У вівторок 5 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега
Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Карлоса Саури «Я, Дон Жуан»
(Італія-Іспанія, 2009).
Намагаючись супроводжувати
і навіть трішки формувати ваш гарний настрій, пропонуємо розкішне обрамлення до
тепла, яке вливається у ваші серця разом з весною та тривалими вихідними.
Видатний іспанський режисер
Карлос Саура продовжує дивувати сміливістю, з якою він занурюється у жанрові
лабіринти кіно. В Іспанії склалася серйозна конкуренція між хорошими
режисерами, яка лише сприяє зростанню його якості. І Саура, як один з визнаних
та витриманих часом класиків, мудро зійшов зі шляху національного колориту,
приправленого соціальною напругою і натомість блискуче реваншував у
театрально-музичній стихії. Карлосу Саурі взагалі притаманне тонке відчуття
музики та вміння пластично переосмислювати її. Свого часу еталоном музичної
інтерпретації у кіно стала його трилогія іспанської пристрасті, передана через
танець, у «Чаклунському коханні», «Кармен» та «Кривавому весіллі», а нещодавно
– нові хореографічні шедеври «Фламенко» і «Танго». Зараз він знову повертається
до музики, тільки цього разу класичної і демонструє глибину не лише розуміння
музики, але й її мистецького вплетення у свою епоху.
«Я, дон Жуан» – фільм
значно глибший, ніж це може здатися з його назви. Насправді у ньому розставлені
дзеркала життєвих спокус, у яких людина неминуче побачить себе. Пройти дорогою
життя без жодного компромісу із совістю, нікого не образивши і не схибивши у
правдивому рішенні вкрай важко. Ані релігія, ані музика, ані література чи кіно
не є гарантованою вакцинацією. Вони, швидше, слугують вітамінами, які зміцнюють
опірність душі спокусам світу.
Карлосу Саурі вдалося
створити не гламурне і не комерційне, а справді добре кіно про галантну епоху
закінчення XVIII сторіччя. Змістивши фокус уваги на сторінки життя Лоренцо да
Понте – видатного лібреттиста свого часу, ковзнувши гострим скальпелем по
портрету Джакомо Казанови, режисер створив, мабуть, найкращу інтерпретацію
образу Вольфганга Амадея Моцарта у кіно. А ще, на додачу до глибоких роздумів,
з вами обов’язково залишиться багато музики, театру, костюмів, гарних жінок,
тобто того, що створює справді гарний настрій таким вибагливим естетам, як ви –
гарні, розумні та віддані шанувальники Кіноклубу….
Приходьте, насолоджуйтесь і
відпочивайте.
Олег Яськів
Io, Don Giovanni, Carlos Saura, 2009
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/