12 березня, у суботу, кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт «Зоре моя вечірняя» Світлани Позднишевої (фортепіано) і Софії Роговської (голос). Звучатимуть відомі мелодії українських композиторів. Початок о 19:00, вхід вільний.

-         В. Барвінський «Марш»;
-         М. Лисенко «Садок вишневий коло хати»;
-         М. Лисенко «Елегія»;
-         М. Лисенко «Місяцю-князю»;
-         Л. Ревуцький «Прелюдія»;
-         Л. Ревуцький «Пісня»;
-         А. Кос-Анатольський «Ой на горі сніг біленький»;
-         А. Кос-Анатольський «Прелюд»;
-         М. Лисенко, пісня Наталки з опери »Наталка Полтавка»;
-         В. Барвінський «Український танок»;
-         Б.Кудрик «Вальс»;
-         М. Лисенко «Чого ж вода каламутна»;
-         М. Колесса «Коломийки»;
-         М. Лисенко «Віють вітри»;
-         М. Скорик «В народному стилі»;
-         Г. Гладкий «Зоре моя вечірняя».

11 березня, у п’ятницю, о 18:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на презентацію перевидання книги «Нариси Дніпра» з нагоди 199-ї річниці її автора – Олександра Афанасьєва-Чужбинського, вхід вільний.

У видавництві «Апріорі» щойно вийшло друком українське перевидання «Нарисів Дніпра» Олександра Степановича Афанасьєва-Чужбинського – відомого у свою епоху письменника, публіциста та етнографа. 11 березня виповниться 199 років від його уродин. Саме у цей день ініціатор перевидання Олена Крушинська запрошує всіх охочих для розмови про цього невгамовного мандрівника і дослідника, чиє ім’я сьогодні несправедливо забуте. У 1856–1860 роках він здійснив експедицію берегами Дніпра та Дністра, результатом якої стало двотомне видання – ґрунтовне краєзнавче та етнографічне дослідження і водночас захопливий художній твір у жанрі дорожніх нотаток. Під час зустрічі відбудеться презентація першого тому "Нарисів Дніпра", в якому розповідається про життя на берегах ріки, будні містечок і сіл, побут їхніх мешканців – відважних дніпровських лоцманів, українських селян, німецьких, шведських та єврейських колоністів, про рештки Січей і забуті могили запорожців.

Щоб підтримати атмосферу «дня народження», читатимемо вголос кумедні епізоди, а ще – переконаємося, скільки різних «схем» і зловживань, про які писав Афанасьєв-Чужбинський, актуальні й тепер, півтори сотні років по тому.

Детальніше про "Нариси Дніпра" можна дізнатися тут - http://derev.org.ua/knyzhky/afan-chuzhb_dnipro.htm, а для того, щоб заздалегідь поринути у настрій епохи, пропонуємо почитати спогади Афанасьєва-Чужбинського про Тараса Шевченка - http://litopys.org.ua/shevchenko/spog24.htm, з яким він приятелював і разом подорожував у молоді роки.

У вівторок 8 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Олівера Паркера «Ідеальний чоловік» (Великобританія-США, 1999).

Кожна жінка, звісно, мріє про ідеального чоловіка, а того, що має, прагне таким бачити. Кожен чоловік, звісно, хоче стати ідеальним для жінки, про яку мріє. Це просто і навіть банально. Але наскільки ж це складно у реальному житті!..

Оскар Вальд залишиться в історії літератури як один з найкращих дослідників людських манер, великосвітських інтриг, інтимних почуттів. Його гостре слово, невблаганна іронія і високі естетичні ідеали хвилювали буржуазне суспільство, непокоїли продажних політиків і чванливих аристократів, безсоромних альфонсів та ницих мисливців за посагом, дорогих утриманок та підступних інтриганок, тобто усіх, хто складав і продовжує складати груповий портрет суспільства наживи та матеріальних пріоритетів. Та суміш захоплення і ненависті, з якою зустрічали у свій час його п’єси у Великобританії і та актуальність, з якою вони прикладаються і до наших українських реалій, свідчить про універсальний розум і беззаперечний талант письменника.

