У вівторок 26 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Марека Люзера «Римський триптих» (поема Івана Павла ІІ, Польща, 2006).

Збудувати у собі людину люблячу, людину мислячу – головне і надважке завдання для релігійних та філософських вчень. Ми робимо це невпинно, як тільки забуваємо про мирське та матеріальне. Але, на жаль, по-справжньому забути про турботи, приспати меркантильне, віддалити обивательське вдається нечасто. Допомагає віра, допомагає пізнання, допомагає циклічність християнських традицій, які відносять нас у духовні сфери і призупиняють суєту.

От і зараз ми наближаємося до величного свята, у якому кожному знайдеться місце для роздумів і щирих молитов, на які, можливо, не було сил раніше.

Перед нами унікальний фільм, який стане для вас опорою на життєвому шляху.

Це екранізація останньої поеми Папи римського Івана Павла II «Римський триптих» – єдиного твору, написаного Каролем Войтилою після сходження на престол. 25 років великий мислитель як письменник мовчав і наприкінці свого земного життя створив поему-роздум, поему-медитацію, яку залишив у спадок людям.

Автори фільму створили твір, у якому поєднали анімацію, декламацію, документалістику і живопис щоб максимально наблизити глядача до поетики “Римського триптиху”. Перед нами – із нами! –філософське переосмислення сюжетів Старого Завіту, роздуми автора про життя і смерть, про віру і працю, про творчість і мораль.

Естетичним центром твору є фрески Мікельанжело у Сікстинській капелі, а смисловим центром – роздуми автора про початок світу і страшний суд, про таїнства та історії творення, про Христа і спокуту. Захоплення від геніального живопису розширює браму сприйняття світу і прокладає найкоротший шлях до спілкування з Богом.

“Художнє бачення великого художника відкриває безмежні горизонти християнської теології” – сказав на відкритті відреставрованих фресок Іван Павло ІІ. Це йому вдалося і у своєму творі. Це вдалося авторам фільму.

Цього спробуємо досягнути і ми у Кіноклубі – у колі гарних людей і чистих думок.

Приходьте. Ми потрібні один одному…

Олег Яськів

Tryptyk Rzymski, Marek Luzar,  2006

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 24 квітня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт Мирона Остюка та Зеновія Сороківського «Лірика для скрипки й акордеона». Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

23 квітня, у суботу, в кав’ярні відбудеться джазовий джем тромбоніста Анатолія Міненка та піаніста Владислава Сташенка. Початок о 19:00, вхід вільний.

Звучатимутьтеми:

22 квітня з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» триватиме концерт фортепіанних каверів на композиції популярних українських гуртів. Виконуватиме Олексій Карпенко, вхід вільний.

Програма:

У вівторок 19 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Мартті Гелде «Під бічним вітром» (Естонія, 2014).

Такі історії не забуваються. Вони продовжують жити власним життям, заплітаючись у нічних розмовах, ховаючись у зірваних квітах, відлунюючись коридорами холодних музеїв. Вони – як сито – очищають душу від сумнівів та марнотливої суєти. Вони повертають людині відчуття неповторності та вдячності. Такі історії – це завжди далекі прекрасні мелодії, віднесені від траєкторії нашого життя кудись до горизонту бічним вітром пам’яті.

Неймовірний за глибиною і довершений естетично фільм молодого естонського режисера Мартті Гейде розірве вашу українську душу і прив’яже минуле до сьогодення. Історія в листах – молодої жінки, матері та дружини, депортованої до Сибіру, – не просто історичний документ. Ці листи були написані її чоловікові, теж репресованому, без надії на зустріч, але з величезною вірою. Тому це не лише високохудожня проза про свободу душі, але й портрет справжньої Жінки та документальне свідчення справжньої сили кохання. Такого, про яке мріють.

