У четвер 16 квітня о 19:00 видавництво «Фоліо» та кав’ярня-галерея «Штука» запрошують на презентацію ретророманів Андрія Кокотюхи «Адвокат із Личаківської» та «Привид із Валової». Відвідувачі матимуть нагоду поспілкуватися з автором і дізнатися деталі захоплюючих сюжетів, що розвиваються у Львові початку ХХ століття. Модеруватиме захід мистецтвознавець Тарас Стефанишин. Вхід вільний.

«Адвокат із Личаківської», ювілейна п’ятдесята книжка Андрія Кокотюхи, переносить читача у 1908 рік і розповідає про успішного молодого київського правника Клима Кошового, який дивом вирвався з тюрми й утікає від переслідувань царської влади до Львова. Але тут його заарештовує поліція — біля загиблого відомого адвоката Євгена Сойки, з яким Клим Кошовий потоваришував у Києві. Покійний мав у Львові сумнівних друзів і могутніх ворогів. Самогубство чи вбивство? Пошуки істини водять Кошового темними лабіринтами львівських вулиць. На шляху — зухвалі батяри, міські кримінальні королі та російські терористи-бомбісти. А ще поліцейський комісар Марек Віхура, в якого Клим постійно плутається під ногами. Правда приголомшить Кошового та його нового відданого друга Йозефа Шацького. Й назавжди змінить долю загадкової та впливової красуні Магди Богданович...

«Привид з Валової» - друга книжка у серії «Ретророман». Нудні злиденні будні Клима Кошового, тепер уже помічника старого нотаря, порушує візит комісара кримінальної поліції: у кишені померлого, знайденого у будинку на вулиці Валовій, виявили Климову візитку. Чоловік загинув за досить дивних обставин, хоча офіційно це нещасний випадок. Але дім, де сталась неприємна пригода, має у Львові погану славу. Подейкують, у ньому вже століття блукає привид Чорної пані. Усякого, хто зустрінеться з нею, чекає загибель. І підозріла смерть на Валовій – не перша. У гонитві за привидом Кошовий та його друг Шацький занурюються у львівські нетрі та спускаються на міське дно. Ризикуючи життям, вони таки дізнаються правду про привида.

 

Про автора

Андрій Кокотюха - сучасний український письменник, сценарист, журналіст. Автор великої кількості художніх, документальних та науково-популярних книжок, 15 з яких вийшли друком у видавництві «Фоліо». За його романами знімають художні фільми. Кілька років поспіль входить до топ-10 авторів, чиї твори є лідерами продажів в Україні, за що відзначений як «Золотий письменник» (2012). Неодноразовий лауреат та володар Ґран-прі (2006) міжнародного конкурсу «Коронація слова». Відомий як творець гостросюжетних романів: детективних, пригодницьких, трилерів, бойовиків. Останнім часом успішно працює в жанрі історичного роману.

Окрему подяку за всебічну підтримку видавництво і автор висловлюють міській адміністрації Львова та особисто Андрієві Садовому.

У вівторок 14 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Еріка Ромера «Весняна казка» (Франція, 1990).

Поступово, зі святом Воскресіння, ми входимо у весну. Такі дні пронизані передчуттями переродження, які здатні подарувати невимовну радість. Ті передчуття навіть не в усмішках, а в очах. Щоб їх прочитати потрібно дивитися в очі. А чого кращого можна бажати, ніж щоб близькі люди дивилися тобі в очі і не ховали власних…

Творчість французького режисера Еріка Ромера – особливе явище у світовому кіно. Його мистецтво – дивовижно невидиме. Уся сутність кінорежисури ніби відходить убік, залишаючи людину перед людиною по обидва боки прозорого екрану. Оця здатність зробити невидимою межу між людьми, притаманна фільмам Ромера, і є справжнім кіном.

Точність відтворення рухів у такому кінематографічному дзеркалі бездоганна, правдивість почуттів – довершена. Усі інші засоби та фокуси – як от монтаж, спецефекти, музика, костюми – стають необов’язковими приправами до основної страви – історії людини.

Ті історії можуть бути різними, але всі – близькі та зрозумілі. Їх навіть можна переплести у гарний фоліант і підписати власним іменем. Така магічна книга буде зрозумілою та близькою не лише вам, але й тим, хто став її головними персонажами.

Магія фільмів Ромера полягає у руйнуванні кінематографічних умовностей. Здатність знімати близьке, ”без розмежувань” кіно і переповідати правдиві людські історії зробила Еріка Ромера справжнім моральним авторитетом не лише у французькому, але й у світовому кіно.

