У вівторок 12 квітня о 18:30 в кав'ярні-галереї "Штука" учасники Клубу шанувальників Галичини говоритимуть про Миколу Чарнецького. Приводом до розмови є 52-гі роковини з дня смерті блаженного УГКЦ, про особистість якого розповідатиме отець Севастіян Дмитрух, голова комісії сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ. Микола Чарнецький народився та виріс на Станіславщині, був найстаршим із 9-ти дітей. Там же ж закінчив духовну семінарію, згодом вступив в Українську Колегію в Римі, де стає доктором богослов'я. Священник та монах, що пильно плекав в серці любов до Бога, у 1931р. призначений Папою Пієм XI титулярним єпископом для українців-католиків Волині та Полісся. Отець Р. Костенобль: "Всюди він уходив за святого монаха і місіонера. Не менше в Згромадженні завжди уважали його чоловіком Божим, повним любови Бога і душ...". З 1941р. єпископ Чарнецький був викладачем Львівської Богословської Академії. У 1945-му потрапив до жорстоких рук НКВД: спершу його чекали допити й катування у львівській тюрмі, згодом - впродовж 10 років у 30 різних сибірських в'язницях і таборах примусової праці. Аби уникнути звинувачень у смерті єпископа, радянська влада повертає виснаженого та хворого отця доживати останні роки у Львові. 24 квітня 2001р. Папа Іван Павло ІІ підписав декрет про беатифікацію єпископа Миколая Чарнецького як блаженного мученика за Христову Віру.
З 1 по 30 квітня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує оглянути виставку мініатюрних великодніх писанок з бісеру, автором яких є львів’янка Наталя Турко. Відкриття виставки відбудеться 1 квітня, у п’ятницю, о 18:00. Ось що розповідає про свої роботи майстриня: «Бісер вабив мене з дитинства. Завжди хотілося зробити з нього неповторні різнобарвні дрібнички-цукерки, які б тішили та підіймали настрій кожній душі, яка до них усміхнеться». Запрошуємо на виставку впродовж квітня з 9 до 22:00. Довідка Наталія Турко за фахом - професійний музикант. Закінчила Львівську консерваторію по класу альта. З 1993 року і до тепер часто гастролює за кордоном у складі камерного та симфонічного оркестрів, співпрацюючи з відомими диригентами та світовими музичними агенціями у багатьох країнах Європи, Латинської Америки та Близького Сходу. Авторка є членкинею Львівського центру народної творчості, брала участь у численних виставках із різноманітними роботами з бісеру. Особливий інтерес викликають оригінальні образи власної розробки.
З 1 по 30 квітня у кав’ярні-галереї «Штука» триватиме виставка картин Марисі Рудської «Кишеньковий світ», відкриття якої відбудеться у п’ятницю 1 квітня о 18:00 у супроводі виступу гурту «Один в Каное». Герої кишенькового світу Марисі – трохи дитячі, зворушливі та добрі. Кожна картина викликає у глядача найтепліші емоції, подібні до щирої розмови із близьким другом. Ледь помітний сум самотності, затишок обіймів та сміливі мрії – ось лише кілька тем, які є у роботах художниці. Марися Рудська – молодий художник, живе і навчається в Києві. Автор уже трьох персональних виставок: «Червона магія» у книгарні «Є» (листопад 2009р., Харків), «Сни та фосфени» у кав’ярні “Coffta” (лютий-березень 2010р., Київ), «Край неперелітних див» (лютий 2011р., Київ). Працює Марися у різноманітних техніках, хоча експонуватимуться роботи, здебільшого намальовані акварелями. Отож, аби замешкати у доброму світі героїв Марисі Рудської, запрошуємо у кав’ярню щодня з 9 до 22:00. Довідка Більше інформації про автора можна знайти тут: - http://smugasta.livejournal.com/; - http://smugasta.sumno.com/.