Вальд жив і творив у прекрасну епоху декадансу, наукового прогресу та розквіту світу буржуазії – коли від вигляду палацових інтер’єрів, вечірніх суконь і смокінгів, манер виховання і вміння вести світські бесіди паморочилася голова і здавалося, що світ досягнув гармонії і далі прийде таке очікуване щастя на землі. Але поряд з цим блиском та марнославною суєтністю згодом прийшли світові війни, одна страхітливіша від іншої, революції, божевілля тоталітарних ідеологій, релігійний фанатизм та параноя російського світу.

“Ідеальний чоловік” – одна з найкращих п’єс письменника, позначена незрівнянними за гостротою діалогами, яскравими персонажами та глибоким соціальним змістом. Її не раз переносили на екран і безліч разів ставили у театрах. Фільм британського режисера, майстра екранних втілень великих драм, Олівера Паркера – одна з найкращих адаптацій цього класичного твору.

З ним ви зрозумієте, що таке справжня британська акторська школа і як ретельно можна ставитися до відтворення деталей блискучої епохи. І, звичайно, з насолодою куштуватимете незрівнянну прозу автора. Не зайвим буде навіть конспектувати фільм – стільки гумору, дотепних фраз та цікавих думок у ньому.

Окремо і обов’язково потрібно згадати про акторський ансамбль у цьому фільмі – він просто незрівнянний: Кейт Бланшет, Джуліанна Мур, Руперт Еверет та інші досконало втілюють яскраві характери своїх персонажів, уособлюючи ідеали жіночої вірності, підступності, чоловічої гідності відповідно.

Словом, “Ідеальний чоловік” – вишуканий естетичний подарунок усім жінкам та чоловікам, нехай не ідеальним у житті, але таким же реальним, як і наш прекрасний, але понівечений злом і несправедливістю світ. Такі фільми повертають здатність любити і змінюватись на краще.

І спільний перегляд цього прекрасного фільму може стати справжнім маленьким дивом. Приходьте. Будемо разом чекати на нього…

Олег Яськів

An Ideal Husband, Oliver Parker, 1999

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У вівторок 8 березня о 16:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Олексія Карпенка «Тільки жіночі імена». Звучатимуть популярні мелодії сучасних українських та іноземних співачок в авторських інтерпретаціях, вхід вільний.

Програма:

-         Марія Чайковська «Душа», «Відпускаю»;
-         Тіна Кароль «Ніжно»;
-         Rihanna "Unfaithful", " Please don’t stop the music";
-         Lady Gaga "Paparazzi";
-         Katy Perry "Hot’N’Cold", "Firework" та інші.

У березні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на виставку Анни Атоян «Сьоме небо». Відкриття з участю художниці відбудеться 7 березня, у понеділок, о 19:00. Оглянути експозицію можна щодня з 10:00 до 22:00, вхід вільний.

Зустріти весну потрібно в доброму товаристві за приємними справами, розмовами і планами. У цей перелік одним із перших пунктів варто додати огляд ностальгійно-романтичної виставки Анни Атоян, де є і еротика, і сніданки на двох, солодощі та ніжні спогади. Фактично, «Сьоме небо» - це збірка формул радості, якою художниця щедро ділиться з глядачами.

Про авторку

Народилась у Львові в 1967 році. У 1990 закінчила Львівську Академію мистецтв, кафедра художнього скла. З 2000—працює в техніці живопису по шовку і гарячого батику. Роботи знаходяться у приватних колекціях України та за кордоном.

