-читання «Один на один» з Тарасом Прохаськом та інших проектів. Друкувалась у літературних альманахах Форуму видавців у Львові, «Четвер», «Digital Романтизм», «Стіна», «Стих», у міжнародному літературно-мистецькому журналі «Склянка часу*Zeitglas». У 2010 році отримала заохочувальну премію літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» за поетичну збірку «Цифри, що танцюють» та стала лауреатом літературного фестивалю «Неосфера». Вірші перекладено англійською мовою та івритом. Мар'яна Савка Українська поетеса, дитяча письменниця, літературознавець, публіцист, головний редактор «Видавництва Старого Лева». Народилась 1973р. у м. Копичинці Тернопільської області. У юності займалася співом і театром. Закінчила у Львові університет ім. І.Франка, українську філологію. У студентські роки належала до жіночого літературного угрупування ММЮННА ТУГА. Автор поетичних збірок «Оголені русла» (1995), «Малюнки на камені» (1998), «Гірка мандрагора» (2002; книга стала лауреатом ІХ Форуму видавців у Львові), «Кохання і війна» – у співавторстві з Маріанною Кіяновською (2002), «Бостон-джаз» (2008), монографічного дослідження української еміграційної преси на теренах Чехословаччини та кількох книжок для дітей. Поезія друкувалася в таких літературних журналах та альманахах: «Сучасність» (Київ), «Світовид» (Київ — Нью-Йорк), «Кур'єр Кривбасу» (Кривий Ріг), «Четвер» (Івано-Франківськ; Львів), «Плерома» (Івано-Франківськ), «Nemunas» (Вільнюс), «Королівський ліс» (Львів), «The Ukrainian Quarterly» (New York) та ін. Присутня в кількох поетичних антологіях, зокрема в антології одинадцяти поеток «Ми і Вона». Поезія М. Савки перекладена польською, англійською, білоруською, російською, литовською мовами. Член АУП і НСПУ. Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Василя Стуса за книги поезій (2003). Координатор проекту: +38 (063) 6857014.

3-тя зустріч із серії «На стику мистецтв» відбудеться 8 лютого 2011 року о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука»: тандем поетів Юрія Кучерявого та Олександра Фразе-Фразенка. Модератор – Альбіна Позднякова. Під гаслом «На стику мистецтв» у кав’ярні-галереї «Штука» проводиться серія зустрічей із письменниками та різноманітними митцями. Але цього разу до нас завітають два поети Юрій Кучерявий та Олександр Фразе-Фразенко. Юрій Кучерявий займається аудіозаписами авторських читань літературних текстів (проект «Живі голоси») та щотижневих зустрічей із письменниками у кав’ярні «Кабінет» (проект «Kabi.net»). А Олександр Фразе-Фразенко – музикант-мультиінструменталіст, художник і фотограф, який брав участь у різноманітних перформенсах, літературних читаннях та театральних дійствах. Ми будемо говорити про поезію як продукт, який можна демонструвати, продавати, рекламувати. Будемо говорити про найцікавіші способи заохочення читачів/слухачів до споживання цього продукту; про візуальні та звукові супроводи читаних віршів, про поєднання поезії з відео, музикою, фотографією і про те, чому поети обирають не такі яскраві формати для представлення своїх текстів. Юрій Кучерявий Народився 1977-го року у Львові. За освітою — філософ. Працював за спеціальністю та у сфері державного культурного управління. Упродовж останніх двох років – менеджер проектів мистецького об’єднання «Дзиґа» і модератор творчих зустрічей у літературній кав’ярні «Кабінет» у Львові. Автор проекту «Живі голоси» та співавтор проекту «Kabi.net». Лауреат премії ім. Богдана-Ігоря Антонича (2004). Автор поетичних збірок «Видива» (2003), «Рахунок порожнечі» (2005), «Пам’ять і місце» (2009). Олександр Фразе-Фразенко Народився 1989-го року. За освітою — редактор. Працює за спеціальністю та у сфері мистецтва. Один з активістів сучасної музики у Львові. Окрім музики займається живописом, фотографією, поезією, а також знімає музичне відео та короткометражне кіно. Автор поетичної збірки «Сутінковий дім» (2010). Довідка Координатор проекту: (063) 685 70 14