У вівторок 29 березня о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука» відбудеться уже друга весняна зустріч Клубу шанувальників Галичини. Цього разу мова йтиме про зміни, які переживали львівські вулиці, а розповідатиме про них історик Іван Сварник. «У Львові я пам’ятав певні вулиці, як був хлопцем. До виїзду з України ходив у храм Святого Юра один раз. Та частина міста була мені невідома, то я там губився. Коли я повернувся до Львова, то треба було часами на якусь адресу попасти. Питаю одного, другого – не знає. Нарешті я зрозумів, як то робити, - коли шукав якусь вулицю, питав найстарішу бабусю, яку бачив. Бо вона ще пам’ятала, як то було тоді, коли я був дитиною», - розказував Любомир Гузар в одному інтерв’ю. Якими були назви вулиць, по яких ми крокуємо щодня на роботу, в театр чи кафе, за Австро-Угорщини, Польщі чи Радянського Союзу? Які аргументи брались до уваги, коли їх перейменовували після проголошення незалежності? Почути цікаві факти та відповіді на ці питання зможемо від справжнього знавця, оскільки Іван Сварник – один із учасників групи при Комісії національного відродження Львівської міськради, що була створена для перейменування вулиць на початку 1990-х.
Тандем письменниць Катерини Оніщук та Альбіни Позднякової відбудеться 15 березня 2011 року о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука» Це буде розмова без модератора або глибинне інтер’ю письменниць-подруг про взаємовпливи. Трохи відходячи від теми стику мистецтв, поговоримо про внутрішнє сприйняття власних текстів, про те, як вони приходять і з якого сміття народжуються. Поміркуємо, чи насправді є важливим перший читач, і чи може близька людина бути добрим критиком. Катерина Оніщук Народилася 1982 р. у містечку Млинів на Рівненщині. Письменниця, перекладач, редактор. Закінчила Рівненський гуманітарний університет (за фахом – біолог) та Інститут післядипломної освіти при ЛНУ ім. Івана Франка (за фахом – філолог англійської мови). З 2002 р. мешкає у Львові. Авторка двох опублікованих поетичних збірок («Повінь», 2002; «Пілігрим», 2003); переможниця конкурсу «Гранослов» за поетичну збірку «Ангел’о’ліття» та дипломантка конкурсу «Привітання життя» за збірку «Танці богів і дерев» (обидві добірки наразі існують лише в машинописному варіанті). Друкувалася у різноманітній літературній періодиці (УЛГ, журнал «Дніпро» й «Provocatio», мистецький альманах «Терен», міжнародний альманах «Провінція» тощо). За її віршами учасники театральної формації «МАПА.UA» поставили міні-виставу «Мандри язичниці». В перекладі К. Оніщук у видавництві «Астролябія» побачили світ твори найвідомішого у світі майстра фентезі Дж. Р. Р. Толкіна «Сказання про дітей Гуріна», «Сильмариліон», «Сказання з Небезпечного Королівства», «Легенда про Сіґурда й Ґудрун» (два останні — у співпраці з київською перекладачкою Оленою О’Лір) і знаного польського письменника А. Шклярського «Томек у країні кенгуру». Альбіна Позднякова Народилась 1983 року у місті Львові. Письменниця, перекладач, орагізатор різноманітних літературних дійств. Співупорядниця квір-антології «120 сторінок Содому» (Сучасна світова лесбі/ґей/бі література. «Критика», Київ, 2009). Лауреат фестивалю «Екоарт» (Донецьк, 2007) та конкурсу «Гранослов» (2007). Посіла 3 місце у конкурсі «Смолоскип» (2008) за роман «По той бік ковдри». Посіла 2 місце у конкурсі «Просто так» в номінації «Поезія» (Коростень, 2010). Поезія та проза друкувались у антології «Літпошта», у антології «Березневі коти», у журналі «Золота Доба», журналі «ШО», в «Українській Літературній Газеті» та інших виданнях. Критичні статті друкувалися у виданнях «Критика», «Київська Русь», «postПоступ», «Просто неба», «Дніпро». Веде рубрику «Труднощі перекладу» у журналі «ШО». Перекладає з англійської, польської, білоруської та російської. Організатор літературно-мистецького фестивалю «наЛІТ»-2006 та -2007 у Львові. Організатор літературних читань «Пожежна драбина» в рамках театрального фестивалю «Драбина» у Львові. Координатор проекту «8 поеток на 8 березня» (Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Київ та Ніжин, 2009), «8 поетів на 8 березня» (Львів, Київ, 2010) та «8 перекладачок» (Львів, 2011). Координатор поетичних читань в рамках проекту «Жінка 3000» (Львів, Одеса, Сімферополь та Харків, 2010). Координатор проекту: +38 (063) 6857014.
