27 березня у кав’ярні «Штука» відбудеться літературно-музичний вечір Олени Баркової «Говорити…». Гітарний супровід Романії Мілян. Початок о 20:00, вхід вільний.

Атмосферні читання Олени Баркової – це «і казки без віку, і намальовані словами фрагменти життя, невидимі для очей, але якими живе душа». Про свою творчість авторка розповідає, що у «<…> текстах немає нічого правильного та неправильного. Є лише слово, яке має бути сказане вголос. Якщо є почуття, стан, що здатний хоч трохи похитнути в бік те, що наповнює мене, отже, десь є душа, яка теж від цього похитнеться… Рада кожному спалаху у ваших очах та серцях!».

Сторінка авторки – http://vk.com/olena_elena_barkova

Послухати прозовий уривок «Своє місто» - http://bit.ly/1IeBgZA

24 березня виповнюється 115 років з дня народження Івана Козловського, видатного українського оперного співака. Іван Козловський володів голосом ніжного тембру, а його виконанню були притаманні емоційність, легкість і теплота звучання. Репертуар співака охоплював дуже широке коло композицій: класичні твори Моцарта, Бетховена, Шуберта, Шумана, Лисенка, Гулака-Артемовського, Глинки, Бородіна, Чайковського, Ліста, Рахманінова, вокальні твори радянських композиторів, українські й російські народні пісні та романси.

Щоб довідатись цікаві факти життєвого і творчого шляху Івана Козловського у супроводі записів його пісень, запрошуємо сьогодні у «Штуку»!

Іван Козловський на YouTUBE - https://www.youtube.com/watch?v=eepEwD9mHNE

У вівторок 24 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Яна Артюса-Бертранда «Дім. Історія подорожі» (Франція, 2009).

Одне з незабутніх вражень у моєму житті сталося десь десять років тому. Тоді я побачив виставку французького фотографа Яна Артюса-Бертранда. Це було у Варшаві, сонячного вересневого дня. Фотокартини на величезних стендах були розміщені вздовж краю парку ім. Шопена на кілька сотень метрів. Виставка називалася “Земля з неба” і приголомшувала. Сміливістю, оригінальністю, неймовірною красою. Після неї я ще довго насолоджувався фотографіями цього автора на своєму робочому столі і шукав проекти такої ж сили.

Стійкість вражень передбачала нову зустріч. І вона відбулася. Ян Артюс-Бертранд зняв фільм про свою подорож довкола світу і його прекрасні фотографії з неба ожили. Вийшов фільм під назвою “Дім. Історія подорожі”, який став світовою подією і був показаний одночасно у 87 країнах.

“Дім” – це не науково-популярний фільм, яких зараз чимало, причому якісно зроблених. Це саме мистецький твір, оживлена душа фотографії і голос світу.

Коли дивишся цей фільм, від екрану неможливо відвести очі. Краса кожного кадру (як і фотографій з тієї казкової виставки) абсолютна і органічна, без жодного втручання людини як художника. Людина на рівні з тваринами і рослинами є лише складовою кадрів, як мазки на картинах, людина є також елементом композиції кадрів, які створює власною діяльністю. Ян Бертранд наділений талантом відчувати художню фактуру у природньому середовищі і показує нам світ таким, яким ми його не бачимо, але можемо уявити. Скажу навіть більше – саме такий образ світу і повинен жити у кожному.

Наважусь припустити, що у своєму задумі показати планету з неба автор піднісся ближче до Бога і разом з ним подивився на наш світ. І якщо науково-популярні фільми чи книги антиглобалістів переконують логікою та аргументами, що Земля прекрасна, то “Дім” цю красу демонструє.

Звичайно, що краса фільму не порожня і знята не “заради краси” та відпочинкового настрою туристів. Фільм – достатньо серйозний діалог з людиною. Але його величезною перевагою є те, що він не скочується у публіцистику і не перевантажений соціальними, політичними чи екологічними памфлетами. Режисер досягнув потрібної рівноваги, коли зображуване говорить за людину і думати повинен кожен, а не лише автор.

