24 травня, у неділю, о 19:00 відвідувачі кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати нову програму фортепіанної музики Валентини Турецької. Вхід вільний.
Прозвучать:
В суботу 23 травня у кав’ярні-галереї «Штука» впродовж години звучатимуть мелодії з кінофільмів і мюзиклів у виконанні дуету “La Bohème” – Богдана Дворника (скрипка) і Юрія Ковальова (акордеон). Початок о 18:30, вхід вільний.
В програмі:
У п’ятницю 22 травня кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Візерунки українських мелодій». Початок о 19:00, вхід вільний.
Програма:
· Б. Фільц. Музичні присвяти (Відлуння минулих літ):У вівторок 19 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Брюса Бересфорда «Наречена вітру» (Великобританія-Німеччина-Австрія, 2001).
У своїх снах Львів обов’язково літає над Європою. У досконалих контурах Відня, відшуковує знайомі паралелі та обриси облич. Між сном та дійсністю говорить віршами Рільке. У передсонному запамороченні розмальовує галицькі пейзажі квітами з полотен Клімта. Підноситься до неба під вальси Штрауса та карколомно провалюється у прірву гріхів під невблаганні симфонії Малера.
Сни нашого міста – також і наші сни. Колись це була наша держава – тепер захована завісою століття, припорошена слабкою пам’яттю і маркована спільними цвинтарями та містом Лева, яке архітектурою минулого стримує варварський вітер дикого степу.
Але у сни можна повернутися через тунель кінематографу і зрозуміти, що “інші та колись” – може видаватися й раєм, а не лише пеклом. “Наречена вітру” режисера Брюса Бересфорда – екранне намисто у стилі Frey Wille, інкрустоване хорошим смаком, красивими акторами, чесними діалогами та іншими кінотаємницями, яке кожен може приміряти на власну душу, щоб відчути себе мещканцем Відня початку минулого століття, щоб вдихнути вітер сецесії та душі митця.
Вишуканий, біографічний, костюмований фільм розповідає про життя однієї з найцікавіших жінок Європи того часу Альми Шиндлер-Малер, яка стала музою для цілого покоління представників австрійської сецесії. У її чоловіках чи коханцях перебували композитор Густав Малер, художники Густав Клімт та Оскар Кокошка, архітектор Вальтер Гропіус, поет і письменник Франц Верфель – всі перші постаті свого часу, лідери та засновники художніх напрямків. Усі – складні та цікаві особистості. Безумовно, що й сама їхня жінка Альма Шиндлер не могла бути небезталанною і пересічною людиною.
У результаті вийшла розкішна картина про час та його геніїв, про мистецтво та його натхненників. Про минуле, чий блиск можна лише відшуковувати у відблисках майже вічних зірок…
Приходьте, насолоджуйтесь і відпочивайте. Відень близько…
Олег Яськів
Bride of the Wind, Brus Beresford, 2001
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
В неділю 17 травня у кав’ярні «Штука» відбудеться музичний вечір «Від класичного співу до фольклору». Леся Шкап’як, актриса, бард і композитор, під гітарний акомпанемент Сергія Зеленського співатиме оперні арії та старовинні українські пісні. Початок о 18:00, вхід вільний.
Леся Шкап’як за 34 роки роботи у театрі зіграла близько ста ролей. У неділю почуємо більшість пісень, які звучали у різноманітних виставах, та нові авторські композиції. Глядачі також братимуть участь у музикуваннях на маракасах, тамбурині або власних музичних інструментах, які можуть прихопити зі собою з дому.
Леся Романівна Шкап’як народилася 11 березня 1961 року у місті Бібрка Львівської області. Закінчила середню школу у м.Жидачів. акторську освіту здобула у театральній студії при театрі ім.М.Заньковецької (1978-1980рр.) та в Державному інституті театрального мистецтва ім. А. Луначарського (Москва, 1981-1985рр.). Працює у Першому українському театрі для дітей та юнацтва з 1980 року. За 34 роки роботи в театрі зіграла близько ста ролей, відзначена багатьма нагородами на всеукраїнських театральних фестивалях. Змолоду пише музику на вірші відомих поетів. У січні 2014року випустила авторський пісенний альбом «На музику себе перекладу…».