Те, що фільм створений маленькою і “некінематографічною” Естонією, не повинно вводити вас в оману. Ця країна у кіно досягла більшого, ніж наша велика, але пошматована батьківщина. Режисер працював над дебютним фільмом декілька років і створив шедевр, який переконав світ і отримав одразу кілька головних нагород на міжнародних фестивалях.

Фільм, який присвячений пам’яті сотень тисяч репресованих і депортованих радянською владою мешканців прибалтійських країн, насправді значно ширший у задумі. Це мелодія втрачених душ, написана їхнім життям для наступних поколінь вільних людей. Це також прекрасна історія кохання і вірності. Це приклад мужності слабких і слабкості сильних. Це, зрештою, дорога до храму, якою ми наближаємося перед Великоднем. Хто як не українці зможуть краще пережити серцем цей фільм? Хто як не ми, підпишеться під кожним словом і кожним кадром?

Ми недаремно дивимося цей фільм у передсвяткові дні. Мені хочеться, щоб кіно як мистецтво розширило перед вами браму сприйняття іншого світу – мужності, любові, віри – і тим самим краще підготувало душу до розмови з сумлінням і Богом.

Дорогі відвідувачі,

прикро нам переносити запланований на сьогодні концерт Анастасії Долгополової, Інни Сахнюк і Лілії Голуб, але через застуду вокалістки та скрипальки мусимо.

Натомість запрошуємо на вечір фортепіанної музики Владислава Сташенка. Початок, як завжди, о 19:00.

17 квітня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Анастасії Долгополової (вокал), Інни Сахнюк (фортепіано) і Лілії Голуб (скрипка). Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

У суботу 16 квітня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт «Квітневі романси» Тетяни Годісь (фортепіано) і Софії Роговської (голос), вхід вільний.

Прозвучать:

15 квітня, у п’ятницю, кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт Мирона Остюка та Зеновія Сороківського «Лірика для скрипки й акордеона». Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

У вівторок 5 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Крістіана де Шалонжа «Прекрасне літо 1914 року» (Франція, 1996).

Разом з весною, слідом за звільненим цвітом фруктових дерев, на повітряних хвилях запахів після теплого дощу, у нашу дещо звужену безбарвною зимою та політичними невдачами душу, повільно-повільно вливається радість.

Це така тиха насолода – наповнюватись спокоєм і красою, впорядковувати думки та стосунки зі світом. Закритися завісою мистецтва від вульгарності політичних ситуацій та економічних обставин. Хоча б на один вечір.

Мені здається, що немає нічого кращого, ніж очікування добрих днів, коли отримаємо час на короткий спокій, легкий відпочинок, довгий сон, вільні розмови. Коли прийде літо з усіма нездійсненними мріями.

Тому фільм французького режисера Крістіана де Шалонжа з такою атмосферною назвою “Прекрасне літо 1914 року” стане справжньою увертюрою до літнього епізоду вашого життя.

Звичайно, хочеться говорити про першу половину назви фільму, бо його дія зупиняється якраз посеред літа фатального для Європи 1914 року, коли тріумфувало людське божевілля і світова війна розпалила своє багатомільйонне багаття. Оцього багаття у фільмі немає.

Є прекрасний настрій і неймовірні пейзажі гірської Франції. Є вже призабута атмосфера юності з її шаленством і пристрастями. Є історії кохання, розпочаті невчасно і завершені занадто швидко. Є впізнавані родинні стосунки та несподівані конфлікти. Є очікування грози і промоклі до “нитки” пригоди. Є червоне французьке вино, легкі елегантні плаття і довгі обіди на природі… Є те, що називаємо “атмосферою справжнього кіно”.

Господи, а скільки ще всього, не поміченого мною, ви самі віднайдете у цьому чудовому фільмі, який є екранізацією роману видатного письменника і нобелівського лауреата Луї Арагона…

У мене все. Прекрасний фільм. Для гарного настрою у неспокійний час.

Приходьте зі своїми мріями на прекрасне літо 2016 року…

Олег Яськів

Le bel été 1914, Christian de Chalonge,  1996