Драматургія фільмів Ромера постає з невпинного бажання людини віднайти своє щастя. І саме у цьому розкривається багатогранний світ фільмів Ромера. Адже у них розповідається про найважливіші для людини почуття, цінності, моральні основи. Недаремно свої фільми режисер об’єднував у цикли («Казки пір року», «Комедії та звичаї», «Моральні історії»), фактично історії, які розкривали природу людської душі, внутрішньої свободи або ж допомагали людині у визначенні орієнтирів життя.

Тому його фільми сприймаються чи не найкращою терапією людських душ. Кращі з них здатні увійти у серце і залишитись у пам’яті дуже органічно, так ніби і були частиною нас самих. Так ніби це ми самі знімаємо кіно, так ніби це кіно саме про нас або ж ми знаємо про кого. Це дуже і дуже рідкісна ознака для кінорежисера і Ерік Ромер тут неперевершений.

Кінематографічний ритм нашого Кіноклубу маркується фільмами з найкращого циклу Еріка Ромера “Казки пір року”. “Весняна казка” – перший фільм з цього чудового циклу. Співпадіння з Великодніми святами нехай не буде випадковим, адже ми, українці, стоїмо перед новими сподіваннями, перед новими перемогами. Головна перемога повинна відбутися всередині кожного.

Напевно, ця прихована в очах надія на радість і є ознакою початку весни. Ерік Ромер своїм фільмом дає людині надію. Персональну і водночас всезагальну. Надію на те, що ще можна полюбити, що ще можна все повернути, що слова мають вагу, а жести – значення. Що життя – це не пафос подій, а правда повсякденності. Що любов – це коли людина стає перед людиною без жодного дзеркала. Навіть кінематографічного…

Олег Яськів

 

Conte de printemps, Eric Rohmer, 1990

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

13 квітня, в Обливаний понеділок, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Ірини Лобанок. Вхід вільний.

У програмі:

• «Гуцулка Ксеня»;
• «Місяць на небі»;
• «Ніч яка місячна»;
• «Ой, чий то кінь стоїть»;
• Vincent Fiorino “Blue canary”;
• Edith Piaf “La vie en rose”;
• Joe Dassin “Les Champs-Elysees”;
• Jerzy Peterburski “To ostatnia niedziela”
• Elvis Presley “Love me tender”;
• Elvis Presley “Can't help falling in love”;
• Frank Sinatra “Stardust”;
• Scorpions “Maybe I, maybe you”;
• “Moon river”, саундтрек до к/ф “Сніданок у Тіффані”;
• “Watch what happens”, саундтрек до к/ф “Шербурзькі парасольки”;
• саундтрек до к/ф “Той самий Мюнхгаузен”;
• саундтрек до к/ф “Limelight” з Чарлі Чапліном та інші.

Дорогі друзі,
бажаємо вам і найближчим радісного Великодня, миру, злагоди та любові!

Будь ласка, зверніть увагу на зміни у нашому робочому графіку:

• 11 квітня – з 9:00 до 18:00;
• 12 квітня – вихідні;
• 13 квітня - з 10:00 до 22:00.

13 квітня, в Обливаний понеділок, о 19:00 запрошуємо на фортепіанний концерт Ірини Лобанок.

7 квітня народилася Біллі Холідей - видатна американська джазова співачка, яка означила цілу епоху. Ім’я Біллі Холідей на сторінках історії джазу стоїть у тому ж рядку, що й імена Елли Фітцджеральд і Луї Армстронга. У «Леді Дей», як назвав співачку її товариш талановитий саксофоніст Лестер Янг, був незабутній голос: десятки разів переспівані та перезаписані пісні у виконанні Біллі Холідей ставали видатними композиціями. Будь-яку пісню вона могла перетворити у джазовий шедевр завдяки вільній ритмічній інтерпретації і виразній емоційності голосу.

Серед найбільш відомих композицій у виконанні «Леді Дей» - повільні та романтичні “Lover Man”, “Don’t Explain”, у 1939р. з’явилась пронизлива “Strange Fruit”, яка впродовж багатьох років була візитною карткою співачки.

За доброю традицією, у кав’ярні впродовж усього дня звучить лише голос уродинниці та можна почитати її коротку біографію.

Біллі Холідей на YouTUBE - https://www.youtube.com/watch?v=m4jU8IQK5b0

У вівторок 7 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Інгмара Бергмана «Причастя» (Швеція, 1962).