Участь у виставках:
·        2002—«Дощ на палітрі», Київ;
·        2003—«Великодня писанка», Львів;
·        2003-2005—«Осінній салон», Львів;
·        2004-2005—«Різдвяні виставки»;
·        2004—«Мальовнича Україна»;
·        2004—І трієнале художнього текстилю;
·        2004—Міжнародна виставка міні текстилю;
·        2007—виставка «Хтозна», галерея «Зелена канапа», Львів;
·        2007—виставка «25см в квадраті», галерея «Зелена канапа», Львів;
·        2007—Арт-Київ 2007;
·        2008—виставка «Приборкання Ероса-2», галерея «Зелена канапа», Львів;
·        2008—виставка «Б.О.А.», галерея «Зелена канапа», Львів;
·        2008—Арт-Київ 2008;
·        2011—виставка «Відображення вражень», галерея «Зелена канапа», Львів;
·        2011-2012 - різдвяна виставка у галереї «Зелена канапа», Львів;
·        2012 – «Цілком таємно», галерея «Зелена канапа», Львів;
·        2012 -  персональна виставка у галереї «PIT», Київ;
·        2012 – персональна виставка у галереї «Майстер клас», Київ;
·        2013 – персональна виставка  в Музеї сучасного мистецтва у Мінську;
·        2014 – виставка  «Ми разом» у  галереї «Арт світ», Дніпропетровськ;
·        2012, 2013, 2014  – Дипломи Весняного Салону, Львів;
·        2015 - «Тихе життя», персональна виставка, галерея «Зелена канапа», Львів.

У понеділок 7 березня о 16:00 кав’ярня «Штука» запрошує послухати відомі джазові стандарти у виконанні піаніста Владислава Сташенка, вхід вільний.

Програма:

-         Benny Golson “Whisper Not”;
-         Rube Bloom “Fools Rush In”;
-         Charlie Parker “Anthropology”;
-         Antonio Jobim “Corcovado”;
-         Cootie Williams “Round Midnight”;
-         Irving Gordon “Unforgettable”;
-         Hoagy Carmichael “Lazy River”;
-         Hoagy Carmichael “Georgia On My Mind”;
-         Paul Desmond “Take Five”;
-         Alec Wilder “I`ll Be Around”;
-         Don Raye “I`ll Remember April”;
-         George Gershwin “Fascinating Rhytm”;
-         Bobby Hebb “Sunny”;
-         George Gershwin “It Ain`t Necessarily So”;
-         Will Hudsom “Moonglow”;
-         Charlie Parker “Ornithology”;
-         Sammy Cahn “Come Fly With Me”.

6 березня, у неділю, кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт Сергія Зеленського (гітара) і Аркадія Орєхова (фортепіано). У програмі - джазові стандарти. Початок о 19:00, вхід вільний.

Сергій Зеленський (гітара) народився у Львові в 1953 році. Самостійно почав навчатися грі на гітарі з 15 років. Довгий час грав у львівських естрадних та рок гуртах. Закінчив музичну школу і музичне училище по класу гітари, згодом закінчив консерваторію по класу композиції. Учасник численних концертів та фестивалів сучасної музики у Львові та за кордоном.

Аркадій Орєхов (фортепіано, синтезатор) народився у Львові в 1949 році, музична освіта – 8 класів музичної школи при Львівській консерваторії. Учасник численних джазових проектів та фестивалів.

В суботу 5 березня у кав’ярні «Штука» з 19:00 до 20:00 триватиме фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Музика малює», вхід вільний. Зазвичай музику лише слухають, але чи можна її ще й побачити? Хочете спостерігати, як композитори «малювали» звуками? Тоді запрошуємо!

Буде зображено:

-         Е. Гріг - Ранок (з сюїти «Пер Гюнт»);
-         В. Барвінський - Пасторальна прелюдія;
-         Е. Гріг – Весною;
-         К. Сен-Санс – Лебідь;
-         К. Сен-Санс – Слон;
-         Е. Гріг - В печері гірського короля;
-         Л. Бетховен – Місячна соната;
-         К. Дебюсі - Місячне сяйво;
-         К. Дебюсі - Кроки на снігу;
-         К. Дебюсі - Дівчина з волоссям кольору льону;
-         Ф. Шопен - Дощова прелюдія;
-         К. Дебюсі - Потонулий собор;
-         В. Купревич – Фонтани;
-         М.Сільванський - Вночі на річці;
-         К. Кривер - Сонце сідає за море;
-         І. Альбеніс - Шум моря (з циклу «Спогади про подорожі»).