“Дім” – не простий заклик зберігати чи любити природу. Його ідея значно ширша – підказати кожному з нас, де наш справжній дім. Нагадати, володарями чого ми є і ще довго можемо залишатись, якщо відмовимося від дріб’язковості політичних конфліктів та економічних інтересів держав чи корпорацій.

У такому трактуванні цей фільм – розгорнута молитва за людину та наш світ. У передвеликодні дні він обов’язково допоможе заспокоїти серце та правильно налаштувати душу.

Безсумнівно, що такі фільми потрібно дивитись на більшому, ніж вдома екрані та у ширшому, ніж вдома товаристві, в особливій атмосфері любові до кіно. Все це є у Кіноклубі.

Приходьте. Готуйтеся і насолоджуйтеся красою створеного…

Олег Яськів

Home, Yann Arthus-Bertrand, 2009

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 22 березня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Валентини Турецької. Вхід вільний.

Прозвучать:

• Axel Stordahl “I should care”;
• Antonio Carlos Jobim “Desafinado”;
• Hoagy Carmichael “Georgia on my mind”;
• Pistol Annies “Lemon drop”;
• George Shearing “Lullaby of birdland”;
• Lionel Humpton “Midnight sun’;
• Duke Ellington “Night train”;
• Will Hudson “Moonglow”;
• Roberto Menescal “O Barquinho”;
• Duke Ellington “Sofisticated lady”;
• Bobby Hebb “Sunny”;
• Benny Golson “Whisper not”.

21 березня о 15:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться зустріч колекціонерів туристичних марок, на якій буде репрезентовано ювілейну марку цієї події. Вхід вільний.

Туристичні марки - приємні, автентичні дерев’яні сувеніри, які сильно відрізняються від китайських. Завдяки унікальним правилам колекціонування марка є справжнім трофеєм з подорожі – її підтвердженням, оскільки придбати такий сувенір можна, тільки відвідавши певний об’єкт. Та ще важливішою ідеєю проекту «Туристичні марки» є популяризація туризму в Україні, зокрема маловідомих місць, які беззаперечно варті уваги мандрівників.

Учасники зустрічі зможуть отримати ювілейну марку безкоштовно, попередньо зареєструвавшись на сторінці організаторів - http://www.turystycni-marky.com.ua/ua/nashi-novini-3/. Якщо ж можливості потрапити на зустріч немає, ювілейну марку можна буде придбати згодом у кав’ярні.

21 березня, в суботу, о 19:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться весняний концерт гурту «Жива». Окрім давніших творів, лунатимуть веснянки, які чергуватимуться з українськими замовляннями, що створюють неповторну атмосферу архаїки. Вхід вільний.

«Жива» виконує українські пісні традиційно та у власному трактуванні, «використовуючи голосові ефекти та природні шуми, перетворюючи пісню на своєрідний обряд спілкування з химерними образами колективного несвідомого українського народу».

Назва гурту походить від імені слов'янської богині, яка уособлює життєву силу, протистоїть міфологічним втіленням смерті, а також відповідає за циклічні зміни в природі. Серед учасниць - Марта Іваницька, Зоряна Починайко, Марта Пилатюк, Надія Іванців, Оксана Олейніченко, Христина Гринишин.

Сторінка гурту «Жива» - https://vk.com/club79142798

20 березня, у п’ятницю, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на вечір гітарної музики Віталія Сичака та Юрія Присяжного. Вхід вільний.

У програмі Юрія Присяжного:

• Astor Piazzolla «Verano porteno»;
• Niccolo Paganini «Andantino variato»;
• Heitor Villa-Lobos «Prelude №3».

У програмі Віталія Сичака:

• Zapateado;
• George Gershwin “Summer time” (адаптація А. Ольшанського);
• Roland Dyens “Largo”.

Дует виконає кілька інструментальних обробок українських і світових шлягерів.

У четвер 19 березня о 19:00 кав’ярня «Штука» і Клуб шанувальників Галичини запрошують на зустріч, присвячену народним звичаям зустрічі весни. Розповідатиме Віра Манько - автор і співавтор кількох книг про святкові звичаї українців і писанкарство. Вхід вільний.