Кращі фільми великого Інгмара Бергмана понадчасові – як готичні собори, ренесансні фрески, візантійські ікони чи натюрморти Ван-Гога. Режисер дивовижно вміє замінювати дію тіла на дію думки. Те, що так важко дається людині у реальному житті, досконало реалізується у фільмах Бергмана. Тому тривалість його фільмів релятивістська – часто навіть короткий хронометраж розростається у застиглість часу з неймовірною інтенсивністю життя розуму.

“Причастя” Інгмара Бергмана – фактурний, живий і потрібний кожному фільм. Він залишає на руках стійкий запах, але такий рідний як у новонародженої дитини, яку притуляєш до чола у молитві за її щасливу долю. А ще – у наш інтенсивний і дещо самовпевнений час – це погляд надії, звернений до невидимового Бога.

Кіно Бергмана – це також велика література. Його фільми хочеться дивитись уповільнено, так як читаєш хорошу книгу. Символізм та метафоричність кадрів у його фільмах – ненав’язлива, а проявляється з природи нашого буття, з повсякденності, яку не помічаємо. Око геніального оператора Свена Ньюквіста наділене таким же сильним даром бачити сенс існування, як і сценарії самого Бергмана.

Бергман майже ніколи не був тривіальним у виборі проблематики своїх фільмів і тим більше ніколи не був кон’юнктурним у заграваннях з масовим глядачем. Його глядач – це сучасна людина, яка живе у час кризи моралі, цінностей, релігії. Його глядач – також і сам Бергман. Тому кожен фільм режисера автобіографічний та універсальний водночас. Тому його кінематограф продовжує притягувати глядачів, як інтелектуалів, так і простих людей.

Сам Інгмар Бергман був одним з кращих мислителів двадцятого сторіччя, який говорив до людей не через слово як філософи і письменники, не звуками, як композитори і не фарбами як художники, а кінематографічною мовою, яка поєднала всі інші способи діалогу. Недаремно складно знайти сучасного серйозного режисера, який би не перейшов у своєму становленні через вплив Бергмана як митця та особистості.

Сумнів, страх, страждання, любов, смерть наповнюють простір “Причастя” – одного з кращих фільмів великого класика. Але лейтмотивом звучить ідея, що людина без віри втрачає свою природу, і, відповідно, сенс.

У «Причасті» тема віри розкрита найбільш чесно, але делікатно. Жодних компромісів, жодних спрощень. В основі кризи цивілізації завжди лежить криза віри. Усе решта – війни, деградація моралі, ослаблення культури, технологічний занепад – лише похідний наслідок результату стосунків людини зі своїм внутрішнім духовним світом, який побудований на вірі. Вірі у Бога, у людину, у кохання, дружбу, людяність. Навіть у найбільш просвітлених і духовних фільмах Бергмана головна увага звернута завжди до стосунків між чоловіком та жінкою.

Віра і любов у розумінні Бергмана – взаємопов’язані здатності. У цьому поєднанні не все так просто, як здається при поверховому розгляді, нав’язаному обивательським світоглядом чи клерикальними канонами. Тому Бергман як мудра людина уникає моралізаторства і тиску на людину. Він усвідомлює, що у своїх фільмах він такий же безсилий як і Христос перед жорстокістю світу. Саме тому обидва переконливі. Адже перемогу можуть дати тільки правда і любов.

“Причастя” – бездоганний в естетичному вирішенні та змістовному наповненні фільм. Еталон справжнього кіно. Мабуть, кращий фільм про віру людини. Добрий шанс зміцнити її для того хто вірить і повернути для того, хто сумнівається.

А для нас, у Кіноклубі, це найкращий спосіб підготувати свою душу до Великодня, а ще краще – до щоденного життя після свята…

Приходьте. Буде світло…

Олег Яськів

 

Nattvardsgästerna, Ingmar Bergman, 1962

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

В рамках літературного клубу "Ab imo pectore" 5 квітня у кав’ярні-галереї «Штука» відбудеться вечір пам’яті Василя Симоненка. Початок о 18:00, вхід вільний.

Кожен учасник, окрім власних поезій, також прочитає кілька творів Василя Симоненка. У кав’ярні буде його збірка, тому якщо охочі не принесуть із собою роздруківку улюбленого вірша, матимуть нагоду вибрати його вже під час вечора.

Організатор  заходу – Іванка Захаревич

У суботу 4 квітня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Валентини Турецької. Вхід вільний.

Прозвучать:

• Axel Stordahl “I should care”;
• Antonio Carlos Jobim “Desafinado”;
• Hoagy Carmichael “Georgia on my mind”;
• Pistol Annies “Lemon drop”;
• George Shearing “Lullaby of birdland”;
• Lionel Humpton “Midnight sun’;
• Duke Ellington “Night train”;
• Will Hudson “Moonglow”;
• Roberto Menescal “O Barquinho”;
• Duke Ellington “Sofisticated lady”;
• Bobby Hebb “Sunny”;
• Benny Golson “Whisper not”.