12 березня, у суботу, о 15:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на лекцію Оксани Бойко, провідного архітектора інституту Укрзахідпроектреставрація, «Історія господарів Краківського передмістя». Урбаністичний розвиток Львова спричинився до утворення нового «міста в мурах», перетворивши княже місто в передмістя. Цей розвиток зумовив появу в місті і двох юдейських громад: міської та передміської. Княже місто перетворилося у передмістя, назване Краківським, яке розкинулося на правому березі Полтви та західних схилах Замкової гори. Юдейська спільнота була однією з найдавніших мешканців цієї частини Львова. Цікавим буде довідатись, як і коли було засновано цю громаду, про її розвиток та стосунки з середміською юдейською громадою, культурні особливості й архітектурні традиції, а також про видатних особистостей та їх роль у житті Львова.
А 8-го березня кав'ярня-галерея "Штука" запрошує усіх своїх любих гостей - пань та панянок - доповнити гарячий чай товариством апетитного чоловіка :)
«Масляна, Масляна, яка ти маленька. Якби тебе сім неділь, а посту їдненька». 4 березня, у п’ятницю, о 16:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на свято Масляної. Масляна – це останній тиждень перед Великоднім постом, що символізує перехід від зими до весни. Це веселе свято, багате народними традиціями та обрядами. Саме про них розповість у кав’ярні пані Леся Блок. Лариса Євгенівна – мисткиня, чия фантазія знайшла втілення у зворушливих скульптурах з підручних матеріалів (бляшанок з-під пива, непотрібного одягу, пластикових пляшок тощо), які прикрашають її подвір’я, що знаходиться у Львові на вул. Сельських.
1 березня, у вівторок, кав’ярня-галерея «ШТУКА» запрошує усіх шанувальників джазу на святкування 107 річниці з дня народження Ґленна Міллера – однієї із найяскравіших зірок американської джазової музики, тромбоніста, аранжувальника та лідера біґ-бендів. Слава найбільш популярного лідера біґ-бендів у США прийшла до Ґленна Міллера відносно пізно, користувався він нею недовго – лише з весни 1939 до осені 1942 року. Проте впродовж цього періоду Міллер домінував у національній популярній музиці, а згодом життя підтвердило його реноме найбільш стабільної фігури ери свінгу. Для відвідувачів кав’ярня підготувала невеличку пам’ятку про життя і творчість уродинника, а послухати запальні свінгові ритми його оркестрів можна буде з 9.00 до 17.00. Довідка: Glenn Miller на YouTUBE - http://www.youtube.com/watch?v=xPXwkWVEIIw
З 1 по 31 березня у кав’ярні-галереї «Штука» триватиме фотопроект від Олесі Теліженко «Дикий простір з «Гайдамаками». Відкриття виставки відбудеться у вівторок 1 березня о 17:00, вхід вільний. Олеся Теліженко – талановитий український дизайнер, уродженка м.Черкаси, котра у 2007 р. закінчила Львівську Національну Академію Мистецтв. У її колекціях сучасного одягу завжди присутня потужна енергетика народної традиції. Магнетичні орнаменти, складні візерунки витинанок та аплікацій пробуджують жвавий інтерес до кожної моделі та непереборне бажання стати її власником. Олеся сміливо експериментує із кроєм, матеріалами та орнаментами. У 2010 році на Українському Тижні Моди Олеся Теліженко здивувала своїх шанувальників першою великою чоловічою колекцією та особливою ідеєю долучити до її показу учасників рок-гурту «Гайдамаки» -- колоритних музикантів, відомих у світі, творчість яких повна живої чоловічої енергії, енергії воїнів. Дефіле зірвало бурю овацій. Позаяк погляди на сучасну українську культуру та її розвиток і в Олесі, і у «Гайдамаків» збігаються, їхня співпраця переросла у нові проекти. Один із них ви маєте можливість відвідати: дизайнер одягу Олеся Теліженко та лідер гурту «Гайдамаки» Олександр Ярмола чекають вас на відкритті фотопроекту у кав’ярні «Штука» 1 березня о 17 год. Отож, упродовж березня відвідувачі кав’ярні отримають можливість поринути у приємні та яскраві враження, якими поділяться з вами «Гайдамаки» та Олеся Теліженко. Довідка: Інтернет-сторінка дизайнера Олесі Теліженко - http://www.olesya-telizhenko.com.ua/ Інтернет-сторінка гурту «Гайдамаки» - http://www.haydamaky.com/