19 березня у кав’ярні «Штука» відбудеться фортепіанний концерт композитора Павла Гречки. Звучатиме віденська класика - твори Гайдна, Моцарта, Бетховена та інших. Початок о 19:00, вхід вільний.

Композитор про близькі йому музичні форми і техніки: «Мені важливо зберегти традицію конкретного стилю, характерне йому мислення співставити з ідеями імпровізаційної музики <…> Робота над ними може тривати роками, а втілюється в одну-дві хвилини звучання. З іншого боку, фактури під час імпровізацій народжуються спонтанно, легко. Я можу сісти й награти дві години музики без жодної підготовки, але працюю кілька років над двохвилинним твором, який зрештою, можливо, не прозвучить ніде…».

 

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році.

Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н.Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

18 березня о 19:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться фортепіанний концерт Олексія Карпенка. У програмі – звукові доріжки до популярних американських кіно і мультиків, вхід вільний.

Прозвучать:

-         Imagine Dragons “Radioactive”;
-         Guns’n’Roses “Knockin’ on heaven’s door”;
-         Adam Lambert  “Whataya want from me”;
-         The  Rasmus “Livin’ in a world without you”;
-         основні композиції з фільму «Пірати Карибського моря», мультика «Мадагаскар» та інші.

17 березня, у четвер, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на акустичний концерт Джошуа Претта. Вхід вільний, резервація столиків – 097 586 81 95.

Після довгої перерви Джошуа репрезентуватиме нові пісні та обіцяє початок нового концертного сезону. Більше про музиканта за ланкою - http://joshuapratt.jimdo.com/.

У вівторок 15 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Теренса Девіса «Глибоке синє море» (Великобританія-США, 2011).

Напевно, найдивовижніша справа для мужчини – це дослідження жінки. Безліч комбінацій форм її тіла і душі нагадують складну і майже незбагненну структуру матеріального світу. Проте у кожному випадку стосунків з жінкою мужчина власним тілом і серцем відчуває дію сил незбагненної природи. Мені навіть здається, що кожне почуття – це додатковий крок у відкриття віри у надматеріального Творця, яку непізнавано носимо у собі від народження.

“Глибоке синє море” – поетична алегорія жіночої природи. Занурення у почуття, коли ризикуєш майже всім, і справді нагадує безмежну глибину незвіданого океану. А пошуки нового щастя перетворюються у небезпечну подорож майже без вороття.

Фільм британського режисера Теренса Девіса на надтонкому рівні, немов електронним скальпелем акуратно виймає жіноче серце і показує нам всі рубці, які відкладає на ньому сила та відчай кохання. Це не лише метафора, але й історія жінки, котра у прагненні справжньої любові наважилась змінити все надійне у своєму житті – матеріальне благополуччя, уважного чоловіка, високий соціальний статус. Здавалось би, таких історій безліч у літературі, кіно, довкола нас. Може й так, напевно що так, але більшість з них приховані від нас або бездарністю авторів, або ж несходимістю життєвих траєкторій або ж відчаєм, який затуляє уста тим, хто пережив схожі історії. Зрештою, і поезія говорить, як може здатися, про одне й теж вже тисячоліття, але скільки відтінків, скільки глибини відкривається з кожною вдалою формою, думкою чи метафорою…

Так і цей фільм. У ньому все зроблено талановито. З перших акордів скрипкового концерту Семуеля Барбера, з глибокої повоєнної атмосфери середини минулого сторіччя, загорнутої в блюзовий сигаретний дим, з перших рухів Рейчел Вайс, на прекрасному обличчі якої ніби написані історії пристрастей та переживань від міфічної Єви і до кожної з наших сучасниць – ви занурюєтеся у глибоке море пристрасті, складної, немелодраматичної, не спрощено щасливої, а такої, що народжує надію і заохочує. Проникнення у психологію жінки і її чоловіків по-справжньому делікатне і елегантне. Нічого не переграно, нічого не здешевлено, нічого не забалакано. Фільм зрежисований насичено і стисло – як досконала музична форма чи картина. У ньому багато тиші і через це багато простору для власних роздумів.