3 квітня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт гурту «Третій зайвий». Звучатимуть здебільшого кавер-версії улюблених композицій Стінґа, Іґґі Попа, «Бумбоксу», «Братів Гадюкіних» та інших. Початок о 19:00, вхід вільний.

«Третій зайвий» - це Тарас Піщик (гітара) та Маркіян Гачевський (голос). Гурт існує недовго, учасники юні, але дуже амбітні. «Неабиякий хист до музики та наполеглива праця дають свої плоди. Кожна пісня передає всю повноту емоцій та почуттів слухачам, що робить їх такими неповторними!..».

Заплановані композиції:

• John Newman “Love me again”;
• Bon Jovi “It's my life”;
• Бумбокс “Тримай”;
• Maroon 5 “Harder to breathe”;
• Iggy Pop “Passenger”;
• Jet “Hold on”;
• Бумбокc “Happy End”;
• Third eye blind “Jumper”;
• Бумбокс “Хоттабыч”;
• Guns’n’Roses “Knocking on heaven doors”;
• O. Torvald “Без тебе”;
• Брати Гадюкіни “Було не любити”;
• Hurts “Stay”;
• Бумбокс “Наодинці”;
• Green Day “21 Guns”;
• Chris Isaak “Wilked game”;
• Placebo “Where is my mind”;
• Alex Clare “Too close”;
• Sting “Every move you make”;
• Sunrise avenue “Fairytale has gone bad”;
• Kaene “Somewhere only we know”;
• One republic “Counting stars”;
• Pharrel Williams “Happy”.

Послухати «Третього зайвого» - http://bit.ly/1Dnd9d0

 «Усе, що осяюється іскрою творчості, має здатність розвиватися»

2 квітня, у четвер, о 18:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки «Лабіринти Еви Гати». Експозиція триватиме до 30 квітня, вхід вільний.

Заблукати в справжньому прадавньому лабіринті неможливо. Тут немає ні перехресних доріжок, ні розгалуження доріг. Кручена стежка, що бере свій початок від входу, неодмінно приведе до центру. То де ж криється загадка? Лабіринт – магічний символ посвяти, двері в інший світ, а витіювата дорога – шлях пізнання. Сягнувши центру, неофіт отримує відповідь на своє сокровенне питання і лише тоді повертається назад у колишній світ, щоб втілити в життя найпотаємніші мрії. На перший погляд усе просто, однак мало кому вистачає сили волі подолати цей шлях.

Про авторку

Ева Гата (Коссак Ольга Святославівна) - українська письменниця. Кандидат фізико-математичних наук.

Народилася 23 серпня 1958 року у Львові, в родині вчителів англійської мови. Вчилася у Львівській середній школі №4 з поглибленим вивченням англійської мови, потім вступила до Львівського національного університету імені Івана Франка на факультет прикладної математики. Після закінчення працювала в науково-дослідницькому секторі при кафедрі прикладної математики. У 1992 році захистила дисертацію на ступінь кандидата фіз.-мат. наук. Нині є доцентом кафедри прикладної математики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Життєве покликання – навчати студентів, писати книжки і малювати картини. Останніх десять років активно співпрацює з Афінським і Салоніцьким університетами (Греція), пише філософсько-містичні романи, які, на її думку, змінять світ на краще.

Автор книг:

• Очищення, або роблю, що хочу ( є переклад на російську та німецьку мови) 3-тє вид. – Львів: БаК, 2011. – 208с.;
• З варяг у греки, або історія накреслена рунами. –Львів: БаК, 2008. – 208с.;
• Тут і там, або стежка між Парнасом і Олімпом. – Львів: БаК, 2008. – 192с.;
• Сюрпризи долі, або змагання між Аполлоном і Паном. – Львів: БаК, 2009. – 212с.
• Три чесноти, або казка про оріхалк. – Львів: БаК, 2010. – 216с.
• Бланік відчиняє двері. – Львів: БаК, 2010. – 272с.
• Народжена у джерелі, або шлях від Царства до Корони. – Львів: БаК, 2012. – 264с.
• Ave Eva. – Львів: БаК, 2012. – 136 с.
• Музичні фрески. – Львів: БаК, 2013. – 272 с.
• Eva Gata: Katharsis, oder was ich will, das tue ich.
• Казки чарівного королівства Красолі: БаК, 2014.
• Стати Сонцем: БаК, 2014.