30 травня у кав’ярні-галереї «ШТУКА» святковий день – уродини Бенні Гудмена. «Король свінгу», «Патріарх кларнету» - отакі прізвиська ще за життя отримав видатний джазовий кларнетист та диригент. Саме свінг Бенні Гудмена збирав натовпи людей в танцювальні зали у США 1930-1940-х років. Проте, окрім беззаперечного таланту та статусу майстра класичного джазу, Бенні Гудмен увійшов в історію ще й як сміливий борець за расове рівноправ’я. Саме Бенні Гудмен першим порушив неписане правило тих часів, яке унеможливлювало гру в одному колективі одночасно білих та темношкірих музикантів. Життєрадісний свінг Гудмена буде у кав’ярні із самого ранку, а для тих, кому буде цікавим дізнатись про історію музиканта, кав’ярня підготувала маленьку довідку. Довідка Свінг (з англ. озн. «гойдання») – особливий джазовий стиль, пік популярності якого припав на 30-ті роки ХХст.; відрізняється, перш за все, сильною ритм-секцією, помірним або швидким темпом, і особливим свінговим ритмом.

26 травня, у четвер, кав’ярня-галерея «ШТУКА» святкує день народження Майлса Девіса – легендарного американського музиканта, трубача та композитора, який означив напрямок розвитку джазу для кількох поколінь. Джаз середини ХХст. багатий талановитими музикантами, проте Майлс Девіс займає серед них особливе місце – не лише завдяки своєму творчому довголіттю, але й завдяки здатності вбирати у себе та переосмислювати різноманітні музичні тенденції, вдосконалюючи їх. Зробив значний внесок у розвиток джазу та сучасної музики загалом. Один із творців музичних стилів fusion, modal jazz та cool jazz. Володів винятковим талантом імпровізації. Ще за життя отримав статус легенди джазу. Увесь день відвідувачі кав’ярні зможуть посмакувати чаєм або кавою, слухаючи Майлса Девіса, а чекаючи на зустріч, - ще й почитати про життя музиканта.

19 травня о 18:30 кав'ярня-галерея "Штука" запрошує на зустріч із Юрком Винничуком - талановитим письменником і любителем провокацій, найкращим знавцем історії львівських кнайп та легенд. На зустрічі матимемо нагоду почути захоплюючу розповідь про каварняне життя нашого міста, подія за подією відтвореного зі слів сучасників і пожовклих газетних зшитків. У коментарі до першого видання "Кнайп Львова" Юрко Винничук каже: "Мене тішить, що читачі мої з нетерпінням чекали на цю книгу, але здавати її до друку я довго не квапився. Адже скільки я не здобував нових матеріалів, то завше залишалася певна кількість, яких я так і не опрацював. Бібліографія росла мов на дріжджах і коли-небудь я все ж таки видам друге доповнене видання". Друге видання уже три роки як за плечима, а цікаві історії не закінчуються. Отож, про щоденне життя, любовні трагедії, кримінал, бійки, арештовання та інші випадки у львівських каварнях, ласкаво запрошуємо послухати у четвер. Також з нагоди другої річниці з дня нашого відкриття, що виповнюється у травні цього року, із великою приємністю анонсуємо невеличкий відступ, присвячений властиво давньому минулому кав'ярні "Штука".

З 1 по 31 травня 2011 року кав’ярня-галерея «ШТУКА» запрошує переглянути виставку світлин на тему «Б’ютифул Карпати: від Петроса до Попа Івана» та вибрати найкращу роботу. Відкриття фотоконкурсу у кав’ярні відбудеться 3 травня, у вівторок, о 17.30. Відчуття свободи, що дарують гори; таємниці, про які вони мовчать; щирість та привітність, характерна мандрівникам та місцевим збирачам афин; почергові радість та розпач, поки змучені ноги несуть все вище і вище; ейфорія від їжі, на яку вдома кидався хіба зверхній погляд… Все це живе у спогадах відчайдухів, що без сумнівів покидають долини та подаються дгорі, де гори димлять, а хмари чіпляються за їх верхівки. Єдине, що можна забрати з собою звідти, - то прегарні знимки, які іншими просто не виходять. Аби поділитись приємними згадками, навіяти неприборканої охоти до мандрівок тим, хто ще не бував у Карпатах, та відкрити літній спортовий сезон, кав’ярня-галерея «Штука» запросила усіх охочих – професіоналів та аматорів – до фотозмагання на найкращу знимку з Чорногірського хребта. З 17 січня, часу початку конкурсу, по 31 березня, кав’ярнею було зібрано 271 фото авторів не лише з України, а й з Польщі. 39 найкращих було відібрано журі, до якого увійшли: Назар Барабаш – фотограф найбільшого каталогу карпатської туристики «Карпати.info», Євген Булавін – арт-директор кав’ярні «Штука», Андрій Гелей – художник-дизайнер, Юрій Дячишин - фотограф, Тарас Стефанишин – мистецтвознавець. Учасниками виставки-фотоконкурсу є автори не лише зі Львова, а й Івано-Франківська, Києва, Луцька, Тернополя, і навіть Варшави: Тарас Бандрівський, Роман Бондар, Петро Борис, Михайло Бутрін, Тарас Валько, Галина Воробей, Маркіян Галабала, Руслан Ганущак, Руслан Гарматюк, Ірина Глущук, Юлія Дєдик, Мирослав Дзвонковський, Марта Дропа, Юрій Еліяшевський, Ярослав Лабаз, Ірина Левчук, Василь Лецин, Ірина Луць, Оксана Мальцева, Тарас Миська, Катерина Москалюк, Павло Накрийко, Роман Печижак, Артур Пєцик, Ігор Пунда, Андрій Сазанський, Олександра Сендецька, Богдан Сич, Світлана Сорокатюк, Тарас Товкун, Тарас Чаус, Едуард Шевчук. Впродовж травня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує відвідувачів приєднуватись до вибору переможця, а також - долучатись до голосування на Інтернет–ресурсі «Lviv Online». Призи для 3-х фіналістів: грошовий сертифікат для друку власної фотокниги від партнера заходу – компанії «Цифролаб», подарунок від Інтернет-магазину спортивного спорядження “Gorgany.com” та вечір для двох у кав’ярні «Штука».А головний приз від інформаційного каталогу «Карпати.info» для автора світлини, що набере найбільшу кількість голосів, - вікенд для двох у готельно-ресторанному комплексі «Гостинець», що у с. Кривопілля Верховинського району. Довідка Головний партнер заходу – інформаційний каталог карпатської туристики «Карпати.info». Партнери: - «Львів Онлайн. Путівник подій у місті»; - компанія «Цифролаб»; - Інтернет-магазин спортивного спорядження “Gorgany.com”; - туроператор vidviday.com.ua.

29 квітня о 18:30 у кав'ярні "Штука" знову зберуться любителі історії рідного краю, темою до розмови яких будуть "Латинські написи Львова". Про красу забутих слів говоритимемо із Наталею Віхоть - викладачем латині у семінарії Отців Василіян у Брюховичах. Написи на фасадах та стінах найстаріших кам'яниць міста зупиняють погляди перехожих, але не завжди змушують задуматись, що ж вони означають. Латинські написи у Львові зустрічаються часто - на житлових будинках, університетах та цвинтарях, у каплицях та храмах, та належать до різних часів. Чим є ці вкарбовані у довговічний камінь слова? Окрасою, поштовхом до роздумів про вічне, підписом будівничого, спробою продовжити на століття пам'ять про заможних власників, меценатів чи визначну подію? Глибокі, повчальні, інколи дотепні, вони варті нашої уваги, тож запрошуємо на цікаву ілюстровану розповідь у п'ятницю.

Тандем двох поетів Андрія Грецького та Ірини Новіцької відбудеться 26 квітня 2011 року о 18:30. Говоритимемо про романтичні стосунки між поетами, про зближення і розриви, про інтимну лірику та відображення приватного життя у творчості. Поміркуємо, чи можна звабити або повернути втрачену любов віршами. І принагідно презентуватимемо дебютну збірку Андрія Грецького «Осінні передмови». Андрій Грецький Народився 1987 року у Львові, науковець, поет, організатор літературних акцій, перформер, пошуковець, експерементатор. Навчався у НУ «Львівська Політехніка», факультет ІТРЕ. Наприкінці 2008 створив літературне об’єднання «Львівська Гільдія Поетів». Друкувався у антології «Березневі коти», мистецькому часописі «Захід-Схід» та кількох мережевих виданнях. Організатор дискусії у форматі круглого столу у рамках форуму видавців у Львові: «Герметична поезія», проекту «СпаСи Слова (Фосинтеза)», різних провокативних сюжетів. Пише герметичну прозу, займається програмуванням та дослідженнями. Блог andreamster.livejournal.com. Ірина Новіцька Народилася 1981 в містечку Комарно на Городоччині. Там і живу (вірніше, ночую). Отримала освіту в ЛНУ ім. Франка (1998-2003). Вчилася в аспірантурі ЛВІЛШ (2003-2006), набираюся відваги підготувати і захистити дисертацію. Філолог. Критик. Трохи перекладач. За фахом літературний редактор. Головні публікації: «Четвер» (2003, 2008), «Digital Романтизм» (2007), альманахи Міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців у Львові (2008, 2009), «Золота доба» (2007), «Нова проза» (2008), «Березіль» (2008), «Кур’єр Кривбасу» (2009), «Захід-Схід» (2008, 2009), «Ляляк» (2010). Критика: «Мистецькі грані» (2009, 2010), «Культреванш» (2010-2011). Перекладала Е. А. По, окремі тексти Я. Дягілєвої та С. Сурганової, К. Кінчева, В. Цоя, К. Реуцького, А. Вознєсєнського, В. Маяковського, А. Сваровскі. Брала участь у багатьох поетичних акціях і фестивалях у різних містах України. Лауреат конкурсу «Поетичні майстерні» (2000, 2001), конкурсу видавництва «Смолоскип» (2006, 2009), премії «Культреванш». Маю сина, якого натепер не виховую. Шлюб перебуває у стадії мирних переговорів. Координатор проекту: +38 (063) 6857014