Приходьте. Будемо разом проживати чужі і власні історії…

Олег Яськів

 

The Deep Blue Sea, Terence Davies,  2011
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

13 березня, у неділю, в кав’ярні «Штука» звучатимуть «Тихі пісні» сучасного українського композитора Валентина Сільвестрова. Вокал - Ольга Коломієць, фортепіано - Владислав Сташенко. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         Болящий Дух Врачует Песнопенье;
-         Были Бури, Непогоды;
-         La Belle Dame Sans Merci;
-         Прощай Світе, Прощай Земле;
-         Зимняя Дорога;
-         Несказанное, Синее, Нежное;
-         Осенняя Песня;
-         Топи Да Болота;
-         Зимний Вечер;
-         Выхожу Один Я На Дорогу;
-         Элегия;
-         Хорал.

13 березня о 16:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться літературна зустріч «Лірика та почуття» з Мартою Кархут і Петром Кутею, вхід вільний.

Подія буде цікавою для молодих літераторів і всіх, хто «прагне розвивати українське слово, виражене у природному світлі живих почуттів. Драми, що можуть і об’єднувати, і ранити, – крізь твори молодих письменників вилляться для світу: задля міркування та насолоди, але й критики, перш за все, власної».

Організатор – Петро Кутя, 0934272680, 0961273018.

12 березня, у суботу, кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт «Зоре моя вечірняя» Світлани Позднишевої (фортепіано) і Софії Роговської (голос). Звучатимуть відомі мелодії українських композиторів. Початок о 19:00, вхід вільний.

-         В. Барвінський «Марш»;
-         М. Лисенко «Садок вишневий коло хати»;
-         М. Лисенко «Елегія»;
-         М. Лисенко «Місяцю-князю»;
-         Л. Ревуцький «Прелюдія»;
-         Л. Ревуцький «Пісня»;
-         А. Кос-Анатольський «Ой на горі сніг біленький»;
-         А. Кос-Анатольський «Прелюд»;
-         М. Лисенко, пісня Наталки з опери »Наталка Полтавка»;
-         В. Барвінський «Український танок»;
-         Б.Кудрик «Вальс»;
-         М. Лисенко «Чого ж вода каламутна»;
-         М. Колесса «Коломийки»;
-         М. Лисенко «Віють вітри»;
-         М. Скорик «В народному стилі»;
-         Г. Гладкий «Зоре моя вечірняя».

11 березня, у п’ятницю, о 18:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на презентацію перевидання книги «Нариси Дніпра» з нагоди 199-ї річниці її автора – Олександра Афанасьєва-Чужбинського, вхід вільний.

У видавництві «Апріорі» щойно вийшло друком українське перевидання «Нарисів Дніпра» Олександра Степановича Афанасьєва-Чужбинського – відомого у свою епоху письменника, публіциста та етнографа. 11 березня виповниться 199 років від його уродин. Саме у цей день ініціатор перевидання Олена Крушинська запрошує всіх охочих для розмови про цього невгамовного мандрівника і дослідника, чиє ім’я сьогодні несправедливо забуте. У 1856–1860 роках він здійснив експедицію берегами Дніпра та Дністра, результатом якої стало двотомне видання – ґрунтовне краєзнавче та етнографічне дослідження і водночас захопливий художній твір у жанрі дорожніх нотаток. Під час зустрічі відбудеться презентація першого тому "Нарисів Дніпра", в якому розповідається про життя на берегах ріки, будні містечок і сіл, побут їхніх мешканців – відважних дніпровських лоцманів, українських селян, німецьких, шведських та єврейських колоністів, про рештки Січей і забуті могили запорожців.

Щоб підтримати атмосферу «дня народження», читатимемо вголос кумедні епізоди, а ще – переконаємося, скільки різних «схем» і зловживань, про які писав Афанасьєв-Чужбинський, актуальні й тепер, півтори сотні років по тому.