Не так давно, готуючись до приходу весни, і дорослі, і діти співали веснянки, розписували писанки до Великодня, випікали «жайворонків» з тіста та зустрічали пташок з вирію піснями і примовляннями. У день, коли прилітають лелеки, Віра Манько розповість історію цих звичаїв та покаже, як готувати «жайворонків», також дівчата заспівають кілька веснянок.

17 березня кав’ярня «Штука» святкує 96-ті уродини Нета «Кінг» Коула – талановитого піаніста і легендарного американського виконавця джазу, блюзу, соулу і фанку.

Нет «Кінг» Коул – улюбленець шанувальників естрадної музики і джазу. Його прониклива, добра та щира манера виконання створювала враження, ніби він звертався до слухача особисто, а низький баритон вирізнявся з-поміж інших виконавців ніжністю та чуттєвістю.

Впродовж дня запрошуємо ще раз послухати його “L.O.V.E.”, “Nature Boy”, “Mona Lisa”, “Pretend”, “Unforgettable” і дізнатись про найцікавіші епізоди його життєвого і творчого шляху.

Nat “King” Cole на YouTUBE - http://www.youtube.com/watch?v=JErVP6xLZwg

У вівторок 17 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Гійома Кане «Маленькі секрети» (Франція, 2010).

Добре прожити життя – це коли ти можеш його історію розповісти іншим. А ще – коли хочеш розповісти історію інших. Так чи інакше, але де межа між зовнішнім і внутрішнім? Що насправді цінне у світі – ти чи інші? І чи такі вони інші, якщо цінні для тебе?

Ми повертаємося у любов, без якої жодна історія не складається. Ми говоримо про помилки, без яких не буває прощення. Ми приймаємо слабкості, бо вони наповнюють силу. Нам хочеться жити, бо нарешті є для кого.

Щоб чесно говорити про такі речі – не потрібно спецефектів, особливих костюмів, карколомних пригод чи інтелектуальних роздумувань. Достатньо звичної плинності повсякденності, розглянутої під прецезійно чесним кутом уваги до таємниць іншого, про які він сам не хоче або не може говорити. У тих таємницях – стражданнях, розчаруваннях, сподіваннях – ключові слова всесвітньої історії людини.

Фільм “Маленькі секрети” – подорож у мікросвіт повсякденності, яка розкриває всесвіт людських почуттів та перемог. Історія товариства друзів стає зліпком нашого часу, в якому кожен обов’язково знайде себе. Адже це ж так просто і знайомо – спільний сімейний відпочинок в колі давніх друзів, любов і розлуки, скелети в шафах і вино на столах, довгі вечори та важкі ранки, пошук свого місця в ієрархії дружби і тривога за справжність всього цього.

Успіх фільму також має свою історію. Гійом Кане – відомий кіноактор, який віднедавна став режисером. “Маленькі секрети” – не дебют, але поки що вершина його творчості і, вже зрозуміло, що один з найсильніших фільмів Європи нового часу, – дозволяє стверджувати про появу нового сильного кінорежисера у небідній на ці таланти Франції.

Недорогий, елегантний, з прекрасною музикою фільм про сучасних французів, що зібрав кращих кіноакторів, став абсолютним лідером прокату у дуже вибагливій до кіно країні (5,5 млн. глядачів). Чим довів, що успіх можуть мати не лише дорогі блокбастери, але й серйозні драми з повсякденного життя. Він і вас вразить. Тому що тематично “Маленькі секрети” – це фільм про “життя як воно є”. Про ситуації, в яких може опинитися кожен. Це фільм про найкращі і найгірші моменти нашого життя. А насправді, у найглибшому сенсі – це дзеркало у персональній сповідальні. І тому фільм сакралізує внутрішній простір, у якому лише рідні та друзі.

Перегляд “Маленьких секретів” – як довга розмова за ватрою або зустріч світанку на березі моря, коли час дається тобі для єдинопотрібного – очищення душі і повернення друзів. Переконаний, що кожен може стати кращим і кожному є кого повертати.

Тому приходьте. Дихайте вільно у колі хороших людей…

Олег Яськів

Les petits mouchoirs, Guillaume Canet, 2010

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/