1 січня, у четвер, о 20:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки Олександра Коровая «Зодіак». Вхід вільний.

Розглядаючи і спостерігаючи характерні особливості кожного знаку зодіаку, Олександр Коровай вирішив трактувати їх також і через призму різних мистецьких епох, даючи можливість зацікавленому і допитливому глядачеві разом із ним бути присутнім у цьому багатогранному вирі уподобань і пристрастей людства поглядом «трішки примруженого ока».

Техніку виконання своїх робіт художник не окреслив, натомість інтригуючи коментарем «Це потрібно побачити на власні очі».

Експозицію можна оглянути впродовж січня щодня з 10:00 до 22:00.

Про автора

Народився 19 квітня 1959 року в Івано-Франківську, в сім‘ї художника Коровая Олександра Миколайовича.

Випускник Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва. Працює в галузях станкового і монументального живопису, графіці.

Старший викладач живопису та рисунку кафедри дизайну Національного лісотехнічного університету України.

З 1989 року є членом «Клубу Українських Митців», з 1994 - Національної Спілки художників України.

Учасник численних виставок з 1978 року. Персональні виставки у Львові відбулись у 1987, 1993 і 2013 роках.

Роботи знаходяться у музейних та приватних колекціях України та світу.

Зміни у робочому графіку впродовж святкового сезону:

• 31 грудня - з 9:00 до 19:00;
• 1 січня – з 12:00 до 22:00;
• 6 січня – з 9:00 до 18:00;
• 7 січня – зачинені.

 До зустрічі у Новому році!:)

Друзі,

з нагоди Нового року та Різдва бажаємо Вам і найближчим міцного здоров’я, любові та перемоги заради миру! Щоб у 2015-му році всі зміни були на краще, а зусилля – не марними. Посмішок і радості якнайбільше!

Веселих свят!

28 грудня, у неділю, о 14:00 кав’ярня «Штука» запрошує на лекцію про традиції новорічно-різдвяних святкувань у Львові. Розповідатиме Ярослав Бишкевич, львовознавець і старший науковий співробітник Львівського історичного музею. Вхід вільний.

Під час зустрічі гості кав’ярні довідаються, як у нашому місті відзначали Новий рік, Різдво і Хануку з XVI століття до Другої Світової війни, які гастрономічні особливості були притаманні різним національним громадам. Частину лекції буде присвячено історії святкових поштівок, що набули поширення у Львові в другій половині XIX століття.

У неділю 28 грудня о 18:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться презентація книги Іванки Захаревич «Ґердан». Читання авторки і гостей чергуватимуться із музичними перервами. Кошти, зібрані від продажу книг, будуть передані на лікування пораненого учасника АТО Сергія Загасайла.

Серед музичних гостей вечора - етно-фольк гурт «Троє зілля», супер-фест-файний гурт «Так сі стало», таємничо-драйвовий гурт «Symphonyя». До участі у читанні «Вільний мікрофон» зголосились поетки і поети Анастасія Худзік, Оленка Строганова, Оля-Марія Гнип, Lorami, Ірена Смачило, Юрко Борусевич, Богдан Кухта.

Усі кошти зібрані від продажу книг будуть передані Сергієві Загасайлу, якому 23. У травні під час мінометного обстрілу блокпосту під Слов'янськом у групу військових потрапив снаряд, і Сергій прийняв на себе головну хвилю вибуху, прикривши побратимів, що були позаду. Сергію потрібна серія операцій, зокрема, пересадка м'язів і сухожилля обох гомілок, та довготривала реабілітація.

Одні руйнують, інші будують. Будують світ людяності та добра, честі та гідності, миру та любові. Спасибі нашим Героям.

Вхід вільний. Резервація столиків за телефоном 097 586 81 95.

27 грудня, у суботу, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Ірини Лобанок. Вхід вільний.