У вівторок 12 квітня о 18:30 в кав'ярні-галереї "Штука" учасники Клубу шанувальників Галичини говоритимуть про Миколу Чарнецького. Приводом до розмови є 52-гі роковини з дня смерті блаженного УГКЦ, про особистість якого розповідатиме отець Севастіян Дмитрух, голова комісії сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ. Микола Чарнецький народився та виріс на Станіславщині, був найстаршим із 9-ти дітей. Там же ж закінчив духовну семінарію, згодом вступив в Українську Колегію в Римі, де стає доктором богослов'я. Священник та монах, що пильно плекав в серці любов до Бога, у 1931р. призначений Папою Пієм XI титулярним єпископом для українців-католиків Волині та Полісся. Отець Р. Костенобль: "Всюди він уходив за святого монаха і місіонера. Не менше в Згромадженні завжди уважали його чоловіком Божим, повним любови Бога і душ...". З 1941р. єпископ Чарнецький був викладачем Львівської Богословської Академії. У 1945-му потрапив до жорстоких рук НКВД: спершу його чекали допити й катування у львівській тюрмі, згодом - впродовж 10 років у 30 різних сибірських в'язницях і таборах примусової праці. Аби уникнути звинувачень у смерті єпископа, радянська влада повертає виснаженого та хворого отця доживати останні роки у Львові. 24 квітня 2001р. Папа Іван Павло ІІ підписав декрет про беатифікацію єпископа Миколая Чарнецького як блаженного мученика за Христову Віру.

З 1 по 30 квітня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує оглянути виставку мініатюрних великодніх писанок з бісеру, автором яких є львів’янка Наталя Турко. Відкриття виставки відбудеться 1 квітня, у п’ятницю, о 18:00. Ось що розповідає про свої роботи майстриня: «Бісер вабив мене з дитинства. Завжди хотілося зробити з нього неповторні різнобарвні дрібнички-цукерки, які б тішили та підіймали настрій кожній душі, яка до них усміхнеться». Запрошуємо на виставку впродовж квітня з 9 до 22:00. Довідка Наталія Турко за фахом - професійний музикант. Закінчила Львівську консерваторію по класу альта. З 1993 року і до тепер часто гастролює за кордоном у складі камерного та симфонічного оркестрів, співпрацюючи з відомими диригентами та світовими музичними агенціями у багатьох країнах Європи, Латинської Америки та Близького Сходу. Авторка є членкинею Львівського центру народної творчості, брала участь у численних виставках із різноманітними роботами з бісеру. Особливий інтерес викликають оригінальні образи власної розробки.

З 1 по 30 квітня у кав’ярні-галереї «Штука» триватиме виставка картин Марисі Рудської «Кишеньковий світ», відкриття якої відбудеться у п’ятницю 1 квітня о 18:00 у супроводі виступу гурту «Один в Каное». Герої кишенькового світу Марисі – трохи дитячі, зворушливі та добрі. Кожна картина викликає у глядача найтепліші емоції, подібні до щирої розмови із близьким другом. Ледь помітний сум самотності, затишок обіймів та сміливі мрії – ось лише кілька тем, які є у роботах художниці. Марися Рудська – молодий художник, живе і навчається в Києві. Автор уже трьох персональних виставок: «Червона магія» у книгарні «Є» (листопад 2009р., Харків), «Сни та фосфени» у кав’ярні “Coffta” (лютий-березень 2010р., Київ), «Край неперелітних див» (лютий 2011р., Київ). Працює Марися у різноманітних техніках, хоча експонуватимуться роботи, здебільшого намальовані акварелями. Отож, аби замешкати у доброму світі героїв Марисі Рудської, запрошуємо у кав’ярню щодня з 9 до 22:00. Довідка Більше інформації про автора можна знайти тут: - http://smugasta.livejournal.com/; - http://smugasta.sumno.com/.

У вівторок 29 березня о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука» відбудеться уже друга весняна зустріч Клубу шанувальників Галичини. Цього разу мова йтиме про зміни, які переживали львівські вулиці, а розповідатиме про них історик Іван Сварник. «У Львові я пам’ятав певні вулиці, як був хлопцем. До виїзду з України ходив у храм Святого Юра один раз. Та частина міста була мені невідома, то я там губився. Коли я повернувся до Львова, то треба було часами на якусь адресу попасти. Питаю одного, другого – не знає. Нарешті я зрозумів, як то робити, - коли шукав якусь вулицю, питав найстарішу бабусю, яку бачив. Бо вона ще пам’ятала, як то було тоді, коли я був дитиною», - розказував Любомир Гузар в одному інтерв’ю. Якими були назви вулиць, по яких ми крокуємо щодня на роботу, в театр чи кафе, за Австро-Угорщини, Польщі чи Радянського Союзу? Які аргументи брались до уваги, коли їх перейменовували після проголошення незалежності? Почути цікаві факти та відповіді на ці питання зможемо від справжнього знавця, оскільки Іван Сварник – один із учасників групи при Комісії національного відродження Львівської міськради, що була створена для перейменування вулиць на початку 1990-х.