21 квітня, у Великодній понеділок, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Ірини Лобанок. Програма поповнилась кількома українськими народними композиціями. Вхід вільний.

У програмі:

  • «Гуцулка Ксеня»;
  • «Місяць на небі»;
  • «Ніч яка місячна»;
  • «Ой, чий то кінь стоїть»;
  • Vincent Fiorino “Blue canary”;
  • Edith Piaf “La vie en rose”;
  • Joe Dassin “Les Champs-Elysees”;
  • Jerzy Peterburski “To ostatnia niedziela”
  • Elvis Presley “Love me tender”;
  • Elvis Presley “Can't help falling in love”;
  • Frank Sinatra “Stardust”;
  • Scorpions “Maybe I, maybe you”;
  • “Moon River”, саундтрек до к/ф “Сніданок у Тіффані”;
  • “Watch what happens”, саундтрек до к/ф “Шербурзькі парасольки”;
  • саундтрек до к/ф “Той самий Мюнхгаузен”;
  • саундтрек до к/ф “Limelight” з Чарлі Чапліном та інші.

Дорогі гості та друзі кав'ярні,
прийміть наші щирі вітання із Великоднем!
Любові, щастя, сили долати усі труднощі, миру і радості вам і найближчим!

Просимо також звернути увагу на зміни у графіку роботи кав'ярні:
- 19 квітня, субота - з 9:00 до 18:00;
- 20 квітня, неділя - вихідний;
- 21 квітня, понеділок - з 10:00 до 22:00.

З 14 до 26 квітня у кав’ярні триває виставка-продаж мініатюрних великодніх писанок з бісеру, автором яких є львів’янка Наталя Турко.

Наталя Турко за фахом - професійний музикант. Закінчила Львівську консерваторію по класу альта. З 1993 року і до тепер часто гастролює за кордоном у складі камерного та симфонічного оркестрів, співпрацюючи з відомими диригентами та світовими музичними агенціями у багатьох країнах Європи, Латинської Америки та Близького Сходу. Авторка є членкинею Львівського центру народної творчості, брала участь у численних виставках із різноманітними роботами з бісеру.


У вівторок 15 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ксав’є Бовуа «Про людей та богів» (Франція, 2010).

У революційні дні, коли українське суспільство переповнене агресією та неспокоєм, фільм, який кожним кадром долає агресію та неспокій, стає потрібним кожному. Такі роботи здатні вилікувати якщо не суспільство, то принаймні відкриту душу людини, яка звертається до Бога.

Традиційно в останній тиждень перед Великоднем Кіноклуб звертається до фільмів, які допомагають налаштовуватись на духовний лад, пропонують нові виклики для дискусій та нові відповіді на найважливіші запитання. Втім, добрих фільмів, які б поєднували мистецьку якість та духовно-релігійний зміст, не так багато.

Тим більше, вкрай рідко фільми, базовані на реальних подіях, стають цікавими для шанувальників справжнього кіно – адже фантазія часто переважає дійсність. “Про богів та людей” – якраз гідний приклад краси та сили справжніх вчинків людей, які живуть або жили у спільному з нами часовому просторі.

Режисеру Ксав’є Бовуа вдалося зняти фільм, який змушує надовго задуматись про сенс життя, про важливість вибору, про шляхетну усвідомленість вчинку. Це не лише глибокий фільм про християнство у його правді, але й стимул для критичного погляду на власне життя.

Наскрізно через сюжет фільму простежується євангельська історія, втілена в житті простих монахів: відгук на поклик Божий, служіння, випробування, ситуація вибору, вибір хреста, вечеря любові, смерть та воскресіння. Втім, історія чину монахів-цистеріанців, які жили в оточенні мусульманського та екстремістського світу набуває не лише релігійного, але й філософського змісту.

Трагічна та зворушлива історія, викладена у фільмі, знайшла відгук у, як нам здається, втрачених для релігії та духовності душах європейців. І фільм отримав декілька головних престижних нагород року, а у Франції став найбільш резонансним.