Запрошуємо на виставку львівських поштівок з колекції Олександра Коробова, присвячену 120-річчю ілюстрованої поштової картки з видами Львова! Виставка триватиме до 24 травня у мистецькій галереї Гері Боумена, що знаходиться на вулиці Северина Наливайка, 18.
Ірина Котлобулатова, львовознавець:«Оригінальний винахід генерального поштмейстера пруського короля Вільгельма І Хайнріха фон Стефана, який першим запропонував проект відкритої кореспонденційної картки, був симптомом цивілізаційних змін, адже вперше приватна кореспонденція отримала відкриту форму. Більш ранньою їх формою можна вважати візитки, запрошення на бали, прийоми та полювання, вітальні та святкові карнети. З невеликими змінами ідея була втілена в життя і впроваджена в обіг в 1870р. – на території північної Німеччини, а в 1874р., після створення Всесвітнього Поштового Союзу, картки було впроваджено в міжнародний обіг. Один бік картки призначався для розміщення адреси, другий – для короткого повідомлення; картка стала свого роду смскою ХІХ ст., новою формою кореспонденції.
Загальноприйнята однослівна назва кореспонденційної поштової картки визначилася після конкурсу, проведеного на виставці 1900 р. у Варшаві: з пропонованих назв: безконвертка, читанка, явка, картолист, кількаслівка, листівка, листик, нагопис, нібилист, незалєпка, отвартка, отвартолист, писанка, поштівка, напів-листик, поспішка, відомостка, найбільше голосів отримала: п о ш т і в к а, її автором був письменникГенрик Сенкевич. Нагородою став альбом для поштівок, який письменник пізніше переказав на доброчинні цілі.
Точна дата появи першої ілюстрованої картки в Галичині не встановлена, існуючі поштівки з видами Львова типу «Gruss aus…» / «Грюс аус…» / «Привіт з…» пов’язані із Загальною крайовою виставкою 1894р. у Львові, коли за п’ять місяців роботи виставки її відвідали 1 200 000 осіб, що в десять разів перебільшило населення тогочасного Львова.
Від 1894 р. поштівки з видами Львова стали неодмінною приналежністю культурного середовища; кількість видавництв майже щороку збільшувалася, майже 70 видавництв – австрійських, польських,чеських, українських, львівських тиражували зображення міста, використовуючи великий потенціал як львівських, так і позамісцевих фотографів, збагачуючи візуальний образ Львова. Серед різноманіття сюжетів, представлених на поштівках, як визначні споруди Львова – адміністративні, релігійні, фінансові, навчальні заклади, музеї, так і загальні види міста, вулиці, парки, пам’ятники, стадіони, лікувальні заклади, виставки, події І світової війни, інтер’єри кавярень та ресторанів, рекламні поштівки та цеглинки, дохід від яких призначався на побудову та розвиток. Завдяки вигадливості видавців, які намагалися догодити покупцям, бачимо велику кількість оригінальних видань – нічних видів, зимових, прикрашених віньєтками та малюнками.
Сьогодні видові львівські поштівки виконують функцію своєрідного вікна в минуле, певною мірою вгамовують цікавість до минулого Львова всіх, хто цікавиться історією міста та захоплюється урбаністичною фотографією».16 травня кав’ярня «Штука» запрошує поринути у світ казкових та фантастичних музичних образів, створених французькими та норвезькими композиторами ХІХ століття. Композиції звучатимуть у виконанні фортепіанного дуету Світлани Позднишевої та Ірини Чулинди. Початок о 19:00, вхід вільний.
Програма вечора:
· Ж. Бізе - Сюїта "Дитячі ігри":У п’ятницю 15 травня кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Мандруючи крізь століття». Початок о 19:00, вхід вільний.
Під час концерту звучатимуть фортепіанні твори різних епох, а кожну композицію супроводжуватиме невеличка розповідь про музичні особливості відповідної доби.
У програмі:
В понеділок 11 травня у кав’ярні-галереї «Штука» впродовж години звучатимуть мелодії з кінофільмів і мюзиклів у виконанні дуету “La Bohème” – Богдана Дворника (скрипка) і Юрія Ковальова (акордеон). Початок о 18:30, вхід вільний.
В програмі:
У неділю 10 травня з 19:00 до 20:00 для гостей кав’ярні «Штука» звучатимуть барокові та романтичні композиції у виконанні Світлани Позднишевої (фортепіано) та Христини Шнайдер (скрипка). Вхід вільний.
Програма: