28 лютого у «Штуці» відбудеться концерт дуету «Аніма» - Марії Зятик (вокал) і Тетяни Чайковської (фортепіано). Початок о 19:00, вхід вільний.

У програмі:

  • G. Bizet “Habanera”;
  • V. A. Mozart “Voi che sapette”;
  • E. Curtis “Torna a Surriento”;
  • А. Кос-Анатольський “Ой візьму відерце чистої води”;
  • Б.-Ю. Янівський “Не забудь”;
  • Д. Задор “Ой я знаю, що гріх маю”;
  • О. Білаш “Як надійшла любов”;
  • O. Білаш “Сину, качки летять”;
  • M. Legrand “What are you doing…”;
  • J. Kern “Smoke”;
  • P. Ruiz “Sway”;
  • Newley “Feeling  good”;
  • M. Persson “Listen to your heart”;
  • F. Bonfa “A day in the life of a fool”;
  • Velazquez “Bessame mucho”;
  • G. Shearing “Lullaby of birdland”;
  • L. Webber “Memory”.

У п’ятницю 27 лютого о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на вечір фортепіанної музики Марії Паньків. Впродовж години звучатимуть мелодії з доброго кіно. Вхід вільний.

У програмі:

  • Yann Tiersen “La Valse”, з фільму «Амелі»;
  • Henry Mancini “Moon river”, з фільму «Сніданок у Тіффані»;
  • Мирослав Скорик «Іспанський танець», з фільму «Тіні забутих предків»;
  • Carter Burwell “Bella’s lullaby”, з фільму «Сутінки»;
  • Jan A. P. Kaczmarek “Goodbye”, з фільму «Хатіко»;
  • John Williams “Lullaby for an angel”, з фільму «Список Шиндлера»;
  • Scott Joplin “The entertainer”, з фільму «Афера»;
  • Sting “Shape of my heart”, з фільму «Леон-кіллер»;
  • Astor Piazzola “Milonga del angel”;
  • Isaac Albeniz “Tango in D”.

У четвер 26 лютого кав’ярня-галерея «Штука» і Клуб шанувальників Галичини запрошують на зустріч, присвячену Александрові Ґранаху – акторові з галицьким корінням і світовою славою. Розповідатиме Ольга Лідовська, керівник програми «Музей» при ВЄБФ «Хесед-Ар’є». Початок о 19:00, вхід вільний.

Александр Ґранах народився 1890 року в селі Вербівці на Івано-Франківщині у багатодітній єврейській сім’ї. У 16 років опинився в Берліні, де працював пекарем, водночас торуючи шлях своєму таланту. Щоб виправити деформовані пекарським ремеслом ноги, Александр Ґранах зважився на ризиковану операцію. І щойно його театральна кар’єра у берлінському театрі почала міцніти, розпочалась Перша світова війна. Ґранах побував на фронті, потім повернувся у Берлін, звідти втік від нацистської влади до Германа Гессе у Швейцарію. Згодом його зустрів радянський Київ, у 1938 році – США.

Автобіографічний роман Александра Ґранаха «Ось іде людина» розпочинають доброзичливі рядки про рідні місця: «Земля у Східній Галичині чорна й соковита, вона завжди виглядає якось сонно, немов велетенська гладка корова, що добродушно дозволяє себе доїти. Ця земля вдячно сторицею віддає все, що в неї сіють, не чекаючи, щоб її удобрили гноєм чи добривами. Вона щедра й багата. Вона дає масну олію, жовтий тютюн, важку, мов оливо, пшеницю; її багатства – старі сонні ліси, ріки й озера, а передовсім – здорові люди: українці, поляки, євреї. Незважаючи на різні звичаї й релігії, усі вони подібні між собою…»*.

Запрошуємо до розмови про ще одне життя, історія котрого здатна захопити не згірш вдалої пригодницької вигадки!

*) Александер Ґранах. Ось іде людина. Автобіографічний роман / Пер. з нім. Г.Петросаняк. — Київ: Видавництво Жупанського, 2012. – 336с.

 

Зустрічі Клубу шанувальників Галичини відбуваються щомісяця.

Організатор – кав’ярня-галерея "Штука", інформаційний партнер - ресурс "Фотографії старого Львова".

Відеозапрошення на подію - https://www.youtube.com/watch?v=UadsbNEzlBQ


У вівторок 24 лютого о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Гарі Сініза «Про мишей і людей» (США, 1992).

Коли хмари пригасають найсвітліші надії, коли ранки не зустрічають радісним світлом, коли час виплітається смутком і тривогою, а життя – пульсує болем і втратами, що залишається нам, малим, перед безмежним світом і незбагненним Всевишнім?

Людина шукає іншу людину. Відшуковує у сторонньому ближнього. Відновлює дитячі уявлення про добро. Повертає казкову здатність віддавати. Людина нарешті усвідомлює, що вона – частина неподільного єдиного. І що вона також винна у нещастях, навіть якщо й не відає про них і не хотіла бути причетною.

Рятувати поранену душу та скривавлене тіло повинна культура. Вона, культура – насправді завжди це робила. Це одна з її справжніх місій. У важкі часи культура може дати людині більше, аніж золото та слава.

Джон Стейнбек – один з тих письменників, які завжди були поруч з людиною, сприймаючи її за таку, що постійно потребує допомоги. Нобелівську премію він отримав у першу чергу за величезний гуманізм та здатність бути поряд з тими, хто впав найнижче, кому довелося найважче. Усі хто читав його романи чи повісті, пам’ятають терапевтичну магію слова та вчинків героїв, ще довго відчувають хвилю доброти, яка переливається через сторінки.

“Про мишей та людей” – одна з найбільш характерних та сильних повістей видатного майстра. Не дивно, що до її екранізації чи театральної  адаптації неодноразово приступали. У цьому творі звучить надзвичайно жива мелодія краси людської душі і співчуття.

Фільм Гарі Сініза “Про мишей та людей” – кінематографічний шедевр, один з рідкісних еталонів вдалого перенесення літератури на екран. У таких фільмах навіть не хочеться виділяти яскравих сторін, тому що він рівносильний у всіх аспектах – і за акторською грою, за роботою оператора, музикою.

Америка епохи великої депресії, коли мільйони людей опинились у життєвій скруті і готові на все, щоб вижити та прогодувати свої родини, ідеальний простір для експериментів над людськими душами.

Потреба повернути собі здатність розуміти ближнього і допомагати йому – особливо загострюється у часи перемін, економічних чи воєнних катаклізмів. Цього ми сповна маємо у своїй країні.

Фільм, як і книга про те, що бути добрим складніше, ніж бути розумним, що дружба – велике випробування, а справжнє співчуття – чеснота обраних.

Фільм не може залишити байдужим. Діалоги, життєві ситуації, акторські образи здатні відродити у кожному ще більше того, за що ми так любимо життя і ближнього.

Ми, котрі так оголили душі за останній рік, котрі демонструємо сліпому світові такі дива людської гідності – хіба не почуємо, хіба не зрозуміємо, хіба не відгукнемося на цей фільм?

Ми станемо ще кращими і ще сильнішими…

Приходьте…

Олег Яськів

 

Of mice and men, Gary Sinise, 1992

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


В неділю 22 лютого у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Лілії Бріль і Христини Сандецької «Палає скрипка, тихне, в’яне…»*. Початок о 19:00, вхід вільний.

Прозвучать:

  • К. Гардель «Танго»;
  • В. Косенко «Гавот»;
  • Д. Шостакович «Іспанський танець»;
  • М. Скорик «Мелодія»;
  • Вeatles «Yesterday»;
  • Л. Боккеріні «Менует»;
  • К. Керн «Вальс»;
  • К. Фролов «Жарт-сувенір»;
  • A. Piazzolla «Oblivion»;
  • А. Кос-Анатольський «Ой,ти дівчино...»;
  • З. Фібіх «Поема»;
  • О. Понамарьов «Я ніколи...»;
  • А. Дюпарк «Полька»;
  • А. Макарський «Вічна любов»;
  • В. Івасюк «Водограй»;
  • Океан Ельзи «Не питай»;
  • українська народна пісня «Ой,чий то кінь стоїть...»;
  • аркан.

 *) з «Елегії про співучі двері» Богдана-Ігоря Антонича, 1934р.


21 лютого о 19:00 у кав’ярні-галереї «Штука» відбудеться концерт «З музикою по світу» гурту “La Bohème” - Юрія Ковальова (акордеон) та Ігора Степаняка (саксофон). Вхід вільний.

Звучатимуть легкі джазові стандарти, в’язанки мелодій із львівського ретро, вальси і танго з різних куточків світу.


20 лютого, у п’ятницю, кав’ярня «Штука» запрошує  на вечір гітарної музики Віталія Сичака. Початок о 19:00, вхід вільний.

Прозвучать:

  • Frank Sinatra “All of me”;
  • Johnny Mercer “Autumn leaves”;
  • Stevie Wonder “Isn’t she lovely”;
  • George Gershwin “Summer time” (адаптація А. Ольшанського);
  • Tommy Emmanuel “E-major theme”;
  • Richard Rodgers “Blue moon”;
  • Joe Zavinul “Mercy Mercy Mercy” (адаптація А. Вінніцкого).

20, 21 і 22 лютого з нагоди акції «Вдвічі більше Львова» кав’ярня «Штука» запрошує львів’ян і гостей міста на частунок із суттєвими знижками. За каву, чай і солодощі відвідувачі оплачують звичайні ціни, але отримують вдвічі більше смаколиків.

У акційному меню:

  • кава «Нікарагуа Марагоджип» (найбільше великі зерна арабіки з приємним злегка солонувато-кислим смаком), 27,00грн.;
  • кава «Мадагаскар» (робуста), 21,00грн.;
  • ароматизована арабіка (коньяк), 19,00грн.

 

  • Пу-Єр з квітами хризантеми (чорний китайський чай з продовженим процессом ферментації, пом’якшений квітами хризантеми), 26,00грн.;
  • Моліхуа (крупнолистовий китайський зелений чай з квітами жасмину), 26,00грн.;
  • чай «Ягідний коктейль» (бузина, гібіскус, ожина, вишня, смородина, порічки, яблуко та полуниці), 27,00грн.

 

  • яблучний пляцок, 18,00грн./200г;
  • кексики, 11,00грн.;
  • банани «Клепарівські-фламбе», 41,00грн.

У вівторок 17 лютого о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Вуді Аллена «Магія місячного сяйва» (США, 2014).

Вуді Аллен продовжує дивувати силою власного таланту та неабиякою творчою енергією. Звичайно, далеко не всі його фільми рівні та залишаться в історії. Проте кращі з них просто вражають драматургічною глибиною або неймовірною легкістю буття. І одне, і друге – справжні досягнення для серйозного кінематографу і у вмінні переконливо їх відтворювати Вуді Аллену мало знайдеться конкурентів. Остання робота майстра належить швидше до другої категорії фільмів і, без сумніву, стане однією з найбільш успішних у його довгій та багатій біографії.

Витончений і красивий, фільм “Магія місячного сяйва” наповнений сонцем, вітальністю, справжніми чоловічими емоціями та жіночими мріями. Декораціями невагомої легкості фільму режисер обрав двадцяті роки минулого сторіччя, де машини були відкриті, жінки витончені та ініціативні, а захопленість психологією стосунків, потойбічними явищами, спілкуваннями з духами та загадковими силами – сягала масштабів істерії. На тлі красивої атмосфери елегантних капелюшків, старих машин, бурхливих стосунків між чоловіком та жінкою з відмінними поглядами на потойбічне, “заколисавши” глядача південним сонцем, красивими обличчями та “високими” стосунками, режисер насправді вибудовує пронизливу історію про прозу та поезію життя, про одвічні терези, які шукають балансу між розумом та почуттями, про те, що ерудиція ще не гарантує глибинного розуміння речей, а віра набагато надійніша, ніж раціональність.

Черговий раз режисер говорить про любов, але знову неповторно і тому небанально. Тому після перегляду фільму залишається справжній естетичний післясмак.

Забуваючи звичку здаватися розумним, герой фільму (якого прекрасно зіграв Колін Ферт) раптом усвідомлює, що справжнє щастя – це запах троянди в саду, зоряне небо над головою, коли Всесвіт перестає лякати, жінка, яку хочеться любити, і здогад про щось поза раціональним розумінням чистого розуму.

Маю велику надію, що головною ціллю режисера було опритомнити свідомість сучасної людини. Тобто фільм звертається також і до наших зранених війною душ. Приходьте і повертайте собі захоплення від світу, у якому живемо. У ньому, окрім всього іншого, є і наша перемога…

Олег Яськів

 

Magic in the Moonlight, Woody Allen, 2014

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


15 лютого, у неділю, кав’ярня «Штука» запрошує на «Балади» Ярослава Хомика (вокал, фортепіано) і Сергія Зеленського (гітара). Початок о 20:00, вхід вільний.

Ярослав Хомик – музикант, поет і художник, володар ґран-прі фестивалю «ВиВиХ-90». Сергій Зеленський – відомий львівський гітарист і композитор, захоплюється імпровізацією, співавтор кількох записаних дисків у дуеті з Юрієм Яремчуком.