Напередодні Великодніх свят такі фільми налаштовують на особливий настрій, відводячи увагу від мирських та матеріальних обов’язків, а натомість повертаючи серцю головний стан – екзистенційну тривогу та благість.

Сподіваємось, що на короткий час перегляду Кіноклуб стане не лише традиційним місцем доброго кінематографічного смаку, але й простором високого духу. Можливо, у цьому також прихована магія кіно. Відчути себе частиною світу, заглядати через його вікна у вічність, помітити себе у відображенні ближнього…

Олег Яськів


Нагороди: 3 нагороди «Сезар», в тому числі за кращий фільм.

Головний Приз жюрі та приз екуменічного жюрі на Канському кінофестивалі.

Кілька нагород «Золотий глобус».


Des Hommes et des Dieux, Xavier Beauvois, 2010.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


У неділю 13 квітня з 20:00 до 22:00 у кав’ярні-галереї «Штука» - акустичний концерт Джошуа Претта. Вхід вільний.

На своїй Інтернет-сторінці Джошуа розповідає: «Я люблю грати та співати пісні усіх жанрів! Рок, поп, джаз, блюз, кантрі і це ще не все… Люблю кавери, але в жодному випадку не припиню писати власні композиції». І хоч найчастіше концертує разом із гуртом, але не уникає камерних акустичних виступів. У музиканта вже є один студійний альбом “Broken Without You”, зараз триває робота над наступним.

Інтернет-сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/


У п’ятницю та суботу 11 і 12 квітня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичні вечори «Мелодії з мандрівок» піаністки Ірини Лобанок і тенор-саксофоніста Ростислава Гавриша.

У програмі:

  • Franz Schubert “Serenade”;
  • Earle Hagen "Harlem Nocturne";
  • Erroll Garner "Misty";
  • Reginald De Koven "Oh Promise Me";
  • Cowboy song "Red River Valley";
  • Edward MacDowell "To A Wild Rose";
  • Ethelbert Nevin "Mighty Lak' a Rose";
  • Sebastian Yradier "La Paloma";
  • Vincenzo di Chiara "La Spagnola";
  • G.H.Matos Rodriquez "La Cumparsita";
  • Franz Lehar "Vilia";
  • Friedrich von Flotow "Ah! So Pure";
  • Nikolai Rimsky-Korsakoff "Song Of India".

Вхід безкоштовний.


9 квітня о 19:00 у кав’ярні стартує нова "Кінокава" від «Karpaty Info School». Куратори розмовного клубу - Анна Мороз та Христина Попик. Вхід вільний.

Цього разу учасники польською мовою обговорюватимуть тему життєвих пріоритетів та переглянуть милий і добрий короткометражний фільм "Wszystko".

Більше про проект - http://school.karpaty.info/learning/polish/kinoklub


У вівторок 8 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Паоло Соррентіно «Велика краса» (Італія, 2013).

Продираючись крізь переплетіння обов’язків, зв’язків, знань, ілюзій та ерзаців, ми ризикуємо загубити головне уявлення про світ як уособлення краси. Численні війни та гуманітарні катастрофи, революції та контрреволюції, глобальні та локальні кризи, стихійні лиха та економічні дефолти, українська корупція та російська пропаганда, погана література, бездарне кіно, вульгарні люди та брудні вулиці… У кожного знайдуться власні причини загубити красу. Або принаймні перестати помічати її.

Але ж це краса насправді наповнює простір формами, а життя змістом, дарує любов та натхнення і навіть живить силами у скорботні часи.

Так, інколи важко підняти голову. Так, інколи важко відкрити очі. Так, деколи складно повірити. Так, інколи складно почути. Так, незчисленні обов’язки, зв’язки, знання, ілюзії та ерзаци.

Порятунок марно шукати у фінансово успішних.

Новий фільм талановитого італійського режиссера Паоло Соррентіно «Велика краса» – грандіозна фреска сучасного духовного стану Європи. Продовження діалогу про цивілізацію та культуру, розпочатого понад півторіччя тому великим Федеріко Фелліні у фільмі «Солодке життя». Обидва майстри відчули кризу цінностей сучасної людини, холодний вітер відчуженості та духовної апатії, щораз більше декоративність краси рукотворної і нерукотворної, в оточенні якої відбувається велика втрата. Обидва фільми стали естетичними сповідями закоханих у красу і людину митців.

«Велика краса» – спокійний і зосереджений фільм-роздум, знятий у декораціях неймовірної краси архітектурних пейзажів Італії, оздоблений прекрасною музикою.

Краса підносить, тоді як духовне виснаження опускає. Так і ми, глядачі чи то співавтори фільму, балансуємо між небом і землею, шукаючи відповіді на головні питання. Питання, які не змінюються вже впродовж тисячоліть, але, схоже, продовжують залишатися без остаточних відповідей.

Світ гостро відчув проблематику цього фільму. Як відповідь – широке визнання «Великої краси» – найвищі нагороди на провідних кінофорумах і статус мало чи не найголовнішого фільму минулого року. Таке визнання – не лише ознака художньої якості фільму, але й актуальності проблем, які підняті режисером.

Соррентіно став достойним спадкоємцем великих майстрів італійського кіно. І одним з кращих серед тих сучасних режисерів, які турбуються не про касові збори, а про глибину і тривалість впливу фільму на кожного глядача.

Своїм новим фільмом він звертається просто до кожного з нас, українців, тих, які стоять на початку нового історичного етапу. Він нагадує, що краса – це головний слід Бога на землі, а її втрата – найбільше покарання, яке людина може понести. У цьому житті…

Олег Яськів

 

Paolo Sorrentino, La grande bellezza, 2013

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


5 та 6 квітня, на вихідних, кав’ярня «Штука» запрошує на скрипкові концерти Лілії Бріль і Христини Сандецької «Палає скрипка, тихне, в’яне…»*. Початок о 19:00, вхід вільний.

У програмі:

  • К. Гардель «Аромат жінки»;
  • Д. Шостакович «Вальс»;
  • Л. Боккеріні «Менует»;
  • А. Кос-Анатольський «Ой,ти дівчино…»;
  • A. Piazzolla «Oblivion»;
  • А. Дворжак «Гумореска»;
  • F. Sinatra «Moon river»;
  • К. Фролов «Жарт-сувенір»;
  • З. Фібіх «Поема»;
  • О. Понамарьов «Я ніколи...»;
  • Beatles «Yesterday»;
  • М. Скорик «Мелодія»;
  • А. Дюпарк «Полька»;
  • А. Вівальді «Весна» (з циклу «Пори року»);
  • неаполітанська пісня «O sole mio»;
  • українська народна пісня «Гуцулка Ксеня».

 *) з «Елегії про співучі двері» Богдана-Ігоря Антонича, 1934р.


У п’ятницю 4 квітня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на акустичний концерт Віталія Сичака (гітара). Вхід вільний.

Програма вечора:

  • Сільвіус Леопольд Вайс «Гавот»;
  • Антоніо Кано «Концертний етюд»;
  • Хоакін Родріго «Далека сарабанда»;
  • Федеріко Морено Торроба «Сонатіна»;
  • Хоакін Туріна «Соната»;
  • Роланд Д’єнс «Лярго»;
  • Августин Баріос «Вальс №3»;
  • Августин Баріос «Шоро»;
  • Сільвіус Леопольд Вайс «Жига»;
  • Нікіта Кошкін «Ашер Вальс»;
  • Нікіта Кошкін «Парад»;
  • Віталій Сичак, власний твір;
  • Роланд Д’єнс «Фуоко» (фрагмент);
  • Ісаак Альбеніс «Астурія».