Детальніше про "Нариси Дніпра" можна дізнатися тут - http://derev.org.ua/knyzhky/afan-chuzhb_dnipro.htm, а для того, щоб заздалегідь поринути у настрій епохи, пропонуємо почитати спогади Афанасьєва-Чужбинського про Тараса Шевченка - http://litopys.org.ua/shevchenko/spog24.htm, з яким він приятелював і разом подорожував у молоді роки.

У вівторок 8 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Олівера Паркера «Ідеальний чоловік» (Великобританія-США, 1999).

Кожна жінка, звісно, мріє про ідеального чоловіка, а того, що має, прагне таким бачити. Кожен чоловік, звісно, хоче стати ідеальним для жінки, про яку мріє. Це просто і навіть банально. Але наскільки ж це складно у реальному житті!..

Оскар Вальд залишиться в історії літератури як один з найкращих дослідників людських манер, великосвітських інтриг, інтимних почуттів. Його гостре слово, невблаганна іронія і високі естетичні ідеали хвилювали буржуазне суспільство, непокоїли продажних політиків і чванливих аристократів, безсоромних альфонсів та ницих мисливців за посагом, дорогих утриманок та підступних інтриганок, тобто усіх, хто складав і продовжує складати груповий портрет суспільства наживи та матеріальних пріоритетів. Та суміш захоплення і ненависті, з якою зустрічали у свій час його п’єси у Великобританії і та актуальність, з якою вони прикладаються і до наших українських реалій, свідчить про універсальний розум і беззаперечний талант письменника.

Вальд жив і творив у прекрасну епоху декадансу, наукового прогресу та розквіту світу буржуазії – коли від вигляду палацових інтер’єрів, вечірніх суконь і смокінгів, манер виховання і вміння вести світські бесіди паморочилася голова і здавалося, що світ досягнув гармонії і далі прийде таке очікуване щастя на землі. Але поряд з цим блиском та марнославною суєтністю згодом прийшли світові війни, одна страхітливіша від іншої, революції, божевілля тоталітарних ідеологій, релігійний фанатизм та параноя російського світу.

“Ідеальний чоловік” – одна з найкращих п’єс письменника, позначена незрівнянними за гостротою діалогами, яскравими персонажами та глибоким соціальним змістом. Її не раз переносили на екран і безліч разів ставили у театрах. Фільм британського режисера, майстра екранних втілень великих драм, Олівера Паркера – одна з найкращих адаптацій цього класичного твору.

З ним ви зрозумієте, що таке справжня британська акторська школа і як ретельно можна ставитися до відтворення деталей блискучої епохи. І, звичайно, з насолодою куштуватимете незрівнянну прозу автора. Не зайвим буде навіть конспектувати фільм – стільки гумору, дотепних фраз та цікавих думок у ньому.

Окремо і обов’язково потрібно згадати про акторський ансамбль у цьому фільмі – він просто незрівнянний: Кейт Бланшет, Джуліанна Мур, Руперт Еверет та інші досконало втілюють яскраві характери своїх персонажів, уособлюючи ідеали жіночої вірності, підступності, чоловічої гідності відповідно.

Словом, “Ідеальний чоловік” – вишуканий естетичний подарунок усім жінкам та чоловікам, нехай не ідеальним у житті, але таким же реальним, як і наш прекрасний, але понівечений злом і несправедливістю світ. Такі фільми повертають здатність любити і змінюватись на краще.

І спільний перегляд цього прекрасного фільму може стати справжнім маленьким дивом. Приходьте. Будемо разом чекати на нього…

Олег Яськів

An Ideal Husband, Oliver Parker, 1999

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У вівторок 8 березня о 16:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Олексія Карпенка «Тільки жіночі імена». Звучатимуть популярні мелодії сучасних українських та іноземних співачок в авторських інтерпретаціях, вхід вільний.

Програма:

-         Марія Чайковська «Душа», «Відпускаю»;
-         Тіна Кароль «Ніжно»;
-         Rihanna "Unfaithful", " Please don’t stop the music";
-         Lady Gaga "Paparazzi";
-         Katy Perry "Hot’N’Cold", "Firework" та інші.