У п’ятницю 4 березня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «У ритмі танцю….», вхід вільний. Звучатимуть польки, вальси, танго, полонези, фокстроти. Більшість мелодій добре знайомі, тож всидіти на місці буде важко!

-         Л. Боккеріні. Менует;
-         Й. Бах. Гавот;
-         С. Рахманінов. Італійська полька;
-         С. Прокоф’єв. Тарантела;
-         Б. Барток. Румунські танці;
-         В. Барвінський. Український танок;
-         Ф. Шопен. Вальс;
-         Б. Кудрик. Вальс;
-         Й. Штраус. Віденьський вальс;
-         Ф. Шопен. Мазурка;
-         Ф. Шопен. Полонез;
-         М. Колесса. Коломийки;
-         П. Васх. Іспанська серенада;
-         І. Альбеніс. Саета, Севільяна;
-         В. Сярих. Фокстрот;
-         З. Бінкін. Ча-ча-ча;
-         А. П’яцолла. Танго.

У вівторок 1 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Іштвана Сабо «Театр» (США-Угорщина-Великобританія, 2004).

Початок весни – символічна межа, яка позначає розквіт не лише природи. Ми спостерігаємо народження особливого вогню в очах жінок і нових ліній у формах їхньої грації. Відчуваємо особливе світіння і запах повітря. Чуємо звуки ледь призабутих мелодій надії. Якщо налаштуватись і забути про турботи, яких вдосталь, то можемо майже фізично відчути як твориться світ – довкола і всередині.  Хочеться більше посміхатись і зануритись у чисту красу мистецтва, а в нашій інтерпретації – зустрітися з хорошим кіном.

Екранізація славетного роману видатного британського письменника Сомерсета Моема переносить нас у прекрасну епоху тридцятих років двадцятого сторіччя, в розкішну атмосферу театру, творчих людей, красивих жінок, шалених пристрастей, але й таких же інтриг. Фільм, у фокусі якого зріла творча Жінка та її право на кохання, просто наелектризований енергією кохання, втечею від буденності, пошуками гармонії і творчого натхнення. Самою своєю драматургією він викликає хороший настрій, пробуджує надії та наповнює енергією.

Режисером фільму став видатний угорський режисер Іштван Сабо, який уславився глибокими психологічними драмами про людину та її епоху.

У його інтерпретації отримали динамічний, іронічний та розумний твір, який підіймає багато запитань і активізовує роздуми не лише про театр, а значно ширше – про право на кохання, моральний кодекс, кар’єрне зростання, пристосуванство та екстази творчості. Глядачі-чоловіки достатньо легко знайдуть власну роль у фільмі, а жінки отримають багато приводів для психоаналізу.

У фільмі стрімка режисура, відточені діалоги, гарна гра хороших акторів Аннет Беннінг та Джеремі Айронса, достовірні костюми, прекрасна операторська робота, атмосферна музика. Тобто, справжнє кіно!

Існують книги, навіть хороших письменників, які стають символами епохи і пам’ятниками авторам. “Театр” – мабуть, найвідоміший роман Сомерсета Моема, який промаркував внутрішній світ кількох поколінь читачів. Зріле покоління ще добре пам’ятає чудовий прибалтійський фільм, який наблизив радянського глядача до західного світогляду і творчості Моема та до сих пір, мабуть, хвилює романтичну жіночу пам’ять.

Сподіваюсь, що для багатьох і сучасний фільм “Театр” від світового класика  стане яскравим враженням, а, відтак, незабутньою маленькою подією у особистому довгому та цікавому житті.

Зрештою, навіть не потрібно пригадувати відомі афоризми про світ і театр – так все насправді є. У цій аксіомі кожен грає п’єсу під назвою життя…

Тож приходьте. Завіса підіймається…

Олег Яськів

 

Being Julia, István Szabó, 2004

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/