У програмі:

• кілька різдвяних мелодій;
• «Гуцулка Ксеня»;
• «Місяць на небі»;
• «Ніч яка місячна»;
• «Ой, чий то кінь стоїть»;
• Vincent Fiorino “Blue canary”;
• Edith Piaf “La vie en rose”;
• Joe Dassin “Les Champs-Elysees”;
• Jerzy Peterburski “To ostatnia niedziela”
• Elvis Presley “Love me tender”;
• Elvis Presley “Can't help falling in love”;
• Frank Sinatra “Stardust”;
• Scorpions “Maybe I, maybe you”;
• “Moon River”, саундтрек до к/ф “Сніданок у Тіффані”;
• “Watch what happens”, саундтрек до к/ф “Шербурзькі парасольки”;
• саундтрек до к/ф “Той самий Мюнхгаузен”;
• саундтрек до к/ф “Limelight” з Чарлі Чапліном та інші.

У п‘ятницю 26 грудня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір “La vie en rose”. Співатиме Наталя Кухар, акомпануватиме на гітарі Володимир Мазур. Вхід вільний.

Захід присвячено Едіт Піаф, від дня народження якої нещодавно виповнилось 99 років. Відвідувачів чекає розповідь про життя та чимало пісень «Паризького Горобчика».

25 грудня, у четвер, о 18:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на зустріч Клубу шанувальників Галичини, присвячену колекціям Музею етнографії та художнього промислу у Львові. Розповісти історію Музею має намір Ольга Супонєва, провідний зберігач фонду «Головні убори та народні прикраси». Вхід вільний.

У львівському Музеї етнографії і художнього промислу зберігається близько ста тисяч експонатів, найдавніші з яких датуються кінцем XIII століття. Заснований у 1951 році, він об’єднав збірки Міського промислового музею і Музею НТШ, приватні колекції та цінні, з точки зору істориків та мистецтвознавців, подарунки.

Але чи може історія музейних колекцій бути цікавою? Так, якщо згадати про мистецькі твори, які часто супроводжують пригоди та авантюри, згодом описані в літературі чи кінематографі. Зазвичай інтерес зумовлений славою автора чи високою ціною, яку готові заплатити за них колекціонери. Водночас менш популярні мистецькі об’єкти, хоч і не викликають сильного резонансу, але також мають свої цікаві історії, варті уваги.

Окрім розповіді про колекції, відвідувачі дізнаються про ідеї адміністрації щодо трансформування експозиційного простору і факти з поточної роботи музею.

Зустрічі Клубу шанувальників Галичини відбуваються щомісяця.

23 грудня кав’ярня «Штука» святкує день народження Чета Бейкера – одного із найвидатніших джазових музикантів XXст. Увесь день у кав’ярні звучать м’який ліричний голос і пронизлива труба харизматичного Бейкера.

Чет Бейкер зіграв важливу роль в експериментах, які створили передумови для розвитку кул-джазу – стилю, який народився у 1950х рр. на Західному узбережжі США. Основними характеристиками цього стилю є емоційна стриманість і тенденція до зближення із композиторською музикою.

Гру Бейкера влучно описав Харукі Муракамі: «…Стрімко пронизуючи повітря, нон-вібрато зникають з дивовижною легкістю. Мелодія, ще не ставши піснею, поглинається стінами. Це не означає, що у технічному плані гра Бейкера бездоганна. Справа тут зовсім не у досконалій майстерності. Його виконання надзвичайно відкрите. Можливо, у когось навіть виникне неспокійна думка:  якщо й далі так грати, можна коли-небудь спіткнутись. У звучанні Бейкера одночасно відчуваються щирість та сум. Можливо, в його грі і немає глибини, яка б передавала епоху. Проте відсутність цієї глибини хвилює наші почуття, нібито кажучи: «Щось схоже з нами уже колись було».

Chet Baker на YouTUBE - https://www.youtube.com/watch?v=jvXywhJpOKs

У вівторок 23 грудня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Еріка Ромера «Зимова казка» (Франція, 1992).

Дні у передчутті свята та справжньої зими огортають нас особливою сферою емоцій і мрій. Її можна навіть помітити довкола перехожих, якщо бути трохи уважнішими, ніж зазвичай. Такі дні пронизані передчуттями, які здатні подарувати невимовну радість. Ті передчуття навіть не в усмішках, а в очах. Щоб їх прочитати, потрібно просто дивитися в очі. А чого кращого можна бажати, ніж щоби близькі люди дивилися тобі в очі і не ховали власних…

Творчість одного з лідерів французької “нової хвилі” режисера Еріка Ромера – особливе явище у світовому кіно. Його мистецтво – дивовижно ненав’язливе – повертає нам смак справжнього кіно. Звиклі прийоми та ефекти, які покликані загравати з глядачем, свідомо ігноруються, залишаючи людину перед людиною по обидва боки прозорого екрану. Точність відтворення рухів у такому кінематографічному дзеркалі бездоганна, правдивість почуттів – довершена. Усі інші засоби та фокуси – як от монтаж, спецефекти, музика, костюми – стають необов’язковими приправами до основної страви – історії людини. У фільмах Ромера увага глядача утримується не стільки дією і тим паче не спецефектами, а виключно словами, роздумами, діалогами, розмовами. Зрештою, саме слова залишаються з нами повсякчас, навіть на самоті. І Ерік Ромер ставиться до слова з величезною повагою. Його діалоги продумані, захопливі, літературні та кінематографічні водночас. Оця здатність зробити невидимою межу між людьми, яка притаманна фільмам Ромера, і є справжнім кіном.

Драматургія фільмів Ромера постає з невпинного бажання людини віднайти своє щастя. І саме у цьому розкривається багатогранний світ фільмів Ромера. Адже у них розповідається про найважливіші для людини почуття, цінності, моральні основи. Недаремно свої фільми режисер об’єднував у цикли («Казки пір року», «Комедії та звичаї», «Моральні історії»), фактично історії, які розкривали природу людської душі, внутрішньої свободи або ж допомагали людині у визначенні орієнтирів життя.

Ті історії можуть бути різними, але всі – близькі та зрозумілі. Їх навіть можна переплести у гарний фоліант і підписати власним іменем. Така магічна книга буде зрозумілою та близькою не лише вам, але й тим, хто став її головними персонажами.

Магія фільмів Ромера полягає у руйнуванні кінематографічних умовностей. Здатність знімати близьке, ”без розмежувань” кіно і переповідати правдиві людські історії зробила Еріка Ромера справжнім моральним авторитетом не лише у французькому, але й у світовому кіно. Тому його фільми сприймаються чи не найкращою терапією людських душ. Кращі з них здатні увійти у серце і залишитись у пам’яті дуже органічно, так ніби і були частиною нас самих. Так ніби це ми самі знімаємо кіно, так ніби це кіно саме про нас або ж ми знаємо про кого. Це дуже і дуже рідкісна ознака для кінорежисера і Ерік Ромер тут неперевершений.

Кінематографічний ритм нашого Кіноклубу маркується фільмами з найкращого циклу Еріка Ромера “Казки пір року”. “Зимова казка” – завершує його. Перед новим роком. Перед новими сподіваннями. Перед новими перемогами. Це гарно – дивитися зимову казку про пошуки справжнього кохання взимку напередодні новорічних свят.

Ерік Ромер своїм фільмом дає людині надію. Персональну і водночас всезагальну. Надію на те, що ще можна полюбити, що ще можна все повернути, що слова мають вагу, а жести – значення. Що життя – це не пафос подій, а правда повсякденності. Що любов – це коли людина стає перед людиною без жодного дзеркала. Навіть кінематографічного…

Олег Яськів

Conte d’hiver, Eric Rohmer,  1992

Нагороди: приз ФІПРЕССІ та екуменічного жюрі на Берлінському кінофестивалі

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/